: Лишайники особливості їхньої будови, живлення, різноманітності та значення.

Тема: Лишайники  особливості  їхньої будови, живлення, різноманітності та значення.

Мета:

до оточуючого Ознайомити учнів із поняттям «симбіоз», будовою лишайників , розмноженням, різноманітністю та їхньою роллю в природі (біоіндикатори) та житті людини.

 Розвивати біологічну мову, уяву,  логічне мислення, уміння  аналізувати,  порівнювати, здійснювати  спостереження, , робити висновки  

 Виховувати бережливе ставлення середовища,  сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку: Комбінований (за програмою НУШ).

 Структура уроку:

 1. Організаційний етап (2-3 хв)  Привітання, перевірка присутніх. Налаштування на позитивну робочу атмосферу.

2. Актуалізація опорних знань (5-7 хв). Доповніть речення

1.Наука що вивчає гриби називається …..

2.До шапинкових грибів належать ….

3.Гіфи гриба обплутують корені деревних рослин утворюючи….

4.До мікоризоутворюючих грибів належать…

  Прийом «Мозковий штурм»: пригадуємо, що таке гриби, які типи живлення їм притаманні, та що таке водорості.

 Проблемне запитання: Чи можуть гриб і водорість жити один без одного?.

3. Мотивація навчальної діяльності (2-3 хв).  Демонстрація фотографії лишайників на камінні чи корі дерев. Вони можуть рости там, де інші рослини гинуть. Це створює інтригу: як ці організми виживають?.

4. Вивчення нового матеріалу (15-20 хв).

 1.Поняття симбіозу. Лишайники — це унікальний симбіоз гриба та водорості (або ціанобактерії). Лишайники – своєрідні організми, які утворилися внаслідок співжиття гриба і водорості. Таке співжиття називають симбіозом.

2. Будова:Тіло не має кореня, стебла чи листків, тому називається сланню (таломом).  Гриб утворює основу, захищає від висихання і поглинає воду з мінералами. Водорості здійснюють фотосинтез і забезпечують гриб органічними речовинами.  Водорості, які містяться в лишайниках, можуть жити самостійно, а гриби — тільки в симбіозі з водоростями. Наприклад, у складі деяких лишайників знайшли зелену водорість хлорелу і ціанобактерію носток, які чудово живуть у вільному стані. Наука, що вивчає лишайники називають ліхенологією.

Фізкультхвилинка.

3. Живлення: гетеротрофне (за рахунок водорості).

4. Різноманітність лишайників. Лишайники дуже широко розселилися на Землі. Вони живуть у найрізноманітніших кліматичних зонах — від арктичних снігів до пустель. Особливо багато лишайників у тундрі.  За формою слані  лишайники бувають: Накипні — тісно зростають з субстратом у вигляді кірочки (ксанторія). Листуваті — у вигляді лусочок або пластинок (пармелія). Кущисті — розгалужені, ростуть догори або звисають ( кладонія, уснея).

5. Розмноження: вегетативне (частинками слані, ) або статеве (грибний компонент).

5. Закріплення та узагальнення    вивченого (7-10 хв) . Функція біоіндикації: лишайники дуже чутливі до забруднення повітря (особливо діоксидом сірки). Їхня відсутність у місті — ознака поганої екології. 

Значення в природі та житті людини ( Повідомлення учнів): 1.Руйнують гірські породи, утворюючи первинний ґрунт. 2.Слугують кормом для тварин (наприклад, «оленячий мох» — ягель).  3.Використовуються в медицині (антибіотики), парфумерії. 4. Отримують барвники.

6. Підсумок уроку. Рефлексія.  (3-хв). Оцінювання роботи учнів на уроці.

Прийом « Так» чи « Ні»

1. Для лишайників характерний швидкий ріст.

2. Тіло лишайника – симбіотичні взаємовідносини гриба і водорості.

3. Ліхенологія – це наука про лишайників.

4. Лишайники визначають чистоту повітря.

5. Є три групи лишайників: накипні, листуваті та кущисті.

7. Домашнє завдання: опрацювати параграф 69.  Вивчити терміни. Знайти лишайники на вулиці, сфотографувати та спробувати визначити їх тип (накипний, листуватий чи кущистий).  Скласти сенкан «Лишайник».