Леся Українка – геніальна дочка українського народу

У даній презентації Вас буде чекати інтерактивний зміст, кожне слово якого є гіперпосиланням, якщо натиснути на нього, він перенесе на слайд який ширше розкриє вказану тему.

У лівому верхньому кутку кожного слайда є малюнок, якщо натиснути на нього він може повернути вас на інтерактивний зміст. Також, на деяких слайдах є “Сова. Цікавий факт”, при натисканні з`являється хмаринка з інформацією, при натисканні щє раз, вона зникає.

Леся Українка – геніальна дочка українського народу

Інтерактивний зміст. Геніальна особистість. Походження псевдоніму. Батьки Дитина-індиго Недооцінена дочка Хвороба Операція Активна творча діяльність. Перше кохання(частина 1)Перше кохання(частина 2)Нове любовне захоплення(частина 1)Нове любовне захоплення(частина 2)Найбільше кохання(частина 1)Найбільше кохання(частина 2)Давній друг – офіційний чоловік(частина 1)Давній друг – офіційний чоловік(частина 2)Смерть письменниці та подальше життя чоловіка. Роман з Ольгою Кобилянською. Нові знайомства

Леся Українка (13 лютого 1871, Новоград-Волинський — 19 липня 1913, Сурамі) – геніальна особистість, яка залишила в історії української літератури колосальний слід. Її біографію вивчають у кожному навчальному закладі, про неї говорять і пишуть.«Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хорої дівчини» (І. Франко)

Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Косач-Квітка. Вперше вона підписалася псевдонімом “Українка ” у віці 13 років. Прикладом для неї в цьому став дядько – Михайло Драгоманов, якого письменниця ніжно любила і дуже поважала. Драгоманов спочатку підписувався, як “Українець”, а дівчина хотіла бути схожою на нього. У колі сім’ї її називали Лесею, тому цілком зрозуміло, що вона воліла цей більш милозвучний варіант. Цікавий факт. Михайло Драгоманов. В останні роки життя очі Лесі змінили свій колір. Вони з темно–сірих стали насичено–блакитними. Це дуже дивувало знайомих поетеси. Про цей маловідомий факт згадує у листах її мати Олена Пчілка, яка була з дочкою до її останніх хвилин.r

Батько, Петро Антонович Косач, — високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу й живопис. Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач, — письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка (її поезії й оповідання для дітей українською мовою добре знали в Україні), була активною учасницею жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок».

Цікавий факт. У дитинстві Ларису можна було назвати дитиною-індиго. Вона володіла неймовірними розумовими здібностями. Вже в 4 роки вміла читати, в 6 років – чудово вишивала, а в 9 - з-під її пера вийшов перший вірш. Вона досконало володіла шістьма мовами: українською, російською, італійською, французькою, польською та німецькою. Крім цього, вона чудово грала на фортепіано. Для своїх сестер написала підручник “Стародавня історія східних народів”, який потім став шкільним підручником. На той момент Лесі було всього 19 років. У Луцьку, біля В’їзної вежі замку Любарта, є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша. Нині ж у місті вирішується проблема з деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.r

Дивно, але при всьому цьому, мати Лесі (Олена Пчілка) не вважала дочку досить талановитою і розумною. Олена була переконана, що тільки вона зможе правильно виховати і навчити свою дитину. Тому не дозволяла дочці відвідувати школу аж до 5-го класу. До цього періоду дівчинка займалася за індивідуальною домашньою програмою. Родина Косачів з друзями. Зелений Гай, літо 1906 р.

Загальновідомо, що видатна поетеса Леся Українка з дитинства була хворою на туберкульоз, через що дуже страждала, мусила постійно лікуватися. Згідно з найпоширенішою версією, хвороба поетеси — наслідок застуди. 19 січня (6 січня за старим стилем) 1881 року дівчинка пішла на Стир подивитися, як святять воду. Людей зібралося багато і поверх льоду стала набиратися вода. Леся була взута у валянки, які промокли, через це у неї дуже змерзли ноги.

У 10-річному віці, після операції з видалення вражених хворобою кісток, її обидві руки та одну ногу зафіксували у гіпс. Вільною залишалася лише одна нога, пальцями ступні якої вона навчилася грати на фортепіано. Якби не хвороба, невідомо, чи не стала б Леся геніальним композитором. Зараз її рояль знаходиться у музеї села Колодяжне, що у Ковельському районі Волинської області.Інтер’єр вітальні в будинку Косачів в селі Колодяжне  З братом Михайлом і Маргаритою Комаровою, 1889 р.

Починаючи з 1884 року, Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» та ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з'явився псевдонім «Леся Українка». Сердечна дружба єднає Ларису з її старшим братом Михайлом. За нерозлучність у сім'ї їх називали спільним ім'ям «Мишолосіє». Деякий час Лариса навчалася у школі Олександра Мурашка в Києві. З цього періоду залишилась одна картина, намальована олійними фарбами. Пізніше Ларисі довелося здобувати освіту самостійно, в чому допомагала мати.

Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською. Основний зарис соціально-політичного світогляду Л. Косач сформувався після цілорічного (1894—1895) її перебування у вуйка  — Михайла Драгоманова в Софії і трагічної події, якою була для неї його смерть. У 1896—1898 рр. Леся Українка стає однією із співзасновників першої на Наддніпрянщині української соціалістичної організації. Леся Українка з родиною в своєму помешканні. Кавказ. 1911 р. Група українських письменників, що зібрались у Полтаві на відкритті пам’ятника І. П. Котляревському. Фото 1903 р.

Своє перше кохання Лариса зустріла, коли їй було 15. Максиму Славінському на той час було 18. Він був товаришем старшого брата поетеси Михайла. Перша зустріч відбулася у селі на Київщині, де батьки Лариси мали маєток. На довгі роки плідної праці об'єднали Ларису і Максима поезії Генріха Гейне. Дівчина явно мала до молодого колеги романтичні почуття, про це свідчать її листи братові.

У 1892 році почуття спалахнули з новою силою. Між ними розгорівся справжній роман. Чому з часом стосунки перейшли у дружбу – дослідники не знають. Відомо, що матір письменниці, Олена Пчілка, недолюблювала Максима. Однак це навряд чи було причиною розриву, адже Лариса була дуже впертою дівчиною. Максимові присвячено чимало інтимної лірики Лесі Українки. Відомо, що після розриву стосунків вони продовжували спілкуватися. Немає жодних згадок про нешанобливі висловлювання ні з боку Українки, ні Славінського. Цікавий факт. Пізніше Максима заарештували за кордоном і замучили до смерті у в’язниці чекісти.r

Коли Лесі Українці виповнилося 24 роки, її новим захопленням став Нестор Гамбарашвілі. Нестор знімав кімнату в будинку родини поетеси. Вона давала йому уроки французької мови, а він вчив її грузинської. Лесю захоплював Нестор і його особливий народ.Їхні стосунки були більш, ніж дружніми. Про це говорять біографи письменниці. А також такі свідчення давала сестра Лесі, Ольга. Ольга Косач та Леся Українка в Берліні. 1899 рік

Гамбарашвілі розбив серце відомої українки. Коли вона поїхала лікуватися в Ялту, він одружився на багатій дівчині. Про це Леся дізналася не від нього особисто, а з листа матері. Зреагувала поетеса на диво іронічно: "Попався, жучку, в панську ручку!"Однак, Леся довго і важко переживала зраду. Вона відправила Несторові десятки листів, які він залишив без відповіді. Імовірно, тому що просто не мав що відповісти. Адже, коли у 1958 році потрапив на могилу колишньої коханої, то щиро плакав.

Дослідники біографії Лесі Українки запевняють, що найбільше кохання свого життя вона зустріла під час лікування у Ялті. У 1897 році вона знайомиться з революціонером з Мінська Сергієм Мержинським, який в Ялті лікував туберкульоз легень. Познайомилася майбутня пара завдяки зв'язкам Лесі Українки з кримською соціал-демократичною організацією. Сергій був дуже розумною і ерудованою людиною. Освіту він отримав в Києві, працював над перекладами, захоплювався театром, був громадським діячем. У Криму пара піднімалася на Ай-Петрі. Їхні стосунки почали розвиватися.

Однак його хвороба прогресувала… Батьки дівчини були не в захопленні від її стосунків. Адже вона сама усе життя боролося з хворобою, а тут ще одна немічна людина. Леся їздила до Сергія у Мінськ. Вони планували поїхати на лікування у Швейцарію. Протягом 1901 року Леся Українка 4 рази їздила до Мержинського. Тут стало відомо, що кохання Лесі нерозділене. Сергій кохав іншу жінку. У цей час письменниця написала свою геніальну "Одержиму". Однак вона не покинула його, Мержинський помер на руках Лесі Українки. Леся жахливо пережила смерть коханого. Від стресу і перевтоми її власна хвороба почала прогресувати. До того ж, доглядаючи хворого Мержинського, вона захворіла ще й на сухоти. Аби жити далі, потрібен був знову постільний режим, серйозне лікування. З того часу письменниця жила у санаторіях у Карпатах, у Сан-Ремо. Дві зими провела на Кавказі. Потім знову була Ялта. А далі були Кутаїсі і Берлін. Леся Українка. Сан-Ремо. Фото 1902 р.

