Курсова робота "ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК РОБОТИ В ОПЕРАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ WINDOWS В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ"

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................	3
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК РОБОТИ В ОПЕРАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ WINDOWS В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЯК ВАЖЛИВА ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА............................................................................	6
1.1. Комп’ютер як універсальний засіб навчально-виховного процесу школи....................................................................................................................	6
1.2. Основні принципи організації уроків інформатики в початковій школі…………………………………………………………………………….	10
1.3. Теоретичні аспекти поняття графічного інтерфейсу Windows…………	12
РОЗДІЛ 2 СИСТЕМА ЗАВДАНЬ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК РОБОТИ З ФАЙЛАМИ І ПАПКАМИ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ……	15
2.1. Методичні рекомендації для формування навичок роботи з файлами і папками на уроках інформатики........................................................................	15
2.2. Методика вивчення елементів операційної системи у початковій школі.....................................................................................................................	18
2.3. Формування навичок роботи з файлами і папками ..................................	21
2.4. Методика ознайомлення з меню та вікнами комп’ютера учнів початкової школи.................................................................................................	27
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….....	31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………............	34
ДОДАТКИ……………………………………………………………………....	37

 

ВСТУП

Процес становлення шкільної інформатики з моменту введення в 1985 році у загальноосвітні школи курсу „Основи інформатики та обчислювальної техніки” характеризується постійною зміною концепцій, освітніх стандартів, програм, що обумовлено вдосконаленням матеріально-технічної бази та зміною суспільних потреб.

Інформатика розглядається як найважливіший компонент загальної освіти сучасної людини, що грає важливу роль у вирішенні однієї з пріоритетних завдань освіти – розвитку пізнавальної активності, формуванні цілісного світогляду, системно-інформаційної картини світу, навчальних та комунікативних навичок і основних психічних якостей учнів, у тому числі і молодших школярів.

Початковий етап навчання інформатики носить розвиваючий характер і покликаний закласти основи загальної інформаційної культури школярів, дати початкові уявлення про інформацію та інформаційних процесах в навколишньому світі, стати основою інтеграції предметів початкової школи. Однак, незважаючи на накопичений досвід навчання інформатики в початковій школі, питання, пов’язані з впливом інформатики на навчальний процес у цілому, і що випливають звідси проблеми відбору змісту навчання та методів формування навчально-пізнавальної діяльності на уроках інформатики залишаються недостатньо дослідженими. Масовий перехід до навчання інформатики в молодшій школі відбувається без достатнього методичного забезпечення.

Значний внесок у розробку питань становлення інформатики на початковому рівні внесли С. А. Бєшенков, В. І. Варченко, Ю. М. Горвіц, А. В. Горячев, Є. М. Зворигіна, А. Л. Камбурова, О. Ю. Кравцова, Я. Б. Марголіс, Н. В. Матвєєва, О. Т. Паунтова, Ю. А. Первін, М. А. Плаксін, А. Л. Семенов, Н. І. Суворова, М. С. Цвєткова, Є. М. Челак, А. В. Хуторський та ін.

Психологи вважають, що молодший шкільний вік несе в собі великі нереалізовані можливості в пізнанні навколишнього світу. Плідним грунтом для цього є навчальна діяльність, як джерело для цілеспрямованої роботи думки, розвитку життєво важливих властивостей особистості та активності дитини. Потреба саморозвитку і здатність задовольняти її у вигляді вчення характеризує школяра, який є суб'єктом навчання. Суб’єктом вчення дитини робить володіння такою якістю як пізнавальна активність.

Таким чином, актуальність теми розвитку пізнавальної активності при оволодінні інформатикою в початковій школі визначається протиріччями між: нагальною необхідністю розвитку пізнавальної активності молодших школярів та недостатнім використанням можливості вдосконалення даного процесу; потребами сучасного навчального процесу, орієнтованими в значній мірі на всебічний розвиток особистості, формування системного світогляду і пізнавальних компетенцій, і сталим змістом, методами, формами і засобами навчання в початковій школі; змістом навчання інформатики, апаратно-програмним, методичним забезпеченням курсу інформатики в початковій школі, дидактичними можливостями комп’ютерної техніки та інформаційних технологій і пізнавальними можливостями учнів, зумовленими особливостями психології молодшого шкільного та дошкільного віку; високими темпами розвитку інформаційних технологій і недостатнім темпом оновлення змісту курсу інформатики; поглибленням і ускладненням курсу інформатики в середній і старшій ланках загальноосвітньої школи і недостатньою пропедевтичною підготовкою з інформатики в молодшій ланці; потребою сім'ї, суспільства в активізації пізнавальної діяльності молодшого школяра і практичною відсутністю відповідної педагогічної моделі; між потребами сучасної практики навчання молодших школярів та недостатньою теоретичною розробленістю системи підготовки учасників процесу навчання з активізації пізнавальної діяльності з урахуванням соціалізації школяра. Зазначені суперечності визначають проблему дослідження.

Таким чином, питання застосування комп’ютерних технологій на уроках є актуальними, а недостатня розробленість уроків з комп’ютерною підтримкою зумовили вибір теми дослідження: «Формування навичок роботи в операційній системі WINDOWS».

Предмет дослідження: вивчення інформатики в початковій школі

Мета дослідження - показати роль уроків інформатики у розвитку пізнавальної активності молодших школярів, спрямованих на підвищення ефективності вивчення елементів операційної системи WINDOWS у початковій школі.

Завдання:

           проаналізувати сучасний стан проблеми в педагогічній теорії та практиці на підставі вивченої літератури;

           опрацювати систему завдань для формування навичок роботи з файлами і папками на уроках інформатики в початковій школі;

           запропонувати методи викладання елементів операційної системи WINDOWS в курсі інформатики початкової школи;

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

РОЗДІЛ 1

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК РОБОТИ В ОПЕРАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ WINDOWS В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЯК ВАЖЛИВА ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1. Комп’ютер як універсальний засіб навчально-виховного процесу школи

В наш час у сфері освіти спостерігається високий перехід до використання нових технологій – комп’ютерів, мультимедійних компакт-дисків та інформаційних мереж – що спричиняє зміну методів і форм організації навчання. Комп’ютери стають звичним атрибутом кожної школи, і вчителі намагаються віднайти такі способи їх застосування, що дозволяють істотно підвищити якість засвоєння матеріалу і розвиток мислення учнів.

Ідея застосування комп’ютера в навчальному процесі виникла у зв’язку з реалізацією програмного навчання. Спочатку комп’ютер розглядався як більш досконалий порівняно з іншими навчальними машинами засіб програмованого навчання. Згодом стало зрозуміло, що його застосування приводить до якісних змін у змісті, методах і формах навчання, дозволяє створювати нове навчальне середовище.

Ще недавно вважалося, що сфера застосування комп’ютера обмежена переважно предметами фізико-математичного та природничо-наукових циклів. При вивченні гуманітарних дисциплін його використовували лише як засіб наочності і як довідник. В міру зростання можливостей комп’ютера, розробки нових навчаючих програм сфера його застосування значно розширилась. Встановлено, що комп’ютер – це універсальний засіб навчання, який з успіхом можна використати при вивченні будь-яких навчальних предметів. З його допомогою можна не лише форматувати репродуктивні знання і уміння в учнів, але й розвивати їх креативність, винахідливість, творчі здібності. За допомогою комп’ютера учні можуть складати і редагувати власні твори, малювати, писати музику.

Загалом комп’ютер має значні резерви підвищення ефективності навчання:

         новизна роботи з комп’ютером викликає в учнів інтерес, посилює мотивацію учня;

         колір, графіка, мультиплікація, музика, відео значно розширюють можливості викладання навчального матеріалу;

         забезпечується індивідуалізація навчання (комп’ютери можуть успішно виконувати функцію особистих репетиторів для учнів, що робить навчання більш швидким та ефективним).

Сучасна школа повинна не тільки сформувати в учнів певний набір знань, а й пробудити їх прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей. Необхідною умовою розвитку цих процесів є активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів. У рішенні цієї задачі важлива роль відводиться новим інформаційним технологіям, впроваджуються в навчальний процес, починаючи з його ранніх етапів. Тому уроки інформатики у початковій школі вносять найбільш вагомий внесок в активізацію навчально-пізнавальної діяльності дітей [19, c. 35-39].

Всі програми розвивального навчання початкової школи націлені на активізацію суб’єкта навчальної діяльності. Тому кожному вчителю необхідно ставити перед собою такі завдання:

           закріплення інтересу, з яким діти прийшли до школи;

           розвиток і напрямок інтересу до навчання;

           облік індивідуальних особливостей кожної дитини і його особистого просування в процесі навчання і виховання;

           досягнення високої якості освіти.

Відомо, що становлення пізнавальних інтересів, виховання активного ставлення до праці відбувається передусім на уроці.

Необхідно розуміти, що від того, наскільки свідомо, з бажанням, творчо будуть працювати діти на уроках залежить те, як вони надалі будуть міркувати, думати, доводити, творчо мислити, застосовувати вивчене в різних ситуаціях. Щоб активізувати пізнавальну діяльність учнів і підвищити інтерес на кожному етапі уроку інформатики, необхідно працювати, в інноваційному режимі, використовуючи інформаційні технології, що і є основним напрямком модернізації освіти. У цьому величезну роль відіграє вивчення курсу інформатики в початкових класах. Цей курс і вносить значущий внесок у розвиток інформаційного компоненту загальнонавчальних умінь і навичок, формування яких є одним з пріоритетів початкової загальної освіти.

Основними завданнями навчання інформатики в початковій школі є:

           ознайомлення школярів з основними властивостями інформації;

           формування початкових уявлень про комп’ютер і сучасні інформаційні та комунікаційні технології;

           формування навичок свідомого використання основних розумових операцій: порівнювати і знаходити закономірності, класифікувати, давати визначення, використовувати алгоритм, будувати умовиводи, міркувати й робити висновки, грамотно поводитися з інформацією.

У дітей молодшого шкільного віку формуються вміння і бажання вчитися, починає складатися стиль мислення, закладаються найміцніші знання і навички, без яких неможливе подальше успішне навчання. Цим теж можна пояснити необхідність вивчення основних понять інформатики в початкових класах.

Вивчення інформатики гарантує реалізацію міжпредметних зв'язків та наступності з середньою школою.

Уроки виконують роль своєрідної оболонки, яка повинна наповнюватися змістом основних уроків. Результатом роботи є розвиток грамотної інформативної мови, вміння дітей слухати і чути один одного, прояв пізнавальних інтересів, застосування знань на інших уроках.

Відомо, що якщо дітям запропонувати щось нове, незвичайне, вони стають цілеспрямованими, винахідливими. Саме цей факт наштовхує на думку застосовувати нові інформаційні технології на будь-якому уроці. Грамотне використання комп'ютера вирішує проблему дефіциту рухливої наочності, наприклад, за допомогою програми Power Point [19, с. 45-47].

Комп’ютер здатен швидко і ефективно навчити дітей самостійної роботи з об'ємним текстом, чого вимагає середня школа від початкової, коли обговорюються питання наступності.

Використовуючи можливість виділення на комп’ютері ключових слів і фраз, дитина вчиться вибирати з тексту головне, створювати на основі відібраної інформації короткий опорний конспект.

Важливою ланкою процесу навчання є контроль знань у вигляді тестування учнів. Комп'ютер також здатний визначити рівень знань за такий короткий термін, що дозволяє заощадити час при перевірці домашнього завдання, також при організації фронтального опитування, і організації індивідуалізації навчання.

Корисним також використання інформаційних технологій у вигляді мультимедійної гри при усному рахунку: при множенні і діленні, складанні і вирахуванні, також для розвитку уваги і пам'яті, уяви та мислення.

Таким чином, використання інформаційних технологій і уроки інформатики дають можливість розширити і поглибити рівень пізнавальної активності, розширити рівень індивідуалізації навчання, пробудити в учнів прагнення до поглибленого вивчення навчального матеріалу, розвивати творчі здібності учнів і є найважливішою умовою підвищення якості освіти.

Не всі вчителі володіють новими інформаційними технологіями і представляють можливості в плані раціоналізації навчальної діяльності та стимулювання пізнавальних інтересів дітей. Інші – не мають можливості, є і такі, які посилаються на негативний вплив ком’ютера на здоров'я дитини, тобто просто не хочуть.

Отже, комп'ютерні технології створюють великі можливості активізації навчально-пізнавальної діяльності в початковій школі, а основними прийомами, що сприяють розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках інформатики є:

         широке застосування ігрових форм занять;

         висока автономність роботи учня за комп'ютером;

         активне використання мультимедійних засобів;

         створення дружелюбної і змагальної психологічної атмосфери.

1.2. Основні принципи організації уроків інформатики в початковій школі

Широке використання комп’ютерів при вивченні більшості предметів у результаті вдосконалення освітніх технологій в початковій школі дасть можливість повною мірою реалізувати принцип „вчення із захопленням”, і тоді будь-який предмет буде мати рівні з інформатикою шанси стати улюбленим дітьми.

Основними принципами організації уроку інформатики для молодших школярів, що забезпечують високий ступінь активізації пізнавальної діяльності учнів при одночасному досягненні основних цілей уроку є:

1.     Використання переважно ігрових форм занять, особливо на початковому етапі навчання. Для дітей 5-10 років гра переважає над іншими видами діяльності. Граючи, учні освоюють і закріплюють складні поняття, вміння та навички мимоволі. На звичайному уроці вчитель витрачає багато сил на підтримку дисципліни і концентрації уваги учнів, у грі ж ці процеси для дітей природні.
2.     Конкурсно-змагальний характер виконання практичних завдань, використання рейтингових оцінок учнів. Властиву дітям даного віку активну боротьбу за лідерство в колективі, потреба в заохоченні необхідно використовувати для додаткової мотивації навчальної роботи. До вирішення даного завдання порівняно легко адаптується програмне та навчально-методичне забезпечення уроків (різні рівні складності).
3.     Високий ступінь самостійності виконання дітьми завдань за комп'ютером. Автономна діяльність підвищує особисту відповідальність дитини, а самостійність прийняття рішень у поєднанні з їх позитивними результатами дає заряд позитивних емоцій, породжує впевненість у собі і стійке бажання відновлювати роботу, поступово переходячи на більш складний рівень завдань. Управління складним технічним засобом зрівнює дітей з дорослими, на яких вони прагнуть бути схожим. Самостійна робота за комп'ютером - основний засіб безболісного поступового переходу від звичної ігрової до нової більш складної навчально-пізнавальної діяльності.
4.     Максимальне використання мультимедійних можливостей комп'ютера. Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, якому належить провідне місце в освітніх технологіях початкової школи. Крім того, засобів мультимедіа відводиться завдання забезпечення ефективної підтримки ігрових форм уроку, активного діалогу „учень-комп’ютер”.
5.     Створення обстановки психологічного комфорту на уроці. Цьому значною мірою сприяють прості і доброзичливі інтерфейси сучасних навчальних і розвиваючих програм. Як наслідок, діти не бояться власних помилок, нерідко багаторазово повторюють завдання спочатку до позитивного результату, що робить навіть самих боязких і сором'язливих учнів розкутими і активними.
6.     Всебічне використання знань шкільних предметів. Застосування на уроках інформатики широкого розмаїття навчальних і розвиваючих програм дозволяє ефективно закріплювати знання інших шкільних дисциплін і будити додатковий інтерес до їх вивчення, зміцнювати міжпредметні зв'язки, формувати у дітей системне сприйняття одержуваних знань, цілісну картину світу [20].

