Урок "В. Рутківський. «Джури козака Швайки» («На козацьких островах») - твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях "

Тема. В. Рутківський. «Джури козака Швайки» («На козацьких островах») - твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях

Ім’я уроку. Де козак, там і слава (Народна творчість).

Мета:  ознайомити учнів із цікавими фактами життя і творчості письменника, зі змістом ІІ частини роману «Джури козака Швайки»; розвивати вміння та навички виразного читання, переказування прозового твору; навчати визначати історичну основу твору, висловлювати власні судження про геройство та вміння з честю вийти із найскладніших ситуацій козака-характерника Швайки та його юних помічників Грицика та Санька; сприяти розвитку усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших предків, виховання й утвердження цих якостей у наш час.

Цілі.

Учні знатимуть: факти з життя В.Рутківського; зміст ІІ частини роману «Джури козака Швайки», його тему, основну думку, імена героїв твору.

Учні вмітимуть: визначати історичну основу твору; висловлювати власні судження про геройство та вміння з честю вийти із найскладніших ситуацій козака-характерника Швайки та його юних помічників Грицька та Санька.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В.Рутківського, виставка його творів, ілюстрації до них, карта України ХV століття, презентації до уроку.

Методи, прийоми, форми роботи: обмін побажаннями, «незакінчене речення», бесіда, робота в групах, словникова робота, «Відгадай за найменшою кількістю підказок», метод ПРЕС, «Спіймай помилку».

 

Випереджувальне завдання: прочитати ІІ частину роману «Джури козака Швайки»; учні-історики – інформація про історичну основу роману; учні-літературознавці – розповідь про книгу «Джури козака Швайки»; учні-художники – ілюстрації до роману.

Епіграф до уроку.                                                  

Майбутнє сходить чорною сівбою.

Що я додав до того врожаю?

Усі держави б’ються між собою.

Ми ж за державу билися свою.

Л. Костенко

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

  Щоб нам гарно працювалося, доторкніться до руки товариша і побажайте їй\йому чогось хорошого. (Обмін побажаннями)

2.  Актуалізація суб’єктного досвіду:

   Кожен із вас, мабуть, любить читати книги про минуле України, наших славних предків. А про кого йтиме мова пропоную відгадати за найменшою кількістю підказок:

• Сильні, кремезні, мужні чоловіки.
• Завжди стояли на захисті українських земель
• Їхнє житло називалося курінь.
• Місце їхнього проживання – Запорізька Січ. (Відповіді учнів)

   Отже, мова на сьогоднішньому уроці йтиметься про козаків. Усі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися? На ці запитання ми знайдемо відповідь у гостросюжетному історичному романі «Джури козака Швайки» одного з найблискучіших сучасних українських дитячих письменників, ім’я якого, на жаль, ще донедавна було майже невідоме широкому загалу. Пропоную вам самим назвати його, «розшифрувавши» вірш, який є у путівнику до уроку.

 

Виразне читання вчителем вірша Наталі Марченко.

 

Весняніє, брунькується затято,

Обори зимні спрагло прорива!

Лошам гривастим Боже потерчатко,

Окрилюючись, звихрює слова!..

Димлять мости згорілі…Степ гуде…

Минаються і броди, й перепони.

Рве кінь шалений шовкові попони.

Рук не прийма... На поводу не йде…

Уп’ється зранку зорями – і в лет!

Туман гуде передчуттям утрат…

Коли ж гукне прорватися вперед

Іржавцем древнім висвячений брат?!..

Весна. Доріг!!! Шаленства марнота.

Сьогоднішнього дня п’янкий окраєць

Кидає вкотре в торбу мудрий заєць

Й солодкі крихти Янголу зміта…

     Діти, а яким ви уявили цього письменника за акровіршем Н. Марченко? (Орієнтовні відповіді учнів: творчий, волелюбний, загадковий, любить пригоди…)

     Ледь не забула. Поспішаючи до вас на урок зустріла хлопчика років дванадцяти. Він доручив мені передати вам лист. Мене дуже здивувало, звідки він міг знати , що я іду саме до вас. Але так як поспішала, то лист узяла. Давайте його прочитаємо.

