Культура українських земель у другій половині XIV – першій половині XVI ст.

Культура українських земель др. XIV – пер. пол. XVI ст. КЗ «ДФМХКК» ДОР»Малига Надія Миколаївна

Освіта Для дітей діяли початкові школи-дияківки при церквах та монастирях. Заможні люди наймали дяків для домашнього навчання. Власних вищих навчальних закладів на українських землях не існувало. Найближчий університет – Краківський. 1546 р. – у Львові відкрито першу приватну школу.

Окремі українці здобували знання в школах Польщі, Чехії, Німеччини, де наука на той час досягла більш високого рівня. Син ремісника з Дрогобича (Східна Галичина) Юрій Котермак Дрогобич (1450—1494 рр.) закінчив Краківський університет, дістав у ньому ступені бакалавра і магістра, потім перейшов у Болонський університет (Італія), де здобув ступінь доктора, викладав астрономію і медицину. Був вчителем Миколи Коперника. 1481 — 1482 pp. – Ю. Дрогобич був ректором Болонського університету. У 1483 р. у Римі вийшла книга Дрогобича “Прогностична оцінка 1483 року”, в якій автор подав багатий матеріал з астрономії і географії, виклав оригінальні думки, зокрема зробив першу в друкованій літературі спробу визначити географічну довготу міст нашої країни. Ця книга є першою відомою нам книжкою, надрукованою автором з України.

Усна народна творчість та література Усна народна творчість. Переважала обрядова поезія (русальні, купальські, обжинкові пісні, голосіння). Зародження епічної поезії: історичні думи й пісні. Літописання. Виникнення нових центрів літописання: міста Холм, Луцьк, Кам’янець-Подільський, Острог. Було створено короткий Київський літопис XIV–XV ст., «західноруські», або «литовсько-руські» літописи. Оригінальна література. Здійснення нових редакцій оригінальних творів Київської Русі: Києво-Печерський патерик (Арсеніївська і дві Касьянівські редакції), житія святих. Королівське Євангеліє 1401 р., створене Станіславом «Граматиком многогрішним» на Закарпатті в селі Королеве, «Четьї-Мінеї» (1489 р.)«Четьї-Мінеї» (1489 р.)

Книгодрукування 1491 р. – у Кракові німець Швайпольт Фіоль першим надрукував ряд книг церковнослов’янською мовою: “Октоїх”, “Часослов”, “Тріодь цвітна” та ”Псалтир”.

Першодрукарем Великого князівства Литовського став білорус Франциск Скорина. Так, ще у Празі 1517 р. ним було видано ”Псалтир” та деякі частини ”Біблії”. Після переїзду до Вільно, Скорина видав “Малу подорожню книжицю” (1522 р.) та “Апостол” (1525 р.).

Образотворче мистецтво Активно розвивається малярство. В іконописі поступово витісняється домінуючий візантійський стиль. Формуються риси українського стилю. Кінець XV — початок XVI ст. – Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгірцях.

1547 р. – Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича.

Архітектура XIII–XVIII ст. – Хотинська фортеця

1362 р. – Меджибізький замок

1363 р. – Вірменський собор у Львові.

Друга половина XIV ст. – Верхній замок у Луцьку (або замок Любарта)

XIV ст. – Кам’янець-Подільська фортеця

ХV ст. – Острозький замок

1532—1783 р. – Ханський палац у Бахчисараї. Родова резиденція династії Ґераїв — правителів Кримського ханства.  Центр політичного, духовного й культурного життя кримських татар. Засновником був Сахіб I Ґерай.

Релігійне життя На українських землях, які опинилися у складі Польського королівства, активного поширення набуло католицтво. Православний люд було виключено з громадського та суспільного життя. Обурені своїм нестерпним становищем, вони не хотіли миритися з примусовою полонізацією та окатоличенням, розуміючи, що це загрожує самому існуванню народу та його культури. Для захисту своїх прав, православні міщани об’єднувалися у громади – братства. 1439 р. – Львівське Успенське братство. 1459 р. – поділ Київської митрополії на Київську та Московську.