Література рідного краю.Оксана Келюх . Збірка поезій «…Боротимусь, щоб жити…»

 

 

Відділ освіти, культури і туризму, молоді та спорту

Мостиської міської ради Львівської області                                                             ОЗ «Мостиський  ЗЗСО №1 І – ІІІ ст.»

 

 

 

 

 

 

 

 

Література рідного краю.

Оксана Келюх . Збірка поезій «…Боротимусь, щоб жити…»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                Конспект уроку

                                 підготувала вчитель

української мови та літератури                                                                 

                                                                                                            Попович З. Л.

 

 

 

                                                           2019

Тема.   Література рідного краю.                                                                                                                                                                                                                              Оксана Келюх . Збірка поезій «…Боротимусь, щоб жити…»

 

Мета уроку : розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Оксани Келюх;

формувати інтерес до дослідницької діяльності;

 удосконалювати в учнів навички узагальнювати, аналізувати, робити висновки, працювати самостійно з додатковою літературою;

розвивати усне мовлення, творчі здібності;

виховувати любов та повагу до своїх батьків, до рідного краю, до Вітчизни; любити поетичне слово.

Тип уроку: урок-проект.                                                                                                                                                                                        Обладнання: збірка творів Оксани Келюх, комп’ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, музичний супровід.                                             

                          Епіграф до уроку:

                                                        Я приймаю життя, яким воно є:

                                                        Не в силі я долю змінити!

                                                        Що має бути – буде моє,

                                                        Лише боротимусь, щоб жити…

 

                                                Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності учнів.                                                                                                                                      І. Мотивація навчальної діяльності учнів.                                                                      1.Учитель. (Слайд 1). (Лунає мелодія)                                                                                                                                                                                                                                                                                               Поезія -  це храм душі, це мрії голос, пісня серця...Вона  невмируща і вічна, як цей світ, у якому ми живемо.                                                                                                                              Вона – трепетна, приваблива і таємнича. Це поезія моєї країни…                                                                                                                                         Її виплекала багата скарбами рідна земля , колисали теплі вітри, напували води річок та гойдали на своїх блакитних хвилях.  Зелені ліси захищали прохолодою, нашіптували казки та легенди…                                                                                                                                                   Прислухайтесь, відчуйте музику і запах слова. Воно малює чистоту думки, запалює на небі зорі, вмиває росами сріблясті ранки... А поети нашої землі зібрали усі мелодії рідного краю, усі барви та звуки і вилили їх у неповторні поетичні строфи…  

 

2.Учні читають вірші. (Слайд 2)

Учень                 Поезія… Велика і безсмертна.

                            Буденно ходиш поруч і мовчиш.

                            Тебе завчає хтось завзято і уперто.

                            А хтось напише сам, послухай лиш.

 

Учень                 Поезія… Слова, рядки із літер.

                            Такі терпкі слова, що аж болять.

                            Бо тут і неба синь, бо тут гуляє вітер.

                            І мрії, й думи, що й вночі не сплять.

 

 Учень                 Поезія… І все – мов на долоні.

                            Про щось шепочуть нишком спориші.

                           «Поезія… Це завжди неповторність,

                            Якийсь безсмертний дотик до душі…»

 

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Учитель.

         Ми раді вітати вас у нашій Поетичній світлиці.                                                                                                                                      Кажуть, що писати вірші- велике мистецтво. Це рідкісний талант. І він дається Богом лише обраним.                                                                                            Поезія була й буде завжди там, де є людські почуття, найсвітліші і прекрасні. Там, де горить душа. Тож хай сьогодні і ми серцем відчуємо її ніжний дотик і перегорнемо одну із сторінок літератури нашого краю.

­­­­-Прошу записати тему уроку, епіграф.(Слайд 3)

 

IV. Основний зміст уроку.

Учитель. (Слайд 4)

З любові до рідної землі, материнської мови і пісні, батькової мудрої поради виростає Людина — добра і щедра. Саме такою була наша землячка Оксана Келюх, яка прожила лише 34 роки.                                                                                                       Думаю, що її поезія загляне у глибину ваших  сердець і своєю непідкупною щирістю поселиться в кожній душі.
На нашій зустрічі присутній батько авторки Мирослав Іванович, який посприяв виданню збірки «…Боротимусь, щоб жити…», з творами якої ми сьогодні познайомимося.

