26 січня о 18:00Вебінар: Співпраця вчителя з батьками дитини з особливими освітніми потребами

Література рідного краю. Пісні Дніпропетровщини

Про матеріал
Мета: - подати учням відомості про народні ліричні пісні, ознайомити їх зі змістом; - ознайомити з прикладами пісень Дніпропетровщини; - виховувати любов до народної творчості.
Перегляд файлу

Література рідного краю.

Народні пісні Дніпропетровщини

 

 

Білоус Анна Володимирівна,

вчитель української мови та літератури

КЗО «СЗШ № 54»ДМР

Мета:
- подати учням відомості про народні ліричні пісні, ознайомити їх зі змістом;

- ознайомити з прикладами пісень Дніпропетровщини;

- виховувати любов до народної творчості.

Обладнання: збірники українських народних пісень (виставка).

Тип: засвоєння нових знань.

Методи і прийоми: слово вчителя, виступи учнів.

 

Хід уроку:

 

І. Мотивація навчання школярів.

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

1. Слово вчителя.

Серед народних творів є і пісні, у яких відбилася велика сила колективного розуму, творчих зусиль цілого народу.

Весь вік людину супроводжують пісні, „від колиски до могили, бо немає такої значної події в житті народу, немає такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни чи рокотом грому” ,– так говорив Михайло Стельмах.

Народні пісні є великим внеском України в загальнослов’янську і світову творчість. Незчисленне їх багатство. Вважають, що тільки  цих творів записано понад двісті тисяч. Творцями пісень були різні люди – селяни, ремісники, козаки, народні співці-лірники, кобзарі. Але народна пам’ять зберегла імена лише окремих талановитих складачів.

Такою була у ХУІІ столітті напівлегендарна українська поетеса Маруся Чурай. Відомі імена інших авторів: Семен Климовський „Їхав козак за Дунай”, Іван Котляревський „Віють вітри”, „Чого ж вода каламутна”, „Сонце низенько”, „Ой я дівчина полтавка”, Євген Гребінка „Ні, мамо, не можна нелюба любить” , Віктор Забіла „Не щебечи, соловейку”, Олександр Афанасьєв-Чужбинський „Скажи мені правду”. А сьогодні з вами ми дізнаємось про пісні нашого рідного краю – Дніпропетровщини

2.Основний зміст уроку

Опрацювання теоретичного матеріалу

Говорячи про лірику Дніпропетровщини не можна залишити поза увагою її  історичне минуле та її «специфічне» розташування поряд з іншими сусідніми областями.

Територія нашої області, як ніякої іншої заслуговує на увагу істориків та дослідників, адже, як відомо, ми живемо на території де було розташовано славетну Запорізьку Січ. На нашу думку при характеристиці народної лірики Подніпров'я та Дніпропетровщини не потрібно нехтувати цим фактом, адже це, так би мовити, вирішальний фактор, який відіграв роль в розвитку видів народної лірики.

Як було вже сказано вище, що при характеристиці народної лірики Подніпров'я  ми будемо опиратися на історичне минуле та козацьку добу. Отже при характеристиці усної народної творчості ми будемо описувати соціально-побутовий вид ліричної пісні, а саме особливу увагу буде приділено козацьким, солдатським, чумацьким та стрілецьким пісням та думам, які співалися та співаються населенням на даній території.

 Розглянемо найхарактерніші фольклорні твори, найбільш яскраво виражені побутуючі тут пісенні стилі, їхні основні характеристики.

Пісенна епіка Дніпропетровщини також може розглядатися як багатошарове, полістильове явище. З одного боку, тут поширені твори, типові для всього українського загалу або спільні подільсько-подніпровські, волинсько-подніпровські. До останніх належать найдавніші балади про кохання та родинні стосунки: парубка, який кохав одночасно двох або трьох дівчат, забито („Ой чиї то воли по горі ходили?", „Ой у полі жито, копитами збито"); сестра отруює брата за намовою коханки („Сербин"); стрілець убиває голуба, голубка („Ой там, на горі, ой там, на крутій") дівчина розшукує могилу загиблого милого („Калина-малина над яром стояла"); зустрівшись після тривалої розлуки, закохані похворіли („Як піду я не берегом, лугом"), дівчина колише позашлюбних дітей-близнят („Ой у лузі на калині"); вдовин син зводить дівчину („Тихо, тихо Дунай воду несе"); дівчина топить позашлюбне дитя („Ой ковалю, коваль, коваленку"); балади „Подолянка", „Бондарівна"; вдова і двоє синів („Що то в лузі за верба?"); дівчина не дозволяє вбити нелюба („Ой у полі озеречко"); жінка знущається з чоловіка-недоростка („Ой оддала мене мати"); чоловік пускає за водою нелюбу жінку, а потім просить повернутися („Оженивсь молод"); чоловік п'є з кумою, за скаргою жінки його карають („Ой орав же мій миленький"); чоловік карає жінку за позашлюбну дитину („Тиха, тиха величенька тиха"); чоловік вбиває жінку за намовою коханки („Ой високо сонце сходить"), свекруха перетворює невістку в тополю („Ой жила удівонька та на роздоллі"); балади „Про чайку", „Дочка-пташка"; син виганяє з хати свою стару матір („А в неділю рано-пораненьку"); козак полишає батька і топиться в річці („Усі гори зеленіють"); багатий брат і бідна сестра („Під білою березою") тощо.

