Виховний захід до Дня матері.

Виховний захід на тему:
Ведуча

За день до свого народження дитина запитала у Бога:           

– Я не знаю, для чого йду у цей Світ. Що я повинна робити?

Бог відповів:

– Я подарую тобі ангела, який завжди буде поруч з тобою. Він тобі все пояснить.

– Але, як я зрозумію його, адже я не знаю його мови?

– Ангел буде навчати тебе своєї мови. Він буде охороняти тебе від усіх бід і негараздів.

– Коли і як я повинен повернутись до тебе?

– Твій ангел скаже тобі все…

– А як звати мого ангела?

– Не важливо, як його звати, у нього багато імен. Ти будеш називати його мамою.

Ведучий

Найдобріша, найкраща матусю рідненька!
В цей день ми вклоняємось дуже низенько.
За сонечко ясне, за серце прекрасне,
За те, що добром зігріваєте нас,
За те, що в щасливу і скрутну хвилину
Ми можемо всі прихилитись до вас.
Хай вас обминають невдачі та грози,
Нехай лиш від сміху з'являються сльози,
Міцного здоровя з роси і води,
Бадьорість та настрій хай будуть завжди!

І сняться часто зорі голубі            
І мама на порозі біля хати.
За все, що маю, мамо, дякую тобі!
За все, що маю і що буду мати!
 

Ніхто любити так не вміє,             
Ніхто так словом не зігріє,
Ніхто не зможе так чекати,
Як рідненька наша мати.
 

Матінко люба, зозуленько мила,      
Щирі вітання тобі!
Зичу я щастя, здоров'я і миру
в нашому домі завжди!

Спасибі за ласку, за щире тепло     
Недоспані ночі, турботи й добро.
Здоров'я міцного Вам зичимо щиро,
Любові і радості, злагоди й миру!

Ти для мене цілий світ!               
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!

Мамо найдорожча,           
Мамочко єдина,
Щирі побажання –
Від доні, від сина.

Я гілочку мімози                   
Поставлю на вікні,
І квіточки жовтенькі
Всміхаються мені!
Велика таємниця
Існує поміж нами:
Цю гілочку мімози
Я подарую мамі.

Хто нас ніжить і голубить,                     
пестить, гладить,й ніжно любить
пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненька!

Мамо, добре, що ти є, —   
Ніжне сонечко моє!
Від твоєї теплоти
Так і хочеться рости…

Найгарнішу, найдобрішу,            
Я люблю тебе найбільше!
І коли дорослим стану,
Теж любить не перестану!

Бо ріднішої, ніж ти,                        
В цілім світі не знайти!
Добре, мамо, що ти є, —
Тепле сонечко моє!

Питання

Питання вранці до мами: “Мам, де моя куртка? “, “Мам, де мій рюкзак”, “Мам, що мені одягнути”, “Мам, а що взяти на сніданок”, “Мам, а дай грошей”, “Мам, а де мої ключі” і т. д. Питання вранці до тата: “Тааат,а де мама? “

Всяке трапляється.

- Галю, якщо ти не будеш їсти кашу, я позву сірого вовка. - Мамо, ти думаєш, що сірий вовк буде їсти твою кашу.

Мама навчила мене долати неможливе: "Закрий рот і їж суп".

Мама навчила мене поважати чужу працю: "Якщо ви зібралися повбивати одне одного, йдіть на вулицю, я тільки що підлогу вимила".

Мама навчила мене вірити в бога: "Молися, щоб ця гидота відіпралася".

Мама навчила мене мислити логічно: "Тому що я так сказала, ось чому".

Маленький Вовочка просить старшого брата: - Попроси в мами грошей на "снікерс"! - Попроси сам...Мама не тільки моя, але і твоя... - Так-то воно так, але ти з нею довше знайомий!

Мати синові: - Кожна твоя витівка - це ще один сивий волос на моїй голові! Хлопчик дивлячись на сиву бабусю: - Я дивлюся ти в молодості теж чудила не слабо.

Легенда «Як Бог створював маму»

Одного разу добрий Бог вирішив створити… маму. Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже: – Ти стільки часу тратиш на неї! – Так… Але вона повинна встигати і вміти багато, її поцілунок має лікувати все – від зламаної ноги до розчарування в коханні.– відповів Бог…  Мама має бачити через зачинені двері, коли питає: «Що ви там робите, діти?», навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Вона  має бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Терпіння потрібно їй, щоб сказати синові, який попав у халепу: «Розумію, сину, і люблю тебе».  Ангел поволі обійшов навколо моделі матері. – Надто ніжна, – сказав, зітхаючи. – Але витривала! – відповів Господь із запалом. – Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.  Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя. – Тут щось стікає, – сказав здивовано. – Так, це – сльоза, – відповів зі смутком Бог. – А для чого вона? – спитав ангел. – Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль. – Господи, Ти – справді геній! – вигукнув захоплено ангел. Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів: – Правду кажучи, це не Я створив… ту сльозу…

 Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?
 

Мама втомилась, лягла відпочити,      
Маю я тихо в кімнаті сидіти.                                                                                                         Сонечка промінь хотів пострибати,
Я попросив його зачекати.                                                                                                                        Я свою маму люблю і жалію,
Бо я вже дорослий і все розумію.

Мамо люба, добра, мила — 
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.

Ти мені читаєш книжку,        
Хочеш розуму навчить…
Ляжу спати — ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.

І щодня навчаєш,                    
Як любить родину,
Мову нашу гарну,
Рідну Україну.

Захворію хоч злегенька —      
Цілу ніч не будеш спать.
Тож дозволь тебе, рідненька,
За усе поцілувать!

У святковий день  жіночий       
Тільки-но розплющу очі
До бабусі побіжу.
Привітаю і скажу
Що люблю її без тями
Бо піклується за нами!

І годує, з нами грає,                  
Перед сном казки читає!
Може, правда, й посварити – 
Та за мить почне жаліти!

І хвилюється безмежно           
Щоб були ми обережні.
Ми із братом і сестрою
Так пишаємось тобою!

І щодня тобі охоче,                 
Не лише у день жіночий,
Будем  про любов казати
І букети дарувати!

День травневий, день весняний — 

Трави й квіти весняні.

Навкруги — куди не глянеш:

Все всміхається мені.

 В день такий приносять діти     

До мамів любов свою —

В подаруночках і квітах

Кажуть: я тебе люблю.

Діти співають пісню.