Проект "Мій рідний 4 клас"

Бібрська ЗОШ І – ІІІ ст. ім. Уляни Кравченко, класний керівник

 4 – А кл., «спеціаліст вищої категорії», «учитель-методист».

2016 – 2017 н.р.

Мій рідний 4 –А клас

 

Вчителька:

Ось четвертий клас навчання вже настав,

Шкільний дзвоник всіх до школи закликав.

Хвилювалась я і діти, і батьки,

Адже мої учні в цьому році вже випускники.

Я вдивляюся в обличчя їм усім

І радію за них щиро серцем всім.

Які вони для мене рідні й милі.

Я все для них зроблю, що в моїй силі.

Учні:

Перше вересня настало, як завжди,

Цьогоріч четвертокласники вже ми.

Свято Знань зустріли радо всі –

Вишиванки, кульки, прапорці.

Ми раділи зустрічі з класним керівником.

 Нас вітала вчителька за вчительським столом.

 Квіти рідній вчительці щиро дарували,

 Щастя, радості, здоров’я ми їй побажали.

Нові учні в нашім класі – дуже то є файно:

Фединишин Василина й хлопчик Кузь Михайло.

Ми із учнями новими швидко подружились,

 Спілкувались на перервах і разом учились.

 

Першого вересня є традиція у нашій школі

Проводити перший урок в родиннім колі.

Тема першого уроку: «Батьківщино,

я твоя маленька щаслива дитина»

 

Вікторини, загадки, народні прислів’я,

Казки, легенди, прадавні повір’я,

Ребуси,кросворди, кущ асоціативний –

Наш клас на уроці був дуже активний.

 

І  композицію квітів ми створили,

Під синім небом сонях посадили –

Це символ української землі.

В букеті – синьо-жовті кольори.

 

У вересні місяці – «Сурми звитяги»,

На конкурс районний всі діти спішать.

І ми в цьому конкурсі теж участь взяли,

З хореографічною композицією виступали.

На сцені ми флешмоб створили

Під гаслом «Не здолати України».

Майоріли стрічки і жовті, і сині,

Всі голосно скандували: «Слава Україні!»

 

Також читці на сцені виступали,

Вірш «Молюся за Україну» декламували.

Почесне журі уважно дивилось.

Нам перше і друге місця присудили.

А в жовтні у школі – «Тиждень Франка»,

Славетного нашого Каменяра.

Прикладний проект ми створили

«Коли ще звірі говорили».

На сцені у залі казки показали.

«Байку про байку» усім розказали.

Ми любимо дуже байки Франка

Про Осла і Лева, Зайця й Їжака.

Вісімнадцятого листопада відбулось засідання

Творчої групи вчителів початкових класів.

Культурологічний проект у класі ми підготували,

 «Моє ім’я – Україна» - так символічно назвали.

 

 

Авторські вірші нашої учительки на сцені читали.

Українські милозвучні пісні співали,                                                        Запальні народні танці танцювали.

Коломийка, Козачок, Аркан і Гопак -

Танцювали і співали весело всі так.

 

Це було справжнє свято у нас,

У народних костюмах був цілий клас.

Синьо-жовті стрічки майоріли.

І діти, і дорослі в цей день, всі раділи.

 

В листопаді місяці – у скорботні дні

«Незабудки пам’яті» прикріпляли ми.

Миколаївську область цвітом укривали,

У сумній молитві рученьки складали.

 

 

А на виховній годині оповідання читали.

Про страшний голодомор зі страхом дізнались.

На чорних аркушах «Свічку пам’яті» запалили.

Вироби із пластиліну, мов справжні зробили.

 

 

А у грудні наші мами пампушки пекли.

Вони старались дуже для великої мети.

Печиво солодке й шоколад придбали

І на фронт солдатам все пересилали.

 

 

 

         Ми для солдатиків обереги підготували

         Карту України із пластиліну виготовляли.

         Прикрашали колосками, сонцем і калиною,

         Щоб усі пишались рідною Україною.

 

        За вікном сніжок біленький землю укриває,

        А наш клас із нетерпінням Миколая чекає.

        Ми листи всі написали, в конвертики повкладали

        І у класі на вікнах всіх їх почіпляли.

 

 

 

Щоранку ми у школу прибігали,

У конвертики на вікнах заглядали.

І ось щасливий день настав,

Святий Миколай усі листи прочитав.

 

Ми віримо у його святу доброту,

Святий збереже Україну мою,

Щастя дасть для всієї родини

І здоров’я для кожної дитини.

 

 

Гарні сніговички зробили,

У класі ялиночку прикрасили.

І настрій святковий у всіх,

Хай буде щасливим 2017-й рік.

 

 

Учителька:

Дивлюся, як діти пишуть листи

І дивом дивуюсь, які вони є.

Не просять ніяких дарунків для себе,

Лиш тільки мають велику потребу!

 

Щоб в Україні скінчилась війна,

Щоб була щаслива їхня сім’я,

Щоб стала сестричка здорова…

Це головна їх умова.

 

І щораз більше я розумію,

І покладаю велику надію!

У їхніх руках майбуття,

Буде щаслива наша земля.

Учителька

Січень. Надворі білосніжна зима.

А на підвіконні в класі квітка розцвіла.

Це тому, що в моїм серці Віра і Надія.

Хай барвисто розквітає квіточка лілія.

 

 

Учні:

В лютому з нетерпінням ми свята чекали,

Різнобарвні валентинки квіточками прикрашали.

Всі раділи, веселились, сердечка вручали,

Ми читали привітання і пісні співали.

Завжди так в житті буває,

що щастя і горе поряд проживають.

Сумно плаче Україна три роки від болю,

Як Небесна Сотня упала у бою.

Ні не впала, а воскресла, святу силу має,

Бо у нашій Батьківщині: «Герої не вмирають!».

Відвідали ми виставку у домі Просвіти,

За Небесну Сотню молились всі діти.

 

Дуже любимо ми святкувати іменини,

Готували власноруч дарунки для кожної дитини.

В День народження ми іменинників вітали

І даруночки чудові їм вручали.

Співали для них «Многая літа!»,

                                   Щоб були щасливі в нашім класі діти.

В першім місяці весни у далекі мандри подалися ми.

Побували у Шегині, де кордон з Польщею нині.

Хліб в пекарні випікали, а в перерві ігри грали.

Всі додому привезли спечені чудо – хліби.

 

У березні виховну годину ми творили.

Про Україну щиро говорили.

Ми у класі радо виступали,

Свої театральні здібності показали.

Співали, танцювали, вірші декламували…

Прикладні проекти  презентували.

Це був справжній урок патріотизму,

Бо ми любимо свою рідну Вітчизну.

 

Понеділок традиційно починався з виконання Гімну України.

Всі на серце руку прикладали і величний Славень від душі співали.

«Боже великий єдиний» Богу дарували

У Всевишнього щастя–долі для України благали.

 

А ще любили щовівторка виховні години,

Це були справжні для нас уроки життя.

Всі чотири роки в школі гартувались

 І розумному, доброму, вічному навчались.

 

Травень місяць, а у нас жнива.

Ми здавали в класі ДПА.

З української мови, з читання, математики.

Кожен  показав свої міцні знання.

Всі старались учні, як могли,

Стали всі дорослими вже ми.

Іспит перед державою складали

Що достойні перейти у 5-й клас показали.

 

Вчитель:

Перші кроки в школі просто не даються.

Сміх тут був і сльози , радість і печаль.

А сьогодні з вчителькою діти розстаються

 І мені прощатись з діточками жаль.

              Я навчала учнів працю поважати,

              З добротою в серці йшла до них щодня.

              Я навчала учнів рідний край кохати,

              Бо найкраща в світі - рідная земля.

 

 

Перші шкільні сходинки чудові

Діти пройшли зі мною в радості й добрі,

Ласкою зігріті, сповнені любові,

Що найкраще може бути на землі.