Культура Волинсько-Галицької держави.

Культура Волинсько-Галицької держави

Учні зможуть:- визначати особливості розвитку культури;- розповідати про розвиток освіти;- аналізувати Волинсько-Галицький літопис;- характеризувати архітектурні пам’ятки та твори мистецтва;- пояснювати значення культури Волинсько-Галицької держави. Очікуванні результати:

1. Особливості розвитку культури.2. Освіта.3. Літописання.4. Архітектура.5. Образотворче мистецтво. План

1. В ХІІІ- перш. пол. ХIVст. культура переживала піднесення.2. Відчувала вплив культури Київської Русі.3. Вплив християнської церкви.4. На розвиток культури впливали війни та міжусобиці.5. Розвитку культури сприяли розвиток економіки і розбудова міст.6. Запозичення культурних надбань та вплив західноєвропейської культури. Особливості розвитку культури Волинсько-Галицької держави:

- зростає кількість початкових шкіл;- навчали читання, письма, церковного співу, інколи іконопису;- при княжих дворах існували освітні заклади вищого ступеня. Розвиток освіти

Берестяні грамоти

Берестяні грамоти. Бронзові та кістяні писала та воскові дошки.

У середині ХІІІ ст. створено. Галицько-Волинський літопис. Охоплює події 1201-1292 рр. Він складається з двох частин – Літописання Данила Галицького й Волинського літопису. Написаний живою розмовною мовою. Головна ідея – любов до рідної землі, ідея єдності Русі, оборона її від зовнішніх ворогів. Літописання.

Сторінка Галицько-Волинського літопису

Містобудування та архітектура.- розбудова існуючих та заснування нових міст;- будівництво фортифікаційних споруд;- будівництво храмів та монастирів.

Львів ХІІІ ст.

Фортеці та укріплення. Вежа у Столп’є ХІІ ст. Була збудована за наказом Романа Мстиславовича наприкінці ХІІ ст. з тесаних блоків вапняку. Має зовні план прямокутника та округлий внутрішній простір.

Фортеця Тустань (оборонна система Карпатської лінії). Ранньосередньовічна наскельна фортеця-град ІХ-ХІІІ ст. Слугувала ще й митним пунктом на соляному шляху. Жодного разу не була взята монголами.

Палац Лева Даниловича у Львові(реконструкція)

Кременецький замок ХІІІ ст. Фортифікаційна оборонна споруда, побудована на стрімкій горі з каменю-вапняку Будівництво замків.

Луцький замок ХІІ ст. Зведений князем Любартом у 1340-1383рр. Слугував його резиденцією.

Успенський собор у Володимирі (1158-1161). Будівництво храмів і монастирів. Побудований у центрі міста на високому березі річки. Шестистовпний храм, підкреслений вишуканим декором.

Успенський собор в Галичі (1157). Мурований з тесаного каменя. В ньому було поховано князя Ярослава Осьмомисла.

Церква святого Пантелеймона поблизу Галича - найстаріший і єдиний із збережених храмів Галицько-Волинського князівства заснований у 1194 році князем Романом Мстиславовичем. Це хрестоподібна церква зі зразками вишуканої білокам’яної різьби і численними графіті на стінах.

Церква святого Пантелеймона поблизу Галича.

- розвивалося під впливом візантійського іконописання;- збагачувалося впливом місцевої народної творчості;- існувала власна Волинсько-Галицька іконописна школа. Образотворче мистецтво

Холмська Чудотворна ікона Божої Матері – пам’ятка візантійського мистецтва ХІ-ХІІ ст. Намальована на трьох кипарисових дошках. Голова Марії нахилена до правого плеча. На її правій руці напівсидить Христос, що благословляє.

Покрова Богородиці ХІІІ ст. Галичина. Цікава кольоровою гамою, дуже недосконала по техніці живопису, несла ідею захисту від ворогів.

Дорогобузька ікона Богоматері ХІІІ ст. Знаходиться в Рівненському музеї. У Дорогобузькій іконі проступають риси Волинської ікони. Марія зображена зі збільшеними очима, що “заглядають в душу” віруючого.

Волинська Богоматір ХІІІ-ХІV ст. Обличчя Ісуса має вираз і форму дорослої людини. Це символізує готовність Ісуса захищати добро.

Ікона Юрія-змієборця ХІV ст. Галичинна. Унікальність полягає в тому, що Юрій зображений не на білому, а на чорному коні.

Книжкова мініатюра. Заставки Галицького Євангеліє

Євангеліст Марко. ЄвангелістІоанн. Мініатюри з “Галицького Євангеліє”

Назвіть та опишіть зображення. Закріплення

Назвіть та опишіть зображення.