Перераховані принципи організації уроків інформатики в початковій школі дозволяють вже на ранніх етапах навчання забезпечити для більшості учнів перехід від пасивного сприйняття навчального матеріалу до активного, усвідомленого оволодіння знаннями. Активізація навчально-пізнавальної діяльності пов’язана скоріше не з самим предметом інформатики, а з використанням комп’ютерних технологій.

1.3. Теоретичні аспекти поняття графічного інтерфейсу Windows

Для роботи у середовищі Windows потрібно просто увімкнути комп’ютер і через декілька секунд операційна система Windows до Ваших послуг. Якщо комп’ютер підключений до мережі, Windows зробить запит Вашого імені та паролю, а якщо Ви не бажаєте працювати у мережі, можна просто натиснути клавішу Esc, в противному випадку треба ввести ім’я користувача та пароль доступу і натиснути клавішу Enter.

Операційна система Windows пропонує користувачу графічний інтерфейс, тобто практично всі дії можна виконувати за допомогою мишки, вибираючи, викликаючи або пересуваючи потрібний об’єкт. Робота з мишкою складається з трьох дій: Click (одноразове натиснення кнопки мишки)  вибраний об’єкт активізується, Double Click (дворазове натиснення кнопки мишки) — вибраний об’єкт завантажується, Drag & Drop (натиснення кнопки миші на об’єкті і пересування його) — після відпускання кнопки вибраний об’єкт лишається на новому місці [4].

Після завантаження Windows на екрані з’явиться Робочий стіл. У нижній частині Робочого столу розташована Панель задач, ліворуч — значки з назвами Мій комп՚ютер, Мережеве оточення, Мої документи, Корзина, тощо, жовті значки, які називаються папками а також значки зі стрілочками, які називаються ярликами. Папка використовується як вмістилище для збереження файлів або інших папок, а ярлик забезпечує швидкий виклик диска, папки, програми або документа, з яким він пов’язаний.

Також на Робочому столі розташована панель Microsoft Office.

Розташування об’єктів на Робочому столі не постійне: будь-який з об’єктів можна «захопити» мишкою та перемістити на нове місце.

Елементи робочого столу:

Панель задач

Ліворуч на Панелі задач знаходиться кнопка Пуск. Активізувати кнопку можна «натисненням» її мишкою або комбінацією клавіш Сtrl + Esc. Також на сучасних клавіатурах є спеціальна клавіша з логотипом Windows, під час її натиснення також відкривається Головне меню клавіші Пуск.

За допомогою цього меню можна швидко викликати необхідну програму або документ, вибравши мишкою потрібний пункт. Якщо пункт меню супроводжується чорним трикутником, це означає, що даний пункт містить інші підпункти, якщо багатокрапкою – це означає, що користувач має уточнити, чого саме він бажає, і після вибірки додаткових параметрів натиснути кнопку Да.

У центральній частині панелі задач розташовані кнопки, кожна з яких пов’язана з програмою, що на даний момент працює, або з відкритою папкою. Папки призначені для зберігання інформації так, щоб нею було зручно користуватися. «Натискаючи» ту чи іншу кнопку, можна «перемикатися» з однієї задачі на іншу.

Праворуч на панелі задач розташований годинник. Якщо на ньому затримати покажчик мишки, то з’явиться поточна дата. Для зміни часу та дати треба виконати на значку годинника Double Click, зробити потрібні зміни і натиснути кнопку Да.

Ліворуч від годинника розташована область індикаторів: клавіатури, противірусних програм, програм-перекладачів та програм, які працюють із зовнішніми пристроями. Наприклад, під час друкування тексту з’являється індикатор – значок принтера, при отриманні факсу або електронної пошти – відповідний значок або факсу пошти. Після закінчення роботи такої програми цей значок зникає з панелі задач.

Вікно Мій комп՚ютер

За допомогою значка (піктограми) Мій комп՚ютер можна отримати відомості про ресурси системи та її стан: які дисководи використовуються та їх кількість, а також додаткову інформацію про підключені принтери (папка Принтери) і можливості комп’ютера (папка Панель управління).

Двічі натиснувши мишкою на потрібному диску або папці, можна відкрити їх для роботи, а якщо натиснути праву кнопку мишки (використовуючи контекстне меню) вибрати пункт Властивості, де можна продивитися властивості позначеного об’єкта.

Папка Мережне оточення – використовується для підключення до будь-якого комп’ютера в мережі, якщо поточний комп’ютер входить до неї.

Папка Корзина – для тимчасового збереження видалених файлів, і поки файл знаходиться в Корзині, його ще можна відновити.

Крім того, на Робочому столі можуть розташовуватися значки (ярлики, папки), які з’являються при установці нових програм.

Виконавши подвійне натискання мишкою на будь-якому значку, папці або ярлику, можна викликати і завантажити потрібну програму, або звернутися до об’єкта, з яким пов’язаний значок, і працювати з ним.

Усі вікна мають стандартний вигляд: є смуга заголовка вікна (за допомогою мишки можна згортати, розгортати, закривати вікно, а також пересувати вікно на Робочому столі).

Ліворуч розташована кнопка із системним меню, яке викликається, якщо кнопка «натиснута». (Для виклику системного меню вікна можна використати сукупність клавіш Alt+SpaceBar). Системне меню містить пункти, за допомогою яких вікно можна перемістити, змінити його розмір, згорнути/розгорнути та закрити без допомоги мишки.

Під заголовком у всіх вікнах, крім вікон документів, розташована смуга головного меню вікна. Кожен з пунктів може відкриватися за допомогою мишки або клавіш Alt+підкреслена літера.

Пункт меню Файл призначений для роботи з виділеними об’єктами,

Правка — для виділення, копіювання і переміщення об’єктів,

Вид — для настроювання відображення інформації у вікні,

? — для виклику довідки.

РОЗДІЛ 2

СИСТЕМА ЗАВДАНЬ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК РОБОТИ З ФАЙЛАМИ І ПАПКАМИ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

1.           Методичні рекомендації для формування навичок роботи з файлами і папками на уроках інформатики

Програма «Інформатика» для 2–4 класів спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі "Технології", визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, та враховує рекомендації ЮНЕСКО «Інформатика в початковій освіті».

