Літературна театрально – музична композиція «Ти рідно мово – святиня наша, гордість і краса»

Про матеріал

Мета - допомогти учням пізнати розмаїтий світ нашої рідної мови, її милозвучність; ознайомити учнів із цікавими , страшними, болючими історичними сторінками нашої мови; розвивати почуття патріотизму, гордості за свій народ, який зберіг рідну мову

Обладнання: святково прибрана зала, крилаті вислови про мову, аудіо записи українських пісень, хліб і сіль на рушнику, державні символи України, портрети українських письменників.

Перегляд файлу

Літературна театрально – музична композиція

 «Ти рідно мово – святиня наша,

гордість і краса»

 

Мета - допомогти учням пізнати розмаїтий світ нашої рідної мови, її милозвучність; ознайомити учнів із цікавими , страшними, болючими історичними сторінками нашої мови; розвивати почуття патріотизму, гордості за свій народ, який зберіг рідну мову

 

Обладнання: святково прибрана зала, крилаті вислови про мову, аудіо записи українських пісень, хліб і сіль на рушнику, державні символи України, портрети українських письменників.

Як прислів’я чудове

Йде від роду до роду,

Що народ – зодчий мови,

Мова – зодчий народу.

Д. Павличко

Ти постаєш в рясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

Кохана, материнська мово!

Д. Білоус

Звучить музика Т. Петриненка «Україна».

Учень. Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

Учениця. Україно, ти для мене диво,

І нехай пливе за роком рік.

Буду, мамо, горда і щаслива,

З тебе дивуватися повік.

Учень. Наша славна Україна,

Наше щастя і наш край!

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?

І в щасливі й злі години

Ми для неї живемо.

На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо…

Дівчата-українки виконують пісню «Україночка» на слова А. Демиденка, музика Г.Татарченка.      

Учениця. Коли до серця крається тривога,

За долю України я боюсь,

З молитвою звертаюся до Бога,

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей.

Боже мій – Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

В світлий день пришестя, в день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй,

Коли до серця крається тривога,

За долю України я боюсь,

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Учениця читає «Молитву за Україну» О. Кониського.

Боже, Великий, Єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світла промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до раю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже Єдиний,

Нам Україну храни.

Всі твої ласки, щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю,

Дай йому долю,

Дай доброго світа.

Щастя дай, Боже, народу.

І многая, многая літа!

Учениця. Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали…

То ж встаньмо, браття, в цю урочисту мить:

Внесіте прапор вільної держави!

Учень. Степів таврійських і карпатських гір

З’єднався колір синій і жовтий.

Гей, недругам усім наперекір –

Шануйте прапор вільної держави!

Учениця. То як нам жити на рідній землі,

Щоб люди довіку щасливі були,

Щоб мова народу в повазі була,

Від роду до роду між нами жила.

Ведуча. Любі діти, шановні вчителі і гості! Вітаємо вас на святі рідної мови! Віримо, що у цей залі зібралися щирі українці, котрим небайдужа доля рідного слова, і прийміть від нас в знак гостинності – хліб-сіль на вишитому рушнику.

Ведучий. Запрошуємо вас на наше свято. З’єднаємо ж свої голоси і серця в єдиній мелоії.

Звучить пісня «Це моя Україна»

Ведучий. 9 листопада– День української писемності. Ми хочемо долучитися до урочистого відзначення цієї славної дати, спробуємо переконати своїх ровесників, що мова – це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину.

Ведуча. У Святому Письмі сказано: «Спочатку було слово». Для кожної людини воно завжди спочатку. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій він народився й живе. Немає в жодній мові й нерідних слів. Батьківська хата, материнська мова, рідна земля – словосполучення, що несуть у собі величезний почуттєвий заряд.

Звучить пісня «Ой ти, мово українська». (Слова О. Калищука, музика О. Калищука)

Ведучий. У нас мова красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

Ведуча. Земля українська – стародавня, така ж давня і наша мова, учені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років.

О рідне слово! Хто без тебе я?

Моя ти пісня, сила і відвага.

Моє вселюдське й мамине ім’я…

Тебе у спадок віддали мені

Мої батьки і предки невідомі.

Ведучий. Я нещодавно прочитав слова Ушинського: «Відберіть мову і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову – ніколи; вимерла мова в устах народу – вимер і народ».

Ведуча. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння нашого роду.

Ведучий. Яких тільки гонінь мова наша зазнала за свою історію. Від Петра І і Катерини ІІ до Сталіна і Брежнєва видавались укази про заборону книгодрукування та викладання українською мовою, закривались українські театри, скасовувалась українська преса, заборонялась українська дитяча книга, вилучалась українська мова з навчальних закладів. Шлях розвитку нашої мови – це тернистий шлях її боротьби.

Ведуча. У світі налічується близько 3 тисяч мов. І серед них ніби запашна квітка в чудовому букеті українська мова. Її краса і багатство, витонченість і мелодійність визнана світом. У 1928 році у Парижі на Міжнародному конкурсі мов українська мова зайняла ІІІ місце (після французької та перської) за мелодійністю та милозвучністю.

