ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

Мета: привернути увагу учнів до історії виникнення свята – Дня Соборності України; ознайомити з історичним минулим; донести до свідомості дітей важливість цієї історичної події; розвивати мислення, пам’ять, патріотичні почуття, виховувати любов до України.

Обладнання: карта України; державні символи; ілюстративний матеріал.

Учень1.  Тобі, Україно, мій мужній народе,
                Складаю я пісню святої свободи
                Усі мої сили і душу широку
                Й життя я віддам до останнього кроку,
                Аби ти щаслива була, Україно,
                Моя Батьківщино!

Учень 2.   Перше наше слово з нами повсякчас.

                   Мати Україно, ти одна у нас!

                   Ниви і діброви, і садів окрас –

                   Рідна мати, Батьківщино, ти одна у нас!

                   Хай же мир і дружба поєднають всіх,

                   І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

                   Нам зоріє доля світла і ясна.

                   Рідна мати Батьківщино, ти у нас одна!

Ведучий 1. Щороку 22 січня весь український народ із вдячністю згадує тих героїв, які боролися за об’єднання українства, хто словом і багнетом намагався відродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часів Київської Русі, Галицько-Волинської держави, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини.

22 січня 1918 року у Києві на площі Святої Софії зібралося багато людей. У церквах били дзвони. Вулицями крокувало українське військо. Гучно звучали оркестри. Майоріли національні прапори.

Ведучий 2. Саме цього дня було оголошено документ, що мав назву Четвертий універсал першого українського уряду, створений 1917 року у Києві. У цьому документі було записано, що Україна проголошена самостійною державою – Українською Народною Республікою.

Ведучий 1. До цього часу Україна поділялася на Лівобережну та Правобережну. Польща прагнула приєднати до своїх земель західну частину України, а на східні території зазіхала  Росія. Увесь народ був розділений за політичними інтересами. Існували Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) і Українська Народна Республіка (УНР).

22 січня 1919 року на площі Святої Софії в Києві відбувалася значна подія в історії українського народу – об’єднання двох суверенних українських держав – Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну самостійну соборну державу.

Ведучий 2. Непростим був шлях до об’єднання. У важкій  боротьбі за національне визволення, утвердження  власної державності наш народ не раз переживав гіркі  події.  Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведучий 1. Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього. Саме тому ми повинні знати історію, политу кров’ю і сльозами.

Ведучий 2. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під залізничною станцією Крути. Подвиг українських юнаків, що своєю кров'ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Вони – студенти, курсанти, школярі – коли виникла потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу.

 Учень 3.   У тебе є, сину, велика родина – велика- велика сім’я.

                    Найкраща країна – твоя Україна, родина твоя і моя.

                    Калина і м’ята, і батьківська хата,

                    Безкрайні пшеничні поля;

                    І горда єдина твоя Україна так ніжно тобі промовля:

• Гордися, мій сину! Я – вільна, єдина;

                    Трудящий народ наш, як рій.

                    Калинова врода і вічний добробут

                    У кожній оселі моїй.

Ведучий 1. В Акті злуки проголошувалося: «Однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини Єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися вікові мрії, якими жили, і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина, незалежна Українська Республіка».

Ведучий 2. Соборність – надзвичайно важлива і символічна, адже об’єднання українських земель – це заповітна мрія нашого народу.

Соборність – це символ боротьби за волю, порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.

Ведучий 1. Історія перекликається із сьогоденням. Здавалося, давно все скінчилося, давно минуло. Нас знов намагаються поділити на Захід і Схід. Тривають військові дії на сході України. Але ми віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишиться непорушною. Будьмо свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ зможемо досягти мети – побудови багатої, вільної й демократичної України, якою будуть пишатися наші нашадки.

Ведучий  2. День Соборності України з 1999 року українці відзначають як свято на державному рівні. У розмаїтті синьо-жовтих знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Учень 4.  Горнусь до тебе, Україно, як син до матері, горнусь.

                 За тебе, рідна і єдина, щодня я Богові молюсь.

                 Щоби послав щасливу долю тобі – народу моєму,

                 Щоб освятив жадану волю, що дарував тепер йому.

                 Горнусь до тебе, Україно, щоб нас ніхто не роз’єднав.

                 Підставлю плечі, щоб калину у лузі вітер не зламав.

Учень 5.  Молюсь за тебе, Україно, і свої сили віддаю,

                 Щоб відродити із руїни наш дух і славу бойову.

                 Очистимо усі джерела, Дніпро – Славутич оживе,

                 І заспіваєм: «Ще не вмерла Вкраїна наша і не вмре».

Гімн.

Учень 6.  Моя Україно!

                 Вірю, що дух твій ніколи не згасне,

                 Ти совість народу, незгасна зоря.

                 Живи й процвітай, моя Україно,

                 Для миру, для щастя, любові й добра!

Учень 7.  Велична і свята, моя ти Україно,

                 Лише тобі карать нас і судить.

                 Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

                 І нам твою історію творить.

Ведучий 1. На цьому лінійка завершена. Дякуємо за увагу.
           Учень1 Тобі, Україно, мій мужній народе,
               Складаю я пісню святої свободи
              Усі мої сили і душу широку
               Й життя я віддам до останнього кроку
               Аби ти щаслива була, Україно
              Моя Батьківщино!

 

Учень2.     Перше наше слово з нами повсякчас.

                   Мати Україно, ти одна у нас!

                   Ниви і діброви, і садів окрас –

                   Рідна мати Батьківщино ти одна у нас!

                   Хай же мир і дружба поєднають всіх,

                   І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

                   Нам зоріє доля світла і ясна.

                   Рідна мати Батьківщино, ти одна у нас!

 

Учень 3.     У тебе є, сину,велика родина – велика- велика сім’я.

                    Найкраща країна – твоя Україна, родина твоя і моя.

                    Калина і м’ята, і батьківська хата,

                    Безкрайні пшеничні поля;

                    І горда єдина твоя Україна так ніжно тобі промовля:

                    -Гордися, мій сину! Я – вільна, єдина;

                    Трудящий народ наш, як рій.

                    Калинова врода і вічний добробут

                    У кожній оселі моїй.

 

Учень 4.  Горнусь до тебе, Україно, як син до матері, горнусь.

                 За тебе, рідна і єдина, щодня я Богові молюсь.

                 Щоби послав щасливу долю тобі – народу моєму

                 Щоб освятив жадану волю, що дарував тепер йому.

                 Горнусь до тебе, Україно, щоб нас ніхто не роз’єднав.

                 Підставлю плечі, щоб калину у лузі вітер не зламав.

 

Учень 5.  Молюсь за тебе, Україно, і свої сили віддаю,

                 Щоб відродити із руїни наш дух і славу бойову.

             .  Очистимо усі джерела, Дніпро – Славутич оживе,

                І заспіваєм: “ Ще не вмерла Вкраїна наша і не вмре”.

 

 

Учень 6.  Моя Україно!

                 Вірю, що дух твій ніколи не згасне,

                Ти совість народу, незгасна зоря.

                Живи й процвітай, моя Україно,

                Для миру, для щастя, любові й добра!

 

Учень 7.  Велична і свята, моя ти Україно,

                Лише тобі карать нас і судить.

                Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

                 І нам твою історію творить.