Лист-звернення до батьків

Любі батьки!

Ось і ступило ваше маля на такий невідомий поріг садочка. Кожний з вас, оглядаючи «групу підтримки»: психолога, вихователя, музкерівника, персонал, бажають, щоб вони стали для вашого малюка всім на цей час. Це й справді так.

Нам приємно бути для нього сонечком, адже тільки нам вдається розвеселити й обігріти його при розлуці з вами.

Ми - пташки, бо коли маля плаче, або перелякано мовчить, саме ми своїм щебетанням не  даємо йому тривожитись і сумувати...

«Рибки» - це також буває. Іноді це «золоті рибки». Коли ви, приводячи або забираючи  дитину з садочка, висловлюєте свої думки та побажання .

Звичайно ми ще і котики, і зайчики, і метелики Котики, ближче до вечора, коли ви затримуєтесь, а маля потребує ласки й тепла. Тримтячі зайчики, коли бачимо ваші невдоволені погляди. Метелики, коли бігаємо за вашим чадом по подвір’ї, хвилюючись, щоб воно не травмувалось.

Ми - квітка, коли потрібно бачити коло себе щось гарне і приємне.

Ми - скеля, коли дитину треба підтримати.

Ми -прохолодне джерельце, що змиває його тривогу та сум.

Ми - подорожник, що лікує синці та подряпини у вашого малюка.

Ми - крона дерева, коли він потребує захисту і затишку.

Ми можемо бути й повітрям, коли витираємо його вологою серветкою від пилу...

Ми - його сфера існування на цей час.

А чи знаєте ви, що сферу існування потрібно оберігати? Адже, якщо ви будете поводитись з нею необережно, всі зайчики, пташки, метелики, рибки потраплять в Червону книгу. Коли ви висловлюєте своє невдоволення, направо і наліво розкидаючи погрози - вони гинуть.... Ви кидаєте сміття вашого поганого настрою будь -де і нам важко зберігати поляну турботи чистою і процвітаючою. «Золота рибка» часто, не чуючи простого людського «дякую», намагається, махнувши хвостиком, відплити у Синє море. А ви в цей час, блукаючи сторінками інтернету, обурюєтесь, що ніхто не думає про висихаючі річки та зникаючих звірів….

Тому, любі батьки, ми хочемо стати заповідником! Хочемо бути під охороною! Давайте разом створимо організацію порятунку сфери існування для ваших дітей. Проведемо референдум і визнаємо за нами статус національного парку. Тоді ми будемо колоситися, розквітати, стрибати і щебетати, щоб вашим чадам у садочку було комфортно і затишно, добре і спокійно, тепло і радісно…

Бо ми любимо їх як рідних, ми вчимо їх життю, бути людяними і берегти все навколо…

Щиро ваша сім’я ДНЗ.