Культурно – національне відродження в Україні “Київська Русь – ХХ ст.”

Київська Русь Архітектура, живопис, іконопис

У розвитку культури Русі проявлялися як загальні, так і національні особливості. Її основа самобутня культура східнослов’янських племен. Принциповим рубежем у розвитку культури стало прийняття християнства. Значним був вплив візантійської культури. На відміну від ЗаХІДНОЇ ЄВРОПИ, НА Русі держава не підпала під владу церкви, і, відповідно, в культурі світські елементи були сильнішими. У відносно короткі терміни київська русь зробила великий крок,вийшовши назагальноєвропейський культурний рівень, а в деяких її сферах перевершивши його. Нові віяння в культурі, більша регіональна своєрідність з‘явилися з феодальною роздрібненістю. Однак для закріплення і розвитку культурної динаміки русь потребувала відновлення політичної

Найпоширинішими видами живопису були фреска та мозаїка, що складалися на основі візантійських шкіл

Яскравим прикладом живопису були настінні фрески та мозаїки Софійському соборі, які було створено за наказом ярослава мудрого

Софійський собор

Головним є зображення

Діви марії, яка у молитовному жесті підняла руки

 Хреста-Вседержителя – велична і сувора фігура

. Благовіщення

Богоматері оранти

Та інші…

Про надзвичайно високохудожній рівень давньоруського мистецтва свідчать ансамблі мозаїк та фресок

Собору Софії київської

Михайлівського монастиря

Десятинної церкви

Успенський собор києво-печерської лаври

Михайлівський собор видубицького монастиря

Фрески та мозаїки часів Київської русі відрізняються суворістю наслідування принципів візантійської системи розпису й урочистою монументальністю

Становлення давньоруського іконопису відбулося в другій половині XI – на початку XІІcт.

Іконописні зображення створювались, за правилом, що умовність письма має чітко розмежовувати божественний світ від підземного.

За християнськими легендами першим іконописцем вважають євангеліста Луку

Видатним іконописцем київської русі бів Алімпій печерський

Та його ікони:

Ярославська оранта

Утюзьке благовіщення

Борис і гліб

Не менш відомим був григорій-іконописець

Ікони ХІ - хІі ст. майже не збереглися, але літописи неодноразово свідчать,що ці творіння вивозили в різні міста київської русі, де вони слугували канонічним зразком для інших іконописців

Іконостас Спасо – Преображенської церкви Великих Сорочинців

Покрова Божої матері

Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа