Курсова робота з Інформатики "Методичні особливості вивчення текстового процесора MS Word"

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

 

 

Фізико-математичний факультет

Кафедра математичного аналізу та інформатики

 

 

 

 

Курсова робота з інформатики

 

Методичні особливості вивчення текстового

 процесора MS Word

 

 

 

 

Виконала:

Студентка V курсу, групи М-52

Кучеренко Людмила Василівна

Науковий керівник:

кандидат пед. наук, доцент

Кривцова Олена Павлівна

 

 

 

 

Полтава – 2012

Зміст

Вступ                                                                                                                             3

Розділ І Методика навчання MS Word                                                                      5

1.        Методична система навчання інформатики в середній загальноосвітній школі                                                                                                                  5
2.        Текстовий редактор та можливості його використання                               7
3.        Вивчення основних можливостей використання текстового редактора MS Word                                                                                                                  16

Розділ ІІ. Ефективність використання методики вивчення текстових процесорів в основній школі                                                                                                        29

1.          Діагностика рівня вивчення текстових процесорів в основній школі       29
2.          Методичні рекомендації з відбору матеріалу                                              30

Висновки                                                                                                                    32

Список використаних джерел                                                                                  33

Додатки                                                                                                                      34

ВСТУП

Перші комп’ютери і перші програми для них були спроектовані заради розв’язання фізичних та математичних задач. Проте дуже швидко користувачі ЕОМ виявили її корисність для підготовки друкованих документів. Спочатку це були результати обчислень, запис програм, а згодом і звичайні тексти «людською», а не машинною мовою. Так з’явилися перші редактори текстів.

Розвиток обчислювальної техніки поступово дозволяв перекладати на плечі програм усе більше й більше функцій людини по підготовці різноманітних документів: розміщення та оформлення тексту, перевірка орфографії та граматики, побудова складних графічних об’єктів тощо. Такі програми стали настільки потужними та важливими, що їх стали на відміну від редакторів називати текстовими процессорами.

У сучасних умовах уміння працювати в текстовому редакторі стає все більш актуальним. Поняття інформаційної культури багатозначно і включає в себе безліч видів роботи з самою різноманітною інформацією, серед яких не останнє місце займає грамотне оформлення подання матеріалу.

У будь-якому шкільному курсі інформатики розділ комп'ютерної обробки тексту неодмінно присутній. Разом з тим в базовому курсі вивчення цього опитування обмежується короткими теоретичними відомостями принципах зберігання і обробки текстової інформації та придбанням початкових навичок роботи з текстовим редактором.

 Аналіз стану навчання інформатики у практиці загальноосвітньої школи показує, що результати навчання учнів, рівень їх пізнавальної активності, самостійності, творчих здібностей значною мірою не відповідають запитам суспільства. Проблема змісту навчання та методики організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання інформатики до кінця не розв’язана, що негативно відображається на якості знань і умінь, розумовому розвиткові учнів у процесі навчання.

Перед учителями інформатики ставляться  вимоги до навчання інформатики, до формування елементів інформаційної культури. Опанування учнями системою ведучих знань з інформатики і способів діяльності при постійному розвитку нових технологій, можливе лише за умови високого рівня пізнавальної активності школярів. Необхідність формування активної життєвої позиції підростаючого покоління ставить проблему активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів в ряд актуальних соціально значущих проблем сучасності.

Метою даної курсової роботи є ознайомлення з методикою викладання інформатики, зокрема з методикою вивчення текстового редактора MS Word у  шкільному курсі інформатики; ознайомлення з методичними рекомендаціями вивчення цієї теми у класах різних рівнів та їх порівняння.

Завданням курсової роботи є:

1.                           Вивчення основних прийомів методики викладання курсу текстового редактора в шкільному курсі інформатики.
2.                           Порівняння методики викладання інформатики, а саме вивчення текстового редактора, у класах різних рівнів спрямування.
3.                           Розробити особисті рекомендації щодо вивчення текстового редактора у шкільному курсі інформатики (урок-лекція, урок-практична робота, урок-контроль знань, роздаткові матеріали до уроків).
4.                           Розробити презентації для вивчення текстового редактора .

Розділ I. Методика навчання MS Word

1.1. Методична система навчання інформатики в середній загальноосвітній школі

 

Системою називається будь-яка сукупність елементів довільної природи, між якими існують певні внутрисистемні зв'язки. Системний підхід вважається одним із провідних методологічних принципів дослідження в кожній галузі знань.

Методична система навчання інформатики у середніх навчальних закладах визначається як система, функціонування якої обумовлюється багатьма чинниками. Головними з них є: характер соціального замовлення на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства, цілі навчання та виховання, принципи і зміст навчання інформатики тощо. Методична система навчання будь-якого предмета являє собою сукупність п'яти компонентів: цілі, зміст, методи, засоби й організаційні форми навчання. Методичні системи навчання предметів, які становлять зміст загальної середньої освіти, формувалися протягом десятиріч в основному емпірично, перевірялись шкільною практикою і помітно змінювались з періодом порядку 10-15 років. Для інформатики ж характерним є високий динамізм становлення її методичної системи навчання [1].

Створення та розвиток методичної системи навчання інформатики відіграє ключову роль у становленні шкільного курсу інформатики. Тому актуальним є аналіз компонентів методичної системи, виявлення найвужчих місць і проблем, без розв'язання яких неможливий її подальший розвиток. Сьогодні можна виділити другий етап у розвитку методичної системи навчання  інформатики і порівняти зміну її основних компонентів. Місце і зміст  шкільного предмета «Інформатика» значною мірою залежить від рівня інформатизації навчального процесу, розробки інформаційно-комунікаційних технологій навчання (ІКТН) та їх використання при вивченні різних  навчальних предметів, змістового наповнення інших навчальних предметів у різних освітніх галузях, у тому числі таких як словесність, художня культура, математика, природознавство, технологія та ін., які необхідно розглядати як цілісну систему взаємопов'язаних і взаємодіючих підсистем навчання і виховання. Мета навчання шкільного курсу інформатики — формування основ інформаційної культури школярів, тобто формування сукупності знань, умінь, навичок, які забезпечують учням можливість застосовувати комп'ютерну техніку в навчальній, а згодом у професійній діяльності.

Основною метою предмета «Інформатика» є:

1) сформувати знання, уміння і навички, необхідні для раціонального використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій при розв'язуванні задач, пов'язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням, передаванням;

2) ознайомити учнів із роллю нових інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному виробництві, науці, повсякденній практиці, з перспективами розвитку комп'ютерної техніки;

3) започаткувати основи інформаційної культури учнів.

Зміст курсу інформатики включає сукупність двох взаємопов'язаних компонентів: теоретичного і практичного. Теоретична частина курсу спрямована на формування в учнів основ інформаційної культури, навичок аналізу і формалізації предметних задач, ознайомлення з такими поняттями як інформація, повідомлення, властивості інформації, інформаційні процеси, алгоритм, виконавець алгоритму, структура алгоритму, величина, типи величин. Практичний аспект пов'язаний з виробленням навичок роботи з готовим програмним забезпеченням, написанням програм однією з конкретних мов програмування, використанням глобальної мережі Інтернет для обміну інформацією та повідомленнями, її пошуку. Необхідність вироблення практичних навичок і умінь роботи на комп'ютері передбачає значне підвищення питомої ваги практичних занять (порівняно з іншими предметами) у загальній структурі курсу, надаючи курсу інформатики специфічні риси, які відрізняють його від інших предметів [1].

1.2. Текстовий редактор та можливості його використання

 

Текстовий процесор (англ. word processor) — комп'ютерна програма-з розширеними можливостями для комп'ютерної підготовки повноцінних документів, від особистих листів до офіційних паперів.

Функції текстових процесорів зазвичай включають компоновку і форматування тексту, широкі можливості роботи зі змістом і сторінками, розширений набір доступних символів, перевірку орфографії, впровадження в документ гіперпосилань, графіки, формул, таблиць й об'єктів. Деякі текстові процесори мають власну вбудовану скриптову мову для автоматизації операції з обробки документів.

Текстові процесори були одними з перших застосунків для підвищення продуктивності роботи в офісі, і разом з розвитком комп'ютерів пройшли значний шлях еволюції зі збагачення функціональністю і зручністю роботи.

Класичний приклад найпоширеніший в світі текстовий процесор Microsoft Word з офісного пакету Microsoft Office, він встановлений за приблизними оцінками на пів мільярдів комп'ютерів по всьому світі.

Основна мета під час вивчення теми — ознайомити учнів з основними можливостями використання текстових процесорів, як програм, призначених для опрацювання текстових повідомлень за допомогою комп'ютера.

Слід зауважити, що текстовий редактор (ТР) є програмою із прикладного програмного забезпечення загального призначення, яка за навчальною шкільною програмою вивчається однією з перших. Це означає, що вчителю значну увагу слід приділяти формуванню в учнів умінь, які є загальнозначущими для засвоєння правил роботи з іншими програмами. До таких умінь можна віднести: запуск програми на виконання, правильне завершення роботи з програмою, запуск та збереження файлів в середовищі, пошук необхідних файлів за різними ознаками, правила роботи з інтерфейсом, вигляд курсору під час розв'язування різних завдань у різних режимах роботи, робота з меню, кнопками панелей інструментів, використання мишки, робота з буфером обміну, виділення фрагментів, робота з об'єктами, виклик та використання контекстного меню, переміщення на робочому полі, робота з «підлеглими» вікнами, створення документів відповідного типу, використання вбудованої довідки, шаблонів тощо. Враховуючи вищесказане, доцільно цим умінням приділити особливу увагу при ознайомленні з ТР та створити таблиці-орієнтири виконання операцій. Світоглядне значення для учнів має питання про виникнення програми — текстового редактора. Важливо, щоб учні розуміли, що саме прагнення спростити роботу з різними видами текстів (службовими паперами, конспектами лекцій, газетами, журналами, книгами) призвело до створення великої кількості  ТР або текстових процесорів. Крім того, учні повинні засвоїти основні функції текстових редакторів - забезпечення операцій введення текстів до запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера, редагування та форматування текстів, збереження у зовнішній пам'яті і друкування. Об'єктом для опрацювання в цьому випадку є текст, який може складатися з розділів, абзаців, символів. Крім того, в тексті можна розрізняти сторінки, таблиці, вбудовані графічні об'єкти тощо. Текст загалом, як і його складові, можна опрацьовувати за допомогою спеціального програмного засобу - текстового редактора. Вид та характер опрацювання залежить від поставленої мети щодо вирішення конкретного завдання. Учитель може проілюструвати (демонстраційний метод), використовуючи мультимедійний проектор, вміст різних текстових файлів після відповідного опрацювання (тобто ознайомити учнів з результатами опрацювання). Файли повинні містити розділи, структуру, шаблони, стилі, малюнки, таблиці, діаграми, формули, оздоблювальний текст, колонки, колонтитули, посилання, зміст тощо, а також приклади роздрукованих матеріалів. Така демонстрація має важливе значення для розуміння основних характеристик та можливостей використання текстових редакторів. Учні повинні мати уявлення про основні дії користувача під час підготовки власного документа. Це може бути:

1. Введення тексту та таблиць.

2. Редагування тексту.

3. Форматування символів.

4. Форматування абзаців.

5. Вставляння малюнків, діаграм, фігурного тексту.

6. Вставляння зносок.

7. Вставляння колонтитулів.

8. Форматування сторінок.

9. Вставляння предметного покажчика.

10. Вставляння змісту.

11. Оформлення титульного аркуша.

Теоретичну частину можна почати з нагадування того факту, що за допомогою комп'ютера можна опрацьовувати текстові, графічні, числові та звукові повідомлення різних типів подання. Найчастіше застосовують ПК для роботи з текстами. Терміни «текстова інформація» і «символьна інформація» використовуються як синоніми. З точки зору комп'ютера текст — це будь-яка послідовність символів із комп'ютерного алфавіту. Зовсім не обов'язково, щоб такий текст був поданий на одній з природних мов (українській, російській, англійській тощо). Це можуть бути математичні або хімічні формули, номери телефонів, числові таблиці тощо. Основне, щоб усі використовувані символи входили до комп'ютерного алфавіту. Під час ознайомлення учнів з роботою в середовищі текстового редактора слід повторити питання кодування символьної інформації, оскільки воно пов'язане з правилами збереження на екрані текстової інформації. Важливо, щоб учні засвоїли, що будь-який текст — це послідовність символів. Символьний алфавіт комп'ютера містить 256 знаків. Один символ займає в пам'яті комп'ютера 1 байт. Усі символи в алфавіті пронумеровані від 0 до 255. Кожному номеру (тобто символу) відповідає 8-розрядний двійковий код від 00000000 до 11111111. Цей код — двійковий номер символу. Таблицю, в якій у відповідність символам ставляться їх десяткові номери і двійкові коди, називають таблицею кодування. Найпоширенішою таблицею на персональних комп'ютерах є таблиця кодів ASCII. He всі коди відображаються на екрані у вигляді символів. Деякі є управляючими — управляють друком або виведенням на екран. Можна навести приклади кодування текстової інформації за допомогою ASCII коду {American Standard Code Interchange of Information). Учні повинні знати, що під час використання найпростіших текстових редакторів тексти зберігають у формі текстових файлів, які складаються тільки з символів, що входять до таблиці кодування (1 символ — 1 байт). Текст у них ділиться на рядки. Кожен рядок закінчується кодом кінця рядка. Потужніші редактори зберігають тексти в інших нетекстових форматах — про це на перших уроках можна не розповідати. Коли таке питання виникне, слід пояснити, що означає нетекстовий формат збереження текстової інформації і як ця інформація зберігається в пам'яті комп'ютера [1]. Після того,  як учні ознайомились з різними прикладами опрацювання текстової інформації, можна провести з ними узагальнюючу бесіду для виділення основних функцій систем опрацювання текстів. Далі доцільно виділити чотири основні функції, які реалізують текстові процесори. їх для наочності можна подати у вигляді схеми (рис. 1)

Рис.1 Схема основних функцій текстових редакторів.

 

Після вивчення основних можливостей використання і функцій текстового редактора логічно перейти до вивчення основних режимів та вказівок конкретного текстового редактора. Перше ніж навести режими роботи, доцільно надати можливість учням самостійно на основі повторення основних функцій ТР виділити їх.  У цьому випадку методично виправданою є евристична бесіда, під  час якої виділяються логічні лінії стосовно функцій текстового редактора та режимів його роботи [1]. До основних режимів роботи редактора можна віднести: введення та редагування тексту; форматування (тексту або його складових: символів, абзаців, розділів, сторінок, таблиць, малюнків тощо); орфографічної та граматичної перевірки; обмін із запам'ятовуючими пристроями; друкування; налагодження інтерфейсу параметрів роботи ТР (рис. 2).

Рис.2 Схема режиму роботи текстового редактора.

 

Після ознайомлення з кожним з режимів окремо учням можна запропонувати виділити та класифікувати відповідним чином систему вказівок ТР. Практика свідчить, що доцільним є такий порядок вивчення можливостей використання конкретного текстового редактора:

1. Завантаження та вихід з середовища текстового редактора.
2. Вивчення складових інтерфейсу. Робота з вікнами. Одержання довідок.
3. Завантаження текстових файлів, які зберігаються в зовнішній пам'яті.  Збереження тексту на зовнішніх носіях.
4. Переміщення по тексту. Об'єкти і правила роботи з ними. Правила виділення об'єктів. Контекстне меню. Правила роботи з меню.
5. Редагування тексту. Режими вставляння/заміна. Робота з фрагментами тексту: виділення, вставляння, переміщення, копіювання, видалення.
6. Форматування тексту. Робота з символами. Абзац та параметри його форматування.
7. Робота з таблицями.
8. Шаблони документів. Стилі. Поля. Форми.
9. Виконання графічних операцій в середовищі текстового редактора. Вставляння різних документів, створених за допомогою різних прикладних програм, що працюють під управлінням операційної системи MS Windows.
10.  Структура документа. Зміст. Параметри форматування розділів.
11.  Злиття документів.
12.  Друкування документів.
13.  Підтримка роботи з документами в мережі.
14.  Макровказівки.

Розпочинаючи вивчення вказівок конкретного текстового редактора, слід пояснити учням, що для ознайомлення з таким редактором необхідно усвідомити поняття середовища програми, а саме меню, рядки повідомлення та статусу, робоче поле. Всі складові середовища текстового редактора слід показати учням в режимі демонстрації або за допомогою мультимедійного проектора чи спеціальних програм-майстрів. Практика свідчить, що часто вчителі інформатики вивчення текстового редактора зводять лише до вивчення конкретних команд конкретного текстового процесора, не пояснюючи, як опрацьовується текст, а це призводить до звичайного «репродуктивного навчання», так званого «кнопочного», при якому учні запам'ятовують лише призначення клавішів чи значків, не заглиблюючись у сутність процесу, що відбувається. Експериментально доведено, що такий підхід до вивчення багатьох питань та понять інформатики є шкідливим, як для учнів так і для вчителів.

Під час вивчення текстового редактора слід ще раз звернути увагу учнів на поняття інтерфейсу та його розуміння. Інтерфейс — це сукупність засобів, за допомогою яких користувач може управляти текстовим, редактором. Сьогодні найпопулярнішим є інтерфейс у формі меню, з якого можна вибирати різні команди (послуги) текстового редактора. З подібним інтерфейсом учні найчастіше зустрічаються сьогодні під час роботи з різними програмами для розв'язування практичних задач, тому цьому необхідно приділити особливу увагу [1].

