Лінійка «Славна наша Україна, а ми її діти» /посвята в козачата/

 

Лінійка

«Славна наша Україна, а ми її діти»

(посвята в козачата 2017 рік)

/Звучить пісня «Хай цвіте червона калина…»/

Ведучий І.  Здоровенькі були, любі друзі!

Ведучий ІІ. Доброго  здоров’я!

Ведучий І.  Правда, чудові ці фрази?

                     Вони нас зближують  з вами  одразу.

Ведучий ІІ. Сьогодні, гадаю, якраз буде вчасно,

                     Щоб був у нас справді чудовий настрій.

                     Покрівоньку встріти в козацькому колі.

                     Разом із гостями в Немиринецькій школі

Ведучий І.   Ми раді усіх хлібом – сіллю вітати,

                     А потім ще й кулішем почастувати.

                     Гостинністю славиться наше село

                     Тож не минайте  ніколи його.

Ведучий ІІ. Тут пісня в нас лине, і серце співає,

                     Танок запальний всіх у коло збирає.

                     Учитись ми любим, трудитись завзято

                     Козацьких традицій ми знаєм багато.

Ведучий І.  Тож веселіться, радійте, співайте,

                           Нашу славну  неньку Україну  прославляйте!

Ведучий ІІ. Тож, почнемо наше свято -

                     День посвяти в козачата.

Отаман. --  Рої! Рівняйсь! Струнко! До здачі рапортів приготуватися! Здати рапорти!

(Здача рапортів)

Отаман. Козацька республіко! Рівняйсь! Струнко! На середину глянь! Директоре школи! Козацька республіка на урочисту лінійку, приурочену Дню українського козацтва та дню захисника Вітчизни вишикувалась. Козацька  республіко! Наш девіз!

Отаман Козацької республіки Ковальчук Микола.

Ведучий І.        

Увага! До внесення прапора шкільної Козацької Республіки стояти струнко! Внести прапор!

Звучить козацький марш, вносять прапор.

Ведучий ІІ. Шановна громадо! Лінійка,  приурочена Дню українського козацтва оголошується відкритою!

(Звучить гімн Козацької Республіки)

 

Ведучий І.

          О земле моя, Україно!
     Ненько моя, батьківщино!
     Ми, українці з козацького роду,
     Любимо тебе за красную вроду.
         Не тільки за вроду – за мову твою...
         Рідне слово завжди пізнаю.
         З тої пісні, що ненька співає,
         В тобі також і радість, і сум процвітає.
     Ти натерпілась великого болю.
     Та знай, Україно, Бог завжди з тобою!
     За волю твою вперед треба іти,
     Бо ми твої діти – доньки й сини.
 Отаман:     Шановне  товариство!  Ми  сьогодні  зібралися  на  раду, присвячену  Дню  українського  козацтва.  За  нашою  традицією  на  цій  раді    ми  утворюємо  нове  братство  із   учнів  першого  класу.  Коли  приймали  козаків  у  Січ,   то   випробовували їх  силу,  сміливість,  мужність.   Отже,  наші  першокласники  теж  повинні  пройти  свої  перші   випробовування.

(Привітання від старших учнів-козаків)

Козак.

Добрий день тому,

Хто на святі цьому:

І старому, й молодому

Всьому роду чесному!

Козак.

З-за синіх морів, із-за безкраїх степів, через високі гори та темні діброви долинули до нас вісті, що сьогодні в нашій школі велике свято – ряди козацтва збагачуються славними новобранцями: козачатами, джурами, юними козаками.

Козак.

От і прийшли ми до вас, товариство любе, привітати вас, на людей подивитись, себе показати, а по праву старших побратимів декілька порад для вашого майбутнього життя дати.

Козак.

Тож слухайте і на вус мотайте.

Козак.

А в кого він ще не пробився, зав’язуйте вузлика на пам'ять.

Козак.

Козацьке життя в школі прекрасне, а особливо – від 1 червня до 1 вересня – під час літніх канікул.

Козак.

На уроках козак бувалий не повинен утрачати  надію, поки у вчителя не увірвався терпець.

Козак.

Уроки ви можете відвідувати або не відвідувати, домашні завдання готувати або не готувати…

Козак.

Але учнями ви можете бути, а може і не бути.

Козак.

А взагалі ми б не хотіли, щоб ви стали схожими на деяких наших побратимів, які мов цуценята: усе знають, очі розумні – тільки сказати нічого не можуть, а лише вихвалятися люблять.

Козак.

Ну, я вважаю, що досить із них, бо перевчаться! Пора і честь знати.

Козак.

А для того щоб в новобранців не склалося враження, що козакувати в стінах Немиринецької школи – це мед, дамо скуштувати  старшинам-отаманам гіркої перчини та пуд солі,  щоб не думали, що все легко та солодко буває.