До проведення цього уроку ми готувалися заздалегідь.                                                                                Учні отримали випереджувальні завдання, об’єдналися і створили творчі групи «Біографи», «Літературознавці», «Читці».

За мольбертом працювала учениця, яка мала завдання дослідити пейзажну лірику і передати свої враження фарбами. Пізніше Яринка  поділиться своїми думками.                                                                                         Розпочнемо із групи «Біографи».

-Вам потрібно було підготувати повідомлення про життєвий шлях Оксани Келюх.

                     Презентація групи «Біографи» (Сайди 5-10)                                                                                                                                 Народилася Оксана Келюх 15 листопада 1979 року в с. Годині Мостиського району Львівської області.                                                                                                                                                                        У 1981 році вона разом із батьками переїхала на нове місце проживання                                                   в с. Мостиська Другі, де пройшли її дитячі та юнацькі роки. Навчалася  у місцевій школі, а пізніше у Волицькій середній школі.                                                                                                                                                                           Оксана старанно і відповідально ставилась до навчання. Особливо вона любила українську літературу й мову. Часто усамітнювалася й щось собі нашіптувала. Мабуть, уже тоді в неї зароджувався дар творчості.                                                                                                                                                                     Закінчила школу Оксана з відзнакою.                                                                                                                                                                       Вступила на навчання до Львівського фінансового інституту й у 2002 році закінчила його, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Фінанси».               У 1997р. вийшла заміж. Проживала в м. Мостиська і працювала в Мостиській районній раді.                                                                                                                     Довго хворіла. 1 листопада 2013 року Оксана Келюх завершила земну мандрівку.                                                                                                                                    Учень. (Слайд 11)                                                                                                                                                                                        Спогади тітки Ольги.                                                                                                                                  Оксанка часто приїжджала в село Годині, де проживали бабуся Емілія і дідусь Іван. Дівчинка всіх зачаровувала своєю щирістю, добротою. Була завжди привітною, веселою, справедливою. Дуже любила природу, особливо захоплювалася квітами, доглядала їх, розмовляла з ними.                                                                                                                                           Оксанка завжди з бабусею ходила до церкви на богослужіння , часто їздила на прощу. А у вільний час зачинялися двері її кімнати  - і на аркуші паперу лягали перші вірші. Бабуся Емілія завжди з теплотою згадувала  свою улюблену внучку. Бабуся часто показувала вітальні листівки, які їй надсилала Оксана з нагоди різних свят. Привітання завжди були особливими, неповторними. Це були для бабусі приємні і хвилюючі моменти життя.  

 

Учитель.                                                                                                                                                  -Дякую! Молодці.                                                                                                   Ще у шкільні роки Оксана почала писати перші вірші й оповідання, які вражають простотою, щирістю, безпосередністю.                                                                                        Отже, надаємо слово групі літературознавців, які досліджували тематику поезій.                                              

                                    Група «Літературознавці»                                                                                                     Учень. (Слайд 12)                                                                                                                                                                                

У 2018 році з ініціативи батька поетеси  Мирослава Івановича  було видано збірку поезій «…Боротимусь, щоб жити…». До неї ввійшли вірші духовної, пейзажної, громадянської лірики, які розкривають чутливу душу поетеси, її духовний світ. Сьогодні нам хочеться передати вам настрій збірки. Письменниця не просто пише, вона малює широкі, барвисті, розлогі полотна, в яких хочеться побувати, відчути їх красу.      

Учень.(Слайд13)                                                                                                                                                                                                           На цих сторінках живе щира душа Оксани. Тут оживають перші дитячі мрії, спогади про дитинство, батьків, рідну домівку. Тут відлуння сивої давнини, яке будить приспану волю.

Учень.                                                                                                                                                                                  Оксана Келюх  мала  талант від Бога –це вміння і бажання писати вірші. Ми поринули у її світ: привабливий, близький і зрозумілий нам і визначили таку тематику  збірки. (Слайд 14)                                                                                                                                                                         

Учень. (Слайд 15)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Йоганн Гете говорив: «Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти в поетову країну». І ми помандрували. Відчули  закоханість поетеси у  природу, свою домівку, рідний край. Кожен  вірш дихає чистим  повітрям, де промайнуло її босоноге дитинство.

Учень. (Слайд 16)                                                                                                                                                   Із поезії  «Краю мій».

О краю мій рідний, вишневий садочок,

Де дзвінко лунають пісні солов’я!

Який мальовничий, чудовий куточок!

Моя Батьківщино, Вкраїно моя!

