Література рідного краю. Харківщина. Петро Петрович Гулак-Артемовський

Фенарда Оксана Миколаївна 21 травня 2025 615 Відгуки відсутні

Про матеріал

Презентація присвячена життю і творчості Петра Петровича Гулака-Артемовського — поета, байкаря, перекладача, життєвий і творчий шлях якого пов’язаний із Харковом. Матеріал буде корисним для учнів, які вивчають українську літературу рідного краю, та всіх, хто цікавиться історією культури Харківщини.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮХАРКІВЩИНАПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ

Номер слайду 2

Петро Петрович Гулак-Артемовський письменник, перекладач, один із класиків нового українського письменства.

Номер слайду 3

Петро Петрович Гулак-Артемовський, народився 27 січня 1790 р. у містечку Городище на Київщині (зараз Черкаська обл.) в сім’ї священника. У 12 років став сиротою, ріс бідно. Пішов навчатися до бурси Києво-Могилянської академії. За спогадами самого Гулака-Артемовського, то був час, коли він їв недоїдки на базарі, одяг латав сосновими шпильками, а додому на канікули йшов пішки або плив на плотах по Дніпру.  Після навчання, у 1813 році Гулак-Артемовський почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках польських поміщиків на Волині.

Номер слайду 4

У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету - вільним слухачем словесного факультету. Незабаром почав тут викладати: спочатку польську мову, потім історію, географію, статистику. Це стало його покликанням - природжений лектор, він подавав матеріал надзвичайно захопливо.

Номер слайду 5

Викладання стало його покликанням, якому письменник віддавав усі свої сили. Гулака-Артемовського тричі вибирали деканом факультету, а протягом 1841-1849 років він був ректором Харківського університету.  Водночас  працював у Харківському і Полтавському інститутах шляхетних дівчат. Дослужився до звання дійсного статського радника (прирівнюється до звання генерал-майора) та був нагороджений орденами Російської імперії - це давало Гулаку-Артемовському та його нащадкам привілеї потомственного дворянина.

Номер слайду 6

Професор, декан, ректор (1841-1849), почесний член (1855) Харківського університету. Пам’ятник Гулаку-Артемовському, відкритий у Харкові в 2017 р. Фото: univer.kharkov.ua. У Харківському університеті Гулак-Артемовський пропрацював понад сорок років. Перші 13 років на роботі викладачем Петро Гулак-Артемовський працював, не отримуючи зарплатні. 

Номер слайду 7

Помер П. П. Гулак-Артемовський 13 жовтня 1865-го у Харкові - під час ранкового богослужіння у церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Це свято він особливо любив. Похований на першому міському кладовищі. Нині там Молодіжний парк.

Номер слайду 8

Іншим покликанням стало письменство. Приятелював з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, польським поетом Адамом Міцкевичем, Яхненками та Симиренками. Знався з багатьма відомими людьми свого часу. Саме у Харкові Петро Гулак-Артемовський починає плідно працювати над своїми літературними творами та вивчає народні пісні і перекази. Харків став для нього другою домівкою, місцем зустрічі з однодумцями та важливим етапом у формуванні його творчого стилю.

Номер слайду 9

Сам став автором віршів, байок, романтичних балад. Активно друкувався в «Українському віснику» (переклади класиків світової літератури, оригінальні твори різних жанрів). Належав до Харківської школи романтиків. Один із засновників «Українського журналу» (1824-1825). Найперший вірш Петра Гулака-Артемовського українською мовою з’являється у 1817 році. Але відомим поет став у 1818-му - тоді в журналі "Украинский вестник" опублікували антикріпосницьку сатиричну байку-казку "Пан та собака". На той час вона стала одним із найгостріших творів української літератури й однією з найвідоміших байок донині, цитують її й досі:"Той дурень, хто дурним іде панам служити,А більший дурень, хто їм дума догодити!"

Номер слайду 10

У 1820-ті Гулак-Артемовський публікує байки "Солопій та Хівря", "Тюхтій та Чванько" (1819), "Дурень і Розумний", "Цікавий і Мовчун" (1820), "Батько та Син", "Рибка", "Дві пташки в клітці" (1827) - у них піднімає життєві проблеми соціального характеру. Тоді ж створює першу українську романтичну баладу "Рибалка". Активно друкується в "Українському віснику" та стає одним із засновників "Українського журналу". Його творчість нині називають "веселим смутком мудреця". Від літературної діяльності Петро Гулак-Артемовський відійшов на початку 1830-х - більшість уваги почав приділяти сім’ї. 

Номер слайду 11

«Пан та собака» — це байка, написана Петром Гулаком-Артемовським у 1818 році. Автор створив цей твір як гостру критику суспільних відносин, особливо між панами та кріпаками. Байка зберегла свою актуальність і досі читається як викриття несправедливості та свавілля можновладців.

Номер слайду 12

Головна тема твору: несправедливість і свавілля панів щодо підлеглих. Автор показує, як кріпаки (уособлені в образі собаки Рябка) можуть бути завжди винними, незалежно від своїх дій. Головна ідея: влада егоїстичних та несправедливих панів базується на насиллі та безкарності, а підлеглим залишається лише мовчазне підкорення або протест. Проблематика: Проблема несправедливості: добрі вчинки не завжди винагороджуються, інколи вони караються. Соціальна нерівність: пан може робити, що заманеться, а підлеглі змушені терпіти. Марність старань кріпака: байка показує, що будь-які зусилля бути «хорошим слугою» приречені на провал.

Номер слайду 13

Петро Петрович Гулак-Артемовський — видатна постать української літератури ХІХ століття, яка зробила значний внесок у розвиток національної культури і літератури. Його творчість відзначається поєднанням народної традиції і романтизму, патріотизмом і суспільною активністю. Він був не лише письменником, а й громадським діячем, який прагнув зберегти і розвивати українську ідентичність у складний історичний період.

Номер слайду 14

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛАhttps://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/sichen/27/1790-narodyvsya-petro-gulak-artemovskyy-klasyk-ukrayinskogo-pysmenstva https://dovidka.biz.ua/gulak-artemovskiy-biografiya-skorocheno/ https://www.unian.ua/society/petro-gulak-artemovskiy-223-roki-vid-dnya-narodzhennya-ukrajinskogo-pismennika-ta-baykara-12123312.html