Козак.

А потім підсолодимо їм життя ложкою меду.

Козак.

Ну а наставникам їхнім – великомученикам- класним керівникам ми принесли солоденький пряник та бубликів в’язку, щоб у гірку годину підсолодити душу.

Козак.

А на цьому слові бувайте здорові!

Ведучий І.

            В нас майбутні козачата

            І веселі і завзяті

            А тепер прийшов вже час

            Ну виходьте ж, сміливіше, козачата.

            Хай  музика  лине, пісні  веселять,

            На свято  ми  просим дівчат  і  хлоп’ят.

/Вихід учнів 1 класу та їх виступ/

Ведучий І

А зараз, хлопці та дівчата, наші любі козачата на вас чекають справжні випробування. Ви маєте показати всім, що ви діти козацького роду.

/Вікторина/

Ведучий ІІ

Нумо разом гучно скажемо козацький клич.

Всі хором.

Я козак і ти козак,

Я вояк і ти вояк,

Щоб в бою стояти мужньо

Ми повинні бути дружні.

Ми хоробрі вояки –

Побратими-козаки.

 Отаман.

Дорогі хлопчики й дівчатка!

Прийняли сьогодні вас у козачата

Козацькому гурту, ви, бачиться раді!

Скажіть, чи готові ви жити по правді?

(Учні кладуть руку на козацьку булаву і дають клятву)

Клятва

Клянемось рідний край любити

І лиш з добром у серці жити,

І зберегти лісок, діброву,

І шанувати рідну мову.

Клянемось! Клянемось! Клянемось!

І поважати маму й тата,

Не забувати рідну хату.

І кожну мить, і кожну днину

Любити рідну Україну.

Клянемось! Клянемось! Клянемось!

Ведучий І          До великого моменту є готовим кожен з вас

                            Кожен зможе стать Богданом, як настане слушний час  

Отаман. Козацька  рада,  то  яке  рішення  приймаємо?

(курінні  та братчики вигукують: „Прийняти, прийняти”)

                                              Р   І   Ш  Е  Н  Н  Я

Сього   дня,   13  жовтня   2017 року,

Рада  старійшин  разом  із  козацькою  Радою,

Заслухавши   клятву  першокласників,

              УХВАЛИЛИ:

1.Прийняти  учнів  1 класу до Козацької республіки   і  цим  примножити  нашу  силу  і  могутність.

2.Новоствореному  рою   присвоїти  ім’я Петра Сагайдачного

Ведучий 1       Вручи отамане  їм рішення посвяти,

                         Вони ж бо від сьогодні - козачата. (віддає посвідчення  )

                         І дай козацькій  СІЧІ знак,

                         Хай з козачати виросте козак.

  Отаман (вручає посвідчення і пов’язує  галстуки)

  Отаман.  Галстук свій ви  бережіть,

                    І ним  завжди дорожіть.

Писар

Козачат усіх щиро вітаємо,

Здоров’я і щастя бажаємо!

Завжди цінуйте братство і згоду,

Бо ви нащадки козацького роду!

Думи козацькі, діти, читайте,

Пісню козацьку не забувайте,

Мужність плекайте в собі, малюки,

Як це робили колись козаки.

Сміливі будьте, козачата!

Даруйте Україні вірність.

У старших вчіться захищати

Домівку рідну й людську гідність!

   Отаман.

     Друзі! Вітаю  вас  з Днем українського козацтва,

     Вам  зичу  здоров’я  і  щастя  багато.

     Несіть  радість  школі  і  своїй  родині,

     Хай  добре  живеться  нам  всім  в  Україні.

Ведучий І. Сьогодні визначна подія не лише для козачат, адже товариство Джур та козаків також отримає поповнення.

Ведучий ІІ.  Вітаємо учнів 5 класу. Їм присвоюється новий козацький чин – Джури; (вручають посвідчення)  вітаємо дев’ятикласників з новим козацьким чином – Юні козаки. (Вручають посвідчення) 

Ведучий І.

Як вогонь безсмертний у віках не згас,

Так козацька слава не згасне у нас,

Ведучий ІІ.

Бо ж нашому роду нема переводу,

Хай пісня єднає коріння святі.

Разом.

Дай, Боже, нам віру і братнюю згоду,

На довгії роки, на вічні віки!

Ведучий ІІ.        

Увага! Козацька Республіко! До винесення прапора стояти струнко! Винести прапор!

Звучить козацький марш, виносять прапор.

Ведучий І.

Лінійка,  приурочена  Дню українського козацтва  оголошується закритим!

(Звучить гімн Козацької Республіки)

Ведучий ІІ. Дякуємо всім за увагу!