О краю мій рідний, люблю я безмірно

Твої лани, твої сади.

І буду я гордо і сміло

Іскру любові до тебе нести.

Учень.                                                                                                                                                         Із поезії «Наш рідний край»  .                                    

Наш рідний край- наша земля,

Велика й багата,

Ліси й луги, степи й поля

І твоя отча хата…  

                                                                                                                                  (Слайд 17) .Чи можна сказати краще про ту землю, де ти народився, живеш, де привітно усміхаються до тебе віконця  батьківської хати, де змійкою в’ється тежина дитинства? Напевно, що ні. Я думаю, що світло любові з рідної домівки та тепло родинного затишку й взяла поетеса у життя.

 

Учитель.                                                                                                            -Група читців допоможе нам                             поринути у незабутню країну дитинства авторки.                                                                                                  Інсценізація поезії «Не можна забути дитинство» (Слайд 18).

 

Дочка

Своє дитинство пам’ятаю особливо.

Білу хатину, тихий гай, де я зростала.

Пташки співали, сонечко світило,

Його проміння мене тішило мило.

Та стежина, що малою протоптала,

Завжди мене, дитину, дивувала:

Вона здавалась мені не простою -

Мати називала її святою.

 

-Матінко рідна, матусенько мила!

Чого цю стежину забути несила?

Я ще з дитинства не можу збагнути,

Чому не можна її обминути?

 

Мати

-Чому не можеш забути стежину?

Скажу тобі правду, моя доню мила.

Бо ця стежина веде до рідної хати,

Де ростила тебе й виховувала мати.

Стежину цю всім треба пам’ятати

Не дай їй бур’янами заростати!

Не можна забути Вітчизну нікому

І стежку оту, що від гаю додому…

    

Учень.

Батьки...Вони все життя дивляться нам услід. Стоять на початку наших доріг, бажають нам тільки щастя. Сподіваються від нас найвищих духовних злетів, думають про те, щоб ми жили гідно серед людей і творили добро. У своїх поезіях Оксана Келюх низько вклоняється своїм батькам, бо те найкраще, що вона досягла  і чим пишалася, дісталося їй від них. 

 

Із поезії  « Батьки»

Вони найдорожчі для нас і одні…

Ми завжди їх будем любити!

Бо саме батьки-наш приклад в житті,

Вони навчають добро творити.

 

Їх розуміння і співчуття

Зігрівають нас у стражданнях.

Охороняють наше життя

Їх сердечні до Бога благання.

 

Мати й батько-як дві стежини,

Що ведуть у наші серця,

З ними щастя прилине,

Вони-це наше життя!

 

 І як завжди , обоє чекають

У своєму старому саду,

І так тепло мене зустрічають,

Як сонце вітає весну!

 

За все те, що сьогодні я маю

І чого досягла у житті,

Я ласкаво батьків обнімаю,

Низенько кланяюсь їм до землі!

 

Вони в пам’яті завжди із нами,

Як солодкі і райдужні сни.

Не гордуйте ніколи батьками,

Бо колись ними станемо ми!

 

Поспішайте завжди до рідної хати,

Бо, на жаль, не вічні батьки,

Не змушуйте їх  тяжко страждати,

Бо в чеканні ще більше старіють вони.

 

Учень. (Слайд 19)

Читаючи  поезії Оксани Келюх,  ми зрозуміли , що вони написані серцем, дихають теплом, щирістю, захоплюють глибиною думки і великою любов’ю до рідної батьківської  мови.

Бо вона духовне життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків.

 

  Із вірша «Мово моя»

Ти сонце ясне і чисте небо…

Ти солодка мрія у снах.

Всю красу світу ввібрала в себе

Мова оспівана в наших піснях.

 

Слізьми радості обмита вона,

Неповторна, квітуча й єдина,

Осипана цвітом, мов вишня рясна,-

Мова моя солов’їна!

  

Учень. (Слайд 20)

Поетесу також  хвилювали болючі питання минулого і сучасного життя рідної Батьківщини. Трагічні події нашої історії теж відбилися у її творчості. В поемі «Гетьман України» авторка змальовує  боротьбу українського народу за свободу та незалежність, прагнення вистояти в нерівному бою, не зрадити, іти до перемоги.

                         Інсценізація  поема «Гетьман України»

Ведуча 1.

Десь за лісами, за широкими долинами

Козаки воювали не днями й не годинами.

Вони Батьківщину свою захищали,

Щастя й волю здобували.

 

Ведуча 2.

Вони не думали: чи пекло ,чи рай…

Лише б звільнити свій рідний край!

Вони б і тіло, і душу віддали,

Щоби українці горя не знали! (Бойовий гопак).

 

Ведуча 1.

Всі гетьмани встали- і Богдан розбудився,

На Вкраїни ворогів сильно розсердився,

Позвав українців – славних козаків –

До боротьби за волю – вперед на ворогів!

 

Ведуча 2.                                                                                                                                                                                  Гетьман наказ дав:

 

Гетьман.

"Козаки,  спинімось!

До Бога щиро усі помолімось!

Хай кожен кається перед ним мерщій!

І ти нас, Господи, веди у бій".

 

Ведуча 1.

І козаки всі на коліна впали,                                                                                       Гетьману мудрості з неба блаrали:

 

Козак 1.                                                                                                                                                                                 - Підемо, батьку, всі за тобою!                                                                                                           А Господь нас охоронить у бою!

 

Козак 2.

Татари й ляхи на бій виступають -                                                                             Ордам ворожим ліку не має!

Б'ємося браття  усі до загину –

За неньку рідну, Вкраїну  єдину!

 

Ведуча 2.                                                                                                                            Мечів і шабель дзенькіт лунає ...                                                                                                     Гордо і мужньо козаки вмирають ...                                                                 Ворог, як та сарана незліченна,             

Все прибува його сила-силенна!

 

Козак 3.

Богдан Хмельницький- наш отаман,

Мужній, хоробрий, славний гетьман .                                                                                   Мчить на коні, ляха й турка рубає ...                                                                                            

 

Ведуча 1.                                                                                                                                          Не день і не три битва в полі тривала.                                                                                                                   І воля Вкраїни тут гартувалась.

Багато козаків сном вічним спочили,                                                                                                  Та честь Вітчизни вони не зганьбили!

 

Ведуча 2.                                                                                                                                                                           Небо над полями аж потемніло,                                                                                                                 Трава від крові почервоніла.

Та українці не розгубились,

Жменька їх, мужніх, до кінця бились ...

 

Козак 1.

Славний наш гетьман у полі загинув,                                                 Дух його мужній по Україні полинув.

 

Учень.(Слайд 21)

У своїх поезіях Оксана Келюх розмірковує над святими і вічними цінностями. Це любов, добро, духовність, справжня дружба, життя.

    Поетеса нагадує нам, що людське життя швидкоплинне, стрімке, воно невпинно й невблаганно минає, тому дуже важливо навчитися цінувати кожну подаровану Богом хвилину, щоб встигнути реалізувати свої мрії, зуміти знайти себе в цьому прекрасному та водночас складному світі.

 

  Учень.

  Із вірша «Ріка життя ».

 Життя твоє, як річка повноводна,

  Пливе та все пливе,

  Зникає молодості врода-

  Закон цей знає все живе!

 

  Для матері ти ще дитя,

  Вона  тебе завжди пильнує

  І молить, щоб твоя ріка життя

  Була спокійна і пряма!

 

Щоб не лякавсь в житті нічого,

І ближнім не робив ти злого,

За правду сміло ти стояв,

Лише добра усім бажав.

 

Так день за днем минає літо,

Проходять осінь і зима,

І стільки літ уже прожито…

А річці спину вже нема!

 

 Учень. (Слайд 22)

Із вірша «Найдорожче багатство».

Життя прожити- не поле перейти,

Без труднощів не досягнеш нічого.

А на шляху до своєї мети,

Буде багато доброго і злого…

 

Життя дано, щоб тішитись, радіти,

І не без того, щоб поплакати на самоті…

Життя дано- і жити треба вміти,

Не завжди буде так, як хочеться тобі.   

                                                                                                                                                                Паде дощ –і за вікном все темно,

А серце плаче і щемить…

В житті нічого не бува даремно,                                                                                      Затихне дощ-і серце відболить.     

                   

Учень.

Із вірша «Я хочу жити                                                                                     Я хочу жити, справді - жити!                                                                             Ніхто не змусить мене                                                                                                                                                          Плакати чи тужити:

Життя для мене - над усе!

 

Та життя у нас , на жаль, одне.                                                                                  Воно не має ціни та заміни ,                                                                                                    І все ближче з кожним днем -

Розлучаємось з ним навіки.

Так, я хочу в світі повноцінно жити,                                                                                          Слухати, як весело щебече дітвора.                                                                                                              І навіть тих, я буду любити,

Котрі не бажають мені добра.

Я щиро хочу завжди посміхатись,                                                                                                           Бо що ж без радості життя?

Букетом  розкішних троянд  милуватись

Мріяти, як діти, про майбуття …

 

Учитель. (Слайд 23)                                                                                                                                            Поезії про життя вражають своїм глибоким змістом. Це -  сповідь душі, найкращі її пориви.                                                                                                       Щирі  роздуми і зізнання ліричної героїні стосуються самої поетеси. Адже її доля – це глибоко особиста потаємна сторінка, рядки, з якої вона наважилась донести до читача.        

 (Зачитую із збірки)

Я приймаю життя, яким воно є:                                                                                                                                           Не в силі я долю змінити!                                                                                                                        Що має бути- буде моє,                                                                                                                  Лише боротимуся, щоб жити ,- пише Оксана Келюх

 - Як ви розумієте ці рядки? (пояснюють епіграф уроку)

  Евристична бесіда з елементами гри.

 - А що для вас є неоціненним скарбом?    (Слайд 24, 25)   

                                                                                          

  -Для чого людина приходить у цей світ? (Слайд 26) 

 

Людина народжується для того, щоб просто жити: ходити по цій прекрасній землі, милуватися нею, любити її… Працювати, творити добро... Ніколи не чинити зла... Берегти рідну землю, не руйнувати, а примножувати красу життя...                                                                                                                         -Пропоную зібрати розсипані прислів’я і пояснити їх значення.                                                                                                                                    Гра  «Мислителі» (Слайд 27)                                                                                                                                                                             -Пропоную вашій увазі гру «Психологи»   (Слайд 28)

 -До вашої уваги гра «Фантазери»   (Слайд 29)

  Учитель.                                                                                                                                     Яке б життя ми не обрали , даруймо ближнім  радість,  любов, турботу, щирість, доброзичливість. Бережімо життя-воно неповторне.

Пропоную вашій увазі мудрі поради людини, яка вміла цінувати кожну мить життя .   (Слайди 30,31)

 -Пропоную скласти асоціативний килимок до слова «життя» (Слайд 32)

 

Поезії про життя Оксана Келюх– це джерело, пірнувши в яке, душа лине вгору.                                                                                                                                                      А уся творчість поетеси пройнята любов`ю. Любов`ю до землі, до батьків, до Батьківщини,  любов`ю до Бога.
Пропоную послухати пісню «Молитва» на слова Оксани Келюх. Музику до якої написав Іван Іванович Костишин. (Слайд 33)                      

                                                    Пісня «Молитва»  

   Учитель.                                                         

Яринка досліджувала пейзажну лірику і розкаже нам про свої думки, які передала фарбами.

 

Учениця.

Коли я познайомилася з пейзажною лірикою, то була вражена різноманітністю. І вирішила її об’єднати в одну назву «Мелодія життя» .

Тому що тут спить красуня – зима, оживає весняний струмок, цвіте біла акація, берізка коси розпускає; жайворонок пісню співає, бджілки з нектаром летять, віє холодними вітрами і осінь в танці кружляє…

І я намалювала дерево, яке є символом життя в будь – яку пору року.   

                                                                                   

 Учитель. (Слайд 34)

-У нашій Поетичній світлиці присутній батько поетеси . Я думаю , що Мирослав Іванович поділиться з нами своїми спогадами, розкаже про перші поетичні кроки своєї дочки .

                               (Слово батькові поетеси)

 Учитель.(до дітей)

-Якою ви уявляєте Оксану Келюх, з творами якої ви сьогодні познайомилися? (Слайд 35)

 

V.Підсумок уроку.

 Рефлексія. (Слайд 36)

Продовжити речення:

-життя- це не чернетка, тому що…

-шанувати батьків потрібно, тому що…

-ми сьогодні зрозуміли, що…

 

VІ. Домашнє завдання. (Слайд 37)

             Написати (на вибір)

• есе "Моє враження від поезій О. Келюх".
• лист до  О. Келюх

 Учитель.

-Дякую усім учням  за підготовку до уроку!

Шановні гості! Щире спасибі за те, що побували у нашій світлиці.                     Думаю, що звідси ви принесете у світ не одну краплину доброти, милосердя, небайдужості.                                                                                                                                                              Дякую вам, пане Мирославе ,що ви відгукнулися на наше запрошення.