Літературно - музична композиція " Собори наших душ бережіть...."

 

Літературно – музична композиція «Собори наших душ бережіть…»

 

Мета:  навчити розуміти поняття такі, як: духовність, духовна культура, самовдосконалення, свідомість, людина, життя; розвивати у дітей уміння висловлювати власну думку; виховувати почуття власної гідності, любові до духовних надбань свого народу.                                   

 

Хід заняття

 (Звучить тиха повільна музика)

І Ведучий. Небо. Яке воно бездонне і безкрає. Скільки таїть у собі нерозгаданих таємниць, несподіванок. Так і з життям . Чомусь у наш прагматичний час так склалося, що з нашої мови несподівано зникли слова, які за всіма ознаками повинні жити вічно: добро, краса, совість , душа., благородство, за якими стоять вічні духовні цінності.

ІІ Ведучий. Кажуть, що сучасність стоїть на дорозі з минулого в майбутнє. А яка ж  наша сучасність, яке те минуле та майбутнє? А чи правильно ми живемо?  

 

1читець.

У драмі людській небагато дій:

Дитинство, юність, молодість і старість.

Роби, що хоч, ридай або радій —

Неси свій хрест. Все інше — позасталість.

Настане час, і піде все в архів

Уламки долі винесе на сушу.

Життя — спокута не своїх гріхів,

Життя — це оббирання з реп'яхів,

Що пазурами уп'ялися в душу.  (Л. Костенко).

 

І Ведучий. Так,  ми стали свідками переходу не тільки у нове століття, але і в нове тисячоліття. Така можливість випадає раз на тисячу років. Але виявляється, що ми стоїмо на тому рубежі, коли планета, цей чудовий корабель людства , потребує захисту.

ІІ Ведучий. Вічні питання людини — де я, що я є, навіщо я — постали з новою силою. Людському життю властива потреба в орієнтації. Так само як, наприклад, мореплавець не може обійтись без засобів орієнтації в часі, так і людина, свідомо чи не свідомо спирається на певні орієнтири, реалізуючи властиву їй свободу вибору.

Класний керівник. Хто ж така людина?

Людина — це істота яка водночас належить двом світам — світу природи і духовному світі.

Людина — це єдність тіла, розуму, душі і духу.

                2 читець

 ( В.Симоненко «Ти знаєш , що ти людина…» під тиху повільну музику)

 

 Класний керівник. Отже, життя передбачає гармонійний розвиток усіх фізичних, інтелектуальних, вольових, емоційних якостей та потреб людини. У процесі самопізнання людина все глибше освоює таємниці свого внутрішнього світу, своєї душі. А ми з вами сьогодні спробуємо прокласти шлях до усвідомлення поняття душа і як її зберегти , не забруднивши в проблемах сьогодення.

І Ведучий. Людина приходить з небуття і сходить у небуття , та все ж багато що залежить від неї самої: буде її життя непомітним рухом повітря у Всесвіті  чи спалахне сонячним променем або новою зіркою, чи горітиме її душа , чи лише тлітиме…А що ж таке душа, де вона, хто дарує її людині.

(Гра «Мікрофон» питання ставляться до глядачів у залі, а також до шкільної медсестри чи учителя біології.)

ІІ Ведучий. Батьки…Люди, які завжди поряд з тобою, які розділяють твій біль, які розправляють крила від твоїх перемог , які дарують тобі частинку своєї душі, а ти вже потім несеш цей дарунок з трепетом  і ніжно, намагаючись не забруднити, не впустити, зберегти.

(Літ – муз. композиція  «Два крила» Оксана Ігас )

І Ведучий. Кожен з нас щоденно , щохвилинно постає перед проблемою вибору між буденним і духовним, матеріальним і моральним. Шкода тільки, що в більшості це відбувається лише на рівні підсвідомості. Та все ж душа кожної людини рано чи пізно нагадає про себе потребою Краси, Слова , Добра , Любові.

3 читець (Вірш Миколи Луківа «Не зобидь ні старця, ні дитину»)

Не зобидь ні старця, ні дитину.

Поділись останнім сухарем,

Тільки раз ми на землі живем

Сій любов, краса її єдина.

Зло нічого не дає крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати

На добро добром спіши воздати —

Мудрість завжди доброю була.

Витри піт солоний із чола

І трудись, забувши про утому.

Чи вона, зробила, що могла.

Скільки сил у неї вистачало.

Щоб на світі більше щастя стало.

 

 

ІІ Ведучий. Годинник вічності поволі відраховує останні миттєвості тисячоліття, а  людству – епохи. Суцільні проблеми – голоду і перенаселення, війни і екологічної кризи, невідомого вірусу й безвиході. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності, найжахливіша проблема – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх на ситі і тупі машини, пристосовані для задоволення матеріальних потреб.

І Ведучий. Проблема відродження втраченої духовності гостро постала сьогодні перед нами. Наш народ духовно обкрадений, байдужий до рідної мови, культури, історії. Винищення духовних святинь – соборів, вишитих рушників, сорочок, мови, обрядів  почалося ще у 30-х роках. Це сталося через  тогочасну владу, яка знищила не просто мільйони людей, а й людські душі. Народжувалися покоління рабів, духовних мерців, бо знищувалися церкви.

 

 ( Танець  або  гурт «Без обмежень» пісня «Моя земля»)                                                                                      Класний керівник. Нам відомі 10 заповідей Божих. На основі  цих заповідей відбувався розвиток людства, започаткувалась культура. Уся філософія, психологія побудовані на фундаменті 10-ти заповідей.  Вони не день, не два , не сотню років , а тисячоліттями ставали основними орієнтирами людства,яке намагалося  не втратити свою духовність і зберегти собори душ своїх.  

            4 читець.

                                                                                                                                                 Я не вмію голосно молитись

Не навчилась, Господи, прости,

Дай до Тебе думкою пролитись,

Тиху сповідь в серці принеси.

В біготні безглуздій і поспішній,

Як і всі, чиню вселенський гріх.

Порятуй нас, Господи Всевишній,

Не від сатани, від нас самих.

Лаємось, гризем кого попало,

Все пахаєм, як перед кінцем,

Лижем п'яти тим, хто править балом,

І плазуєм перед гаманцем.

Схаменіться, пані та панове!

Ми ж коліньми на майдані літ

Витоптали поле барвінкове,

Виламали калиновий цвіт.

Порубали гордості коріння,

Бо живем одним-єдиним днем,

Погубили в зародку насіння,

Що ж ми завтра, Господи, пожнем?

Я молитись голосно не вмію.

Боже, ради віри і краси,

Ти від нас спаси для нас калину

І барвінок, Господи, спаси!   (Лідія Гольонко «Сповідь»)

ІІ Ведучий. У Києві, в Софіївському соборі зображені символічні сходинки духовного розвитку.

С л а в а

Б л а г о д а т ь

С м и р е н н і с т ь

Ч и с т о т а

Л ю б о в

Н а д і я

В і р а

ІІ Ведучий. Три вічні сестри — Віра, Надія, Любов — допомагають піднестися до стану внутрішньої чистоти.

Шлях духовного розвитку людини і людства є багатовимірнішим і прекрасним, проте цей шлях не потрібно розгляди як втечу від реального життя.

І Ведучий. XX сторіччя можна назвати сторіччям інтелектуального розвитку, інтелектуальної обізнаності, проте інтелект людини був спрямований, швидше на зовнішній   світ,   ніж   на  себе   саму.   Мистецтво   життя залишилося   непізнаним  та нереалізованим.  Хочеться сподіватись що XXI  сторіччя буде часом розвитку та реалізації  духовного  потенціалу  людства.   Звернення  до духовності   є   життєво необхідним і ця необхідність з кожним роком усвідомлюється все ясніше.

Більшість думок і прагнень сучасного людства співвідноситься з короткочасними матеріальними проблемами, що не дозволяє здійснити сміливий і рішучий погляд у власне майбутнє.

5 читець.

 Колихнулась весна садами у цвіті. Колихнулись молоді трави пташиним цвітом – тай струсили росу. Вже й сонце над садом , над криницею, так швидко день минається, як і життя людське, хоч би мить у душі зупинити, променем у росі      відбитись, залишитись у думках , у роздумах.

 (Відео поезії «Крила» у виконанні      Богдана Ступки.)

Класний керівник. На завершення я хочу вам побажати керуватись у житті розумом душі, не забувати, що ваше щастя — в ваших руках.

Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душі..» І якщо ми всі прислухаємося до цих слів, то мине загроза духовної пустоти, загроза перетворення людей на звірів. Лише глибоке усвідомлення всіма нами значущості духовних потреб і устремлінь допоможе кожному прийти до божественного в собі. До прекрасного. До безсмертного.