Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст.

Дата __________      Номер  уроку ___________            Історія України 7  клас

Тема: Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст.

Мета: формувати в учнів уявлення про розвиток культури Галицько-Волинської

держави (освіти, літописан­ня, архітектури та живопису); визначити історичне значення Галицько-Волинської держави в розвит­ку української державності; розвивати в учнів умін­ня на основі джерел інформації аналізувати істо­ричні факти, оцінювати їх значення, робити певні висновки, а також давати стислу характеристику пам'яткам культури та окреслювати їхнє значення; формувати естетичні смаки учнів, потребу в збе­реженні культурних пам'яток минулого.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип уроку: урок формування компетентностей

Обладнання: зошити, підручник, роздатковий матеріал, таблиця, картки, атласи,

контурні карти.

План:

1. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави.
2. Освіта. Літописання. Мистецтво.
3. Історичне значення Галицько-Волинської держави.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Бесіда за запитаннями.

1. Що таке культура?
2. Яким був рівень розвитку культури часів Київської Русі? Чим він був зумовлений?
3. Який вид писемності був поширений на Русі?
4. Чому в державі дуже високо цінувалися книги?
5. Назвіть одну пам'ятку культури доби Київської Русі, яка вам найбільше запам'яталася. Чому?
6. Які художні засоби використовувалися в давньоруському мистецтві?
7. Які зміни відбулися в розвитку культури в період роздробленості?
8. У яких умовах розвивалася культура Галицько-Волинської держави?

Національне культурне життя Галицько-Волинської держави  було дуже багатим і цікавим. Воно, з одного боку, успадкувало риси культурного життя Київської Русі, а з іншого, зазнавало західноєвропейських впливів. Культура України другої поло­вини XII — першої половини XIV ст. зробила величезний вне­сок у розвиток української національної культури зокрема та світової культури взагалі. За рівнем свого розвитку українська культура стояла на одному щаблі з культурою країн Західної Європи.

— У чому ж полягали особливості розвитку культури Галиць­ко-Волинської держави? Яких впливів вона зазнала і яких рис набула? На ці запитання ми знайдемо відповідь на сьогоднішньо­му уроці.

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

Перегляд мультимедійної презентації.

У Галицько-Волинській державі було створено й переписано багато книжок. Велика книгописна майстерня існувала, зокре­ма, при дворі князя Володимира Васильковича — книжника й філософа, рівного якому, як сказано в літописі, «не було у всій землі, і після нього не буде». Літопис розповідає, що князь ро­бив щедрі дарунки церквам у своїх містах Володимирі, Бересті, Нільську, Кам'янці, а також церквам інших князівств. Серед дарів літописець описав 36 книг. Шкіряна оправа найдорожчих книг прикрашалася золототканими тканинами, металевими на­кладками, оздобленими емаллю. Усі ці розкішні оправи були витворами місцевих ремісників.

Князь Володимир Василькович був власником бібліотеки, що вважалася найбільшою в княжій Русі-Україні. Його кни­гозбірня докладно описана на сторінках Галицько-Волинського літопису. Цей опис цінний ще и тим, що є першим на наших землях бібліографічним списком — щось на кшталт сучасних бібліотечних каталогів.

Надзвичайною самобутністю відзначалася архітектура Гали­цько-Волинського князівства. Причому, якщо на землях Волині будівельники здебільшого дотримувалися традицій, що скла­лися на придніпровських теренах, то в Галичині спостерігали­ся відчутні впливи романської архітектури, поширеної в Угор­щині, Чехії, Польщі.

Галицькі будівельники застосовували в будівництві місце­вий камінь-вапняк, брили якого старанно обтесували. Вапняні блоки клали на тонкі шари вапняного, без домішки цемен­тівки, розчину. Така техніка характерна для романської ар­хітектури.

Цілком своєрідною особливістю галицької архітектури є над­звичайна різноманітність типів споруд, для оздоблення яких часто використовували білий камінь. До особливостей гали­цької архітектури належить також спосіб облицювання стін  керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинним і геометричним орнаментом тощо. Зразком галицької архітектури є Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом у 1157 р. Його фундамент, було відкрито в 30-х рр. XX ст. То був чотиристовпний храм, оточений галереями та оздоблений білокам'яною різьбою. Єдиною спорудою давнього Галича, що збереглася до нашого часу, є церква Св. Пантелеймона, побудована в другій половині XII ст. (сучасне селище Крилос Івано-Франківської області).

