Структурування матеріалу. "Хмарки слів". "Кроссенс"

 

 

 

Використання інтерактивних технологій «Хмарки слів» і  «Кроссенс» 

як прийоми розвитку креативного мислення

 на уроках української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хижняк Ірина Василівна

 учитель української мови

 й літератури

   Томаківський ліцей №1

   Нікопольський район

 

 

 

 

 

 

 

Використання інтерактивних технологій

«Хмарки слів» і «Кроссенс»

як прийоми розвитку креативного мислення

на уроках української мови та літератури

 

«Якщо люди самі не вміють літати,

хай навчать літати своїх дітей»

                                     Ш. Амонашвілі.

 

 

  Перед сучасною освітою стоїть безліч завдань, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки оточуючих подій, спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання, а головне – не стати знівельованою особистістю у вирі асоціативних проявів суспільства.

   Сучасний розвиток громадянського суспільства в Україні висуває проблему розвитку критичного мислення на перший план. Критичне мислення є  частиною підготовки  учнів  до життя.  Навчитися критично мислити - означає задавати запитання й шукати на них відповіді  через дослідження, через дискусії  йти до самостійного навчання,   вчитися  співпрацювати з іншими.

 У наш час безперервного збільшується обсяг   інформації, яку потрібно критично переосмислювати. Зростає й обсяг навчальної інформації, який необхідно засвоїти учням  у школі. Це обумовлює необхідність пошуку методів і технологій, що забезпечують засвоєння такого обсягу  інформації в  короткі  терміни навчання. Сучасна людина змушена жити, навчатись і творити у швидкому інформаційному круговерті. Треба вміти швидко орієнтуватися в потоці інформації, самостійно  здобувати  знання.  Тому актуальною є потреба  впровадження нових інтенсивних технологій навчання, які забезпечували б активізацію розумових дій, розвиток пам’яті, задіювали б психологічні можливості людського мозку, активізували довготривале і мимовільне запам’ятовування.  На думку багатьох науковців,  дієвими є такі способи  вивчення навчального матеріалу: опорні конспекти, концептне (фреймове) структурування, візуалізація, застосування мультимедіа, метод опор, структурування тощо.  Великий потік інформації, збільшення  кількості навчальних предметів у школах, а також обсягу знань з усіх предметів вимагають згорнутого, компактного вигляду подачі інформації навчального матеріалу. Згорнути  й компактно подати  навчальний матеріал можна шляхом використання таких технологій як «Хмарки слів» і «Кроссенс».

 

Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) - це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати матеріал з теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

 

Можливості  використання «хмари слів» у навчанні пов'язані, наприклад, з тим, що:

- у «хмару» можна записати тему уроку, яку учні повинні визначити;

- скласти пропозиції щодо визначеної теми, «хмара» виступає в якості опорного конспекту;

- прочитати у «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку;

- скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з «хмари»;

- створити словникову «хмару» на основі невеликих нещодавно вивчених навчальних текстів і попросити учнів пригадати, про що були ці тексти, і в якому саме контексті використовувалися слова;

- показати «хмару», складену зі слів, узятих із незнайомого тексту, і попросити здогадатися про його зміст;

- перетворити нудний текст в цікаву головоломку;

- розповісти про письменника, використовуючи слова з «хмари»;

- скласти характеристику образу літературного героя;                                        

- зробити «хмарку» підказок до диктанту, кросвордів тощо;

- повторити основні поняття теми, що вивчаєтся.

 

«Хмару слів» можна легко згенерувати власноруч з використанням спеціальних програм.  Особисто я створюю «хмарки» за допомогоюWord Art – багатофункціонального англомовного сервісу для створення «хмар слів». Із  його допомогою можна створювати яскраві «хмари» різної форми.

 

  У «хмарках  слів» можна записувати багато  різної   інформації,    яка  відображає  ситуацію.  «Хмарки» є індивідуальними, неповторними, виявляють особисте бачення конкретною людиною певної теми,  будь-якою кількістю слів, залежно від того, що автор створеної «хмарки» хоче нею зобразити.  «Хмарки» мають такі риси:

-         Наочність;

-         Працюють на образне мислення;

-         Компресують інформацію;

-         Активізують зорову пам’ять.

Учень використовує їх, вони легко вкладаються в довготривалій пам'яті,  проходить  компресія навчального матеріалу.

    Процес згортання інформації вимагає від учня таких моментів:

-         високого рівня розуміння матеріалу;

-         уміння виділення з тексту основного змісту;

-         подання стислої інформації у вигляді різних моделей. 

У 9-му класі учні вповні вивчають біографію і творчість Т.Г.Шевченка. Кожного року діти поповнюють знання інформацією про видатного генія українського народу. Тому після вивчення цієї теми  старшокласникам  доцільно запропонувати створити «хмарку» «Тарас Шевченко й Україна», узагальнивши знання,  які вони отримували протягом декількох років.  Саме тут учні мають показати рівень знання матеріалу, вміння виділити головне і стисло подати інформацію у вигляді «хмари". 

 

У цій «хмарі» і портрет Т.Г.Шевченка, і назви творів, написаних у різні періоди творчості. Що ж учень може розповісти, дивлячись на таку модель? Тут діти можуть показати  знання з  різних предметів:

• літератури: літературний рід,  жанри творів, тематика і проблематика поезій;
• історії: це і довготривала загарбницька політика російського самодержавства проти Кавказу, і важлива для історії України подія –  повстання Коліївщина, коли хвиля народного гніву захопила такі широкі верстви населення, що зупинити це повстання було неможливо;
• це і знання з географії: учні повинні орієнтуватися  і бачити на карті   місця, де проходили події, змальовані у творах, знати, де Шевченко відбував покарання на засланні.

 

Старшокласників цікавить не тільки громадянська творчість митців, вони хочуть знати і про особисте життя видатних людей.  Тут можна створити «хмарку»  «Музи Тараса Шевченка».

 

 

 

«Хмарки слів»  - це візуальне подання ключових слів, міток.

Враховується шрифт, колір, напрям слів (прямо, по діагоналі, горизонтально, вертикально), сам образ, на який накладається потрібна інформація. У результаті маємо симпатичну “хмаринку”, яку можна розглядати і вичитувати її смислове навантаження. Готове зображення має привабливий візуальний ефект, фокусує увагу дітей і сприяє найкращому запам’ятовуванню теми.

 

 

Варіанти використання:

1. Вивчення біографій письменників  (факти, дати, назви творів, а діти за даними словами мають скласти розповідь про автора).
2. Ключові цитати з твору або афоризми (учні повинні скласти з поданих слів цитату і пояснити її).
3. Образ персонажа  ( риси характеру, вчинки, людей, що вплинули на його становлення).
4. Твори й історичні моменти, зображені в них.

 

Тому вивчення Т.Шевченка як художника доречно зобразити такою «хмарою»:

 

 

Діти згадають і роки життя поета, і прізвища людей, що вплинули на його долю, викупивши його з кріпацтва.  Тут є і цифра 835 – це кількість мистецьких полотен, що збереглися до нашого часу.

 

У 7-му класі діти вивчають твір М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять».  Таку вагому для розкриття проблеми твору розмову діда Дем’яна з онуком, коли він розповідає хлопчику, що ж приносять на своїх крилах лебеді, можна створити в такій моделі «хмарки».

 

 

«А в цей час надi мною твориться диво: хтось невидимим смичком провiв по синьому пiднебессi, по бiлих хмарах, i вони забринiли, як скрипка. Я тягнусь догори i сам собi не вiрю: вiд зарiчки знову над нашою хатою пролiтають лебедi! За високою стрункою дзвiницею, що теж поривається вгору, десь у бiлому пiдхмар'ї зникають лебедi, але дзвiн їхнiх крил ще озивається в менi, а може, то вже озиваються розбудженi дзвони на дзвiницi? От i принесли нам лебедi на крилах життя,  i весну, i життя. Тепер  геть-чисто все почне оживати, а сонце своїми ключами вiдiмкне землю».

А хто вплинув на виховання в Михайлика найпрекрасніших людських рис, ми зобразили у формі летючого лебедя. Дивлячись на заздалегідь виготовлену «хмарку», дитина може легко змалювати образ як головного героя  твору, так і всіх дорогих йому людей і птахів.
 

 

Така  модель дає змогу розказати про малого Михайлика, його  повагу  до рідних людей. Навчить семикласників бережному  ставленню до природи.

У 9-му класі учні вивчають історичний роман П.Куліша «Чорна рада», в якому описуються історичні події  в Ніжині 1663року – доби Руїни. Після смерті Богдана Хмельницького Україна була розколота. Велику кількість подій і  персонажів ми з учнями зобразили у вигляді такої «хмарки».

 

Дивлячись на неї, учні закріплять знання з багатьох предметів:

• історії: опис подій доби Руїни, інформація про життя й діяльність історичних осіб Сомка, Брюховецького, Тетері;
• географії: на цій маленькій «хмарці» видно міста Запоріжжя й Ніжин, де відбувалися історичні події. Також учні зможуть показати Лівобережну і Правобережну Україну;
• літератури: художній опис образів претендентів на гетьманську булаву відрізняється від поданих в історичних літописах, тому ми маємо змогу порівняти їх.

 

Створювати «хмарки слів» дуже  цікаво. Дитина може вибрати форму, колір кожного слова, надавши йому власного пріоритету. Наголосить на значущості свого вибору. Саме така форма роботи розвиває у дитини критичне мислення, яке так  важливе для сьогодення.

 

 

Не менш вагомим і  прекрасним засобом для розвитку логічного і творчого мислення учнів є технологія «Кроссенс».

Кроссенс – (найчастіше в Інтернеті можна знайти таке визначення) асоціативна головоломка нового покоління. Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний зв'язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Слово «кросcенс» означає «перетин смислів» і створено авторами за аналогією зі словом «кросворд». Ця унікальна ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленко. Кросcенс уперше був надрукований у 2002 році у журналі «Наука і життя». Він являє собою асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле із дев’яти квадратів (як у грі «Хрестики-нулики»).  Дев’ять зображень розташовані в ньому таким чином, що кожен малюнок має зв’язок із попереднім і наступним, а центральний об’єднує за смислом відразу декілька. Зв’язок може бути як поверхневий, так і змістовний. Але в будь-якому випадку це прекрасне завдання для розвитку логічного і творчого мислення. 

 Мені подабається цей метод тим, що дитина більш детально опрацьовує відповідний матеріал, глибише розуміє задану тему. Створення кроссенсу сприяє розвитку логічного та образного мислення.

  

Оскільки основне значення кроссенсу – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою  нетрадиційної перевірки знань із теми.  Застосування кроссенсу на уроці різноманітне. Можна побудувати весь урок в формі кроссенсу, тобто дев’ять його елементів можуть представляти собою структуру уроку.

 Алгоритм створення кроссенсу:

 

1. Визначити тему, загальну ідею.

2. Виокремити дев’ять елементів, що стосуються ідеї (теми).

3. Знайти зв’язки між елементами, визначити послідовність.

4. Концентрація змісту в одному елементі (центральному).

5. Виокремити відмінні риси, особливості кожного елементу.

6. Підібрати зображення, що ілюструють елементи.

7. Замінити прямі образи і асоціації символічними.

8. Побудувати асоціативні зв’язки між образами елементів.

 

 

Наприклад,  при вивченні теми «Чергування приголосних звуків» ми з учнями створили таку модель кроссенсу:

 

1. Ноги - це чергування    г-з-ж
2. Руки – к-ц-ч
3. Вухо – х-с-ш
4. Джміль – д-дж
5. Машина – ждж
6. Пташка – т-ч
7. Чистити взуття – с-щ
8. Любов – б-бл

 

 

Кроссенс може бути використаний на будь-якому етапі уроку. У цьому випадку асоціативна головоломка буде мати конкретну методичну мету. При вивченні твору О.Стороженка «Скарб» створили кроссенс до образу головного персонажа Павлуся.

Пояснення такого кроссенсу можна зачитувати цитатами з твору:

1.     Жили собі чоловік та жінка. Усього в них було доволі. Свого сина єдиного вони шанували й пестили, особливо мати. Усе, що забажає, виконували, не давали й пилинці впасти.
2.     Доріс Павлусь до парубка, зробився гладким та опецькуватим, тільки руки в нього білі й ніжні, бо ніколи роботи не знали.
3.     Якось Павлусь уночі розвередувався — захотів меду. Мати побігла по селу шукати, ледве випросила. Прибігла, а синок уже й спить. Через той мед занедужала мати, й не стало її. За нею й батько пішов.
4.     Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась.
5.     Послав йому Господь і діточок, покірних, слухняних, працьовитих
6.      На вечорниці не піду. Далеко. Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов.
7.     Слухайте, хлопці: візьмемо сього хорта та шпурнем Лежневі в хату — нехай се буде той скарб, що бог йому у вікно вкине.
8.     Отакий-то був щасливий наш Павлусь! Сказано: як кому бог дасть щастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати: сам скарб його знайде.

 

11 клас. Ліна Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай»

1. Портрет авторки роману Ліни Костенко.
2. Військо козаків виїжджає в похід з піснею Марусі.
3. Маруся вірно кохає й чекає нареченого Гриця Бобренка.
4. Зрада Гриця, сватання Галі Вишняківни.
5. Гриць випиває отруту.
6. Іван Іскра їде до Богдана Хмельницького за помилуванням.
7. Богдан Хмельницький відмінив страту Марусі Чурай.
8. Маруся доживає свій вік у розпачі.

 

Діти швидко вчаться створювати різні моделі до творів, освоюють нові й нові ігрові технології. Завдання вчителя – не «загубити» їхню творчість, креативність, індивідуальність. Саме вчитель повинен навчитися першим новому підходу до подачі матеріалу,  тому що кожний сучасний учитель не повинен стояти на місці, він повинен мати крила, з якими не тільки сам полетить в океан творчого сприйняття дійсності, а й навчить літати своїх учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела:

 

1. Анна-Марія Богосвятська.  Авторський блог «Натхненник»
2. Сайт «Коліжанка»         fantastic.bee7@gmail.com
3. Ягідкіна   Н.Л. Творча майстерня учителя української мови та літератури.