Культура й віра прадавніх українців. Погляди прадавніх українців на світ і місце людини в ньому. Основні риси дохристиянських вірувань наших предків, відображені у фольклорі та лі

Культура й віра прадавніх українців. Погляди прадавніх українців на світ і місце людини в ньому. Основні риси дохристиянських вірувань наших предків, відображені у фольклорі та літературі.

Спадщина – це наш зв'язок із минулим, який веде нас у майбутнє. Оксана Забужко Історія народу живе в його культурі. Микола Куліш

Найдавнішими етносами, які населяли землі сучасної України, були кімерійці, скіфи та сармати. КімерійціЧас: приблизно IX–VII ст. до н.е. Походження: найдавніші кочові іраномовні племена, згадані в ассирійських та грецьких джерелах. Культура: залишили кургани, бронзову зброю, кінну традицію. Їхня культура була воєнно-кочова, з елементами скотарства. Зникнення: витіснені скіфами.

Скіфи. Час: VII ст. до н.е. — III ст. н.е. Походження: іраномовні кочовики, згадані Геродотом. Культура: Високорозвинене золоте мистецтво (скіфське звіринецьке мистецтво). Кургани з багатими похованнями. Кіннота, луки, броня — майстри військової справи. Мали державні утворення, як Скіфське царство. Занепад: поступово витіснені сарматами.

САРМАТИЧас : III ст. до н.е. — IV ст. н.е. Походження: споріднені зі скіфами, іраномовні племена (роксолани, алани, аорси тощо). Культура: Військова еліта — важка кіннота (катафрактарії) з довгими списами, що навіть римляни боялися. Матеріальна культура близька до скіфської, але менш розвинена. Любов до розкоші — запозичена від греків. Вплив на слов’ян — у мові, побуті, одязі. Занепад: розбиті готами та гунами, частина аланів збереглася в осетинському етносі.

Працюймо з підручником!Прочитайте матеріал підручника про кімерійців, скіфів та сарматів. Пригадайте, які ще факти вам відомі з історії. Складіть план до матеріалу підручника.

Формування слов'янського етносу відбувається в період зарубинецької культури (І ст. до н.е. – І ст. н.е.)

Римляни називали цих людей бастарнами і вважали найвідважнішим народом у світі. Бастарни, й справді, були великими воїнами, але не тільки. В поселеннях бастарнів мешкали землероби й пастухи, вмілі ковалі, ювеліри, гончарі й купці. А ще ці люди були одними з наших предків. Першовідкривачі культури: Вікентій Хвойка (21.02.1850 — 02.11.1914) у 1900 роціЕпонімна пам’ятка:село Зарубинці (нині не існує) Черкаської областіНайвідоміші пам’ятки в Україні: Вінницькі Хутори, Вороновиця, Уладівка, Буша, Вовчинець (Вінницька обл.), Устилуг, Луцьк (Волинська обл.), Коростишів, Рогачів (житомирська обл.), Зарубинці, Козаровичі, Віта-Поштова, Таценки, Київ (Київська обл.), Львове (Херсонська обл.), Канів,Межиріч, Байбузи (Черкаська обл.), Буда, Мена, Конотоп, Седнів (Чернігівська обл.)

Реконструкція дерев’яного каркасного житла зарубинецької археологічної культури. Зарубинецьке поселення на горі Юрковиця. Діорама кол. музею історії Києва. Зарубинецька культура

Працюймо з підручником!Прочитайте матеріал підручника. Складіть запитання до тексту. Створіть усне повідомлення про декоративно-ужиткове мистецтво зарубинецької культури.

Світоглядні уявлення українців – це система вірувань, знань та уявлень про навколишній світ, як матеріальний так і духовний, про його походження, структуру та місце людини у ньому. Народний світогляд називають часом народною філософією, хоча за суттю він є наївною картиною світу.

Найважливішими стихіями та предметами українців були земля, вода, небо, вогонь, сонце, зерно і хліб. В народних наративах вони часто фігурують як «свята земля», «свята вода», «святий вогонь», «святий хліб». Яка роль цих стихій і предметів у житті людини?

Окреме місце в народній світоглядній системі посідають уявлення та легенди про походження та будову світу. На ці уявлення справили великий вплив християнські вірування. Форму землі українці уявляли переважно пласкою, в центрі землі був «пуп» (в Єрусалимі чи Києві). В українських колядках у поетичній формі збереглися сюжети світотворення: місцем творення світу, як правило, є море та дерево. На дно моря пірнають птахи (голубоньки) і дістають золотий пісок, з якого утворюється суша. Із синього або золотого каменів утворюється небо та світила.

