КВК «В Україні живемо, Україну любимо!»

Тема: КВК «В  Україні  живемо, Україну  любимо!» (3, 4 клас)

Мета:Розширити знання учнів про Україну, її культуру та традиції. Сприяти більш глибокому усві­домленню дітьми поняття “громадянин України”. Роз­вивати мовлення дітей, уміння працювати в команді, звичку дотримуватися правил гри. Виховувати патріо­тизм, людяність, повагу до надбань рідного народу.

Матеріали та обладнання: фліпчарти,прислів’я, скоромовки, запитання для вікторин, конкурсів та  естафет; аудіозаписи пісень про Україну, комп’ютер,  проектор, мультимедійний екран, відеофільм  про Україну, презентація, відео -фізкульхвилинка для глядачів; стіннівки: “Український віночок”, “Хатнє начиння”, “Регіони України”, “Куль­турна спадщина України”, “Український одяг”; великі літери, з яких складається слово “Україна”; розрізна мозаїка для назв  міст: Київ, Харків, Одеса, Дніпро Львів, Запоріжжя; зображення українського національного чоловічого та  жіночого  одягу та  їх  елементів; українські  страви  у  горщиках, емблеми, подарунки для  уболівальників, медалі для  переможців, макети  віночків,  квіти-народні  символи, виставка книг.

Попередня робота. Протягом тижня, що передує грі, учні мають змогу ознайомитися з мате­ріалами, представленими на стіннівках. Вони містять інформацію, яка знадобиться під час гри.

Хід гри:

Зала (класна кімната) святково прикрашена. Звучить пісня про Україну.

У центр зали виходять учні, шикуються у два ряди: в першому – четверо дітей, у другому – семеро. Учні другого ряду тримають у руках великі літери, з яких складається слово «Україна».

Учні першого ряду (по черзі)

Мій край чудовий – Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов'я...

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі...

Звідсільведе дорога в світ.

І найдорожчаріднамова

Джерельцемрадіснодзвенить,

І мила пісняколискова…

Чумацький шлях кудисьзорить.

Усе найкраще і єдине,

І радостіусі, й жалі...

Мійрідний краю, Україно,

Найкраще місце на землі!

Діти з першого ряду по двоє розходяться і стають по краях зали: двоє зліва і двоє справа. Учні з другого ряду роблять крок уперед, піднімають перед собою літери.

Учні (по черзі)

У мене є одне кохання,                                      1 уч.

Котре не зраджу я повік:                                   2 уч 

Росло воно не день, не рік,                                3 уч 

А ізо мною виростало                                        4 уч 

І квіткою рясною стало...                                   5 уч 

Не одцвіте моє кохання,                                    6 уч 

А буде в серці до сконання.                              7 уч 

                               (В.Самійленко)

Учні сідають на місця.

Учитель. Україна для нас — найрідніша, найдо­рожча, найкраща у світі, бо це наша рідна земля, де ми народилися й живемо, де споконвіку жили і пра­цювали наші пращури. Рідна земля — це чарівний світ дитинства, невичерпне чудодійне джерело, що повсякчас живить душу людини.

Звучить пісня

У грі беруть участь дві команди дітей“Калинка” та “Соняшник”. На запрошення ведучого під звуки укра­їнської народної мелодії обидві команди займають свої місця. Далі ведучий представляє членів журі.

 

Учитель. Увага! Увага! Увага! Розпочинаємо КВК (команди хором)

«В  Україні  живемо, Україну  любимо!»

Представлення команд

 

Команда “Соняшник”

Дружні ми, як соняхи, міцненькі й привітні.

Сонях любить сонечко й тягнеться до світла.

Вірні діти України, її сини й донечки,

Щиро любим рідну землю — так, як сонях сонечко!

 

Команда “Калинка”

Калина — це і смакота,

І давній символ України,

Й окраса саду, й ліки цінні,

і ми — команда непроста:

Яскраві, невгамовні, дужі,

Ми прагнемо перемогти,

Мов калинове гроно, дружні,

І Батьківщину любим ми.

Хід гри:

Демонструється відеоролик про Україну.

Дитина 1

Україна — рідний край,

Рідне поле, зелен гай,

Рідне місто й рідна хата,

Рідне небо й рідна мати.

Дитина 2

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре про це знаєм,

Що зовемось українці Й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка І всі інші члени роду —

Всі належать до одного Українського народу.

Учитель. Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося про­тягом багатьох століть. Обряди й звичаї — це ті прик­мети, які відрізняють один народ від іншого не тільки в сьогоденні, а й в історичному минулому.

 

Дитина 3

Ми в минуле прагнем зазирнути,

Коли прадіди ось тут жили,

І пригадати нині призабуте:

Які вони традиції несли,

Які були в них звичаї і жарти,

Пісні і думи, мрії і здобутки...

Минуле забувати нам не варто,

Якщо в майбутнім прагнемо ми БУТИ!

 

Учитель.Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні нам не лише для піднесення духу, утвердження національної гід­ності, а й для використання кращих традицій у сього­денні. Наш тематичний захід проведемо у формі інте­лектуально-розважальної гри-подорожі. Перевіримо, чи добре ви знаєте історію та культуру українського народу.

 

Тож  починаємо нашу інтелектуальну гру.

 

Конкурс 1 «Міста України»

Учитель. Україна багата своїми великими міс­тами. їх 25. Найбільші — Київ, Харків, Одеса, Дні­про, Донецьк, Львів, Кривий Ріг, Запоріжжя, Миколаїв, Маріуполь.

Завдання — із запропонованих літер скласти назви відомих міст України.

Команди працюють під мелодію української народ­ної пісні.

Команда, яка першою виконала завдання, отримує 2 бали, її суперниця — 1 бал.

Поки  команди  виконують завдання, проводиться  конкурс для  вболівальників.

Конкурс  для  вболівальників  «Вірю,не вірю»

- Наша країна святкує День незалежності 24 серпня.(вірю)

- Область,у якій ми живемо,  розташована в центрі України. (вірю)

- У місцевості,де ти живеш водяться крокодили. (не вірю)

- У твоєму обласному центрі знаходиться пам’ятник Тарасу Шевченку.(вірю)

- У місцевих водоймах водяться карасі,щуки,соми,окуні. (вірю)                     

- Область, у якій ми живемо, називається Волинська.(не вірю)

- У місцевості,де ти живеш, є родовища кам’яного вугілля.( не вірю)

- У моєму краї вирощують картоплю. (вірю)

- У моїй місцевості переважають такі природні угрупування,як водойми,болота.(не вірю)

 - У місцевих лісах водяться  лисиці,зайці, кабани,білки. (вірю)

 

Слово журі.

 

 Конкурс 2 «Знавці українських страв »

Учитель. Україна — це країна чудової і смачної кухні.

З давніх-давен Україна славилася своєю багатою кухнею. І понині її страви користуються популярністю не лише на Україні, а й далеко за її межами. Це зумовлено їх високими смаковими й поживними якостями, різноманітністю використовуваних продуктів та видів кулінарної обробки. Так, лише способів варіння борщу налічується більшу тридцяти, а до його складу входить близько двадцяти найменувань продуктів.

 

Учень1.

 

Реклама « Смачний борщ»

Захотілось вам борщу?

Що ж зваріть його мерщій.

Приготуйте все для цього.

 

З кісточок зваріть бульйон,

Не забудьте також м’ясо,

Грамів так десь із 600.

 

«Буль-буль-буль»

бульйон булькоче,

Що ж це він сказати хоче?

«Ач, який! Захотів він буряків.

 

Я в окріп буряк поклала

А бульйон булькоче – мало

Додамо тоді ще й сало.

 

Все одно кричить що мало.

Додали тоді квасолю,

Цибулину й бараболю.

 

Додали туди морквину,

І велику капустину.

Кипи,кипи борщику

у новому горщику.

Натовчу цибулі й сала,

Буде борщик в нас на славу.

Учень 2.

Українська кулінарія нараховує десятки тисяч рецептів страв, які вирізняються простотою приготування і прекрасними смаковими якостями. В усьому світі добре відомі українські страви: борщі, пампушки, галушки, вареники, коржі, калачі, гречаники, фарширована риба, шпиговане сало, печеня, буженина.Українській кухні властиві різноманітні способи приготування: смаження, тушкування, варіння, печіння, пасерування, запікання. Особливо смачні страви, запечені у спеціальних керамічних горщиках. Здавна народ України славиться гостинністю, бо "веселий гість – дому радість". Споконвіку на столі, застеленому барвистим вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього – сіль, які завжди для українців були святинею. Тож  послухайте  про  кілька традиційних українських  страв.

Учень 3.

Гарбузова каша. Гарбузи  вирощували у кожному без винятку селянському господарстві. Печений або варений гарбуз споживали майже цілорічно — завдяки можливості тривалого зберігання. Гарбузову кашу готували у такий спосіб: очищений від насіння та шкірки гарбуз різали на невеликі шматки, заливали коров'ячим, а в піст маковим чи конопляним молоком і варили до готовності. Приварене пшоно з'єднували з вареним гарбузом в однаковому співвідношенні, розмішували й запікали.

У наші дні гарбузова каша  роблять також із рисом або манною крупою.

Учень 4.

    Капусняк— друга за значенням після борщу рідка овочева страва. Квашену капусту дрібно сікли, заливали окропом і варили з картоплею, морквою та пшоном. У готовий капусняк клали засмажену на салі цибулю і ще раз проварювали. Особливо цінувався капусняк, зварений на м'ясній юшці з жирної свинини — грудини, порібрини. Його варили частіше у період зимових (різдвяних) М'ясниць. Капусняк, як і борщ, заправляли перцем. Навесні та влітку, коли запаси квашеної капусти вичерпувалися, капусняк варили із свіжої капусти, додаючи для смаку сирівець. У піст цю страву робили пісною, на олії.

У першій половині XX ст., коли почали культивувати помідори, на заправку капусняка почали використовувати томатний сік, морс.

Учень 5.

     Кисіль — одна з найдавніших слов'янських страв. Вівсяні зерна підсмажували, мололи, відсіювали, дрібну муку запарювали окропом, охолоджували до теплого стану, додавали шматок хліба і залишали на ніч заквашуватися у теплому місці. Свіжозварений кисіль заправляли маковим або конопляним молоком. Для виготовлення цього "пісного" молока зерна маку чи конопель розтирали у макітрі.

На початку XX ст. кисіль готували вже з інших видів борошна, зокрема з картопляного крохмалю. Свіжі чи сушені ягоди, фрукти варили до готовності, картопляне борошно розводили у невеликій кількості холодної води й уливали у киплячий узвар. Коли рідина загусала — кисіль був готовий. Цей спосіб дійшов до наших днів.

Учень 6.

Голубці. Пшоно, кукурудзянучи гречану крупу злегка приварювали, змішували з підсмаженою цибулею, свинячими шкварками, а у свято — з сирим м'ясним фаршем, додавали спецій та начиняли цією сумішшю запарені свіжі або квашені капустяні листки. Навесні капусту заміняли молодим листям червоного буряка або винограду Потім голубці злегка підсмажували, складали у горщик, заливали — у піст водою навпіл із квасом, у м'ясоїд юшкою на кістках чи м'ясі, додавали сметани і ставили у добре витоплену піч. Голубці вважалися готовими, коли капуста ставала м'якою.

Учень 7.

Пундики — борошняна страва, що вважалася ласощами. Готувалася вона дуже просто. Робили прісне на яйцях і кисляку або сироватці тісто, як на коржі. Коли тісто відстоювалось, його ще раз добре вимішували, різали на шматки і розкачували качалкою на дуже тоненькі коржі діаметром 20-25 см. Їх підсмажували з обох боків на сковороді у великій кількості жиру (олії, смальцю чи вершкового масла) і складали у полумисок стовпчиком один на один, перекладаючи підсоленою засмажкою з цибулі. Їли пундики гарячими.

 

Учень 8.

Пампушки— невеличкі круглі й пишні булочки, виготовлені з кислого тіста з житньої, пшеничної, гречаної муки. Пампушки готували до свята, у неділюдо борщу чи юшки, затовкуючи їх часником.

Сьогодні пампухи з часником до борщу широко включаються у меню традиційної української кухні.

Учитель. А  зараз  пропонуємо  учням з  обох  команд  впізнати за  запахом,  а  потім  на  смак  українські народні  страви.

(Учні  із  закритими  очима,  спочатку  нюхають  страву,  а  потік  куштують її на  смак  і  гаворять назву. Одна  страва  пропонується по  одному  представнику з  кожної  команди. Всього  шість  страв. Виграє та  команда,  представники  якої  впізнали  більше  страв.)

Слово журі.

 

Естафета 3 «Український народний одяг»

Учитель. Народне вбрання — це вияв святкового, урочисто-піднесеного настрою. Це культурно-істо­рична спадщина славних княжих і козацьких часів, щасливих днів України! Отже, збереження народного вбрання .

Завдання — по черзі назвати якомога більше предметів українського народного одягу. Дівчатка  називають елементи  чоловічого, а  хлопчики – жіночого  одягу. (На  фліпчарта  по  черзі вивішуються малюнки  із  зображенням елементів національного українського одягу,  а учасники називають їх)

Чоловічий:шаровари, пояс,  шапка, чоботи, вишиванка, жупан.

Жіночий: віночок, плахта, свита, чобітки, пояс, намисто.

Команда, яка останньою назвала слово, перемагає в естафеті й здобуває 1 бал.

  Гра«Крученики»(КАПІТАНИ)

Учитель. А зараз ми пропонуємо командам позмагатися у читанні скоромовок. Прошу капітанів команд підійти та обрати скоромовки.(Тимченко Назар, Вінницька Софія)

1. Бурі бобри брід перебрели,

Забули бобри забрати торби.

 

2. От Кіндрат, так Кіндрат,

Зуб зламав об мармелад.

 

3. Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок – сорок морок.

 

4. Рак рачкує до крамниці,

Щоб купити рукавиці.

Слово журі.

 

 

 

 

 Конкурс  4  «Сплети віночок»

Учитель. Окрасою української дівчини є вінок.

В українській родині існував непорушний звичай — прокинувшись, дівчина мусила насамперед “дати собі лад”, тобто розчесати волосся й заплести косу. Здавна вважалося найбільшим нехлюйством братися за будь - яку роботу чи сідати до столу з неприбра­ним волоссям. Про таких казали: “У неї на голові со­рока гніздо звила”. Про дівчину судили за її зачіскою: “Яка коса, така й краса”, “Подивись на косу, а поду­май про господиню”. Тому дівчата влітку заготовляли на зиму духмяні квіти, які вони разом з кольоровими стрічками вплітали у волосся. Кожна дівчина нама­галася зробити свій вінок найкращим, неповторним. Які ж саме квіти дівчата вплітали у вінок, нам розка­жуть наші гравці.

Конкурс складається з трьох частин.

Перша частина — команди по черзі називають квіти, з яких виготовляли вінки (вплітають у вінок квітку), та розповідають, що вони означають.

 

Учасники

Квіти-символи, якітрадиційновплітаютьувінок:

• мак — квіткамрій, символ родючості, краси та молодості;(Назар)
• цвітвишні та яблуні — материнськалюбов та відданість;(Іра)
• ромашка — символ ніжності, вірності і кохання;(Сергій)
• соняшник — символ відданості й вірності;(Віка)
• м’ята — оберігдитини та їїздоров’я;(Максим)
• волошкиувіночку — символ людяності;(Орина)
• ружа, мальва і півонія — символивіри, надії, любові;(Розтрепенко)
• материнка — символ материнськоїлюбові;(Софія)
• калина — краса та дівочаврода;( Богдан Горбуля)
• лілея — дівочічари, чистота, цнота;(Альона)
• дев’ятисил-коріньдев’яти сил, якийзміцнює та повертаєздоров’я;(Кір)
• безсмертник — символ здоров’я, загоюєвиразки і рани;(Оля)
• хміль — гнучкість і розум;(Назар)
• польовийдзвіночок — символ вдячності.(Альона)

 

  Конкурс 5 «Далі, далі, далі»

Кожна команда за 2 хв має дати якомога більше від­повідей на запитання. Кожну правильну відповідь оці­нюють одним балом.

Запитання для команди “Калинка”

•  Як називається Основний Закон України? (Конституція)
•  Яку назву носить головна вулиця Києва? (Хрещатик)
•  Як називається найбільша річка України?(Дніпро)
•  По що їздили чумаки до Криму? (Сіль)
•  Назвіть моря України.                                  (Чорне, Азовське)
•  Яку назву мала козацька держава, заснована за Дніпровими порогами?(Запорізька Січ)
•  Назвіть співочих птахів України.(Соловей, жайворонок, зяблик, дрізд).
•  Яка птаха не висиджує своїх малят? (Зозуля)
•  На чию честь названо Київ? (Князя Кия)
•  Ким є для вас батько вашого діда?(Прадід)
•  Як називають останню неділю перед Великоднем?(Вербна)
•  Яку рослину висаджують за українською традицією біля хати, коли народжується дівчинка?(Тополю)
•  Хто є автором байки “Коник-Стрибунець”?(Л. Глібов)

•    Який знак є Гербом України?(Тризуб)

• Які гори є на території України?(Карпати)

 

Запитання для команди “Соняшник”

•  Як називається держава, у якій ми живемо? (Україна)
• У яке море впадає Дніпро?(Чорне)
•  Як називалася українська держава за княжих ча­сів?(Київська Русь)
•  Яку назву мав військовий човен козаків?(Чайка)
•  Яка найменша пташка України?(Корольок)
•  Які пташки перед непогодою літають низько над водою?(Ластівки)
•  Як звали сестру Кия?(Либідь)
•  Яка мова є державною в Україні?(Українська)
•  Ким ви доводитеся своїм дідусям?(Внуком, внучкою)
• Які пісні діти виконували навесні?(Веснянки, закликанки)
• Яку рослину висаджували сім’ї на­роджувався син?(Дуб)
• Який святий приносить подарунки тільки чемним діткам?(Миколай)
• Що символізує міцність держави?
• Які кольори Державного прапора України? (Блакитий, жовтий)
• Назвіть область, у якій ми живемо.(Черкаська).

 

  Конкурс 6 «Ми – туристи»

Любить наш народ  подорожувати. Та  у нас в Україні є на  що  подивитися. До  нас  приїжджають  туристи  з  багатьох  країн  світу, щоб  помилуватися на культурно-історичні пам’ятки. Давайте  пригадаємо, де  вони знаходяться.

Учасники гри називають місто або область, в якому знаходиться культурно-історична пам’ятка.

1  команда

1. Софіївський собор (Київ)

2. Дендропарк «Софіївка» (м. Умань)

3. Чернеча гора (м. Канів)

4. Успенська Києво-Печерська Лавра (Київ)

5. Почаївська Лавра (Тернопільська обл.)

6. Острів Хортиця (Запорізька обл.)

       2 команда

1. Золоті  ворота (Київ)

2. Спасо-Преображенський собор (Суми)

3. Луцький замок (Луцьк)

4. Хотинська  фортеця (Чернівецька  область)

5. Херсонес таврійський (Севастополь)

6. Музей Писанки (м. Коломия)

 Конкурс 7 «Наша  мова солов’їна»

Багата наша  мова  і  фразеологізмами,  які  влучно  підкреслюють мудрість нашого народу.

Поясніть значення вислову:

1 команда	2 команда
1. Ловити ґави  (бути неуважним )	Мотати на вус (Прислухатися до чого-небудь, запам’ятовувати).
2. Світ за очі (куди забажається,куди  завгодно – йти,їхати)	Ясно як божий день (цілком зрозуміло)
3. Байдики бити ( Нічого не робити, ледарювати.)	Бачити наскрізь (Добре знати.)
4. Бити на сполох (Попереджати  про небезпеку.)	Бути на сьомому небі (Радіти, бути задоволеним.)
5. Вивести на чисту воду (Викрити кого-небудь у нечесних діях.)	Втерти носа (Довести свою перевагу над ким-небудь.)
6. Давати відкоша (Виявляти рішучу протидію, різко відповідати.)	Заговорювати зуби (Задурювати голову кому-небудь.)

 

Конкурс 8 «Славетні Українці»

Наша українська  земля  стала відома на  весь  світ  завдяки  нашим  славним  українцям. Тож давайте  пригадаємо їх  імена.

 1 команда

1. Князь, який охрестив Київську Русь. (Володимир Великий)

2. Автор «Кобзаря». (Тарас Шевченко)

3. Прізвище української чемпіонки з плавання. (Яна Клочкова)

4. Ім’я співачки, яка перемогла на конкурсі «Євробачення»(2004р). (Руслана Лижичко)

5. Перший український космонавт незалежної України. (Леонід Каденюк)

6. Легендарний  український  авіаконструктор, що  створив найбільший  у  світі транспортний  літак (Олег Антонов)

2 команда

1. Гетьман України, резиденція  якого знаходилася  у Чигирині. (Богдан Хмельницький)

2. Ім’я першого президента України. ( Михайло Грушевський)

3. Київський князь, який заснував першу бібліотеку. (Ярослав Мудрий)

4. Прізвище славетних братів-боксерів України. (Кличко)

5. Видатний українського композитор, який написав дитячі опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима й весна». (Микола Лисенко

6. Український конструктор ракето-космічної техніки. (Сергій Корольов)

 

Слово журі.

Поки журі підбиває підсумки, діти вико­нують український танок. ???

Підбиття підсумків конкурсу. Нагоро­дження переможців.

Учні (по черзі)

1.Різні в світі є країни.

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

2.Є у всіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То — прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

3.Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити.

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти.

4.Різні в світі є країни,

Гарні є, і є багаті,

Та найкраще — в Україн»,

Бо найкраще — в рідній хаті.

   5. Рости, українська дитино,

На щастя, на радість батькам,

На вірність своїй Україні,

На гордість і честь землякам.

   6. Рости, українська дитино,

Під прапором Сонця і Неба.

Люби як життя Україну!

Люби її більше за себе.

Учитель. Рід наш багатий на традиції, свята й обряди. З давніх-давен наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережно, як свя­тиню, передавали той келих мудрості й здоров’я нації, від покоління до покоління. Дізнатися багато нового про народні звичаї, традиції та свята нашого народу ви зможете і з те­матичної виставки, яку бачите у цій залі. Про пред­ставлені тут видання коротко розповість завідувач шкільної бібліотеки, до  якої  ви  підійдете  після  закінчення нашої інтелектуальної гри. Запрошуємо до  слова бібліотекаря  школи.

Бібліотекар

Бібліотекар запрошує присутніх підійти до виставки літератури, присвяченої звичаям, обрядам та традиціям українського народу. Ознайомлює всіх з тематичними творами, відзначаючи, що може зацікавити дітей під час читання певної книги.

 Учитель. На  цьому наш  захід закінчено. Дякуємо  вам  за  увагу. Бажаємо  всього найкращого у  подальшому  житті. Сподіваємося на  подальшу  плідну  співпрацю.