До суто подніпровських балад можна віднести такі, що мають обрядове коріння („Стріла" – „Ой з-за гір, з-за гір вилітав сокіл" з наспівом весняного „кривого" танцю), версії сирітських балад: де батько з мачухою проганяють дітей („Ой по горі, по горі"); чи коли сирота шукає матір, але знаходить лише її могилу („Щось у лісі гукає?"); казкова версія балади про свекруху-обмовницю – змія обмовляє жінку донця („Ой ходив донець сім год по Дону"), а також новітні балади, що виникли на Подніпров'ї під впливом російської пісенності: жінка вбиває чоловіка, а потім шкодує за ним („Ой зима, зима, ти холодная"); матроси завозять сп'янілу та підмовлену дівчину на кораблі („Ой зацвіло синєє море"); під впливом міського жорстокого романсу: парубок застрелився, коли, повернувшись, застав померлу кохану („Любила хлопця з восьмого року")

Порівняно невелика група пісень відбиває тематику та стильові особливості співу козацької доби: „Закувала зозуленька" де козаки просять у вдови дозволу подивитися на її дочку; „Як у саду, так і в лісі" в ній козак від'їжджає, заповідаючи дівчині рости; з маршовою мелодією; „Ой піду я понад лугом"  тут чоловік нарікає на негарну жінку; „Ой дівчина сіни мила" в якій мати здогадується про кохання дівчини до козака, але не хоче нелюбого зятя ці пісні з танцювальними наспівами.

Пізніші нашарування у пісенній ліриці Дніпропетровщини у вигляді сільського романсу простежуються у секвенційних наспівах пісень „Ой у полі криниченька"  де парубок залицяється до дівчини, яка несе відра з водою; „Ішли воли із діброви", „В кінці греблі шумлять верби" тут козак покидає дівчину.

Вся специфічність змісту ліричних пісень визначається перш за все характером ліричного героя.

Ліричний герой в народних піснях нашого краю, як здебільшого і в інших – це завжди проста людина: селянин, селянка, бурлак, повстанець, козак, вояка.

Саме їх відчуття, світогляд і думки складають основний зміст ліричної пісні.

Таким чином, пісенність Наддніпрянщини      становить складний конгломерат різних пісенних стилів, сукупність різних загальнопоширених жанрів, серед яких не всі представлені на Дніпропетровщині в чистому виді. Але переважна більшість побутуючих тут фольклорних творів несе в собі стильові риси подніпровської традиції співу. Найдавніші пісенні зразки з архаїчною мелодикою співіснують тут з новітніми творами та пісенними стилями. За пісенним репертуаром та співочими стилями Наддніпрянщина становить перехідну зону між Поділлям і Поліссям, збагатившись фольклорними традиціями сусідніх регіонів та обдарувавши їх своїми надбаннями. Та головною „візитною карткою", неповторним обличчям подніпровської пісенної лірики залишається  відомий далеко за межами нашої області протяжний гуртовий спів.

3. Аналіз прикладів пісень Дніпропетровщини  

 

Ой там на горі, ой там на крутій

Ой там на горі, ой там на крутій,

ой там сиділа пара голубів (2)

вони сиділи, парувалися

сизими крильми обнімалися (2)

десь взявся стрілець, із-за крутих гір

розбив, розлучив пару голубів (2)

голубка не їсть, голубка не п'є

та все ж на ту гору плакати іде (2)

голубко моя, сизокрилая

чого ж ти такая клопітливая (2)

та є й у мене сім пар голубів

лети й вибирай, можеш заміж вийть (2)

я вже літала і вибирала

немає й такого як я втеряла (2)

 

Подолянка

Десь тут була Подоляночка

Десь тут була Молодесенька

Тут Вона впала до Землі припала

Тут Вона впала до Землі припала

 

Ой встань ой встань Подоляночко

Ой встань ой встань Молодесенька

Умий личко та як шкляночку

Біжи до Дунаю візьми ту що з краю

 

 

5.Підсумки уроку.

Учитель: Які чудові пісні ви сьогодні прослухали. Чим же запам’ятався вам наш урок? Народні ліричні пісні пробуджують у душі кожної людини почуття прекрасного: кохання, лагідність, доброта, взаємодопомога. А українські сім’ї завжди славилися своєю постійністю, одружувались один раз у житті, вінчались у церкві. Про що свідчить прислів’я: „Бачили очі, що вибирали, їжте, хоч і повилазьте”, „Де немає кохання, немає і радості”, „Кохання, вогню і кашлю від людей не сховаєш” (грузинські прислів’я).             

 6.Оцінювання.

 ІІІ. Домашнє завдання.

  Підготуватись до контрольної роботи

1

 

docx
Додано
17 лютого 2019
Переглядів
701
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку