Презентація "Довга коса - дівоча краса"

Довга коса – дівоча краса

Кажуть, «дівчина» – від слова «диво». І це диво допомагає їй творити її коса. Хто з нас не милувався довгою русою косою! Вона викликає захоплення в усіх. Закосиченими українками світ милувався здавна. Коса виховує у дівчат почуття моральної чистоти, правил етичної й естетичної поведінки, відновленню народних звичаїв. Коса дівоча – краса дівоча, її честь. Дівчина з розпущеним волоссям – це не у звичаях українців. Навпаки, окраса дівчини – се її охайне волосся, акуратно заплетене або закладене.

Довге густе волосся завжди було ознакою дівочої вроди, а охайно заплетена коса – символом цнотливости, незайманости та дівування.  Найбільша краса – дівоча коса. Вона поєднує три стихії: повітря, воду і землю. Нею приворожували хлопців, пишалися та складали пісні. На Гуцульщині, як тільки дівчинці виповнювалося 6 років, їй вперше заплітали косу. Дівчата плекали свою косу, прикрашаючи її зіллям, різними пахучими травами.

З косою могла ходити лише дівчина. Жінкам це суворо заборонялося. Обрізали косу під час весілля. Це був цілий ритуал. Відрубування коси перед весіллям означало відмову від усіх примх, які собі дозволяла дівчина у батька, і повне підпорядкування своєму чоловіку.

Часто, косу під вінець просто розплітали, і жінка вже ніколи не мала права її заплітати. Волосся ховали під очіпок, і так треба було ходити все життя. Існувала й така традиція: під час весілля дівчина тричі знімає з себе хустку і топче її ногами. Потому востаннє і назавжди хустку молодій одягає або чоловік, або свекруха. Для одруженої жінки вважалося великим гріхом вийти на вулицю без хустки. В народі казали, що гріх світить косою проти сонечка.

Матері з особливою наполегливістю намагалися з раннього віку привчити дитину до охайності, щоб знала традиційні закони моралі. «Яка коса – така й краса», «Подивися на косу, а подумай про господиню», – говорили в народі. Здавна в. Україні існував непорушний звичай: умившись вранці, дівчина мусила перш за все розчесати та заплести косу. Якщо ж вона сідала до столу або бралася до роботи з нерозчесаним волоссям, то про неї казали люди: «У неї на голові сорока гніздо вила» або «У неї в космах сім чортів кублилося» чи ще «Не вари борщу, поки не заплетеш косу». 

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!