Легенди та міфи наших предків

Легенди та міфи наших предків

Готує вона зілля,Чаклує і шкодить. До друзів на новосілля. На мітлі летить. ЗАГАДКА

С.23

ВІДЬМА Слово «відьма» походить від слова відати, тобто знати про все. У багатьох народів існує багато легенд про відьом. В українських легендах відьми, як правило, зображені як красуні. Особливо гарними вони стаютьопівночі. Спільним для уявлення про відьом усіх країн є те, що вони начебто уміють уночі вилітати через комин печі і літати по небу. Літають вони на мітлі або кочерзі. Існувало повір’я, що раз на рік відьми з усього світу зліталися на шабаш, на якому протягом трьох днів весело гуляли з нечистою силою. За давніми легендами, відьми улаштовували шабаш на Лисій горі в Києві. Цікаво, що свою назву Лиса гора отримала за те, що її верхівка ніколи не мала рослинності. Хоча відьмацький шабаш і тривав тільки три дні, та відьми так шалено та несамовито витанцьовували, що трава геть була витоптана. С.23

Жили собі три брати, на прожиток заробляли полюванням та рибальством, і так вже їм щастило, що тільки націлиться якийсь — заєць і є; закине невода — риба так і лізе. Спершу хлопці раділи, а потім обняли їх думки та гадки. А про їхню матір давно вже говорили, що вона відьма. От вони і кажуть: — Перевіримо, чи правда це. Збираються якось на полювання, а вона й питає: — Куди ви, синки, йдете? — Підемо, мамо, рибу ловити. Забрали крадькома рушниці, тенета, собак і пішли за зайцями. Розкинули тенета, загавкали собаки, коли ж летять у тенета карасі, окуні, щуки, так із дубняку й сиплються. Хлопці тоді, покидавши все, пішли додому: — Мамо, голубко, не допомагай нам! Ми й самі здатні себе й тебе прогодувати. Так мати вже й перестала їм наворожувати. Відьма допомагає синам-мисливцям. Українська легенда. С.24

Водяник — міфічний цар, якому належить увесь водний світ:річки, озера, болота, моря та океани. За народними уявленнями, тіло водяника волохате замість ніг у нього хвіст, на спині невеликі крильця, а на голові з-під рудого волосся виглядають маленькі ріжки. Водяник має потворну пику; свинячий ніс та маленькі очі. Водяник ніколи не розлучається із золотим тризубом, за допомогою якого добуває із землі джерельну воду, щоб поповнювати свої водні багатства, живити рослинність та всіх водяних жителів. Під час дощу він отримує справжню насолоду, завжди сміється і плескає у долоні. Дощ для нього наче нектар або мед, який він із задоволенням поглинає у своє велетенське черево. Узимку, коли холод «замикає дощі і сковує води кригою», водяник спить. Тому на початку весни прокидається голодним та злим. Спересердя він ламає кригу, піднімає води, які виходять з берегів, і руйнує все на своєму шляху. С.25

В ньому живе моя рідня,Мені без нього не жити ні дня. У нього прагну завжди і усюди,До нього дорогу я не забуду. ЗАГАДКА

С.25 Домовик — істота, яка, за народним повір’ям, оселяється в новозбудованому будинку разом з новоселами. Домовик начебто має вплив на добробут сім’ї, бо він господар дому, охоронець не тільки будинку, а й усіх, хто живе в ньому. Домовик невидимий, але інколи (переважно вночі) показується, попереджаючи про нещастя або, навпаки,— про велику радість.

Навесні веселить,Влітку холодить,Грибами, ягодами обдаровує,Восени засинає,Навесні знову оживає. ЗАГАДКАЛіс. Яка міфічна істота живе у лісі?

Лісовик — дух лісу, його володар. Він пильнує звірину випасає її, бо то його худоба. Вовки та ведмеді — його вірні пси. Живе лісовик на густих деревах у сухих дуплах. Лішак старається заманити людей у хащу, де лякає їх. Ніхто ніколи не бачив слідів лісовика, бо він їх вихором замітає, так само, як і відьма.

Лісовик ●Домовик ●Водяник ●істота, яка впливає на добробут сім’ї.цар, якому належить водний простір.доглядач усієї звірини.