Основними завданнями курсу «Інформатики» є формування в учнів молодшого шкільного віку:

           початкових уявлень про базові поняття інформатики, зокрема, повідомлення, інформація та дані, інформаційні процеси, комп’ютер та інші пристрої, що використовуються для роботи з повідомленнями та даними, сфери їх застосування у житті сучасної людини в інформаційному суспільстві;

           початкових навичок знаходити, використовувати, створювати та поширювати повідомлення та дані, застосовуючи для цього засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), зокрема, створювати графічні зображення, комп’ютерні презентації, текстові документи, шукати інформацію в мережі Інтернет, користуватися електронною поштою та ін.;

           алгоритмічного, логічного та критичного мислення;

           початкових уявлень та навичок роботи з різними програмними засобами підтримки вивчення інших предметів початкової школи, а також для розв’язування практичних завдань з цих предметів [22].

Цей курс розглядається як необхідний інструмент, що в сучасному суспільстві сприятиме більш успішному навчанню учнів у молодшій школі і в наступних класах, формуванню знань, умінь, навичок, всебічному розвитку дитини молодшого шкільного віку.

Зміст модулів професійної складової передбачає вивчення Державного стандарту початкової загальної освіти, інваріантної складової змісту початкової загальної освіти – освітньої галузі “Технології”, в якій виокремлено змістову лінію «Інформація та інформаційні процеси» де йде ознайомлення учнів з поняттями повідомлення, інформація, дані на інтуїтивному рівні. При ознайомленні учнів з інформаційними процесами розглядають ті, що зустрічаються у життєдіяльності людини, і лише потім – інформаційні процеси, що реалізуються з використанням комп’ютера. Розуміння інформаційних процесів відбувається також на інтуїтивному рівні, не доцільно вимагати від учнів точних означень всіх теоретичних понять, які розглядаються при вивченні змісту цієї лінії. Важливо, щоб учні мали уявлення про те, що людина постійно зустрічається у житті з кожним із зазначених інформаційних процесів і може при цьому використовувати комп’ютер чи інші пристрої для роботи з повідомленнями та даними. Змістова лінія допомагатиме формуванню цілісної наукової картини світу, підкреслюючи на доступних учням прикладах, роль інформаційних процесів у суспільстві, біологічних та технічних системах.

У рамках цієї змістової лінії розглядаються поняття об’єкта (наприклад, папка, файл, ярлик, Робочий стіл, Корзина, Мій комп’ютер тощо) властивості об’єктів (наприклад, розмір, фон, тип тощо) і значень цих властивостей. Учні наводять із власного життя приклади різних об’єктів, їхніх властивостей і значень цих властивостей, впорядковують та групують об’єкти на основі значень властивостей, мають уявлення про вплив значень властивостей об’єктів на подальше їх використання та опрацювання. Учні повинні розуміти, що будь-яка операція над об’єктом полягає в зміненні значення однієї з його властивостей або значень групи його властивостей. При цьому доцільно знайомити учнів як з конкретними об’єктами (наприклад, робочий, офісний, кухонний стіл, корзина для сміття тощо) та їх образами – відповідними абстрактними поняттями (наприклад, Робочий стіл, Корзина для видалених документів в комп’ютері). Учні мають розглядати складні об’єкти як набір більш простих, кожен з яких виконує свою роль для функціонування об’єкта в цілому, розглядати вплив змін в одній із складових на цілу систему. Вчаться будувати складні об’єкти із запропонованих частин, в тому числі самостійно доповнюючи з відсутніх компонентів. Вчаться вибирати об’єкти та переміщувати їх з використанням маніпулятора мишки; виконувати операції над об’єктами, зокрема, над вікнами, файлами, папками; запускати програму на виконання та завершувати роботу з нею; використовувати клавіатуру для введення символів, слів, речень, текстів; здійснювати підготовку та редагування нескладних текстів невеликого обсягу в середовищі текстового редактора, зберігання на Робочому столі; працювати з графічними об’єктами у середовищі графічного редактора, створювати елементарні малюнки та змінювати значення властивостей створених малюнків; працювати з ком’ютерними програмами підтримки вивчення навчальних предметів тощо [22].

При вивченні теми «Робочий стіл. Значки робочого столу» (2 клас) учні повинні вміти створювати папки, використовуючи контекстне меню, видаляти папки і файли, використовуючи контекстне меню, копіювати файли і папки, використовуючи контекстне меню [16, c. 33-48].

При вивченні теми «Структурування інформації в документах, папках. Поняття меню» (3 клас) учні повинні мати уявлення про файли і папки, їх призначення; наводити приклади імен папок, файлів; уміти відкривати потрібну папку, переглядати її вміст та закривати; називати основні об’єкти вікна (рядок заголовка, кнопки керування, робоча область); розуміти призначення основних об‘єктів вікна; пояснювати призначення кнопок керування вікном; називати основні операції, які можна виконувати над вікнами;уміти змінювати розміри вікон, змінювати положення вікон на екрані, згортати і розгортати вікна, розуміти призначення меню, контекстного меню, мати уявлення про різні способи запуску програм на виконання [17, c. 11-22].

Курс «Інформатика» є підготовчим курсом, що передує більш широкому і глибокому вивченню базового курсу інформатики в середній школі, являє собою скорочений систематичний виклад основних питань науки інформатики та інформаційних технологій в елементарній формі, та носить світоглядний характер.

2.2. Методика вивчення елементів операційної системи у початковій школі

У 2 класі передбачено вивчення теми, яка розкриває історію розвитку обчислювальної техніки (З чого все починалось, 1 год). Її найкраще подавати з використанням ілюстративних та наочних методів у поєднанні з бесідою. Можна продемонструвати відеофільм. Учні дізнаються про давні способи і засоби обчислення. Першим пристроєм для обчислення був абак, потім калькулі, від якого утворилась назва калькулятор, згодом з’явилась рахівниця, перша механічна машина – паскаліна, машина Беббіджа, 1-а ЕОМ в Європі була створена в Києві під керівництвом Сергія Лебедєва, в 50-их – 60-их рр. ХХ ст. – ще одна ЕОМ під керівництвом Віктора Глушкова . При вивченні цієї теми вважається недоцільним вимагати від учнів глибоких знань викладеного матеріалу, дат та прізвищ, достатньо початкового знайомства. Важливо, щоб учні розуміли вплив науково-технічного прогресу на діяльність людини, роль вчених України у розвитку обчислювальної техніки.

Вивчення елементів операційної системи є дуже важливим і має вагоме світоглядне значення. При вивченні теми важливо навчити учнів не конкретних команд окремо взятої операційної системи, а принципів роботи з операційною системою та її призначенням.

Основна мета вивчення теми: сформувати уявлення про операційну систему як cукупність програм, призначених для керування усією роботою комп’ютера, і висновок про те, що працювати з сучасними комп’ютерами без неї неможливо.

Основні поняття теми: завантаження комп’ютера, Робочий стіл, піктограма, вікно, головне та контекстне меню, дисковод, диск, файл, папка.

Основні операції: вмикання комп’ютера та коректне завершення роботи з ним, робота з вікнами, дисками, файлами, папками, різні способи запуску програм на виконання, робота в середовищі стандартної програми Калькулятор.

