Літературна вітальня "Красномовна Донеччина"

 

 

                         Красномовна Донеччина

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         Літературна вітальня

 

 

Мета:

-ознайомити здобувачів освіти зі сторінками життя та творчості  письменників Донеччини;

-розширювати читацькі інтереси;

-формувати навички декламування, ораторського мистецтва;

-виховувати патріотизм, кращі людські якості.

 

 

 

1 ведучий. Донеччино моя, твоїх вітрів дихання

                   я відчуваю знов, як в ті далекі дні,

                   коли квітки в росі солодкого світання

                   над голубим Дінцем всміхалися мені.

 

2 ведучий. Немов душею п`ю   твого труда весну я

                  у радості степів, у гомоні дібров,

                  і музику гудків твоїх я знову чую,

                  Донеччино моя, життя мого любов!

3 ведучий. Донеччино моя, моя ти Батьківщино,

                   тобі любов моя і всі мої чуття!

                   Я до твоїх грудей приникнув, як дитина,

                   щоб знов набратись сил для пісні і життя!

1 ведучий. Наш край славиться іменами письменників, що стали відомими не лише в Україні, але й за її межами. І перше серед них –ім`я  поета-романтика Михайла Петренка, що народився в 1817р. в м. Слов`янську. Він є автором пісень «Дивлюсь я на небо…», « Туди мої очі», «Взяв би я бандуру», «Ходить хвиля по Осколу», що стали народними.

 

2 ведучий. Патріотичне захоплення красою рідної землі, людьми , народними піснями - такі мотиви переважають у циклі віршів «Слов`янськ». Один із них ви почуєте у виконанні учениці 10 класу.

 

               Учениця 10 класу читає вірш М.Петренка «Слов`янськ»

 

 

3 ведучий . Невіддільне від Донбасу ім`я поета-лірика В.Сосюри . Любов до Донецького краю поет проніс через усе життя , усю творчість. Своїй  Вітчизні він присвятив значну частину творчої спадщини. Тема любові до Батьківщини звучить у віршах «Коли потяг у даль загуркоче»,  «Як передать, Донбас, твою красу і силу…» та багатьох інших.

 

1 ведучий. А який чудовий зразок інтимної лірики маємо в Сосюри- «Так ніхто не кохав!». З гордістю його можна поставити  поряд із вершинами світової  класики - поезіями Шекспіра, Ґете. Тож послухаймо цей вірш у виконанні учня 11 класу.

              Учень 11 класу читає вірш В.Сосюри «Так ніхто не кохав».

 

2 ведучий. Ім`я поета В.Стуса  тісно пов`язане з Донеччиною. У місті Сталіно  (теперішньому Донецьку) він провів дитячі роки, працював учителем у шахтарській Горлівці. Більше за життя Стус любив Україну, відверто протиставив себе тоталітарному режиму з його політикою денаціоналізації , придушення прав людини. Усе це знайшло відображення у творчості поета.

 

3 ведучий. За любов до України радянська система покарала  В.Стуса. Більш ніж  10 років провів він у таборах суворого режиму, помер у 1985 році в спецтаборі для політв`язнів на Уралі.

 

1 ведучий. Для нас В.Стус є символом незнищенності людського духу , національної гідності. Вірш «Сто років, як сконала Січ» читає учень 11 класу.

 

          Учень 11 класу читає вірш В.Стуса «Сто років, як сконала Січ».

 

2 ведучий.  Самородком, окрасою поезії Донеччини вважають сучасники поета Станіслава Жуковського . Його поезія ніби зіткана з блакитних небес Донбасу, зі щебету його дібров, шуму ланів. С.Жуковський пише про любов до рідної землі, до людей.

 

3 ведучий. Тут виріс я і вперше покохав,

                   Тут довелося труд мені пізнати.

                   І спів колосся, й тихий шепіт трав

                   Мене учила розрізняти мати.

                   Тут серед тиші вихлюпну слова,

                   І почуття, і думи сокровенні…

                   Мій рідний край як пісня степова,

                   Що кличе й кличе в простори зелені.

Вірш С. Жуковського «Спливає вечір» читає учениця 11 класу.

 

Учениця 11 класу читає вірш С.Жуковського «Спливає вечір».

 

1 ведучий. Наша рідна Слов`янщина є батьківщиною не лише славетного М.Петренка, а й таких письменників, як Леонід Кіяшко, Анатолій Глива, Сергій Горбатенко, Анатолій Манько. Тривалий час жив і працював у Слов`янську Олександр Дудка.

 

2 ведучий. У 2000 році він став лауреатом премії Національної спілки журналістів «Золоте перо». Вірші О.Дудки друкувалися в різних виданнях. Протягом 1994-2006 років вийшло три збірки поета - «Душа і час», «Листопадовий букет», «Калина дозріває взимку». Вірші талановитого земляка почуєте у виконанні учнів 8-х класів.

 

 

        Учениця 8 класу читає вірш О.Дудки  «Сон».

        Учень 8 класу читає вірш О.Дудки «Українська мова».

        Учениця 8 класу читає вірш О.Дудки «Матері».

 

3 ведучий. Про любов до найріднішої людини пише й наш земляк- поет Віктор Григоренко. Вірш «Матері» В.Григоренка читає учениця 8 класу.

 

 

             Учениця 8 класу читає вірш В.Григоренка «Матері».   

 

1 ведучий. Ніжність матері, турбота батька… Це так важливо для кожного з нас. Чи завжди ми відчуваємо вдячність до батьків, чи говоримо їм слова вдячності, любові, ніжності? Слов`янський поет Ніл Бойко закликає нас не забувати батьків, поспішити сказати добрі слова найріднішим людям, проявити любов і  турботу. Поспішіть, щоб не було запізно! Вірш Н.Бойка «Поспішіть» читає учениця 9 класу.

 

 

        Учениця 9 класу читає вірш Н.Бойка «Поспішіть».

 

2 ведучий. У нашій школі навчаються юні письменники, твори яких були надруковані в збірках «Навіяне дитинством», «Місто моє, ти для мене єдине». Сьогодні вони хочуть поділитися з вами своєю творчістю.

 

 

                  Учні школи читають свої вірші.