Ведучий. Українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, США, Німеччині, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країн світу).  У штаті Парана діє єдиний у Південній Америці університет, де викладають українську мову, літературу. А в Парагваї деякі місцевості мають суто українську назву: Україна, Нова Волинь, Тарасівка.

Як бачимо, що наша мова не сирота, вона має не тільки слов’янську родину, а і світову славу.

На сцену виходять: мова – дівчина у вінку з барвінку і калини; Україна її мати.

Мова до України

Рідна мамочко, матусю,

Бог почув, що я молюся,

Зіслав милість святую:

Я живу, а не існую.

Україна. О, мово вкраїнська, царівно прекрасна!

Ти щастя моє і надія ти ясна.

Мово рідна, настав тві1й час,

Вільно лунаєш ти поміж нас.

Живи з нами вічно, квітуй і співай,

Лунай на весь голос, на весь рідний край!

Мова. Я така щаслива, матінко-Вкраїно!

Мені всі просять в хату завітати,

Маленьким колискову заспівати,

А юним – пісню про кохання.

Школярикам – натхнення до навчання.

А літнім людям – і потіху, і спокій.

Сімейну згоду й сто щасливих років.

Я їм дарую своє слово й доброту

І до життя нового поведу

Без лиха, бід, нещастя й горя.

На все хай буде Божа воля.

Ведуча. А скільки в нашій мові є чарівних слів, від яких теплішає на серці, коли їх чуєш і промовляєш сам.

 Дві учениці читають у формі діалогу вірш «Чарівні слова»

1-а учениця.

Я слова чарівні знаю.

Вивчила охоче,

І в розмові їх вживаю

Зранку і до ночі.

2-а учениця.

Доброго здоров’я, Ганно!

1-а учениця.

Добрий день, Оксано!

2-а учениця.

Ти до мене, я до тебе

Звернемось гарненько!

1-а учениця.

З добрим ранком всіх вітаю,

Як іду із хати.

І скажу всім: «На добраніч!»

Як лягаю спати.

2-а учениця.

І «спасибі» й «дуже прошу»,

«Вдячна вам», «будь ласка».

Словом радість вам приношу,

Світ стає, як казка.

1-а учениця.

«Всім привіт», «іди здорова»,

«Дякую красненько».

Ось така чарівна мова

Радує серденько.

2-а учениця.

«До побачення вам, люди,

Будьте всі здорові.

І слова чарівні всюди

Ви вживайте в мові».

Ведучий. Ще із сивої давнини, від Кирила і Мефодія, від Нестора-літописця впродовж багатьох років розвивалося, розцвітало рідне слово.

Ведуча. Ми пишаємося іменами наших українських письменників, серед яких Т. Шевченко, І. Котляревський, Л. Українка, І. Франко, Марко Вовчок, Василь Симоненко, Олесь Гончар, Ліна Костенко.

Вони своєю творчістю виборювали право на існування мови.

Ведучий. Пропонуємо вашій увазі поетичні перлини про мову.

Яка ж багата рідна мова!

Яка ж багата рідна мова!

Ти містиш просто безліч знань!

Тож мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати.

І найрідніша нам вона!

Вона барвиста і чудова

І кривдити її не смій!

В ній стільки слів, що й не збагнути!

І приказок і порівнянь.

Бо в ній усе – і рушники з квітками,

І хліб та сіль, як гості на поріг,

Й свята мадонна – мати з діточками,

І Матір Божа – вічний оберіг.

Не цурайтесь мови, люди

Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця,

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця.

Хай вона в піснях лунає

Кожен день і в свято.

Соловейком хай співає

В українській хаті.

Бо ж вона така багата,

Українська мова.

Неповторна і крилата

І така чудова.

І цвіте у ній кохання,

Рушники з квітками.

Мрії наші і бажання,

Верби над ставками.

Найрідніше, сокровенне, найдорожче в світі

І святкове, і буденне,

В ній батьки і діти.

Не цурайтесь люди, мови,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово –

Не буде народу.

Ведуча. А згадаймо український дотепний жарт! Українці сміялися споконвіку.

Ведучий. Гумор, сміх, веселість, дотепність є однією з найкращих рис українців. Запрошуємо на сцену учня 6 класу – Семисинова Сергія.

(Читає гуморески «Кухлик», «Йде синок до школи вперше».)

Ведуча. Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що значить для людей рідна мова.

Пам’ятайте, що ми українці, нащадки козацького роду, а не хохли без роду і племені. Як сказав В.Сосюра: «І той лиш пошани достоєн, хто мову шанує свою».

Ведучий. Бережімо духовний заповіт наших поетів любити свою землю, любити рідне слово. А щоб нас поважали у світі, тож будьте українцями «думкою, мовою, ділом». Тож розмовляйте красиво, влучно, правильно, адже українська мова – одна з наймилозвучніших у світі:

О не згуби ти свого родоводу,

Безсмертна мово, рідна і терпка,

Ти є душа співучого народу,

Що був і є, і буде у віках.

Ведуча. Живи, чудова наша мово!

Бережімо рідне слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ майбутній.

Щастя, добра, нових здобутків у ім’я України!

До побачення, дорогі наші шанувальники рідного слова!

До нових зустрічей.

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
23 січня
Переглядів
122
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку