Літературно-музична композиція "Творіть добро для тих, хто поруч йде" (до 100-річчя від дня народження відомого українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського)

Про матеріал
Літературно-музична композиція «Творіть добро для тих, хто поруч йде" приурочена 100-річчю від дня народження відомого українського педагога сучасності, вченого, громадського діяча Василя Олександровича Сухомлинського.
Перегляд файлу

«Творіть добро для тих, хто поруч йде»

(літературно-музичну композиція

приурочена 100-річчю від дня народження відомого українського педагога сучасності, вченого, громадського діяча

Василя Олександровича Сухомлинського)

 

 

Читець.

Вчора людина йшла,
Втоптувала стежини,
На циферблаті життя,
Роки без вороття
Збігли…Нема людини…
Нині ти вгору йдеш,
Завтра униз, по узбіччі,
Згубиш в дорозі, знайдеш,
Раниш когось, обіймеш,
Ступиш в одну ріку двічі…
Нині ти йдеш, і час
На циферблаті плине,
Поміж блідих гримас,
Серед буденних фраз 
Істина лиш єдина - 
Ти на землі - Людина..!

_____________________________________________________________

Ведучий 1.

У народі кажуть, що живуть на нашій землі Люди, схожі на сонечко, де не пройдуть, там у душах людей запалюють свічки. І стає людина від того вогника світлою, доброю, милосердною.

___________________________________________________________

Ведучий 2.

Про таку людину, яка зігріває світлом добра і любові всіх нас, ми сьогодні і будемо говорити.

_____________________________________________________________

Ведучий 1.

28 вересня 2018 року виповнилося 100 років від дня народження видатного педагога сучасності, вченого, громадського діяча Василя Олександровича Сухомлинського.

_____________________________________________________________

Ведучий 2.

Праця та творчий спадок  Василя Олександровича Сухомлинського поширені не лише в Україні, а й за її межами, у зв’язку з чим передбачається відзначення цієї дати не лише на державному рівні, а й на міжнародному.

_____________________________________________________________

Ведучий 3.

Василь Сухомлинський — автор низки педагогічних праць: «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Як виховати справжню людину», «Павлиська середня школа», «Сто порад учителеві», «Батьківська педагогіка» та ін. Загалом він написав 1500 оповідань та казок для дітей,                  41 монографію, понад 600 наукових статей.

_____________________________________________________________

 

Ведучий 4.

Його праці видавалися в Англії, Китаї, Японії, Німеччині, Франції, Іспанії, Польщі та багатьох інших країнах. Вони дають переконливе уявлення не тільки про різносторонність педагогічних підходів Сухомлинського, але й про цілісність усього його педагогічного мислення. Без його творчості не можна уявити сучасної гуманної педагогіки.

_____________________________________________________________

Читець 1.

Його душа відверта і правдива

Ронила чесні й праведні слова.

Тож дай нам, Боже, щоб і нас навчила

Творити в світі добрії діла.

_____________________________________________________________

Читець 2.

Його душа - це розум і життя,

Це грона найсвітлішої любові.

Усе його натруджене життя

Просяяло у ділі й мудрім слові.

_____________________________________________________________

Читець 1.

Його Душа-це ніжність і тепло,

Безмежжя інтелекту, думи зрілі.

Не вибереш із неї все добро,

Яке вливає богатирські сили.

_____________________________________________________________

Читець 2.

Великий працелюб і Бог дитини,

Безмежна Совість, Людяність ясна…

Він Прометей своєї України,

Він в педагогіці - Пролог! Весна!

 

Відео про Василя Сухомлинського.

_____________________________________________________________

Інсценізація.

Василь: Татку, а для чого народжується людина на світ?

Батько: Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою, вона народжується, щоб лишити по собі світло вічне.

Меланія: А що то за світло, батьку?

Батько: Це світло любові та добра.

Сергій: А яка найбільша радість для людини?

Батько: Найбільша людська радість – жити для людей.

Іван: А що найголовніше в твоєму житті?

Батько: Любов до вас, до моїх дітей!

_____________________________________________________________

Ведучий 1.

Людське життя... Неповторне і звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Ведучий 2.

Люди, їх мільйони... Всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

_____________________________________________________________

Ведучий 1.

Василь Сухомлинський говорив:

«Найпрекрасніші і в той час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших».

_____________________________________________________________

Читець.

Людська увага — це завжди важливо,
Тоді комфортно: затишок, тепло.
Стає життя чарівне, наче диво,
І хочеться, щоб завжди так було.

Усі привітні і душа співає,
Бо доброта усмішкою цвіте.
І серце в грудях маком зацвітає,
А в небі світить сонце золоте!

І хочеться радіти і співати,
Бо цілий світ усміхненим стає.
Тому завжди привітним бути варто,
Бо в цім своя, магічна сила є.

_____________________________________________________________

Читець.

Людина завжди дуже непроста,
У ній багато загадок буває.
Але коли є в серці доброта,
То та людина, наче сонце сяє.
Бо з нею поруч сонячно завжди,
Любов’ю й ласкою вона зігріє.
Відверне, згладить гостру грань біди,
Підтримає в житті і дасть надію.
Якщо в людини заздрощів нема,
Й гординя злісна не керує нею,
То стане світлом навіть і пітьма,
Бо йде вона дорогою своєю
Й несе у світ промінчик доброти,
Що теплотою душу зігріває.
Зорею сяє промінець простий
І до життя усіх він закликає.
Коли в людському серці доброта,
Любов і ласка — світла та людина.
В житті земнім — це істина проста,
В усі віки, в усі часи єдина.

_____________________________________________________________

 

Ведучий 3.

Людина починається з дитинства. Вона як ріка, що бере початок з чистих джерел. А як слід жити? Дружно!

_____________________________________________________________

Ведучий 4.

Дружба — це наче живе джерело,
Спрагу вгамує, як хочеться пити.
І на душі розіллється тепло,
Просто захочеться жити…

_____________________________________________________________

Читець 1.

Я гостей завжди радо стрічаю,
І чекаю на їх прибуття.
Бо багато в житті друзів маю,
А без друзів… Хіба це життя?
То ж заходьте у дім, милі друзі!
З вами радо хліб-сіль розділю.
У тісному зберемося крузі,
Кожен висловить думку свою.
Посміємося, будем радіти,
А колись і сплакнути не гріх.
Ми в душі залишилися діти,
Й слабкість теж притаманна для всіх.
 

Читець 2.

Дружба — це чудово! То велика сила!
Й радість поміж нами водограєм б’є.

Читець 3.
Дружба нам дарує дуже сильні крила.
Ми тоді щасливі, коли друзі є.

Читець 2.

Всі тоді навколо радісні й веселі.
І веселка в небі барвами цвіте.

Читець 3.
Навіть зацвітають квіти у пустелі,
Любо всім сміється сонце золоте.

Читець 2.

Коли поруч друзі, ми тоді сильніші,
Сум і радість щиро ділиться на всіх.

Читець 3.
Якщо поруч друзі, завжди веселіше,
То ж лунає пісня, не змовкає сміх.

 

Пісня про дружбу.

_____________________________________________________________

 

 

Ведучий 1.

В народі кажуть: «Не все золото, що блищить».

_____________________________________________________________

Ведучий 2.

Є таке золото, що цінніше, ніж дорогоцінний метал - це людські стосунки, людська дружба, любов, повага, визнання, вдячність, теплі слова…


_____________________________________________________________

Ведучий 3.

До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело.
Подумай сім раз, перед тим як сказати,
Щоб слово твоє людям радість несло.

_____________________________________________________________

Ведучий 4.
Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,
Напоєне ласкою завжди було.
З добром і любов’ю від серця летіло.
Й до іншого серця зі щирістю йшло.

_____________________________________________________________

 

Читець 1.

Чим більше світла людям подаруєш,
То тим світлішим у житті стаєш.
Як жити, що робити — не мудруєш,
Бо рівною дорогою ідеш.

Читець 2.
Й добром наповнені твої бажання,
Любов у серці сонечком зорить.
Словами зігріваєш без вагання,
Наповнюється щастям кожна мить.

Читець 1.
І в тому світлі всім приємно бути,
Воно дає надію і тепло.
То ж треба істину просту збагнути,
Щоб легше жити нам усім було.

Читець 2.
І все це з себе треба починати,
Зорю в своєму серці засвітить.
І зла нікому в світі не бажати,
В душі добро навіки поселить.

Читець 1.
Давайте людям світло дарувати,
Любов, повагу і тепло нести.
Добром в країні ниву засівати
І світлою дорогою іти.

Читець 2.
Даруймо світло, станемо світліші,
Пора в душі нам зірку засвітить.
І будемо ми кращі і добріші,
І буде легко всім у світі жить.

 

Читець 3.

Ласкаве, добре, тепле, ніжне слово
Людині треба кожен день і ніч…
Воно зігріти нас завжди готове,
Як добра звістка або тепла піч.
Ласкавих слів не треба шкодувати,
Їх пригорщами в білий світ несім.
Їх просто треба людям роздавати
Від щирого серденька всім-усім!
Щоб добротою душі їм зігріти
І розбудити світлі почуття.
Щоб захотілось всім добро творити,
І прикрашати ним своє життя.

_____________________________________________________________


Ведучий 1.

Слово - матеріальне, як повітря, вода.

______________________________________________________________

Ведучий 2.

Різниця у тому, що воду ми бачимо і відчуваємо, воду п'ємо, і без неї не прожити й дня. Повітрям дихаємо, нам без нього не прожити і двох хвилинок.

______________________________________________________________

Ведучий 1. А от слово сприймається на слух і, здається, що воно менш важливе...

______________________________________________________________

Ведучий 2. Та воно має таку силу, що може підняти людину з колін і змусить робити чудеса, творити, летіти від щастя, може й убити, а може і зцілити.

______________________________________________________________

Ведучий 1. Послухайте оповідання Василя Сухомлинського «Добре слово».

______________________________________________________________

«Добре слово»

Була собі дівчинка Оля. Коли їй виповнилося сім років, вона занедужала. Застудилася і злягла. Танула дівчинка на очах.

До нещасної Олі приходили родичі. Кожен приносив що-небудь смачне і поживне: липовий мед, масло, лісові ягоди та горіхи, бульйон із курячого крильця. Кожен казав: «Треба добре харчуватися, і недуга втече».

Оля їла, та нічого не допомагало. Дівчинка вже ледве підводилася з постелі. Якось біля її ліжечка зібралися усі родичі. Дідусь Панас і каже: «Чогось їй не вистачає, а чого — і сам не збагну».

Коли це відчиняються двері, і до хати заходить столітня прапрабабуся Надія. Підійшла вона до ліжечка хворої, взяла Олину ручку в свою зморщену маленьку руку і каже: «Немає в мене ні меду, ні горіхів, ні ягід. Стара я, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя квіточко, моя правнучко, один-однісінький подарунок — щирі побажання, аби ти, моя крихітко, швидше одужала».

Така могутня сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине сердечко забилося частіше, щічки стали рум'яні, в очах спалахнули радісні вогники.

— Ось чого їй не вистачало, — сказав дід Панас, — доброго слова.

 

______________________________________________________________

 

Ведучий 1.

Добрі, ніжні слова можуть творити дива. Повторюйте їх якомога частіше. «Найвище щастя і радість для кожного з нас — спілкуватися з людьми», — писав Василь Олександрович Сухомлинський.

______________________________________________________________

Ведучий 2.

Це прекрасно, коли звучать між людьми гарні слова. Сплетімо «ланцюжок» хороших і важливих слів.

______________________________________________________________

Учні називають:

Учень 1. Мама

Учень 2. Добро

Учень 3. Мир

Учень 4. Україна

Учень 1. Дружба

Учень 2. Щастя

Учень 3. Добридень

Учень 4. Доброго здоров'я ...

Ведучий 1.

Слова прості, але для серця — втіха:
«Добридень!», «Доброго здоров’я вам!»
Й летиш на крилах, вже немає лиха,
Завдячуючи добрим цим словам…

______________________________________________________________

Ведучий 2.
І легко так, і, навіть, веселіше,
І розлилося на душі тепло.
І сонце сяє ніби яскравіше,
І свіжістю повсюди потягло.

______________________________________________________________

Учень 1.
Всього лиш слово, а душа радіє.
Лиш усмішка, а серденько співа.
Бо доброта на всіх людей так діє
І всім дарують радість ці слова.

______________________________________________________________

Учень 2.
На річку вранці-раненько простуєш,
І звідусіль лунає доброта.
Слова хороші, спів пташиний чуєш,
І сонце, небо, квіти — красота!

_____________________________________________________________

Учень 3.
Прості слова, та людям необхідні,
Без них би почорнів наш білий світ.
Слова хороші людям всім потрібні:
Малим, дорослим і на схилі літ…

______________________________________________________________

Учень 4.

Скажи сьогодні лагідні слова,
Які людині ще не встиг сказати.
Добро зробити не забудь, бува,
Це теж не варто відкладати.

______________________________________________________________

Учень 1.
На завтра та й ні на колись...
Віддай усе, що мав віддати.
До всіх з любов’ю пригорнись,
Бо завтра може й не настати.

______________________________________________________________

Учень 2.
Сьогодні рідним прихили тепло,
Майбутнього ж ніхто не знає.
Щоб раптом потім пізно не було,
Бо все проходить, все минає.

______________________________________________________________

Ведучий 1. А як ви думаєте, що є кращим за слова?

Хтось із учнів .

Звичайно, добрі справи.

Зробиш справу хорошу — і радість засяє.

Стане весело й гарно на серці у нас.

Добра справа згуртує, людей об 'єднає,

Тож хороші діла всім робити нам час.

______________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

Ведучий 2. Інсценізація оповідання Василя Сухомлинського «Гвинтик».

 

Автор: Юрко готував домашнє завдання з граматики. Він переписав кілька речень. Треба було ще підкреслити іменники. Але Юрко поспішав. Він швиденько згорнув зошит і побіг до хлопців грати в м’яча.

Юрко: Гей, хлопці, я вже біжу!

Автор: Увечері батько перевірив зошити й помітив, що там не все гаразд.

Батько: Чого ж ти не закінчив роботи?

Юрко: (знизуючи плечима) Ой, ну не підкреслив іменники…То дрібничка, то гвинтик…

Батько: Слухай, що я тобі розповім. На заводі збудували великий літак. Багато людей працювало, щоб усе якнайкраще зробити. Лишалось загвинтити під крилом один маленький гвинтик. Загадали робітникові. А він забув. Так і передали літак на аеродром. Літак був пасажирський. Полетів літак у перший рейс. У ньому сиділо пятдесят пасажирів. Але ж він був без одного-однісінького гвинтика.. На віражі крило зламалось, літак упав і розбився. Загинули люди… Ось, що буває, коли хтось забуде про мале-е-нький гвинтик.

Юрко: Тату, я все зрозумів. Зараз я все виправлю.

______________________________________________________________

 

Ведучий 1.

У людському суспільстві існує золоте правило поведінки, яке дійшло до нас із сивої давнини і записано у Біблії. Воно закликає всіх і кожного до мудрості, розважливості, терпимості, любові і гласить: «Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм...» (Мт 7:12).

______________________________________________________________

 

Ведучий 2. А як би ви хотіли, щоб до вас ставились? Усі ви, мабуть, погодитеся, що приємніше, коли нас люблять, зігрівають ласкою і теплом, дарують свою посмішку, хвалять за хороші вчинки, а не ганьблять, не б'ють, не кривдять, не принижують.

______________________________________________________________

Ведучий 3.

Справді, це так. А от що потрібно для того, щоб нам було комфортно і добре серед людей?

______________________________________________________________

Ведучий 4. Правильно, треба і себе відповідно поводити в людському суспільстві - нести людям свою посмішку, тепло, любов, щирість і бути щедрим на добрі вчинки. Тобто поводитися саме так, як вчить нас золоте правило.

______________________________________________________________

 

Читець.

Зла не роби. Цей гріх тобі не треба,
Бідою люте зло повернеться до тебе.
І прийде не саме, а сім бід приведе.
І ти тоді від них не дінешся ніде.
І не питай за що не маєш ти спокою,
Це зло твоє простує слідом за тобою.
Перш поміркуй, як маєш щось зробити.
Тобі ж із злом своїм і доведеться жити.
Такий закон життя, чи просто диво.
Але, вважаю я, це дуже справедливо.
І це потрібно всім запам’ятати —
Ми будемо в житті за все відповідати.

 

Про булінг.

 

Читець.

Нікого не принижуй — це погано.
Це до вершин тебе не піднесе.
Від зверхності радіти дуже рано,
Гординя може знищити усе.
Не станеш щасливішим ти від цього,
Добра не принесе сльоза гірка.
Що сам зробив ти доброго такого,
Щоб очі не позичити в Сірка?
Поглянь на себе збоку. Роздивися…
І мудрим будь, добро у світ неси.
З небес на землю вчасно опустися,
Щоб не розбитись, Боже упаси…

 


Учень.


Що хочеш від людей ти мати,

То те ж і до людей неси.

Тоді не буде бракувати

Тепла і радості, й краси.

Учениця.

Нести у серденьку приємно

Любов і доброту, й тепло.

Бо ж віддається все взаємно.

Що світле у тобі було,

Добром повернеться до тебе

Із першим ніжним промінцем.

Всміхнеться синьо-синьо небо,

Тепло прилине з вітерцем.

Всі люди стануть небайдужі.

І усмішками зацвітуть.

Це всім в житті потрібно дуже,

Бо ж люди між людьми живуть.

Учень.

Тож треба мудро в світі жити,

Нести до всіх своє тепло.

Любити світ, людей любити,

Щоб радісно усім було.

Учениця.

Йди з добром до людей,

хай любов процвітає,

Доброта повернеться до тебе добром.

А от зло, що несеш, твою душу вбиває,

І поверне до тебе в сім раз більшим злом.

 


Пісня «Вибір є».

 

Ведучий 1. Якби ви знали, як потрібні любов і ласка, повага вашим матерям, татам, ласкаве слово, доброта. Все це сповнює їхнє життя радістю, відновлює сили, продовжує молодість.

_____________________________________________________________

Ведучий 2. Кожне ваше грубе слово, образа боляче ранять материнське серце, викликають сльози, збільшують кількість зморшок на обличчі, засніжують голову сивиною. То ж будьте хорошими синами і дочками!

_____________________________________________________________

Читець 1. Василь Сухомлинський навчав:

«Бути хорошими дітьми означає – не допустити, щоб старість батька й матері була отруєна твоїми поганими вчинками. Вмій віддячувати батькам»

_____________________________________________________________

Читець 2.

«Найбільше щастя для матері й батька – твоя працьовитість, любов до науки, повага до старших. Якщо люди вважають тебе недоброю людиною – це велике горе для твоїх батьків».

_____________________________________________________________

Читець 1.

«Твоя сім'я – це не тільки батько і матір, це й ви, діти. Це твоя поведінка, твої вчинки. Запитуй батька і матері дозволу на те, чого без них робити не можна, або ж безтактно».

_____________________________________________________________

Читець 2.

«Бути хорошими дітьми означає – не допустити, щоб старість батька й матері була отруєна твоїми поганими вчинками. Вмій віддячувати батькам».

_____________________________________________________________________________________

Читець 1.

«Вмій бути добрим у думках і почуттях. Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що ранню старість і хвороби твоїм батькам приносить не тільки праця, втома і хвороби, а й сердечні хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі».

 __________________________________________________________________

Читець 2.

«Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте ж чуйними й гідними своїх батьків!».

Читець 1.

«Справжня свобода сина й доньки – бути слухняними дітьми».

_____________________________________________________________

Читець 2.

«Батько й мати дали тобі життя для твого щастя. Не завдавай їм болю, образи, прикрощів, страждань».

 

Пісня «Батькам».

____________________________________________________________

Ведучий. У кожного з вас є дорогі, найдорожчі, рідні: мама, тато, дідусь, бабуся. Вони завжди вам допомагають, дбають про вас. Але поряд з ними є ще люди, які теж бажають вам добра, разом з вами допомагають вам долати труднощі, ділять ваші радості, вчать вас завжди бути справжньою людиною. Хто це? Так, це ваші вчителі.

____________________________________________________________


Ведучий. В. О. Сухомлинський писав, звертаючись до дітей: «Умій дякувати вчителеві. Вислухавши слова похвали, дякуй за науку. Вислухавши гіркі, суворі слова, теж дякуй за науку. І будеш людиною».

_____________________________________________________________

Ведучий. Та чи завжди ви буваєте вдячними своїм вчителям? Чи часто кажете їм добрі, теплі слова? Чи будете з вдячністю згадувати своїх вчителів через багато років?

_____________________________________________________________

Ведучий. Послухайте вірш «Старенька вчителька» (за мотивами оповідання В. О. Сухомлинського «Коли Ваш день народження?»)

_____________________________________________________________


Читець.

Край села, в малій хатині

Старенька вчителька живе.

Сама-самісінька щоднини

Учнів своїх у гості жде.

Дорослими людьми всі стали,

У кожного своє життя.

А перші – вже онуків мають,

Її потроху забувають.

Колись приходили частенько,

Щоб привітать свою рідненьку.

Вони приносили їй квіти,

Щоб разом з нею порадіти.

Та плинув час, усе змінилось.

І в тій хатині край села,

Одна-однісінька лишилась

Старенька вчителька сама.

Лиш раз на місяць листоноша

Старенькій пенсію несе.

Є в неї хліб, є в неї гроші,

Та для людини це не все.

Їй потрібне добре слово,

Турбота, ласка і любов.

Тому вона не випадково

Книгу життя гортає знов.

 

_____________________________________________________________

Читець. Звернення до учнів

Шановні учні! Зараз ви ще діти,
За партою шкільною сидите
І можете сміятися, й радіти,
Та мова піде трішки не про те…
Бо, мабуть, ви не всі ще зрозуміли,
Що школа — це найкраще у житті.
Лиш тут турбуються, щоб все ви вміли,
І розуміли все, що на путі
Колись зустрінеться, щоб добре знали,
Що вихід з ситуацій завжди є.
Щоб лінь свою завжди перемагали,
Уміли вибрати найкраще і своє.
Щоб ви навчились гарно працювати,
Одержали уміння і знання,
Мету уміли власну досягати,
А не брели як-небудь, навмання.
Лише у школі… Більш ніде й ніколи
Не будуть турбуватись так про вас.
То ж краще треба ставитись до школи,
Бо дуже швидко пролітає час.
Ви станете дорослі і сміливі
І розійдетесь по шляхах Землі…
Тому знання, здобуті тут — важливі!
Щоб не брести напомацки в імлі.
Тому усе, що в школі вам дається,
Засвоюйте, беріть і бережіть!
Ніхто не знає, як ще доведеться
У цьому світі вік вам свій прожить.
Лише у школі ви ще безтурботні,
І стільки вибору і щастя є у вас…
Та в долі не буває шлях зворотній,
Назад не можна повернути — час!

 


Ведучий 1.

Ми з вами — люди на Землі
Й серед людей усі живемо.
Вчимося, щоб не йти в імлі,
Стежками власними ідемо.

_____________________________________________________________

Ведучий 2.

Доріг багато в світі є,
Та треба вибрати уміти
Для себе щось одне, своє
І лиш свою зорю зустріти.

Щоб сонце й небо голубе
Завжди в житті тобі світило.
Люби і поважай себе
Й дороги вибирай уміло.

_____________________________________________________________

Ведучий 3.

Сім раз подумай перед тим,
Як маєш рішення прийняти.
Все обміркуй і, щоб за тим,
Прекрасну й світлу долю мати.

Бо хтось поманить калачем
(Бувають різні в світі люди).

_____________________________________________________________
Ведучий 4.

І поплетешся манівцем,
А далі що? Що далі буде?

Багато треба перейти,
Щоб власну долю збудувати.
Та честь і гідність зберегти,
Щоб гордо світом крокувати.

Бо ти людина на Землі,
То ж не кидай себе під ноги.
Бездумно не бреди в імлі,
А світлі вибирай дороги.

Пісня «Наші мрії».


 


 


 

 

 

docx
Додано
23 березня 2019
Переглядів
133
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку