Літературний Шевченківський КВК «Він вічний в пам'яті народній»

Про матеріал

Цей матеріал у вигляді КВК узагальнює, систематизує, поглиблює знання учнів про життя і творчість великого українського поета Т. Шевченка; розвиває пізнавальні інтереси учнів, уважність, пам′ять; виховує любов і повагу до спадщини великого Кобзаря.

Перегляд файлу

Літературний Шевченківський КВК

«Він вічний в пам′яті народній»

Мета: узагальнити, систематизувати, поглибити знання учнів про життя і творчість великого українського поета Т. Шевченка; розвивати пізнавальні інтереси учнів, уважність, пам′ять; виховувати любов і повагу до спадщини великого Кобзаря.

Святково прибраний зал. Посередині портрет Т.Г. Шевченка, прикрашений вишитим рушником. Над ним літери КВК, а навколо слова: «Учітеся, брати мої, Думайте, читайте…».

 Звучить мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий». Виходять дві команди( по 5 чоловік у кожній)

Хід заходу

I. Організаційний момент

Ведуча:

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам′ять Шевченка.

Ведучий:

Він був сином мужика,  і став володарем у царстві духа.

 Він був кріпаком,  і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком  і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Ведуча:

Десять літ він томився під вагою солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

 Доля переслідувала його в житті, стільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі  в ржу, ані  його любові до людей в ненависть і погорду…

 Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Ведучий:

 Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть Його твори.

Ведуча:

 Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко).

Ведучий:

 За давнім українським звмчаєм, у Шевченківські дні до Тарасової могили кладуть квіти, вінки. Хай наш сьогоднішній КВК-тест буде своєрідною стрічкою у вінку шани поетові.

Вихід команд.

  • Запрошую до участі в конкурсі команду «Кобзарики».
  • Представляю ваших суперників. Команда «Букварики».

Представлення журі:

  • Судитиме сьогоднішню гру висококваліфіковане журі…

Жеребкування команд:

  • Прошу капітанів визначити послідовність виступу команд у кожному конкурсі.

II. Проведення конкурсу.

  1. Представлення команд.
  • А тепер я хочу познайомитись з командами «Кобзарики» і «Букварики» і познайомити з ними всіх присутніх.

«Кобзарики», скажіть, будь ласка, під яким девізом виступатиме сьогодні ваша команда?

  • Шевченків «Кобзар» - це великий дар.
  • Цікаво, коли ж вийшла у світ ця книга?
  • У 1840 році.
  • Чому ви зветеся «Кобзарики»?
  • Якщо «Кобзаря» читає школярик,

То зветься він просто – кобзарик.

  • Але ж ці твори написані так давно. Хіба вони сучасні?
  • Ще й як!
  • Ви такі серйозні…
  • Бо й книга серйозна. «Кобзар» - це не «Буквар».
  • Але щоб виграти в КВК, треба хоч раз посміхнутись.
  • Знаєм добре:

Щоб перемогу здобути, деколи треба й серйозному бути.

  • Зрозуміло, дякую вам, «Кобзарики», за спілкування. Приємно було познайомитися. «Букварики», а який девіз вашої команди?
  • Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем!

Команда «Букварики» тримають у руках букви.

  • Що ж означають  літери, які ви тримаєте?
  • Ш – шануймо

Е – еге ж (разом)

В – великого

Ч – чоловіка

Е – еге ж (разом)

Н – нашого

К – Кобзаря

О – о, ла (всі разом)

Всі: який видав «Южнорусского Букваря».

  • Коли ж це було?
  • У 1861 році.
  • Цікаво, скільки ж коштував один «Буквар»?

1 учень:  -  Всього 3 копійки, міг купити кожен школяр.

2 учень: - О! Та тепер така книжка коштувала б три мільйони.

3 учень: - Все починається в житті з малого:

                З зернини хліб, з промінчика – зоря.

                 І треба кожному почать свою дорогу

                 З  Шевченкового «Букваря»

  • Дякую вам, «Букварики». От ми і познайомилися.

Журі оцінює конкурс і оголошує бали(найвища оцінка 4 бали).

 

  1. Розминка.
  • Яка команда швидше дасть відповідь на кожне з питань.

Перед вами 2 гілочки: назва однієї дуже часто зустрічається в «Кобзарі», а другу гілочку Шевченко, за переказами, взяв із собою на заслання і посадив. Увага! Запитання: з якого дерева і куща обидві гілки? (з верби і калини, бо без верби і калини нема України)

  • Де народився Тарас Шевченко?
  • У якому місті він отримав відпускну на волю?
  • Назвіть імена батьків Т. Шевченка.
  • Як називалася перша книжка творів Т. Шевченка.
  • Як називався записник, у який Тарас Григорович записував вірші під час заслання?
  • Яка картина Т. Шевченка носить таку саму назву, як і поема?
  • Чий портрет створив Карл Брюллов для викупу Т. Шевченка з неволі?
  • Скільки автопортретів написав поет? (20)
  • Кому присвятив Т. Шевченко поему «Кавказ»?

За кожну правильну відповідь 1 бал.

Журі оцінює конкурс і оголошує бали.

  1. Виразне читання поезій Т. Шевченка (по 2 від кожної команди).

Переможець отримує 3 бали, за друге місце – 2 бали.

Журі оцінює конкурс і оголошує бали.

  1. Творчий конкурс.

Кожній команді дається по 8 рядків з поезій Т. Шевченка, написаних невіршованою мовою.

Завдання: за 5 хвилин відтворити текст.(Найбільша кількість балів -3 )

Журі оцінює конкурс і оголошує бали.

  1. Конкурс капітанів.
  • Прочитати напам′ять один із віршів (назви написані на аркушах, капітани читають той вірш, який виберуть) (1 бал)
  • Хто найбільше назве творів Т. Шевченка, які починаються літерою К; називають по черзі, виграє той, хто назве останній (1 бал).
  1. Домашнє завдання.

Команди представляють по інсценівці «Сучасна Оксанка і давній Тарасик», «Давні Оксанка і Тарасик»

(оцінювання від 1 до 4 балів)

«Сучасна Оксанка і давній Тарасик»

Тарас сидить і пише, поряд  - Оксанка.

  • Привіт, чувак!
  • Добридень, пані!
  • А хто ти?
  • А хіба не впізнаєш?
  • Постривай. Щось ніби знайоме (придивляється). А як звуть тебе?
  • Оксана.
  • Невже Коваленкова?
  • Так, вгадав.
  • А чого ж у тебе так почорніли очі?
  • Це, мабуть, від туші французької.
  • А коси твої де, що стирчить лише мичка?
  • Були та загули. Тепер коси не в моді.
  • Зрозумів. А чого ти одяглася в чорне, як на похорон?
  • Щоб бути привабливою, щоб тебе підчепити.
  • А ти мені більше подобалась у вишитій сорочці.
  • Ну й відсталий ти, Тарасе. І з бур′янів ні світу, ні овець не бачиш.
  • Ой! А де ж це й справді мої вівці? Побіжу шукати! (Побіг, загубив аркуш паперу).
  • Ну й мужик: я до нього й так, і сяк, а він – ніяк.(Побачила аркуш)

Якийсь папірець валяється (читає спочатку мовчки, а потім голосно):

Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі…

Це про нас(тулить листок до грудей). О, цього хлопця можна легко захомутати, як ніхто кращий мені не підвернеться. Піду наводити марафет.

 

Сценка «Давні Оксанка і Тарасик»

Виходить Тарасик у полотняній сорочці, брилі, постолах.

  • Мені тринадцятий минало,

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було.

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога…

Як прийде Оксана, скажу: ти моя зіронька.

(З′являється дівчинка у вишитій сорочці, боса, на голові стрічка).

Ось іди, Оксаночко, сюди, щось тобі скажу.

  • Ну, що?
  • Та йди ближче.
  • Та я й звідси чую.
  • Знаєш, я кидаю дяка і йду в Лисянку.
  • А чого? Не помирили?
  • Ні, не те: буду там учитися на маляра.
  • О? Так уже годі на кобзаря – підеш на маляра?
  • Років за два буду маляром!
  • А що таке – маляр?
  • Як що? Що схотів, те й намалював. Схотів – дерево, схотів – хату, а схотів – козака.
  • Ти бач? Он воно що!
  • Зароблю грошей – поставлю хату з віконцями. Віконниці розмалюю лілеями або барвінками, на дверях…ех! Козака намалюю на стіні! Тебе змалюю та й дивитимусь на тебе.

Оксана підходить ближче, сідає біля Тарасика.

  • Таке вигадаєш! (Підсовується) Бідний ти, Тарасе, у тебе й сорочка не біла!
  • А ти знаєш оту пісню «Ой зійди, зійди, зіронько моя вечірня»?
  • Ну то й що?
  • Зіронька – то це ти!
  • Як це? Порівняв! Чим же я до неї подібна?
  • Гарна ти! Немає кращої за тебе!
  • На всю Кирилівку?
  • І на всю Кирилівку, і на весь білий світ!
  1. Конкурс «Відгадайте».

Ведучий читає фрагменти поезій, команди називають назви творів.

  • Кругом неправда і неволя,

Народ замучений мовчить,

А на апостольськім престолі

Чернець годований сидить. («Єретик»)

 

  • Уже Марко чумакує

І восени не ночує

Ні під хатою, ні в хаті. (Наймичка»)

 

  • Й земля задрижала.

Прокинувся й до матері –

А мати вже спала! («Наймичка»)

 

  • Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

І неситий не виоре

На дні моря поле. («Кавказ»)

 

  • Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра. («І мертвим, і живим…»)

 

  • Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя… («І мертвим, і живим…»)

 

  • І мене в сім′ї великій,

В сім′ї вольній, новій

Не забудьте пом′янути

Незлим, тихим словом. («Заповіт»)

 

  • У всякого своя доля

І свій шлях широкий.

Той мурує, той руйнує,

Той неситим оком

За край світа зазирає…(«Сон»)

 

  • Летим, дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає. («Сон»)

 

 

  1. Підбиття підсумків. Нагородження переможців.

Звучить пісня «Заповіт».

 

docx
Додано
24 липня 2018
Переглядів
788
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку