"Легенда про матір" (свято до 8 березня)

СТАРОМИКОЛАЇВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС ІЛЛІНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

КОСТЯНТИНІВСЬКОГО РАЙОНУ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 «Легенда про матір»

свято до 8 березня

 

 

 

Підготовала вчитель початкових класів

Сорокіна Ірина Миколаївна

 

 

 

 

 

2019

 

 

Лунає мелодія № 1 «Рідна мати моя»

Ведуча. Мама! Це слово теплом зігріває нашу душу, тому що немає в житті нічого найдорожчого та найціннішого, як мамині руки, її добре серце. З найперших  хвилин нашого життя вона віддає нам усе, до останньої краплинки. Лагідне мамине слово зцілює хвороби, дарує щастя і радість. Мама, як яскрава зірка, освітлює наш життєвий шлях. Напередодні чудового весняного свята  8 березня для наших рідних матусь, а також для всіх присутніх у залі, ми підготували казкову виставу «Легенда про матір»

Мелодія № 2 « В гостях у казки»

І дитина.

Казка хороша з щасливим кінцем,

Лагідна мама із добрим лицем,

Діти тихенько у залі сидять,

Зорі у небі мінливо горять.

Ти колискові пісні нам співала,

Серце дитяче теплом зігрівала,

Лагідна мама, лагідна мама,

Лагідна мама.

ІІ дитина.

Казка чудова – батьківський дім,

Гарно і затишно кожному в нім,

Мама сімейне тепло береже

Тисячі й тисячі років уже.

Тільки цікаво, як все починалось,

Що в ті далекі часи з нами сталось,

Що з нами сталось,

Що з нами сталось.

І дитина.

Маму рідненьку я дуже люблю,

В синьому небі зірки запалю,

Я чародіїв усіх розбуджу,

Казку про маму я вам розкажу.

Мами обличчя в уяві малюю,

Голос її серед тиші я чую,

Голос я чую,

Голос я чую.

Мелодія № 3 «Безодня»

Ведуча.

Якось давним-давно, ще за прадавніх часів, коли не було ні землі, ні неба, ні рослин, ні тварин, жив великий чарівник Ніхто. Сидів він ні на чому, дивився ні на що і володів нічим, і був він не добрим і не злим, не скупим і не щедрим.

Ніхто.

Я – Ніхто, я великий, могутній, прекрасний,

Не зрівняний ні з чим, та чомусь я нещасний…

Ні з ким в світі мені воювати,

Ніде чарів своїх показати,

І накази віддати немає кому,

Сумно якось – не знаю чому.

Може, зорі на небі створити?

А щоб чимось порадувати слух,

Я жіночий створю собі дух –

Хай пісні мені ніжні співає

І пилок на зірках протирає.

(Під музику з’являється Мати, стає у центрі).

Як чудово вдалось все зробити!

А тепер час уже відпочити.

(Ніхто зникає).

Ведуча.

І заснув чарівник Ніхто, стомлений незвичною працею, невідомо на скільки літ.

А створений ним жіночий дух відчув страшенну самотність у безмежних просторах нічого, де тільки холодне сяйво зірок байдуже освітлювало пусту безодню.

І гірко заплакав жіночий дух від безпорадності. І сталося диво: сльозинки відчаю випадково потрапили на зірки і вдихнули в них життя.

Мелодія № 5 Танок зірок .

І дитина.

І почалося все з зірок,

Зірки у Всесвіті блукали,

Серед пітьми, чорних дірок,

У чому сенс життя шукали.

Та у безмежності космічній

Усюди хаос панував,

І у його мовчанні звичнім

Призовний крик їх потопав.

ІІ дитина.

Та ось з розрізнених піщинок,

Додавши серця теплоту,

Вони планету, мов дитину,

Собі створили на льоту.

Вони над нею клопотали,

Від хижих бур оберігали,

Мільйони літ їй віддали,

Зробили все, що лиш змогли.

І ця зворушлива любов

Життю початок дала знов.

Мелодія  № 6 «Весна»

Ведуча.

Зібрала жінка свої сльозини у долоню і цією живою водою окропила планету.

Тіньовий театр (під мелодію № 6)

І на планеті із зернини,

Із небуття, із насінини,

З невидимих глибин землі

З’явились пагінці малі.

(Пагінці).

Вони прокинулись, стряхнулись,

До сонця радо усміхнулись,

Слабкі листочки розпустили.

(Рослини).

Потім зібрали свої сили

І вирішили зацвісти,

Щоби красу у світ нести.

(Квіти).

І зорі на той цвіт чекали,

Чесноти щедро готували.

А поряд десь взялось гніздечко,

(Гніздечко).

В ньому з’явилося яєчко

(Яйце).

Заворушилось, запищало

І пташенятком милим стало.

(Пташка).