У XIII ст. значним архітектурним центром був Холм, де продовжували розвиватися традиції галицької архітектури. На жаль, жодна з пам'яток холмської архітектури не збереглася, але Галицько-Волинський літопис розповідав про церкву Іоанна Златоуста, яку князь Данило відновив після пожежі Холма 1256 р. Ось як літопис розповідає про цю споруду: «Збудував він (Данило) церкву святого Іоанна, гарну й ошатну. Будівля її була влаштована так: чотири склепіння; у кожному куті — арка, що стояла на чотирьох людських головах,  вирізьблених якимось майстром. Три вікна були прикрашені римським склом (вітражами); при вході до вівтаря стояли два стовпи з цілого каменю, а над ними склепіння і баня, прикрашена золотими зірками на лазурі. Підлога ж усередині була відлита з міді й чистого олова, і блищала вона, мов дзеркало... Візерунки, різнобарвні й золоті, зроблені були зроблені умільцем Адзієм... Він (Данило) прикрасив ікони, що привіз із Києва, коштовним камінням і золотим бісером... Дзвони він привіз із Києва, а інші було відлито тут...»

Серед збережених храмових споруд Волині найстарішим є Успенський собор у Володимирі, збудований князем Мстиславом Ізяславичем у 1160 р.

У XIII ст. на Західній Волині з'явився новий тип оборонних споруд — великі бойові вежі, побудовані з каміння або цегли. До нашого часу вони збереглися в околицях міста Холм та в Кам'янці. Холмські вежі складені з білого каміння, що вказує на традиції галицької будівельної техніки. Кам'янецька Біла вежа побудована з волинської брущатої цегли. Білу вежу було споруджено за князя Володимира Васильковича, саме про її побудову розповідається в літописі. Наприкінці XIIІ – на  початку XIV ст. із застосуванням каміння починають будувати замки, які вирізнялися міцними стінами з бійницями та кількома (здебільшого трьома) вежами, що розташовувалися таким чином, щоб можна було вести обстріл в усіх напрямків Основну захисну функцію виконувала центральна, найвища та найміцніша вежа — донжон. Будівництво таких оборонних споруд на Волині було розпочато з ініціативи князя Мстислава Даниловича. Тоді перші замки з'явилися в Луцьку та  Крем'янці.

1. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави.

Робота зі схемою.

2. Освіта. Літописання. Мистецтво.

Метод «Ажурна пилка»

І пара

Розгляньте ілюстрацію та виконайте завдання

1.     Яку роль у розвитку освіти Галицько-Волинської держави відігравали церква та монастирі?
2.     Яким був рівень письменності населення Галицько-Волинської держави? Які факти про це свідчать?
3.     Які матеріали використовувалися для письма?
4.     Чим відзначаються Євангелія, видані в Галичині?
5.     Хто із князів Галицько-Волинської держави найбільші дбав про розвиток освіти?
6.     На основі ілюстрації поясніть, який вигляд мали книги написані в той час на території держави. Як у культурі Галицько-Волинської держави поєднувалися два стилі — західний і візантійський?

II пара

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела, дайте відповідь на запитання та виконайте завдання.

«Галицько-Волинський літопис» про внесок Данила Галицького в розвиток української культури (1259—1260 рр.) А [якось], коли він [Данило] їздив по полю і діяв лови, і побачив він на горі гарне і лісисте місце, оточене навкруги лісом та полем, і запитав тамтешніх жителів: «Як іменується се місце. І вони сказали: «Холм йому ім'я є». І, уподобавши місце  надумав він, що поставить на ньому невеликий городок. Він дав обітницю богу і святому Іоанну Златоусту, що спорудить на честь його церкву.

І поставив він невеликий городок, та, побачивши, що бог помічником йому, а Іоанн підпомагачем йому є, спорудив він інший город, що його татари не змогли взяти, коли Батий усю землю Руську захопив. Тоді й церква святої Трійці запалена була і знову була споруджена.