Як унаочнення можна запропонувати учням копії екранів із зовнішнім виглядом різних текстових та графічних редакторів для порівняння та визначення відповідних складових інтерфейсу в кожному з них.

Після пояснення доцільно запропонувати учням побудувати схему інтерфейсу стандартного текстового редактора, яка потім може стати орієнтиром як для створення аналогічної для іншого середовища, наприклад, електронних таблиць, так і для узагальнень (рис. 3).

Рис.3 Схема інтерфейсу стандартного текстового редактора.

 

Під час роботи з програмами крім меню на екрані висвічується рядок стану, в якому подається інформація про поточний стан текстового редактора (режими роботи, позиція курсору тощо). Доцільно детально пояснити, що конкретно відображається в рядку стану, запропонувати систему відповідних усних вправ.

Під час роботи в середовищі MS Word на початку роботи слід пояснити зміни зовнішнього вигляду курсора. На перших кроках роботи з текстовим редактором доцільно пропонувати учням для використання довідкові таблиці (табл.1).

Таблиця 1.  Зміна зовнішнього вигляду курсора

ВИГЛЯД КУРСОРУ	РОЗМІЩЕННЯ	ДІЙ
	На області тексту.	Набирання,  виділення тексту або зміна місця положення курсора.
	На рядку меню, неактивного вікні – смузі «прокрутки», панелі інструментів або лінійці.	Вибір вказівок, натискання кнопок переміщування виділених фрагментів чи об’єктів.
	Уздовж лівої межі вікна – смузі виділення таблиці та окремих її елементів або області стилів.	Виділення рядків, абзаців, рядків та окремих клітинок таблиці або цілого документа.
	На виділеному об’єкті, коли кнопка мишки натиснута і не відпускається.	Переміщення виділеного об’єкта чи текстового фрагмента на нове місце, де його буде встановлено після звільнення кнопки мишки.
	У довільному місці екрану після натискання кнопки довідка або клавіші  SHIFT+F1.	Встановлення вказівника миші на імені вказівки або на деякій області екрану і клацання лівою кнопкою з метою одержання розділу довідки про конкретний елемент.
	У вікні довідки на підкресленому терміні.	Вказування за допомогою мишки на підкреслений неперервною лінією елемент з метою одержання зв’язаної  з ним інформації або вказування за допомогою мишки на підкреслений пунктиром елемент з метою з метою одержання його означення.
	Уздовж сторін верхньої і нижньої меж або кутів вікна, надпису вбудованого об’єкта або малюнка.	Переміщення меж вікна з метою зміни розмірів вікна, кадру, графіки або вбудованого об’єкта чи малюнка вздовж вертикалі або горизонталі.
	Усередині надпису.	Переміщення з метою розміщення кадру на новому місці.

Світоглядне значення має питання про зв'язок оперативної пам'яті з середовищем при роботі з документом. Тому необхідно звернути увагу учнів на поняття робочого вікна, інших відкритих вікон, зв'язок між екраном дисплею та повним обсягом текстового файла, буфером тощо, корисним при цьому може бути такий матеріал.

Текст, що опрацьовується за допомогою ТР, зберігається в оперативній пам'яті і візуально може бути поданий у вигляді рулону паперу (поділеного на сторінки в деяких текстових редакторах). Проте довжина і ширина його здебільшого такі, що не поміщаються повністю на екрані [2]. Таким чином, екран можна вважати своєрідним вікном, через яке користувач переглядає текст. Для переміщення цього вікна над текстом використовуються спеціальні клавіші. Існують текстові редактори, що дозволяють відкривати кілька таких вікон для відповідної кількості текстів.

Крім основної пам'яті, де під час роботи з текстовим редактором зберігається текст, використовуються ще додаткові «аркуші» пам'яті, до яких належать «аркуш» видалених рядків, буфер («кишеня») для зберігання фрагментів тексту, що копіюються, довідник (підказка або help), словник.

Переміщуючи курсор, можна переміщувати вікно відносно основного тексту. Наявність курсора на робочому полі вказує на те, що ТР знаходиться в режимі введення та редагування тексту. Координати курсора в тексті (або на сторінці) — номери рядка і стовпчика, де знаходиться курсор — відображаються в рядку стану середовища ТР. Тип текстового редактора, який вивчається, не повинен суттєво впливати на методику вивчення. В основу методики навчання доцільно покласти індуктивний підхід з використанням методу доцільних задач, кожна з яких спрямована на засвоєння учнями конкретних важливих характеристик програми для роботи з текстом та його складовими, як об'єктами.

Учителю перед проведенням кожного уроку слід чітко формулювати мету вивчення матеріалу та уточнювати, які знання і вміння повинні бути сформовані, намагатися для кожного з виділених вмінь та навичок добирати конкретні завдання різних типів [3].

1.3. Вивчення основних можливостей використання текстового редактора MS Word

 

Шкільний курс інформатики в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладах вивчається відповідно до Інструктивно-методичного листа про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році (лист МОН від 07.07.08 №1/9-433) за програмами, надрукованими у збірнику "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика", видавництва "Прем'єр", Запоріжжя, 2003р., у науково-методичному журналі "Комп'ютер у школі та сім'ї", 2003, 2004 р.р., "Навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів", надрукованою у науково-методичному журналі "Комп'ютер у школі та сім'ї", №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах», №4-5, 2006 р. та №2-3, 2008 р. [6].

У 11 класах з поглибленим вивченням математики та інформатики курс інформатики може вивчатися за такими програмами:

- "Програми для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика і програмування. 8-11 класи" з розрахунку 4 години на тиждень;

- "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи" ("Прем'єр", Запоріжжя, 2003р.) з розрахунку 4 години на тиждень у 11 класах.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів надруковано у Інформаційному збірнику МОН №№5, 14-15, 2003 р., №№13-14, 2004, 2005 рр. та у науково-методичному журналі "Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах", №1 та №4-5 за 2006 р., №1, 2007 р., №2-3, 2008 р.

У 9-х класах вивчення інформатики буде відбуватися як і в 2009-2010 навчальному році за програмою авторів І.О. Завадського, Ю.О. Дорошенка, Ж.В. Потапової із розрахунку 1 година на тиждень. Програма, згідно з типовими навчальними планами, розрахована на учнів, які до 9-го класу ще не вивчали інформатики.

Проте, викладання за цією програмою може проводитися і в освітніх закладах, де навчання інформатики здійснювалось раніше, ніж з 9 класу.

В цьому випадку ті теми програми, які учні вже вивчали, можуть бути скорочені до рівня узагальнення й систематизації знань з обов'язковим виконанням всіх практичних робіт, що передбачені програмою.

Вивільнений час може бути використаний для поглибленого вивчення окремих тем за програмами курсів за вибором «Основи Інтернету» та «Основи комп'ютерної графіки» або використаний для збільшення часу на вивчення інших тем курсу.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість практичних робіт, варіанти розподілу навчальних годин для тих класів, в яких інформатика вивчалась до 9 класу та методичні рекомендації щодо вивчення інформатики  надруковано у Інформаційному збірнику МОН №№19 - 21, 2009 р., та у науково-методичному журналі "Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах", №4, 2009 р. [6].

У 2010 - 2011 навчальному році учні 10-х класів вперше розпочалося вивчення інформатики за новими програмами для рівня стандарту та академічного рівня (автори І.О. Завадський, Ю.О. Дорошенко, Ж.В. Потапова) із розрахунку 1 година на тиждень.

За програмами передбачено виконання 12 практичних робіт. Зміст всіх практичних робіт дібрано так, що їх тривалість не має перевищувати 25 хвилин (відповідно до санітарних норм щодо тривалості безперервної роботи за комп'ютером учнів даної вікової категорії).

Учитель може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора, презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп'ютерів, спільна робота учнів та учителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті,  лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми). Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку учням може пропонуватися перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, методика проведення кожного уроку має бути ретельно опрацьована вчителем із урахуванням зазначених вище санітарних норм.

Обов'язковими умовами навчання за програмою є наявність комп'ютерного класу та встановленого програмного забезпечення. Комп'ютерна техніка має використовуватися на кожному уроці інформатики [7].

На вивчення інформатики за рівнем стандарту передбачено 1 годину на тиждень у кожному з 10 та 11 класів. На вивчення інформатики за академічним рівнем передбачено 1 годину на тиждень у 10 класі та 2 години на тиждень у 11 класі.

Порівнюючи програми академічного рівня та рівня стандарту у 10-х класах, можна сказати, що відмінними є підрозділи «Обробка мультимедійних даних» та «Основи створення комп'ютерних публікацій» (тільки у програмі рівня стандарту) та «Системи обробки табличної інформації» (тільки у програмі академічного рівня.

Розглянемо методику вивчення основних можливостей використання текстового редактора MS Word.

Основними об'єктами під час роботи з текстовим редактором є файл, символ, абзац, сторінка, розділ (рис. 4)

 

Рис. 4 Схема основних об'єктів під час роботи з текстовим редактором.

 

Кожний об'єкт має свої властивості. Наприклад, об'єкт Текст має такі властивості:

• вид шрифту (кегль, гарнітура, колір);

• стиль абзацу;

• параметри сторінки.

Об'єкт Фігурний текст має властивості:

• вид шрифту (кегль, гарнітура, колір);

• форма тексту;

• спеціальні ефекти (тінь, нахил, поворот);

• розміщення на сторінці.

Об'єкт Малюнок має властивості:

• формат графічного файла;

• розмір, масштаб;

• колір;

• розміщення на сторінці.

За допомогою вбудованих до середовища ТР засобів можна виконувати різні операції над його об'єктами [2].

Для кожного з об'єктів у середовищі ТР існує своя система вказівок, кожна з яких викликається одним із способів:

1) вибором пунктів меню (основного чи контекстного);

2) за допомогою функціональних і управляючих клавішів.

Далі доцільно навчити учнів завантажувати ТР, відкривати текстовий файл та вносити до нього деякі зміни. Для внесення змін до тексту в середовищі ТР існують вказівки (послуги):

• вставляння та видалення символів;

• перехід з верхнього до нижнього регістра та навпаки;

• зміні розкладок клавіатур (російська, українська, англійська тощо).

Для відпрацювання цієї групи операцій можна запропонувати такі практичні завдання на комп'ютері.

Учителю доцільно спочатку разом з учнями за аналогією з правилами пошуку файлів у середовищі операційної системи сформулювати правила пошуку потрібного файла-документа за допомогою середовища текстового редактора.

Слід звернути увагу учнів, що за допомогою полів, які розташовані у нижній частині діалогового вікна Відкривання документа, яке викликається вказівкою Файл/Відкрити, можна виконувати простий пошук документів. Для цього достатньо встановити у відповідних полях значення, що відповідають потрібному критерію пошуку, та скористатися кнопкою Знайти.

Далі вчителю необхідно пояснити призначення кожного з двох полів, які використовуються для організації простого пошуку файла та виконати набір вправ.

Аналогічно на дедуктивному рівні можна розібрати з учнями правила організації розширеного пошуку, який здійснюється за вказівкою Сервіс/Знайти. Учні повинні засвоїти, що для організації пошуку необхідно сформувати критерії такого розширеного пошуку. Список критеріїв пошуку відображається у спеціальному полі (рис. 5.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5 Вікно пошуку файлів

 

При першому зверненні до діалогового вікна Знайти перший рядок критерію пошуку вже створено: Тип файлів збігається з Документи Word (*.doc, *. dot, *.htm, *.html, 8.url, *.rtj).

Більшість рядків критеріїв пошуку складається з трьох елементів:

Властивість, Умова, Значення (рис. 5.)

Список критеріїв можна доповнити так. У списку Властивість вибрати потрібну властивість, вибрати умову із списку Умова список умов залежить від вибраної властивості), та за необхідності у поле  Значення слід ввести значення, що відповідає вибраній властивості.

Для логічного зв'язку введених до відповідного поля з набором умов слід вибрати умову / (чи АБО) та клацнути на кнопці Додати. Крім того, діалогове вікно з умовами містить три опції для пошуку З урахуванням регістру, Папка, Перегляд підкаталогів.

Як правило, під час пошуку файлів не звертається увага на написання літер імен файлів (малі чи великі). При включенні опції 3 урахування регістру пошук буде здійснюватися з урахуванням малих та великих літер в імені файла.

У полі Папка можна вибрати потрібний диск та папку, де буде організовано пошук.

При ввімкненні опції Перегляд підкаталогів пошук виконуватиметься не лише у папці, що вказана в полі Папка, а й у всіх вкладених папках цієї папки.

Під час розширеного пошуку слід також враховувати, що будь-яка інформація, яку було введено до полів їм’я файла, Тип файла діалогового вікна Відкриття документу, автоматично перетворюється на рядки критеріїв пошуку.

У полі Значення для встановлення критеріїв пошуку використовуються спеціальні символи:

* — довільна кількість довільних символів.

? — довільний символ.

& або пропуск — логічний зв'язок /.

, — логічний зв'язок АБО.

—  логічне заперечення.

Варто звернути увагу учнів на використання логічних операцій OR, 0D, NOT, які не записуються явно при такому пошуку.

Крім того, вчитель повинен з учнями з'ясувати, в яких випадках при збільшенні чи зменшенні критеріїв масив для здійснення пошуку розширюється, а в яких — звужується, та зробити відповідні висновки. На перших кроках формування вмінь варто використати такі типи завдань, в яких критерії пошуку вже задано, а учням необхідно зробити висновок, яка інформація шукається.

Наступний етап вивчення ТР — навчання учнів роботи з файлами. Спочатку слід зазначити всі операції, які дозволяється виконувати з файлами в середовищі ТР. Допомогу вчителю може надати схема (рис. 7.)

 

Рис. 7 Схема основних операцій з файлами

 

Спочатку слід ознайомити учнів з процесом редагування, що означає перевірку та виправляння тексту при підготовці до друку. Важливо підкреслити, що редагування можна виконувати вручну та використовуючи відповідні вбудовані засоби текстового редактора. Учням слід запропонувати при виконанні вправ здійснити виправлення помилок в тексті двома способами. Учні повинні зрозуміти, що при автоматичній перевірці орфографії до середовища текстового процесора підключається словник, за допомогою якого і здійснюється перевірка. Такий словник слід підключати ТР. Разом з тим обсяг та вміст словника обмежені. Крім того, учні повинні усвідомлювати, що якщо слово відсутнє у словнику, то система його виділятиме, як слово з помилками, і його слід додати до словника разом з тим учні повинні уявляти особливості перевірки українського тексту, тому доцільно їм розповісти про існування спеціальних програм, призначених для перевірки українського правопису, які доповнюють текстовий процесор. Прикладом такої програми є програма Рута. Можна запропонувати учням скласти свій словник спеціальних термінів з деякої предметної галузі та підключити його до перевірки основного тексту [5].

Доцільно пояснити учням як здійснюється перевірка граматики та розстановка перенесень. Але цей матеріал не обов'язковий і до нього краще повернутися пізніше, або запропонувати учням за допомогою вбудованої довідки в середовищі ТР самостійно з'ясувати ці питання. Слід зауважити, що для самостійного вивчення будь-якого питання учням завжди необхідно пропонувати систему відповідних запитань. Практика свідчить, що пояснення режиму форматування символів потребує систематизації вказівок, призначених для форматування, особливо під час розгляду текстових редакторів типу MS Word. Спочатку слід означити поняття процесу форматування: під форматуванням тексту розуміють процес оформлення символу (слова, речення), абзацу, сторінки, розділу. Учні повинні усвідомити, що при форматуванні змінюється не сам текст, а його зовнішній вигляд. У текстовому редакторі MS Word існують два способи форматування тексту:

• пряме форматування виділених фрагментів;

• стильове форматування, за допомогою якого можна переформатувати відразу кілька абзаців без попереднього їх виділення. Спочатку доцільно розглянути пряме форматування тексту на прикладах форматування символів та абзацу. Основна графічна одиниця тексту — це символ. Послідовність символів створює текст. Форматування символів — зміна параметрів символів. Доцільно продемонструвати за допомогою таблиці 2. [5].

Таблиця 2. Можливості форматування символів

Вигляд відформатованих символів	Вид форматування
Інформатика	Шрифт Агіаl
Інформатика	Курсив
Інформатика	Напівжирний
Інформатика	Напівжирний курсив
Інформатика Інформатика Інформатика	Підкреслення: одинарне подвійне пунктирне
Інформатика Інформатика	Ефекти: закреслений верхній індекс

 

Спочатку слід навчити учнів змінювати зовнішній вигляд символу (і в такий спосіб зовнішній вигляд і слів та речень, оскільки вони складаються з символів), а потім перейти до вивчення правил форматувань абзацу. При цьому доцільно використовувати дедуктивний метод, тобто спочатку пояснити та побудувати схему (рис. 8.), на якій відобразити основні параметри форматування, а потім за допомогою системи завдань закріпити одержані теоретичні знання учнів.

 

Рис. 8 Схема основних параметрів форматування

 

Як самостійна робота над схемою учням пропонується до кожної з параметра форматування дібрати приклади.

Далі слід звернути увагу на правила форматування абзацу, пояснивши, що в середовищі MS Word вважається абзацом, оскільки учні з уроків мови знайомі зовсім з іншим тлумаченням цього терміну. Абзац - це фрагмент тексту, набирання якого закінчується натисненням клавішу Enter. Для абзацу можна змінити такі параметри форматування (рис.9): параметри форматування символів та параметри форматування абзацу (відступи, тип вирівнювання, інтервал між рядками,положення на сторінці тощо).

Рис.9 Схема параметрів форматування

 

Інтерес викликає в учнів робота з малюнками в середовищі ТР.

Учням необхідно пояснити, що використання ТР MS Word дозволяєвставляти ілюстрації із колекції малюнків MS ClipArt, а також малюнки, створені в будь-якому графічному редакторі або відскановані зображення. Крім того, використовуючи MS Word, можна створювати графічні об'єкти за допомогою вбудованого графічного редактора.

Учні повинні знати, що малюнки можуть бути точковими, які не можна розгруповувати (наприклад, малюнки у форматі BMP) або малюнки типу метафайла, які можна розгрупувати на окремі графічні об'єкти (малюнки в форматі WMF, що складають колекцію ClipArt).

Важливо, щоб учні з'ясували, що малюнок можна помістити до будь-якого місця в документі. Будь-який малюнок вважається окремим об'єктом документа, а тому має певні властивості і з ним можна виконувати певні операції.

Перед виконанням будь-якої дії з малюнком його слід виділити (обрамляється у тимчасову рамку з маркерами розміру). Далі можна запропонувати учням дослідницьку самостійну роботу щодо визначення дій, які можна виконувати з ілюстраціями. Для цього учням пропонуються відповідні запитання.

На практиці з’ясовується, що вставляння фігурного тексту та формул доцільно вивчати за допомогою завдань, які містять підказки. Необхідно пояснити також поняття макету сторінки, продемонструвати зміну її параметрів, вставляння колонтитула, номера та ознайомити учнів з режимом перегляду документа перед друкуванням. Після ознайомлення учнів з правилами роботи в середовищі текстового редактора з основними об'єктами-файлами, символами, абзацами, таблицями, вбудованими об'єктами, сторінками доцільно запропонувати учням підсумкові комплексні індивідуальні лабораторні та творчі роботи, навчальні проекти.

Практика свідчить, що такий індуктивний метод вивчення можливостей використання середовища дає кращі результати, ніж традиційний для старшого шкільного віку — дедуктивний.

Для узагальнення знань учні після закінчення кожної вправи розповідають уголос алгоритм виконання завдання, яким вони користувались, обговорюють його з іншими учнями, а потім знаходять раціональніший шлях. На лабораторній роботі їм пропонується самостійно виконати аналогічне завдання та письмово зробити узагальнений висновок. Перед виконанням завдання вчителю слід чітко сформулювати вимоги до оформлення висновку. Бажано, щоб у висновку не містилось конкретних назв вказівок, які використовувались при виконанні завдань, а речення були узагальненими. Це дає змогу засвоювати не конкретні вказівки конкретного редактора, а принципи виконання операцій з текстами за допомогою спеціального середовища, яке постійно змінюється [6].

Молодшим школярам можна на одному комп'ютері показати правила виконання конкретного завдання, а потім запропонувати самостійну роботу. Практика показує, що якщо учні раніше не залучалися до дослідницької роботи, то така методика повинна застосовуватися вчителем поступово, ускладнюючи самостійну роботу від завдання до завдання, а інколи доцільно допомагати учням при виконанні всієї вправи. Такий підхід до вивчення текстового редактора дає можливість учням за необхідності перейти до опрацювання тексту в іншому аналогічному середовищі.

Розділ ІІ. Ефективність використання методики вивчення текстових процесорів в основній школі

 

2.1 Діагностика рівня вивчення текстових процесорів в основній школі

 

З метою діагностики рівня вивчення текстових процесорів в основній школі я звернулася за допомогою до Великосорочинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  до вчителя інформатики Горобця Миколи Юрійовчиа. З розмови я дізналася, що на уроках інформатики в школі найчастіше при вивченні будь-якої теми спочатку видається весь матеріал, а лише потім він закріплюється практично.  Я запропонувала свою гіпотезу, що якщо матеріал видавати частинами і кожну частину закріплювати практично. Але закріплювати практично - це не  значає пояснити матеріал і дати завдання для самостійного вивчення. Потрібно під  час і після пояснення матеріалу показувати це практично, для цього краще викликати, учня, а лише потім давати завдання для невеликої самостійної роботи. Те вивчення та розуміння матеріалу збільшитися, тобто, можливо, підвищення ефективності навчання інформатики в школі.

Тим більше при вивченні такої теми, як текстові процесори, потрібно більш частіше показувати вивчення матеріалу на практиці, тому що в цій темі вивчається робота з процесорами, а без практики матеріал буде незрозумілий.

За шкільною програмою текстовий редактор MS Word  згідно календарного планування розпочинають вивчати з 9-го класу на який відведено всього 5 годин, продовжують вивчати в 10 –му класі – 7 годин, як бачимо 12 годин це замало. На мою думку текстовий редактор в школі потрібно вивчати якомога ширше, я пропоную організовувати для бажаючих учнів додаткові уроки,  наприклад - на гуртку з інформатики.

2.2 Методичні рекомендації з відбору матеріалу

 

Вивчення теми покликане озброїти учнів тими базовими вміннями і навичками, які необхідні для міцного і свідомого засвоєння цих знань. Матеріал повинен бути зрозумілим. Потрібно пояснювати всі поняття і при можливості їх демонструвати наочно. Краще видавати матеріал в ігровій формі або в якій-небудь іншій, що викликає інтерес в учнів.

Матеріалу не повинно бути занадто багато, так як це сприяє меншому засвоєнню та розумінню, але і не повинно бути тільки з одних понять. Вважається, що найефективнішим методом вивчення навчального предмету інформатики є закріплення теоретичних знань учнів на практиці.

Згідно з цими рекомендаціями, було розроблено три уроки по темі  «Текстові процесори» в основній школі.

Тема першого уроку «Знайомство з текстовим процесором Word. Панелі інструментів. Введення тексту з клавіатури ». (Додаток 1). Цей урок - це введення в тему «Текстові процесори». У ньому розглядається, що таке текстовий процесор і редактор, види текстових курсорів, настройка зручного середовища, структура вікна, призначення кожного елемента вікна, як здійснити запуск і завершення роботи текстового процесора. При вивченні нового матеріалу вчитель не просто розповідає тему, а кожен новий елемент, раніше не знайомий учням, унаочнює або після докладного пояснення викликає учня, щоб він за допомогою вчителя показав цей новий елемент. Після одного чи декількох пунктів нової теми учням дається завдання для практичного закріплення матеріалу. Навчальний матеріал набагато  краще засвоюється учнями якщо  супроводжується демонстраційним викладанням. Тобто урок для дітей буде цікавішим, якщо до нього додати наочне представлення тієї чи іншої теми (презентації, роздаткові матеріали, приклади). Саме з цією метою  були розроблені презентації. До цього уроку також є презентація створена в програмі Microsoft Office Power Point 2007 «Знайомство з текстовим редактором Microsoft Word». Ця презентація містить інформацію про основне призначення функцій та принципи їх використання на практиці.

У другому уроці «Форматування тексту.» (практичний урок) (Додаток 2)

йде продовження вивчення теми Microsoft Word, в ньому йде

ознайомлення учнів  з:

• поняттям “форматування та видами форматування;
• розповідається про  використання засобів форматування тексту, застосування

кнопки панелі інструментів та нестандартні символи при оформлені текстів;

• розвивається абстрактне мислення, творчий підхід до створення документів.

На початку уроку проводиться актуалізація знань, дошка поділяється на три частини:

• на одній написані комбінації клавіш;
• на другій - тема і план уроку;
• на третій - розташований макет панелі інструментів форматування.

Актуалізація проходить комплексно. Три учні працюють по карточках.

Під час роботи по карточках проводиться робота з класом. На дошці записані комбінації клавіш. Треба охарактеризувати призначення кожної комбінації і визначити з них, які не стосуються редагування тексту. Також як і в попередньому уроці кожен пункт нової теми докладно описується наочно вчителем або викликається учень. Але в цьому уроці на відміну від попереднього нового матеріалу не багато, спочатку видається весь матеріал, а потім йде його практичне закріплення.  До цього уроку також є презентація  створена в програмі Microsoft Office Power Point 2007 «Набір і форматування тексту. Клавіші керування курсором, переміщення по текстовому документу. Видалення і вставка символів».

Третій урок присвячений закріпленню теми «Текстовий процессор, Форматування тексту» (Додаток 3), це не простий урок, а урок-гра. Мета цього уроку навчальна, продовжувати формувати знання, вміння та форматування  тексту; розвивати самостійне, логічне мислення, працьовитість, виховувати естетичність поглядів на предмет «Інформатика» та  творче ставлення до нього Правила гри: відповідає учень вибирає номер запитання і дає відповідь, якщо відповідь правильна - учню зараховується 1 бал. У разі якщо відповідь не вірна - бали не присуджуються. За підсумками гри, учні, які набрали максимальну кількість балів (5) отримують оцінку. Якщо відповідь учня неповна то вчитель має право поставити додаткове запитання. Урок змістовний, цікавий та в  віршованій темі.

Таблиця-пам'ятка «Форматування тексту в ТР Word» (Додаток 4). Можна запропонувати всім учням класу, як роздатковий наочний матеріал.

Запропоновані уроки є лише малою частиною того, як можна видавати теми по текстових процесорам в основній школі.

Висновки

 

В даній курсовій роботі розглянута методика викладання інформатики в загальноосвітній школі, зокрема, курс текстовий редактор MS Word . Вивчивши основні прийоми цієї методики і порівнявши навчальні плани в класах різних рівнів можна зробити висновок, що на сьогоднішній день правильне викладання інформатики є дуже важливим.

Так як на цей предмет в школі відводиться зовсім мало годин, то вчителеві необхідно прикласти максимум умінь та зусилля, щоб ефективно та якісно навчити учнів працювати з комп’ютерними програмами, зокрема з Microsoft Word. Для цього вчитель повинен розумно розпоряджатися годинами на вивчення предмету, необхідно на уроках розповідати теорію, а також долучати учнів до роботи з комп’ютером для закріплення знань на практиці. Адже тільки суто теоретичне викладення матеріалу не є цікавим для учнів і цим самим не є дуже ефективним.

Ми вважаємо, що потрібно робити уроки цікавими, використовуючи для цього роздатковий матеріал, комп’ютерні презентації. Це дає змогу учням наочно побачити принцип роботи програми та краще засвоїти тему уроку. Таким чином, учень зацікавлений у вивченні інформатики, а завдяки поєднанню на уроках теорії та практики набуті знання він може використовувати в повсякденному житті.

З аналізу навчальної та методичної літератури з інформатики я дізналася, що в навчальних посібниках докладно описуються текстові процесори, пропонуються практичні роботи загального характеру, спрямовані на вироблення в учнів навичок роботи з комп'ютером. Але мало уваги приділяється методиці вивчення текстових процесорів.

За результатами дослідження було розкрито ряд проблем, що мають відношення до теми, і зроблені висновки про необхідність подальшого вивчення  та поліпшення стану питання.

 

Список використаних джерел

 

1.  Морзе Н.В. Текстовий редактор MS Word в завданнях та вправах(ч. 1-5). - К.: НЇЇУ, І998 . - 90 с; 92 с; 90 с; У4 с; 92 с

2.  Морзе  Н.В.  Методика  вивчення  основних  можливостей текстового редактора //Комп'ютер у школі та сім'ї. - 1998. -№ І. - С.13-17.

3.  Морзе Н.В.,  Морзе  І.Ю.  Методика навчання  учнів  пошуку інформації при вивченні операційної системи та текстового редактора // Комп'ютерно - орієнтовані системи навчання. - Вип. З -К. : НПУім. М.П. Драгоманова, 2001. - С 122 - 134.

4. Габрусєв В.Ю. Зміст і методика вивчення ШКІ, автореферат, - Київ, 2004

5.  Морзе Н.В. Методика навчання інформатики. Ч Методика навчання інформаційних технологій. - К.: Навчальна книга, 2003. -. 2. 287 с

6.Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2010/2011 навч. році

7. http://crk-knteu.kiev.ua/
8. http://www.bestreferat.ru/
9. http://informatic.org.ua/

ДОДАТКИ