Особливістю українських традиційних міфологічних персонажів є їхня схожість на людей. Більшість персонажів мають людську подобу або можуть її набувати. Інші ж персонажі, хоча й не походять від людини, проте є персоніфікованими образами різних явищ, наприклад хвороб (Холера, Чума, Пропасниця), днів тижня (П’ятниця, Неділя, Середа), явищ людського життя (Смерть, Душа, Злидні, Доля) тощо. Персоніфікованими образами стихій в українській міфології були, зокрема, водяник, лісовик, вихор, вітряниця (повітруля).

В українців є багато вірувань про людей, які наділені різними надприродними, магічними здібностями. До таких персонажів належать різні професіонали, які в своїй праці та повсякденні зверталися до певних утаємничених знань, займалися лікуванням людей або тварин, знали молитви і замовляння від хвороб або «вроків»: знахарі, знахарки, шептухи.

Архаїчними і самобутніми образами української нижчої міфології є русалки та мавки. Русалок вчені пов’язують із образом «заложних» небіжчиків, тобто людей, які померли не власною смертю, самогубців або утоплеників. В основному вважали, що русалками стають дівчата, які загинули або потонули, чи нехрещені діти. Русалки є головними постатями троїцької календарної обрядовості (на свято Трійці). Саме тому їх водночас пов’язують із культом померлих предків та культом рослинності. Згідно з віруваннями українців, мавками ставали маленькі діти, які померли нехрещеними або яких убили їхні матері. Також мавками ставали ті діти, які померли на Русальному тижні.

Що означає термін «язичництво»?Філософська система, що заперечує існування богів. Релігія, заснована на поклонінні природним силам. Сучасна форма християнства. Релігія, заснована на поклонінні одному богу. Пригадайте!

Для дохристиян — "язичників" немає нічого надприродного, немає нічого, що було б поза Природою. Язичники-слов'яни ніколи не потребували виразу своєї віри у церквах як особливих релігійних організаціях, тому що божественне завжди було там де вони перебували, навколо і в середині них. Суть стародавньої віри — це не особисте спасіння, як у світових релігіях, — а збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду. Таким чином, це і комплекс вірувань, і спосіб життя, і світогляд, і спосіб відтворення родових стосунків, культури, знань та навичок. Прочитайте!

Працюймо з підручником!Які природні явища були важливими для язичників?Чому язичництво часто пов’язують із поклонінням багатьом богам?

Пригадайте, як звали язичницьких богів. Прочитайте матеріал підручника, розгляньте таблицю. Підготуйте повідомлення про одного з богів чи богинь. Робота в групах

Сварог. Перун. Дажбог. Хорс. Велес. Стрибог

Симаргл. Мокоша Лада Лель Ярило. Купало. Тур. Род

Доля Марена Як князь Володимир вплинув на зміну релігійної системи?Подумайте!Які свята язичників збереглися в сучасній культурі?Як язичницькі уявлення вплинули на українські казки та легенди?

Відображення язичництва в літературі{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Міфологічні образи та персонажіУ творах часто з’являються боги та духи природи: Даждьбог (бог Сонця), Стрибог (бог вітру), Перун (громовержець). Русалки, водяники, лісовики — ці істоти стали героями казок, поем і легенд, символізуючи зв’язок людини з природою.2. Поетичне осмислення язичницького світогляду. У «Слові о полку Ігоревім» язичницькі уявлення про походження слов’ян від богів і культ предків відіграють важливу роль. Поезія часто використовує образи стихій — води, вогню, землі — як метафори духовного життя.3. Культ предків і ритуали. Літературні твори описують шанування померлих, віру в переселення душ, ритуали спалення тіл — усе це формує моральні та соціальні уявлення. Ці теми часто стають основою для філософських роздумів про життя, смерть і зв’язок поколінь.4. Сучасне неоязичництво в літературіУ ХХ–ХХІ століттях язичництво стало джерелом натхнення для неоязичницьких рухів, які відображаються в романах, есе та поезії як альтернатива монотеїзму. Автори, як-от Ален де Бенуа, трактують язичництво як філософську позицію, що протистоїть сучасному раціоналізму.

https://honchar.org.ua/blog/svitoglyadni-uyavlennya-ta-narodna-demonologiya-ukrayintsiv-i148https://uamodna.com/articles/pro-mavku-promovka/https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/hlib-v-ukrajinskij-obrjadovosti/https://myths.com.ua/slovyanska-mifologiya/bestiariy-monstru-ta-istotu/lisovuk.phphttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D1%8 F%D0%BD%D0%B8%D0%BAhttps://www.facebook.com/photo.php?fbid=355719351600451&id=350595242112862&set=a.350687998770253https://spadok.org.ua/davni-viruvannya/panteon-yazychnytskykh-bogivhttps://spadok.org.ua/kimmeriya/bloghttps://tyzhden.ua/chyimy-predkamy-buly-skify/https://www.factday.net/5-24-10-tsikavykh-faktiv-pro-sarmativ.htmlhttps://www.protoukraine.com/vs/culture/?id_culture=64#gsc.tab=0https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/Prahistory/dnieper-in-slavic-times.html. Використані джерела