Коли ж побачив се князь Данило, що бог сприяє місцю тому, став він прикликати приходнів — німців і русів, іноплемінників і ляхів. Ішли вони день у день. І юнаки, і майстри всякі втікали [сюди] од татар — сідельники, і лучники, і сагайдачники, і ко­валі заліза, і міді, і срібла. І настало пожвавлення, і наповнили вони дворами навколо города поле і села.

Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; із кож­ного вугла — склепіння, і стояли вони на чотирьох головах люд­ських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені [були] склом римським; при вході в олтар стояли два стовпи з цілого каменя, і на них — склепіння; а верх же вгорі прикра­шений [був] зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитий із міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзеркало.

І вежа [стояла] посеред города висока, щоб бити з неї довко­ла города. Знизу зведена з каменю п'ятнадцять ліктів у висо­ту, а сама зроблена з тесаного дерева і вибілена, як сир, сяяла вона на всі сторони. Біля неї був студенець, тобто колодязь, що мав тридцять і п'ять сажнів. Храми [були] прекраснії, і мідь од вогню повзла, як смола. Посадив він також сад гарний і спору­див церкву на  честь святих безмездників Кузьми [і] Дем'яна; має вона чотири стовпи, витесані з цілого каменя, що держать верх; із таких же [каменів витесані] і другі [стовпи]; а в олтарі перед бічними дверима стоїть також гарний [образ] пресвятого Дмитрія [Солунського], принесений здалеку.

За поприще од города [Холма] стоїть також башта кам'яна, і на ній — орел кам'яний вирізьблений; висота ж каменя — де­сять ліктів, а з верхівками і з підніжжями — дванадцять ліктів.

У рік 6768 [1260]. Спорудив він також превелику церкву в городі Холмі на честь пресвятої приснодіви Марії, величиною і красою не меншу од тих, що були раніш, і прикрасив її пре­чудовими іконами; приніс він також чашу із землі Угорської з багряного мармуру, вирізьблену з дивовижним умінням — на­віть змієві голови були навкруг неї, — і поставив її перед двери­ма церковними, що їх називають царськими. Зробив він також у ній хрещальню — хрестити воду на свято Богоявлення, а бла­женний єпископ Іоанн зробив у ній вирізаний із гарного дерева і позолочений усередині та ззовні, диву подобен.

1. Що таке літопис?
2. Назвіть найбільший літопис часів Галицько-Волинської   держави. 
3. Із яких частин він складався? Про що нам розповідає ?
4. Яка головна ідея цього літопису?
5. На основі уривку з Галицько-Волинського літопису схарактеризуйте внесок Данила Романовича в розвиток культур Галицько-Волинської держави.

III пара

Розгляньте ілюстрації та виконайте завдання.

1.     Порівняйте зовнішній вигляд Покровської церкви та церков Київської Русі.
2.     Чому в Галицько-Волинській державі йшло будівнице споруд оборонної архітектури?
3.     Назвіть найвидатніші пам'ятки образотворчого мистецтві.

4.      Під чиїм впливом розвивався іконопис Галицько-Волинсь­кої держави?
5.      Які нові риси живопису з'явилися в Галицько-Волинську добу?

6.      Якими були особливості розвитку ливарного мистецтва?

Валеохвилинка.

Перегляд відеоматеріалів.

3. Історичне значення Галицько-Волинської держави.

Вправа «Два—чотири—разом».

Галицько-Волинської держави;

•    відіграла надзвичайно важливу роль в історії українського на­роду;
•    сприяла консолідації давніх українців та усвідомленню ними власної самобутності;
•    стала новим після занепаду Києва центром політичного та еко­номічного життя;
•    модернізувала давньоруську державну організацію;
•    розширила сферу дії західноєвропейської культури;
•    продовжила дипломатичні традиції Київської Русі, представ­ляючи східнослов'янську державність на міжнародній арені.

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Завдання на узагальнення.

Багато істориків уважають Галицько-Волинську державу спадкоємицею Київської Русі. Спираючись на раніше здобуті знання, поміркуйте, чи так це насправді. Свою відповідь побудуйте за таким планом:

•         територія Київської Русі та Галицько-Волинської дер­жави;
•         населення;
•         управління;
•         зовнішні вороги та боротьба з ними;
•         заняття населення;
•         вірування;
•         звичаї та традиції;
•         культура

V. Домашнє  завдання.

Вивчити  параграф  з  підручника.