Цікавий факт. У віці 36 років, за 6 років до смерті, Леся Українка таки виходить заміж. Її офіційним чоловіком стає музикознавець Климент Квітка, давній друг. Климент був на 9 років молодшим від Лесі. У 1907 році вона поїхала до Криму, щоб лікувати його від сухот. Знайомі вони були давно. Коли Климентій був першокурсником, Леся виступала у Київському університеті. Вже тоді він збирав народні пісні, тож вона запропонувала йому записати її пісні. Так і зав’язалося знайомство. Климент Квітка зберіг записи, на яких можна почути голос поетеси. Вони збереглися до наших днів.r

Цікавий факт. У Криму вони й одружилися, без рідні і святкувань, запрошені були лише свідки. Біографи вважають, що пристрасті між парою не було. Леся опікувалася Климентом, називаючи його Кльоня або Квіточка. Дослідники життя Українки переконані, що між ними була радше глибока дружба, довіра, опіка. Квітка був юристом, йому доводилося утримувати своїх рідних. Тож Леся старалася не обтяжувати чоловіка фінансово. Батько продав маєток, записаний на Лесю, і віддав їм гроші. Але через постійні лікування цього на довго не вистачило. Мама Лесі – Олена Пчілка – взагалі підозрювала, що Климентій повівся на родинні гроші. Климент хворів туберкульозом, не мав статків. Лесині батьки не сприйняли такого союзу, однак письменниця зреклася їхньої фінансової допомоги і вийшла заміж за Климента. Парубок поступово почав продавати усе, що нажив: від меблів до книжок, аби оплатити лікування дружини. r

Однак сімейне життя Лесі протривало недовго. 1913 року вона померла на гірському курорті Сурамі (поблизу Боржомі). Поруч був чоловік та мама. До слова, після смерті Лесі Олена Пчілка постійно спілкувалася з Квіткою, навіть просила про допомогу. Квітка після смерті Лесі надовго залишився сам. У свої 33 він вважав себе вже старим. Але прожив ще 40 років. Аж в 65 років він знову одружився. Його новій обранниці було всього 25 років. Піаністка Галина Кащеєва, як і Леся, померла у 42 роки. До останніх днів Квітка ревнував Лесю до Мержинського. Жалобна процесія з тілом Лесі Українки на Байковому кладовищі, 7 серпня 1913 року Гадяч. Леся Українка та Климент Квітка біля Свято-Успенського собору

Деякі дослідники приписують Лесі Українці роман з Ольгою Кобилянською. Свої здогади вони будують на листуванні, де жінки звертаються одна до одної пестливими словами. Мотиви одностатевого кохання вони знаходять і в драмі "Блакитна троянда" (в першій редакції назва "Нічні метелики"). Однак, більшість біографів впевнені, що великих жінок пов’язувала лише тісна дружба та підтримка. Таким було особисте життя великої письменниці. Її кохання, розчарування, переживання мали великий вплив на творчість. На, без сумніву, геніальну творчість.

Леся Українка. Кавказ, 1911 або 1912 р. Цікавий факт. Леся Українка серед родичів і знайомих. Зелений Гай, 26 червня 1906 р. Хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Хоч сама Українка не вважала себе гідною і нігтя Франка. Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною. Леся Українка ввела в українську мову такі неологізми, як «напровесні» та «промінь». А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.r

Джерела:https://tsikavi-fakty.com.ua/vrazhayuchi-fakty-z-zhyttya-lesi-ukrayinky/https://www.volyn.com.ua/news/67001-chomu-zakhvorila-lesya-ukrainka.htmlhttps://www.hroniky.com/news/view/11114-sekrety-osobystoho-zhyttia-lesi-ukrainkyhttps://dyvys.info/2020/02/25/10-malovidomyh-faktiv-z-zhyttya-lesi-ukrayinky/ З творчістю Лесі Українки в нашу літературу входили цілі світи, відкривались нові тематичні обшири… Її твори захоплюють читачів щирістю почуття, глибиною думки. Від юних літ і до останнього подиху стояла наша прекрасна Мавка з вояцьким щитом у руці, мов легендарна дівчина-витязь, закута в кольчугу свого безстрашшя, гідності й правоти. Провісниця революції, вона бажала скінчити свій шлях так, як і починала: із співом на устах!ЯРРА - Мавка | Official Video