Лекція "Класифікація прикладних програмних засобів"

Тема: Класифікація прикладних програмних засобів

План:

1. Класифікація прикладного програмного забезпечення

2.     Перспективи розробок пакетів прикладних програм.

1.     Класифікація прикладного програмного забезпечення

Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні засоби для вирішення певних задач. На відміну від програмістів, таких користувачів називають “кінцевими“. Вважається, що саме вони і є справжніми споживачами тої інформації, що зосереджена в пам’яті комп’ютера або може генеруватися в процесі роботи прикладних програм. При спілкуванні з прикладною системою користувачу іноді доводиться виконувати деякі прості операції - вводити числа і тексти, переглядати дані, виводити графіки і малюнки на екран дисплея і на зовнішні пристрої та інше. Прикладні програмні засоби будуються таким чином, щоб створити користувачу максимальний комфорт при виконанні дій і при цьому не вимагати від нього надмірно великих навиків і спеціальних знань, що не відносяться безпосередньо до його фахових інтересів. Можна виділити два класи прикладного програмного забезпечення, що використовуються на персональних комп’ютерах:

•                 прикладні пакети і програми загального призначення;
•                 проблемно-орієнтовані пакети і програми.

Можна запропонувати наступну класифікацію програмного забезпечення загального призначення:

Серед стандартного прикладного програмного забезпечення загального застосування для управлінської діяльності слід виділити:

•   Системи підготовки текстових документів (текстові редактори, текстові процесори, настільні видавничі системи). Вони призначені для виготовлення управлінських документів та різноманітних інформаційних матеріалів текстового характеру.
•   Системи обробки фінансово-економічної інформації (універсальні табличні процесори, спеціалізовані бухгалтерські програми, спеціалізовані банківські програми внутрішніх та міжбанківських розрахунків, спеціалізовані програми фінансово-економічного аналізу і планування). Вони призначені для обробки фінансово-економічної інформації представленої у вигляді числових даних, які характеризують різні виробничо-економічні і фінансові явища та об’єкти, а також для складання відповідних управлінських документів та інформаційно-аналітичних матеріалів.
•   Системи керування базами даних призначені для створення, зберігання та маніпулювання масивами даних великих обсягів. Різні системи цього класу розрізняються способами організації зберігання даних і обробки запитів на пошук інформації, а також характером інформації, яка зберігається в базі даних.

Рисунок 1-Прикладне програмне забезпечення.

•   Особисті інформаційні системи (програма-секретар). Вони дозволяють проводити планування особистого часу, своєчасно нагадують про початок запланованих заходів, ведуть персональні та інші карточки з можливістю автоматичної вибірки інформації, проводять телефонні під’єднання, ведуть журнал телефонних розмов та виконують функції, що характерні для багатофункціональних телефонних апаратів, ведуть персональні інформаційні записники для збереження різноманітної особистої інформації.
•   Системи підготовки презентацій призначені для кваліфікованої підготовки графічних і текстових матеріалів, які використовуватимуться з метою демонстрації на презентаціях, ділових переговорах, конференціях. Для сучасних технологій характерне під’єднання до традиційної графіки і тексту відео та аудіо інформації, що дозволяє говорити про створення гіпермедіатехнологій.
•   Системи управління проектами призначені для планування і управління ресурсами різних видів (матеріальними, технічними, фінансовими, кадровими, інформаційними) під час реалізації складних науково-дослідних та проектно-будівельних робіт.
•   Експертні системи і системи підтримки прийняття рішення призначені для реалізації технологій інформаційного забезпечення процесів прийняття управлінських рішень на основі використання методів економіко-математичного моделювання та принципів штучного інтелекту.
•   Системи інтелектуального проектування і вдосконалення систем управління призначені для реалізації CASE-технологій (Computer Aid System Engineering), орієнтованих на автоматизовану розробку проектних рішень для створення і вдосконалення процесів формування нормативно-методичних матеріалів по підготовці і оформленню управлінських та інших документів в рамках конкретної функції забезпечення управлінської діяльності; інструктивних та нормативних матеріали по експлуатації технічних засобів (в тому числі по техніці безпеки роботи і по умовах підтримання нормальної працездатності обладнання); інструктивних та нормативно-методичних матеріалів для організації роботи управлінського і технічного персоналу в рамках конкретної інформаційної технології забезпечення управлінської діяльності.
•   Системи підтримки комунікацій необхідних для під’єднання до комп’ютера різноманітних типів зовнішніх пристроїв, організації зв’язку між комп’ютерами, підтримки їхньої роботи в локальній мережі. Ці програми дозволяють встановлювати режими роботи послідовних каналів, а також виконувати складніші функції - такі як пошук потрібного абонента в телефонному довіднику, автоматичний набір телефонного номера, автоматична відповідь та інше.

Проблемно-орієнтовані пакети і системи на відміну від програм загального призначення, мають або вузьке коло застосування або призначені для спеціалістів певного профілю. Кількість таких програм для персональних комп’ютерів у даний час складає декількох тисяч. В них використовуються особливі методи представлення й опрацювання даних, враховуючу специфіку конкретних задач.

2.     Перспективи розробок пакетів прикладних програм.

Основні тенденції розвитку прикладного програмного забезпечення тісно пов’язані з створенням і переходом на інформаційні системи четвертого покоління з ієрархічною структурою, в яких центр ваги перенесений з локальних мереж кінцевих користувачів на мережу локальних серверів. В основу інформаційних систем четвертого покоління закладається вимога скорочення експлуатаційних ресурсів при збільшенні масштабованості системи і розширенні кола її функціональних можливостей.

Остання обставина особливо важлива, оскільки існує стійка тенденція до практично стовідсоткової інтеграції інформаційних технологій різних функціональних підсистем в єдину бізнес модель підприємства, що передбачає існування достатньо великої кількості вимог (часом суперечливих) до інформаційних систем з боку кінцевих користувачів, неоднорідних за своєю кваліфікацією і професійними завданнями.

Пакети прикладних програм, які розробляються в даний час, базуються на концепції організації інформаційних систем четвертого покоління (яка сформувалася на початку 90-х років на базі синтезу централізованої і розподіленої обробки інформації) і повинні задовольняти наступним основним принципам:

•                 повне використання потенціалу настільних систем і середовища розподіленої обробки;
•                 інтеграція різних архітектурних рішень без будь-яких обмежень, тобто побудова абсолютно відкритої системи;
•                 забезпечення максимальної економічності системи;
•                 досягнення якісно нового рівня продуктивності, гнучкості і динамічності організації системи;
•                 паралельна оптимізація структури інформаційної системи, “бізнес - пакетів“ (пакети прикладних програм функціональних підсистем), які підтримуються з допомогою ресурсів інформаційних систем.

Структурним скелетом інформаційної системи четвертого покоління є мережа масштабу підприємства, яка об’єднує локальні мережі станцій-клієнтів в єдине середовище з допомогою базових апаратних і програмних засобів. Тому спостерігається стійка тенденція підвищення інтелектуальності пакетів прикладних програм управління бізнесом, які реалізуються в архітектурі клієнт-сервер.

Задачі автоматизації бізнес - процесів (функціональних підсистем), зв’язаних з конкретними напрямами діяльності підприємства (наприклад, автоматизація розподілу продукції, контроль за інвентаризацією і продажем товарів, виконання електронних трансферних операцій або управління мережею роздрібної торгівлі), передбачають перенесення більшої частини навантаження на локальні сервери відповідних підрозділів компанії.

Аналіз ефективності централізованої і децентралізованої організації системи для програмних засобів різних типів, які складають типовий набір навантаження інформаційної системи, показує, що:

•                 програмне забезпечення загального призначення (текстові редактори, електронні таблиці і т.д.) є практично нечутливим до способу організації системи – децентралізована мережна модель не набагато дешевша централізованої;
•                 ефективність засобів підтримки прийняття рішень в централізованому і децентралізованому варіантах приблизно однакова з невеликою перевагою централізованого варіанту;
•                 для оперативної обробки транзакцій, адміністрування і організації обчислювального процесу інформаційної системи в цілому найкращим рішенням є централізована мережа, в якій і дані і програмне забезпечення зосереджені на сервері, а роль робочих станцій обмежена підтримкою інтерфейсу користувача, що дозволяє приблизно вдвічі підвищити ефективність системи у порівнянні з децентралізованою моделлю.

•               Програмне забезпечення можна поділити на системне і прикладне. Основою для функціонування різноманітних прикладних програмних засобів служать системні засоби.
•               В склад системних програмних засобів входять: тестові та діагностичні програми, антивірусні програми, операційні системи, командно-файлові процесори (оболонки).
•               Операційні системи є основними системними програмними комплексами, які виконують наступні функції: тестування працездатності обчислювальної системи і її налагодження при початковому включенні; забезпечення синхронної і ефективної взаємодії всіх апаратних і програмних компонентів обчислювальної системи в процесі її функціонування; забезпечення ефективної взаємодії користувача з обчислювальною системою.
•               Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні засоби з метою вирішення певного кола задач. Утворилося декілька основних класів прикладного програмного забезпечення, що використовується на персональних комп’ютерах: прикладні пакети та програми загального призначення і проблемно-орієнтовані пакети і програми.
•               До стандартного прикладного програмного забезпечення загального застосування в управлінській діяльності належать системи підготовки текстових документів, обробки фінансово-економічної інформації, підготовки презентацій, управління проектами, підтримки комунікацій, інтелектуального проектування і удосконалення систем управління, системи керування базами даних, особисті інформаційні системи, експертні системи і системи підтримки прийняття рішення.

Контрольні запитання:

1. Опишіть структуру програмного забезпечення.
2. Дайте визначення та опишіть завдання операційної системи.
3. По яких ознаках можна класифікувати операційні системи?
4. Порівняйте можливості та принципи розробки операційних систем Windows та Linux.
5. Опишіть завдання прикладних програмних засобів.
6. Перерахуйте основні групи стандартного програмного забезпечення та коротко їх охарактеризуйте.

Які ви бачите перспективи розвитку спеціалізованого програмного забезпечення. Зупиніться на одному з найбільш вам потрібному.