Послання

   Шановне товариство 6 класу! Вітаю Вас і заповідаю Вам сьогодні обов’язково вивчити цікавий твір славного письменника В. Рутківського «Джури козака Швайки». Кожен, хто поважає себе і любить свою землю, повинен його прочитати. Бажаю успіху!

                                                    Санько

Як ви гадаєте, чи варто дослухатися до поради хлопчика? І чому?(Відповіді учнів)

Я вважаю, що варто пересвідчитися, чи справді твір цікавий і чому так радить Санько його прочитати.

ІІІ. Оголошення теми уроку, цілевизначення і планування.

1. Запис теми, імені  уроку в зошити.
2. Аналіз імені уроку «Де козак, там і слава».

Як ви розумієте народний вислів? (Відповіді учнів)

3. Вибір із запропонованих загальних цілей уроку особистісно значущих для себе. (Я хочу дізнатися…, Я хочу навчитися…)
4. Ознайомлення з епіграфом.

Епіграфом до уроку я взяла слова Л. Костенко. Зачитайте їх. Свої міркування з приводу цих слів висловите в кінці уроку.

         Працювати будемо у групах: «Історики», «Літературознавці», «Художники». Маємо путівники до уроку. Бажаю нам успіху!

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

   Презентація письменника

 

   Діти, може хтось із вас цікавився біографією письменника

В. Рутківського і хоче розповісти про нього щось цікаве ?

Розповідь учня про письменника, презентація

   Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в с. Хрестителеве  на Черкащині. Друкуватися почав 1959 року. Журналіст. Мешкає і працює в Одесі.

   Спочатку писав вірші. Має кілька поетичних збірок.

   Змалку його цікавила історія. Дитинство минуло над річкою Сулою.  Саме в цих місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців.  У цих краях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко. Тож жити поза історією він просто не міг.

   Якось в рідному селі Велика Буримка Володимир зі своїми товаришами-школярами розкопав первісну стоянку людей. А  відомий академік Іван Шовкопляс заніс цю стоянку до значних історичних відкриттів. Цей випадок зіграв важливу роль у виборі життєвого шляху письменника. І хоч археологом, як мріяв, він не став, захоплення історією Батьківщини залишилося назавжди і перелилося у пригодницькі історичні романи та повісті.

    Володимир Григорович написав цікаву пригодницьку трилогію про джур: «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», за яку у 2012 році отримав Шевченківську премію. Він заснував приватну мистецьку премію «Джури», яку присуджують за цікаві твори історичної тематики  для дітей.

 

   Бесіда.

• Які факти з життя письменника вас найбільше вразили, зацікавили?
• А яким ви побачили митця? Які риси характеру відмітили б?

   Робота в групах.

Заповнити таблицю (на дощці):

І гр. – «Хто він?»

ІІ гр. – «Який він?»

ІІ гр. – «Творчий доробок»

Володимир Рутківський

Хто він?	Який він?	Творчий доробок
Поет Прозаїк Драматург Казкар Засновник премії «Джура»	Наполегливий Творчий Патріот Працелюбний Любить дітей	Поезія Проза Драматургія Казкові повісті Історичні романи

 

Що ж це за твір «Джури козака Швайки» і що за події лягли в основу його написання? А дадуть відповідь на це запитання учні-історики, які підготували інформацію про історичну основу роману.

 

Повідомлення учнів-істориків (І гр.) про історичну основу роману В.Рутківського «Джури козака Швайки».

(Орієнтовний матеріал для учнівських повідомлень (з використанням карти України)).

    У 15 столітті українські землі – Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина,  Переяславщина – входили до Великого князівства Литовського. Ці землі були обжиті людьми. А  Запорожжя було майже не заселене. Тому багато хто з чоловіків, так званих ухідників, селились на уходах – в гирлах річок – і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни, що втікали від жорстоких панів. Так  утворились загони вільних озброєних людей - козаків.

    Для українців, крім панів, була ще загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували «уходи», палили села та захоплювали людей в полон, зокрема і козаків. Отож саме вони, козаки, захищали південні кордони нашої держави.

   Про боротьбу українського народу з турецько-татарськими набігами і жорстокими польсько-литовськими магнатами та зародження козацтва розповідається в романі В. Рутківського «Джури козака Швайки».

У творі згадується історична битва під Синіми Водами.

 

 

      Слово вчителя. Діти, а чи знаєте ви значення слів: гирло та уходи?

    Гирло – це місце, де річка впадає в море; вузька протока, що з’єднує річки.

   Уходи – це незаселені місця, зазвичай острівці, в яких поселялися чоловіки, полювали на звірів із цінним хутром, яке потім продавали. В уходах жили козаки. Сюди ж  часто втікали селяни, шукаючи захисту в них.

   Історичний роман Володимира Григоровича «Джури козака Швайки» про складний період історії нашої держави - боротьбу з татарською ордою, а також про нелегке життя людей  під панським ярмом. Там, де йде боротьба, завжди є ті, хто бореться, стає на захист свого народу, держави. Отож учні-літературознавці нам підготували інформаційне повідомлення про книгу В. Рутківського та його мужніх героїв.

 

Повідомлення учнів-літературознавців (ІІ гр.) «Роман «Джури козака Швайки» – твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях».

(Орієнтовний матеріал для учнівських повідомлень)

     Історико-пригодницький роман «Джури козака Швайки» – це перша книга з історичної трилогії  В. Рутківського для дітей. Видана вона видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» у 2007 році і визнана найкращою книжкою для дітей. Та найвищою оцінкою твору є зізнання Івана Малковича, що його син назвав «Джур...» «найкращою книжкою, яку видав батько».

«Джури…» - це розповідь про захоплюючий світ козацької романтики, про боротьбу нашого народу із татарами і про цікаві та захоплюючі пригоди юних героїв.  

Друзі-підлітки, Санько та Грицик, змушені шукати щастя поза рідним селом і потроху звикати до життя, сповненого тривог і відповідальності козакування.

Старшим другом та прикладом для хлопців є воронівський сирота, козацький вивідник Пилип Швайка. Швайка – людина-легенда, вовкулака-перевертень зі стома лицями, боєць і шпигун й, водночас, щира, відкрита та добра душа. Він має вірного друга – коня Вітрика, який розуміє людську мову й самостійно виконує доручення господаря. А ще він має вовка-побратима Барвінка, що не раз рятував козакові життя. Та й сам Пилип – людина неабияка: знає всі козацькі хитрощі, уміє бути «своїм» і серед татар, і серед поляків, знається на травах і зброї. Та головне в ньому – самовіддана любов до своєї землі і щира відданість людям, які на ній живуть.

Серед позитивних персонажів твору є образи дідів-мудрагелів – Кібчика та волхва Кудьми, молочного брата Швайки – татарина Рашита, юного богатиря Демка та відважних козаків – Вирвизуба, Перепічки та багатьох інших.

Є у творі і негативні персонажі - це пан Кобилянський, його слуга Тишкевич, а також татари – страшні, умілі й підступні воїни, достойні вороги.

Слово вчителя. Роман «Джури…» - це твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють з честю вийти із найскладніших ситуацій. Пропоную вам переглянути бук-трейлер про нього.

Відеоролик (бук-трейлер) про твір В.Рутківського «Джури козака Швайки»

Чи сподобався вам бук-трейлер? Чим саме? (Відповіді учнів)

         Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежностей у виучуваному матеріалі і розкриття внутрішньої суті явищ і процесів.

Слово вчителя.

• Роман В.Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин:

• Частина 1. Втеча з рідного дому
• Частина 2. На Козацьких островах
• Частина 3. Джури вирушають у дорогу

На уроках ми ознайомимося із другою частиною твору – «На Козацьких островах».

Пропоную ознайомитися із значеннями незнайомих вам слів.

Словникова робота.

• Джура – зброєносець при козакові; зброю чистить, коня доглядає, його за це вчать козацької справи.
• Швайка – те саме, що й шило.
• Уруські села (татар.) – українські села.
• Ногайці, ординці – татари.
• Плавні – заболочені, порослі очеретами береги річки, що затоплюються під час повені.

А чи знаєте ви, що означає слово «козак»?

   Термін «козак» уперше зустрічається в джерелах ХІІІ ст.. У перекладі з тюркської означає «одинокий», «схильний до розбою, завоювання». Існують й інші трактування цього слова. