Культура Галицько-Волинської держави

Культура Галицько-Волинської держави. Країна: Галицько-Волинська держава. Роки існування: ХІ - ХIV ст. Основа розвитку - культури: Київська Русь, Візантія, Європейська. Основні галузі культури: освіта, літописання, архітектура, образотворче мистецтво. Розвиток культури залежав від: духовних феодалів, короля Галицько-Волинської держави, економічного розвитку (економічний рівень = культурному рівню). Досягнення: речові та писемні історичні пам’ятки Галицько-Волинської держави свідчать про історію України, як невід’ємної частини Середньовічної Європи.макет міста Галич ХІІ ст.

Освіта. Особливості освіти. Ділова мова - латина, цією мовою спілкуються країни Європи та Візантія (ділова мова - міжнародна мова спілкування, як зараз англійська та французька). Кожна освідчена людина знає 4 мови: старослов’янська, грецька, латина, європейська. Гуманітарні науки ᐳ природничі науки. Освіта за рівнями. Початкова - при церквах та монастирях для всіх. Середня - спеціальні школи за соціальними групами (для ремісників, для державних службовців, для толмачів=перекладачі та ін.)Вища - тільки Візантія та Європейські університети. Наукові та економічні центри. Галич. Володимир-Волинський. Холм. Львів Писемні історичні джерела. Церковна література ᐳ світська література. Літописання - художній та історичний стиль. Берестяні грамоти використовували в освіті та повсякденному житті.

Писемні історичні джерела Галицько-Волинської держави були на основі літописання Київської Русі та та українського фольклору, про що свідчить патріотичний заклик у Галицько-Волинському літописі: “ Краще на своїй землі кістками лягти, ніж на чужій славними бути.”“Повість про осліплення Василька”Написана у 1097 р., в якій описані події міжусобні війни на Галичині, ця повість є частиною літопису Київської Русі “Повісті минулих літ”. Галицько-Волинський літопис. Написаний у Холмі та Володимирі у ХІІІ ст. Хронологія охоплює 1201 - 1291 рр. Складається з 2 частин: життя Данила Галицького, з 1260 р . історія Волині. Духовна література “Остромирове Євангеліє” писали 1056-1057 рр. використовували мови: давноруську, староцерковнослов’янську, церковнослов’янську.

Образотворче мистецтво 1 Фреска, мозаїка. Фреска - живопис на вологій штукатурці. Мозаїка -  зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів та інших матеріалів.2 Книжкова мініатюра Книжкова мініатюра – зображення в книгах.3 Скульптура. Рельєф - один із видів скульптури, об’ємне зображення предметів, що лише частково виступає над площиною.

Іконопис. Холмська ікона БогоматеріВізантійська традиція, ХІ ст. Дорогобузька ікона БогоматеріУкраїнська традиційна іконописна школа (округлі форми), остання третина ХІІІ ст. Святого Юрія Змієборця. Унікальність цієї пам’ятки ХІV ст. полягає в тому, що Юрій зображений не на білому, а на чорному коні, що є винятковим в українській іконографічній традиції.

м. Архітектура - романський стиль Вежа. У ХІІ ст. на Волині з’являється новий тип оборонних споруд - кам’яні оборонні башти. Церква святого Пантелеймона. Збудована 1194 р. волинським князем Романом Мстиславичем як православна церква і названа на честь свого діда Пантелеймона. Собор Святого Юрія. Збудований 1282 р. за наказом Льва Даниловича, спочатку православна, а потім греко-католицька (уніатська) церковна споруда.

Культурні особливості та вплив на сучасність1 Українська культураІсторичні пам'ятки (речові та писемні) про князівство та шлях до державності збереглися в сучасній українській культурі та історії.2 Наші коріння. Галицько-Волинська держава продовжила традиції Київської Русі після її розпаду, саме у період феодальних війн на території України.3 Місце історіїКультура Галицько-Волинського князівства відіграла важливу роль в історії Східної Європи, і це заслуговує на нашу повагу та пам'ять.

Висновок1Історія існування Галицько-Волинського князівства багата та унікальна, що сформована на основі Київської Русі. Вона є основою історії України.2 Князівство залишило слід у сучасній культурі України та середньовічної Європи.3 Вперше у Галицько-Волинській державі було поєднано в писемних історичних джерелах давньослов’янську та давньоукраїнську мови.