І жінка більше ще зраділа,

Уже зміцніла її сила,

Її упевненість зростала –

Дитину народити мала.

(Жінка). Мелодія № 7 «Плач немовляти»

На світ з’явилася дитина,

Мов найніжнісінька стеблина,

Мов найчистісінький струмочок,

Срібноголосий, мов дзвіночок,

І жінка все, що лиш могла,

Сповна дитяті віддала.

(Дитина).

Мелодія № 8 А. Варум «Колискова»

( Жінка танцює з немовлям)

Мелодія № 9 «Тривожна музика»

Ведуча.

І треба було ж так статися, що саме у цю мить прокинувся могутній чарівник Ніхто.

Він був глибоко вражений тими змінами, які відбулися за час його відпочинку.

Ніхто.

Я завжди в цім світі жив,

Що хотів, те і робив,

Над нічим владарював,

Конкуренції не мав.

Хто посмів сюди ступити,

Весь цей безлад тут створити?

Я цього не потерплю!

Знищу все, зітру, спалю!

Мати.

Не маєш права забирати

Ти те, чого ніколи не давав.

Життя подарувала я всім - Мати,

І світ від того тільки кращим став.

Ніхто.

То ти суперничать зі мною

Зібралася – дивись яка!

Та я не відступлюсь без бою,

Мене твій виклик не ляка!

Я не творив всього живого,

А ти – творіннячко моє!

І не залишиться нікого,

Якщо тебе тут… не стає!

(Ніхто забирає Жінку)

Мелодія № 10  «Мелодія сліз».

(З’являється Дитина)

Дитина.

Мамо! Матінко! Матусю!

Повернись, благаю!

Я тебе, моя ти люба,

Будь де розшукаю!

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі…

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами:

«В світі усе починається з мами».

Пісня Дитини.

 (Мелодія № 11«Мамонтёнок»)

1. Землею пустою до милих зірок

Іду, поспішаю, прискорюю крок.

Я прагну скоріш до зірок,

Я прагну скоріш до зірок.

Мене не лякають ні бурі, ні вітер,

Іду за єдиною мамою в світі,

Іду я крізь бурі і вітер

До мами єдиної в світі!

2. Я мрію нікого десь швидше знайти

І вимолить в нього для нас доброти,

Прошу я для нас доброти,

Прошу я для нас доброти.

Нехай він почує, нехай відповість,

Нехай утамує приховану злість:

Без мами не можу я жити,

Прошу я її відпустити!

Мелодія № 12 «Впала зірка»

Ведуча.

І вирушила дитина на пошуки мами.

В цей час на небі чергувала

Зірка, яка проблеми мала:

Вона ходила, де не треба

І падала частенько з неба.

Зірка.

Ой-ой-ой, знову впала!

Я – зірка бажання, несу чергування,

Конвеєром мрії гоню.

Коли пролітаю, то силу я маю,

Твоє я бажання здійсню!

Дитина.

Зірочко, допоможи, благаю! Поверни мені Маму!

Зірка.

Люба дитино! Мені дуже шкода, але цього бажання я виконати не можу, адже чарівник Ніхто нізащо на це не погодиться.

Дитина.

Зірочко, ти була моєю останньою надією. Я пройшла стільки земель, подолала стільки перешкод. Невже все марно?

Зірка.

Давайте спробуємо всі разом розказати чарівникові про свою любов до рідних мам!

Виступ дівчаток.

1. Підняли мене з колиски

Ніжні руки мами.

Берегли від горя-лиха

Днями і ночами.

2. Вчили на землі стояти

І ходити вчили.

А коли бувало важко,

Додавали сили.

3. Працьовиті та невтомні,

Ласкою зігріті,

Руки мамині для мене –

Найсвятіші в світі!

4. Якщо  говорити  між  нами,

То  все  починається  з  мами.

І  казочка  перша  у  світі,

І  сонячна  подорож  в  літо.

5. Найперші  легенькі  сніжинки

І  сяюче  диво – ялинка.

Від  мами – і  літери,  й  слово,

І  зроблена  разом  обнова…

Разом.

Якщо  говорити  між  нами,

То  все  починається  з  мами.

Мелодія № 13. Пісня Мамочко моя Н. Май

Виступ хлопчиків.

1. До вас у гості завітали джентльмени,

          Щоб розказати про любов до нені.

2. Хто найбільше із усіх

          Любить   нас, дітей малих?

          Хто про нас найбільше дбає,

          Хто нас щиро доглядає?

          Хто, скажи, маленький брате? (Мати)

3. Хто готує їсти нам,

          Хто бува не їсть і сам?

          Хто розчісує, вмиває,

          В чистий одяг нас вдягає?

          Хто? Ви можете сказати? (Мати)

4. Хто, як щось у нас болить,

          Цілу ніченьку не спить?

          Хто найкращу казку скаже,

          Як дитина спати ляже?

          Хто співає вам пісні?

          Так, це любі… (Матері)

5. Ми мам своїх любим найдужче у світі!

          Зі мною, звичайно, погодишся ти.

          Та маму потрібно не тільки любити, —

          Маму потрібно іще й берегти.

6. Ми мам своїх любим!.. А посуд не митий...

          Та й в хаті згодилося б теж підмести...

          А маму потрібно не тільки любити, —

          Маму потрібно іще й берегти...

7. Щоб ласкою мами, як сонцем, зігріті,

          Могли ми веселі й щасливі рости,

          Нам маму потрібно не тільки любити, —

          Маму потрібно іще й берегти!

8. Ми мамам рідненьким

Усмішки даруєм,

Таночок веселий

Для них затанцюєм!

Танок джентльменів. Мелодія № 14

Мамой быть просто (дівчинка розповідає вірш)

Мамой очень просто быть,

Лишь с утра до ночи

Папе надо говорить:

«Я устала очень!».

 

Нет, не трудно мамой быть:

Раз – готов обед!

Ну, посуду взять помыть –

Дел ведь больше нет,

 

Между прочим, постирать,

Сшить чего-нибудь,

Если веник в руки взять,

Можно отдохнуть,

 

Мне косичку заплести,

Книжку почитать,

Брата в садик отвести,

Папе шарф связать…

 

Я помочь решила ей

И скажу вам прямо:

Нет работы тяжелей,

Чем работать мамой!

 

Сценка «Три мами».

Ведуча.

З прогулянки якось Галинка мала

Щаслива і весела додому прийшла.

Улюблену ляльку Маринку спитала:

Мелодія № 15. Вихід дівчинки.

Галинка.

Ой, доню, чому ти обід свій не з’їла?

І знову залізла під стіл, непосида!?

З доньками цими – просто біда!

Скоро, як свічка, ти будеш бліда.

Сідай – но до столу, моя ти вертушко,

Ось їж ці рум’яні із сиром ватрушки.

 

Ведуча.

Мама Галинки з роботи прийшла

І доню спитала:

Мелодія № 16. Вихід мами.

Мама.

Як, доню, діла?

Мабуть, в садочку з дівчатами грала,

А про обід, як завжди, не згадала!

З доньками цими – просто біда!

Скоро, як свічка, ти будеш бліда.

Сідай – но до столу, моя ти вертушко,

Ось їж ці рум’яні із сиром ватрушки.

Ведуча.

Ось мамина мама – бабуся прийшла і маму питає:

Мелодія № 17. Вихід бабусі.

Бабуся.

Як, доню, діла?

Мабуть, у школі там  стільки турбот,

Що ніколи з’їсти було й бутерброд?..

Хоч ти в мене вчитель, та все ж  непосида.

І знов, як завжди, цілий день без обіду.

З доньками цими – просто біда!

Скоро, як свічка, ти будеш бліда.

Сідай – но до столу, моя ти вертушко,

Ось їж ці рум’яні із сиром ватрушки.

Ведуча.

Три мами за доньок хвилюються.

Три мами за доньок турбуються.

Тож скажемо прямо ми:

Разом. Не  просто бути мамами!

Мелодія № 18. Ніжна музика.

Ніхто.

Що ж, діточки мої, ви вразили моє пусте серце. Звичайно, я не добрий чарівник, але і не злий. Я повертаю вам Маму.

(З’являється Мама. До неї підходить дитина. Обіймаються).

Дитина.

Матінко рідненька,

Ти – як ніжна квітка,

Більш за все на світі

Люблять тебе дітки!

Погляд твій ласкавий

Гріє, наче сонце,

Те, що вранці-рано

Гріє у віконце.

Як же біля тебе

Затишно, тепленько,

Зіронька у небі,

Люба наша ненько!

(Виходять всі учасники вистави).

1. Мов голуба троянда,

Земля летить у вічність,

І зігріває космос

Краса її і ніжність.

2. Заквітчана садами,

Світанками зігріта,

Вона, як рідна мати,

Одна у всьому світі.

3. Ранковою росою

Вмивають личка квіти.

Для щастя і любові

Народжуються діти.

4. Під сонечком ласкавим

Ростуть, як ластів’ята,

Не можна їх нікому

Ніколи ображати.

5. У злагоді і мирі

Нехай живуть всі люди!

І хай щасливим вечір

І ранок завтра буде.

6. Забудьте про образи,

Зробіть назустріч крок,

І хай єднання пісня

Полине до зірок.

7. Скажіть, кому сміється сонце?

А вітерець кому співає?

Кого це промінь у віконці

Уранці лагідно вітає?

8. Не треба довго міркувати,

А лише вдячно уклонитись,

Людині тій, що зветься Мати,

І в пестощах її зігрітись.

(Діти вклоняються. )

Мелодія № 19. Пісня «Мама»

(Діти вітають мам паперовими серцями)