В початковому курсі інформатики поняття операційної системи не означується, оскільки є важким для розуміння молодшими школярами, тому визначається через функції, які виконує ОС. Іноді простіше пояснити не навіщо потрібна операційна система, а що було б, якби її не існувало. Якби не було ОС, то з комп'ютером було б дуже складно спілкуватися. Відсутність ОС загнала б у глухий кут будь-якого користувача. В його розпорядженні не виявилося б сучасних засобів керування зовнішніми пристроями (дисками, мишею, принтером) і програмними додатками (іграми, графічними, текстовими редакторами тощо).

При формуванні в учнів уявлень про призначення операційної системи слід спиратися на асоціації та конкретні, добре знайомі учням приклади управління деякою системою. Використовуючи систему запитань, узагальнити суттєві ознаки функцій людини, яка управляє роботою деякої системи – фірми, банку, школи, готелю, перукарні тощо.

Наприклад: дії адміністрації готелю у особливих випадках (пожежа, прорив труби, гостре захворювання мешканця) – викликати на допомогу зовнішні відносно готелю функціональні служби (пожежну машину, машину для ремонту тепломережі або водопостачання, швидку медичну допомогу тощо). Тобто адміністрація повинна мати можливість викликати такі служби і поставити перед ними відповідні завдання. Аналогічно на комп’ютері повинні бути спеціальні програми для управління його зовнішніми пристроями.

ОС – це ніби «посередник» між комп'ютером і користувачем.

З окремими елементами операційної системи учні починають знайомитись у 2 класі.

Найперше – це як підготувати комп’ютер до роботи: увімкнути монітор, потім системний блок. Дітям одразу треба пояснити різницю між вмиканням/вимиканням кнопки Power на моніторі та на інших пристроях комп’ютера. Якщо на моніторі вимкнути кнопку Power, комп’ютер все одно працюватиме, вимикається лише екран (на відміну від інших пристроїв ).

Після увімкнення комп’ютера, він починає працювати, оживати, ніби людина прокидається вранці після сну, тобто, відбувається завантаження комп’ютера. Після чого, на його екрані з’являється зображення, яке називають Робочий стіл (можна порівняти з іншими столами – обіднім, журнальним, робочим).

На Робочому столі комп’ютера розташовані маленькі картинки – значки, або піктограми, кожна з яких має ім’я, наприклад, Мій комп’ютер, Мої документи, Корзина тощо.

Важливо навчити учнів виділяти піктограми на Робочому столі (перемістити на неї вказівник миші, натиснути та відпустити ліву кнопку миші), а також відкривати їх, тобто, запускати програму на виконання, якій відповідає піктограма (подвійне натискання лівою кнопкою миші на піктограмі).

Якщо запустити програму, відкриється вікно, в якому ця програма виконується. Вікно комп’ютера можна порівняти із вікном будинку. Вони можуть бути великі, маленькі, їх можна відчиняти, зачиняти, у будинку їх може бути декілька. Аналогічні дії з вікнами можна робити й на комп’ютері.

У 2 класі учні знайомляться з деякими елементами вікна: рядок заголовка, кнопками  – згорнути вікно,  – закрити вікно,  –розгорнути вікно на весь екран,  – повернутись до попередніх розмірів вікна [16, c. 35].

Розпочинаючи роботу в ОС Windows, другокласники мають також знати, як грамотно вимкнути комп'ютер. Загальне правило таке: по завершенні роботи в Windows потрібно спочатку вийти із системи і тільки потім відключити живлення. Виконується це в такий спосіб: у лівому нижньому кутку Робочого стола треба знайти кнопку Пуск та натиснути її лівою кнопкою миші, потім внизу меню, яке з'явилося (воно схоже на меню в кафе) вибрати Вимкнути комп’ютер і у наступному вікні натиснути Вимкнення. Коли комп’ютер закінчить роботу, потрібно вимкнути монітор.

2.3. Формування навичок роботи з файлами і папками

При завантаженні операційної системи на екрані монітора з’являється Робочий стіл, на якому розташовані в першу чергу стандартні об’єкти (папки) Windows, а потім об’єкти, додані користувачем.

До стандартних об’єктів відносяться:

1) Мой комп’ютер – містить у собі всі об’єкти комп’ютера: диски, периферійні пристрої, панель управління.

2) Корзина – місце на жорсткому диску, куди переміщуються всі об’єкти, що видаляються. Поки корзина не вичищена, можна відновити вилучені файли або папки.

3) Мережне оточення – можна побачити всі об’єкти, доступні в локальній мереж (за умови роботи в цій комп’ютера).

Внизу Робочого столу знаходиться Панель задач із кнопками відкритих додатків.

Ліворуч на Панелі задач знаходиться кнопка Пуск, де занесені всі прикладні і службові програми комп’ютера. Вибір меню Пуск (головне меню), дозволяє запустити програму на виконання.

У Windows Робочий стіл можна представити також у вигляді Web-сторінки (сторінки служби World Wide Web, що містить графічну інформацію в Інтернеті).

Папки можна створювати на Робочому столі, будь-якому диску або в іншій папці. Для цього в необхідному місці викличте клацанням правої кнопки миші контекстне меню і виберіть у ньому послідовно команди: Створити – Папка. Папці, що з’явилися, дати ім’я.

Ярлик можна створити як в одній з папок, так і на одним із способів:

1) Необхідно схопити й перетягнути правою кнопкою мишки значок файлу або папки, для яких створюється ярлик, на місце його створення, вибравши у контекстному меню, що з’явиться, команду Створити ярлик. Вхідні значки файлів і папок можуть знаходитися в будь-якому вікні папки Мій комп’ютер чи Провідник.

2) Викликати клацанням правої кнопки мишки контекстне меню в місці створення ярлика (Робочий стіл, вікно), вибрати в меню команди Створити – Ярлик. Використовуючи в діалоговому вікні, що з’явилося, кнопку Огляд, відшукати вхідний об’єкт (файл, папку) для створення ярлика. Ярлики можна копіювати, видаляти, перейменовувати тощо. Виконання цих операцій не відображається на самих програмах.

Файли і папки можна виділити за допомогою маніпулятора миші, натиснувши ліву кнопку не відриваючи руки потрібно виділяти мишею потрібні об’єкти.

Об’єктами у Windows є файли, ярлики, папки, вікна, зовнішні пристрої (гнучкі та жорсткі диски, CD, принтери, сканери тощо), комп’ютери за умови роботи у мережі.

Кнопка Пуск – використовується для роботи з програмами та документами.

Викликається Головне меню з такими командами:

Програми – для завантаження будь-якої програми зі списку запропонованих. Пункт Програми/Стандартні дозволяє виконувати роботу з простими текстовими та графічними редакторами (Блокнот, WordPad, Paint), калькулятором, тощо та з програмами перевірки диска (ScanDisk), дефрагментації диска (Defrag), стиснення інформації (DriveSpace), архівації даних (BackUp) тощо. Назви програм з’являються у списку запропонованих при установці Windows (наприклад, Автозагрузка містить програми, які автоматично завантажуються при кожному запуску Windows). Інші програми надходять у список при своїй установці у середовище Windows. Можна додати нові програми самостійно, виконавши такі дії:

1.        Права кнопка мишки на кнопці Пуск, пункт Відкрити…
2.        Двічі виділити папку лівою кнопкою миші;
3.        Викликати пункт меню Файл/Створити/Папка й увести назву пункту для програми, що додається;
4.        Натиснути клавішу Enter і двічі клацнути мишкою по створеній папці;
5.        Викликати пункт меню Файл/Створити/Ярлик;
6.        Натиснути кнопку Огляд…, вибрати диск, папку та файл, що містить програму;
7.        Натиснути на кнопку Відкрити;
8.        Натиснути на кнопку Далі;
9.        Увести ім’я для ярлика й натиснути на кнопку Готово.

Третя дія використовується у випадку, коли в меню команди Програми включається пункт, що буде містити інші пункти, і тоді кроки 5-9 повторюються стільки разів, скільки підпунктів треба додати.

Якщо ж не виконувати третю дію взагалі, то вставлений пункт в меню команди Програми одразу завантажуватиме потрібну програму.

Для розміщення потрібної програми в Головному меню треба просто перетягти мишкою значок програми на кнопку Пуск.

Для знищення вставленого пункту виконуються дії 1-2, позначається назва пункту і вибирається пункт меню Файл/Видалити.

Документи – для завантаження одного з 15 документів, з якими користувач працював останнім часом.

Налаштування – для настроювання можливостей Windows згідно з бажанням користувача.

Пошук – для пошуку файлів за іменем, розширенням, датою створення тощо.

Справка – для виклику довідникової системи по роботі у середовищі Windows.

Виконати – для завантаження програми, якої немає у списку пункту Програми. Здебільшого так завантажуються програми або команди операційної системи Microsoft DOS.

Зупинка – для економії енергії під час перерви в роботи. При цьому треба зберегти інформацію, якщо робота відбувається в мережі, інакше вона може бути втрачена.

Завершити работу – для закінчення сеансу роботи з Windows, перезавантаження комп’ютера або переключенні його у режим роботи з іншою операційною системою.

Крім вказаних, у меню кнопки Пуск можуть включатися пункти:

Відкрити документ Microsoft Office – для відкриття документа Office, Microsoft Office – для створення нового документа засобами Microsoft Створити документ Office.

Назви програм (наприклад, WinRAR – програми-архіватора і т. ін.) – для завантаження програми.

Свідоме застосування знань і навичок для виконання складних дій при відкритті програм меню Пуск, керування вікном, способами запуску програм на виконання у 3-му класі сформує уміння і забезпечить можливість багаторазового повторення дій до досконалості. Формування навички є тривалим процесом. Його не можна проводити концентровано, прискорювати багаторазовими і частими вправами, воно розподілене в часі.

Для збереження та впорядкування файлів на комп’ютері зручно використовувати папки. Наприклад, можна створити в папках «Документи» та «Зображення» нові папки, та в такий спосіб полегшити впорядкування файлів. Можна створити будь-яку кількість папок і навіть зберігати папки всередині інших папок. Папки, розташовані всередині інших папок, часто називають вкладеними папками.

Створення папок

Викликається диск і, якщо потрібно, папка, де треба створити нову папку:

1 спосіб: Пункт меню Файл/Створити/Папка, заноситься ім’я нової папки і натискається клавіша Enter.

2 спосіб: Права кнопка мишки на порожньому місці, пункт Створити/Папка і далі, як описано вище.

Створення папки на Робочому столі:

Нова папка створюється на вільному місці Робочого столу 2-им способом.

Копіювання папок

Позначається потрібна папка:

1 спосіб: Пункт меню Правка/Копіювати,

2 спосіб: Права кнопка мишки, пункт Копіювати,

3 спосіб: Натискається сукупність клавішів CTRL+C,

Потім викликається диск і, якщо потрібно, папка, куди треба скопіювати позначену папку:

1 спосіб: Пункт меню Правка/Вставити,

2 спосіб: Права кнопка мишки, пункт Вставити.

3 спосіб: Натискається сукупність клавішів CTRL+V.

Копіювання папки на Робочий стіл:

1 спосіб: Папка перетягається мишкою на Робочий стіл при натисненій лівій кнопці, після відпускання кнопки скопійована папка розташовується на визначеному місці Робочого столу:

2 спосіб: Папка перетягається мишкою на Робочий стіл при натисненій правій кнопці, після відпускання кнопки з’явиться контекстове меню:

Вибирається пункт Копіювати і папка буде розташована на визначеному місці Робочого столу.

Якщо вибрати пункт Перемістити, то папка буде переміщена на нове місце.

Видалення папок

Із використанням корзини: Позначається папка:

1 спосіб: Пункт меню Файл/Видалити.

2 спосіб: Права кнопка мишки на позначеній папці, пункт Видалити.

3 спосіб: Натиснути клавішу DELETE.

4 спосіб: Перетягти мишкою папку на значок Корзини.

У будь-якому випадку зміст папки розташується в Корзині, і папку за бажанням можна буде відновити.

Без використання Корзини: Позначається папка:

Натискаються клавіші SHIFT+DELETE. Потім треба підтвердити остаточне видалення папки: натиснути кнопку Да.

Відновлення папок

Папка при видаленні сама не розміщується в Корзині, туди потрапляють тільки файли, що містилися у видаленій папці. Для відновлення папки треба викликати пункт Правка/Виділити все (для позначення файлів зі змісту виділеної папки), натиснути пункт меню Файл/Відновити. Папка відновиться і розташується на місці, яке вона займала перед видаленням.

Розкриття папки:

1 спосіб: Двічі клацнути мишкою на потрібній папці.

2 спосіб: Права кнопка мишки на папці, пункт Відкрити.

Закриття папки:

1 спосіб: Пункт меню Файл/Закрити.

2 спосіб: Натискається кнопка закриття вікна.

3 спосіб: Двічі клацнути мишкою на кнопці системного меню папки.

Створення ярлика:

Викликається диск і, якщо потрібно, папка, де треба створити ярлик:

1 спосіб: Пункт меню Файл/Створити/Ярлик, кнопка Огляд…, вибирається диск, і папка або файл, для якого створюється ярлик, кнопка Відкрити, кнопка Далі, заноситься ім’я нового ярлика, кнопка Готово.

Якщо файл, для якого створюється ярлик, розпізнається Windows за типом, то рисунок для ярлика створюється автоматично, а якщо не розпізнається, то після занесення імені ярлика знову натискається кнопка Далі, вибирається рисунок, а потім кнопка Закрити.

2 спосіб: Права кнопка мишки на порожньому місці, пункт Створити/Ярлик і далі, як показано вище.

Створення ярлика на Робочому столі:

Новий ярлик створюється на вільному місці Робочого столу 2-им способом.

3 спосіб: Файл (або папка) перетягується мишкою на вільне місце Робочого столу при натисненій правій кнопці, після відпускання кнопки з’явиться контекстне меню:

Вибирається пункт Створити ярлик, і ярлик буде розташований на визначеному місці Робочого столу.

Рисунок для створеного ярлика за бажанням можна змінити:

Права кнопка мишки на ярлику, пункт Властивості, кнопка Змінити значок…, зі списку запропонованих рисунків вибирається потрібний, і двічі натискається кнопка Да:

Дії для копіювання, видалення, відновлення і переміщення ярликів виконуються так само, як і аналогічні дії для папок.

- Як відбувається видалення і відновлення файлів, папок і ярликів у Windows?

Рано або пізно файли й папки приходиться видаляти, тому що місткість дисків вашого комп’ютера обмежена. Для видалення потрібно лише виділити файл клацанням миші і натиснути клавішу Deletе на клавіатурі. Файл буде видалений.

Усі файли, що видаляються, не знищуються, а переміщаються до корзини. Це та ж сама папка, яку, щоправда, не можна ні перемістити, ні перейменувати. Переміщення в корзину, зрозуміло, робиться про всяк випадок і з неї можна відновити файл, який був видалений. Для того, щоб відновити видалений файл потрібно клацнути по ньому правою кнопкою й у контекстному меню вибрати команду Відновити. Файл буде відновлено у тій же папці, із якої він був видалений.

2.4. Методика ознайомлення з меню та вікнами комп’ютера учнів початкової школи

При ознайомленні учнів з поняттям меню комп’ютера, доцільно порівняти його із меню, яке офіціант приносить відвідувачам кафе. Воно містить список, з переліку якого можна вибрати страву чи напої. Меню, яке має комп’ютер теж містить список, в якому можна обрати потрібну команду.

В третьому класі розглядають такі типи меню:

Головне меню – викликається кнопкою Пуск у лівому нижньому кутку екрана, містить список команд та програм, які встановлені на ПК,

Контекстне меню – викликається натисканням правої кнопки миші на будь-якому об’єкті, містить перелік певних дій, які можуть бути виконані,

Вкладене меню – викликається натисканням лівої кнопки миші з іншого меню (головного, контекстного чи рядка меню програми).

Вміння виділяти об'єкти та викликати їх контекстні меню є одним з найважливіших вмінь, необхідних для ефективної роботи з операційною системою та з прикладними програмами, які працюють під її управлінням.

У 3 класі учні повторюють та узагальнюють знання про вікна, вчаться виконувати нові дії над ними. А саме: переміщувати вікна; змінювати розміри за допомогою вказівника миші, коли він має вигляд двонапрямленої стрілки; робити вікна активними. Кожну з цих операцій необхідно продемонструвати.

Важливо пояснити і показати учням, що не всі вікна можуть змінювати розміри (наприклад, вікно програми Калькулятор) та як одночасно змінити і ширину, і висоту вікна (встановити вказівник миші у кут вікна, щоб він перетворився на нахилену двонапрямлену стрілку).

Коли учні знайомляться із зовнішньою пам’яттю комп’ютера, то вживають слово диск. Жорсткий магнітний диск (вінчестер), який має кожен комп’ютер, гнучкий магнітний диск (дискета), оптичний диск, флеш-накопичувач – це електронні носії, які зберігають дані різних типів.

Програмою початкового курсу інформатики передбачено навчання учнів основам роботи з дисками, правил збереження інформації на диску. Тому, школярів потрібно ознайомити з тим, що для перегляду, читання інформації з диска або при її записі, використовують спеціальний пристрій, який є в системному блоці – дисковод.

Всі диски, які ми вставляємо у відповідні пристрої комп’ютера, також жорсткий диск (вінчестер) комп’ютера, мають імена. Ім’я диска складається з латинської літери та двокрапки, наприклад, С:, D:, Е:, F:, G: і т.д.

Усі дані на дисках розміщуються у вигляді файлів. Учні повинні розуміти призначення файлу та засвоїти його описове означення. Кожен файл має своє ім’я та відображається на екрані монітора за допомогою різних значків (піктограм), залежно від вмісту (текст, картинка, музика).

Використовуючи прийом аналогії, диск можна порівняти з шухлядою письмового столу з десятками різних файлів. Якщо всі вони безладно лежать у шухляді, то шукати потрібний файл доведеться довго. Тому, для зручності їх розкладають по папках. Аналогічно зберігають файли на дисках – їх розподіляють по папках, кожна з яких має своє ім’я. Усі папки мають однаковий значок і відрізнити їх можна лише за іменем.

Папка може містити як файли, так і інші папки. Вміст усіх папок відображається в окремих вікнах, які мають однакові елементи. З деякими з них, учні вже знайомились у 2 класі.

Кнопка  – Назад – повертає до вмісту попереднього вікна,

Кнопка  Вгору – для перегляду вмісту попередньої папки,

Смуги прокрутки – для перегляду інформації, яка у межах вікна не поміщається.

Учні знайомляться з призначенням та вмістом папки Мої документи, яка завжди розміщена на Робочому столі і містить спеціальні папки для зберігання зображень, аудіо- і відеозаписів: Мої малюнки, Моя музика, Мої відеозаписи.

У 4 класі учні повторюють та узагальнюють знання про файли і папки, отримані у 3 класі, та вчаться виконувати деякі операції над ними (створення, видалення, зберігання, копіювання). Тут доцільно теж скористатись порівнянням. Готель – це запам'ятовуючий простір комп'ютера, а мешканці готелю – файли та папки, що зберігаються в запам'ятовуючому просторі, адміністрація готелю – сукупність спеціальних програм, які керують роботою ПК, повинна мати можливість «поселяти», «переселяти», «виселяти», «підселяти мешканців готелю». Таким чином, і комп’ютер повинен мати такий набір програм, які забезпечать виконання всіх необхідних операцій з файлами і папками – створення, збереження, копіювання, вилучення.

Починати навчати учнів виконувати дії з файлами та папками краще не за допомогою спеціальної програми, наприклад, Провідник в операційній системі Windows, а за допомогою контекстного меню на Робочому столі. Це дасть можливість привчити учнів в будь-яких випадках при роботі з об՚єктами використовувати контекстне меню.

Також можна продемонструвати учням найпростіший спосіб копіювання – переміщення піктограм файлів за допомогою миші між відкритими на Робочому столі вікнами папок. Якщо папки знаходяться на різних дисках, то при цьому відбудеться копіювання файлів, а якщо на одному – переміщення файлів.

Отже, оволодівши виконанням простих дій (копіювання, переміщення, пошук, виділення об’єктів) в учнів формуються уміння і забезпечується одночасність виконання їх як одну складну дію. Формування навичок буде внаслідок багаторазового повторення цих дій.

ВИСНОВКИ

Сучасна школа повинна не тільки сформувати в учнів певний набір знань, а й пробудити їх прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей. Необхідною умовою розвитку цих процесів є активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів. У рішенні цієї задачі важлива роль відводиться новим інформаційним технологіям, впроваджуються в навчальний процес, починаючи з його ранніх етапів. Тому уроки інформатики у початковій школі вносять найбільш вагомий внесок в активізацію навчально-пізнавальної діяльності дітей. величезну роль відіграє вивчення курсу інформатики в початкових класах. Цей курс і вносить значущий внесок у розвиток інформаційного компоненту загальнонавчальних умінь і навичок, формування яких є одним з пріоритетів початкової загальної освіти.

Таким чином, використання інформаційних технологій і уроки інформатики дають можливість розширити і поглибити рівень пізнавальної активності, розширити рівень індивідуалізації навчання, пробудити в учнів прагнення до поглибленого вивчення навчального матеріалу, розвивати творчі здібності учнів і є найважливішою умовою підвищення якості освіти.

Курс «Інформатика» є пропедевтичним і призначений для учнів 2-4 класів. Вивчаючи його, учні оволодівають основними навичками роботи з комп’ютером, отримують уяву про його можливості, навчаються використовувати комп’ютер для складання текстів та малювання, знайомляться з поняттям алгоритму, основними алгоритмічними структурами та вчаться складати алгоритми; працюючи з навчальними комп’ютерними програмами закріплюють знання та навички, набуті при вивченні інших предметів, розвивають логічне мислення, пам’ять, увагу, просторову уяву та творчі здібності.

При вивченні цього курсу передбачено такі напрями навчальної та розвивальної діяльності учнів.

Перший напрям — пізнавальний. У цьому напрямку учні повинні засвоїти відомості про призначення комп’ютера, про можливості його використання, про його складові частини, основні принципи його роботи. Багато уваги приділяється обговоренню питань застосування сучасних комп’ютерів. Важливою частиною цього напрямку є знайомство учнів з властивостями інформації, з інформаційними процесами в оточуючому світі та в комп’ютері.

Другий напрям — прикладний. У цьому напрямку учні повинні здобути навички роботи з клавіатурою, пошуку та запуску потрібних програм, підготовки та редагування текстів у текстовому редакторі, складання простих мелодій у музичному редакторі, створення малюнків у графічному редакторі тощо.

Третій напрям — алгоритмічний. У 3-4 класах учні повинні засвоїти поняття алгоритму, розрізняти їх основні види, вміти складати i записувати прості алгоритми для виконавців, відшукувати та застосовувати алгоритми у своїй практичній та учбовій діяльності. Це спрямовано на розвиток логічного мислення учня, вмінь аналізувати, розкладати задачу на підзадачі тощо.

Четвертий напрям — розвивальний. На цих уроках учні розвивають свої творчі здібності та логічне мислення шляхом виконання різноманітних творчих завдань, як у процесі роботи з навчально-розвивальними програмами (конструктори, кросворди, логічні ігри та інші), так i на теоретичній частині уроку.

П’ятий напрям — підтримка, корекція i пропедевтика знань, умінь i навичок з основних предметів. Це досягається шляхом роботи з різноманітними навчальними, навчально-контрольними та пропедевтичними електронними засобами з української та іноземної мови, математики, природознавства тощо.

Для забезпечення вивчення курсу необхідні такі програмні засоби.

           Операційна система Microsoft Windows, стандартні програми: текстовий та графічний редактори.

           Електронні засоби навчального призначення: «Сходинки до інформатики», «Інформатика перший рік навчання», «TuxPaint» та інші комплекси навчально-розвивальних ігрових програм.

Курс «Інформатика» розглядається як необхідний інструмент, що в сучасному суспільстві сприятиме більш успішному навчанню учнів у молодшій школі і в наступних класах, формуванню як предметних так і ключових компетентностей, всебічному розвитку дитини молодшого шкільного віку. Інформаційно-комунікаційні технології розглядаються в курсі як об’єкт, так і як засіб навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Володіна І. Л. Основи інформатики : Підручник для 7 кл. 2012 р. загальноосвітн.шкіл / І. Л. Володіна, В. В. Володін, Ю. О. Дорошенко, Ю. О. Столяров. – Харків: Гімназія, 2007. – 237 с.
2. Володіна І. Л. Основи інформатики : 8 кл. : експерим. навч. посіб. / І. Л. Володіна, В. В. Володін, Ю. О. Столяров. – К. : Генеза, 2008. – 264 с.
3. Гаєвський О. Ю. Інформатика: 7–11 кл. : Навч. посіб. – К. : А.С.К., 2005. – 512 с.
4. Гейн А. Г. Методика преподавания современного курса информатики. – М. : Педагогический университет «Первое сентября», 2004.
5. Глинський М. Я. Інформатика : 8-11 класи. Навчальний посібние для загальноосвітніх навчальних закладів : у 2-х книгах. – Книга 1. Алгоритмізація і програмування. Мова Паскаль. – Львів. : Деол, 2002. – 200 с.
6. Глинський М. Я. Інформатика: 8-11 класи. Навчальний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів: у 2-х книгах. – Книга 2. Інформаційні технології. 2-е видання. – Львів. : Деол, 2002. – 256 с.
7. Зайцева Т. В. Використання освітнього порталу для дистанційного навчання / Т. В. Зайцева // Інформаційні технології в освіті. – С. 106 – 109. – Режим доступу: http://ite.kspu.edu/webfm_send/573
8. Зарецька І. Т., Гуржій А. М., Соколов О. Ю. Інформатика : Підручник для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. У 2-х частинах. (Част.2) – К. : Форум, 2004. – 288 с.
9. Караванова Т. П. Інформатика : Методи побудови алгоритмів та їх аналіз. Не обчислювальні алгоритми : Навч. посіб. для 9–10 кл. із поглибл. вивч. інформатики. – К. : Генеза, 2007. – 216 с.
10. Караванова Т. П. Інформатика: основи алгоритмізації та програмування : 777 задач з рекомендаціями та прикладами : Навч. посіб. для 8–9 кл. із поглибл. вивч. інформатики / За заг. ред. М. З. Згуровського. – К. : Генеза, 2006. – 286 с.
11. Концепція програми інформатизації загальноосвітніх навчальни закладів, комп’ютеризації сільських шкіл // Комп’ютер у школі і сім’ї. – 2000. – № 3. – С. 3 - 10.
12. Корнієнко М. М. Сходинки до інформатики : підуч. для 2 кл. загальноосвіт. навч. закладів / М. М. Корнієнко, С. М. Крамаровська, І. Т. Зарецька. – Х. : Видавництво «Ранок», 2014. – 160 с.
13. Корнієнко М. М. Сходинки до інформатики: підуч. для 3 кл. загальноосвіт. навч. закладів / М. М. Корнієнко, С. М. Крамаровська, І. Т. Зарецька. – Х. : Видавництво «Ранок», 2014. – 164 с.
14. Коршунова О. В. Сходинки до інформатики: підуч. для 2 кл. загальноосвіт. навч. закладів / О. В. Коршунова. – К. : Генеза, 2012. – 112 с.
15. Коршунова О. В. Сходинки до інформатики: підуч. для 2 кл. загальноосвіт. навч. закладів / О. В. Коршунова. – К. : Генеза, 2014. – 176 с.
16. Ломаковська Г. В. Сходинки до інформатики: підуч. для 3 кл. загальноосвіт.навч. закладів / Г. В. Ломаковська, Г. О. Проценко, Ф. М. Ривкінд, Й. Я. Ривкінд. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013. – 160 с.
17. Ломаковська Г. В. Сходинки до інформатики: підуч. для 4 кл. загальноосвіт.навч. закладів / Г. В. Ломаковська, Г. О. Проценко, Ф. М. Ривкінд, Й. Я. Ривкінд. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. – 160 с.
18. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики: Посібник для студентів пед. університетів. – К. :Курс, 2002. – 895 с.
19. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики. Ч. 1. Загальна методика навчання інформатики. – К. : Навчальна книга, 2003. – 254 с.
20. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики. Ч. 2. Методика навчання інформаційних технологій. – К. : Навчальна книга, 2003. – 287 с.
21. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики. Ч. 3. Методика навчання основних послуг глобальної мережі Інтернет. – К. : Навчальна книга, 2003. – 196 с.
22. Програма «інформатика». Навчальні програми для загальноосвітніх навч.закл. із навчанням українською мовою. 1 – 4 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2016. – 15 с. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/ zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-

pochatkovoyi-shkoli

23. Шакотько В. В. До питання вивчення пропедевтичних курсів з інформатики в початковій школі й удосконалення їх змісту / В. В. Шакотько // Комп’ютер у школі та сім’ї. – № 3. – 2014. – С. 16 – 21.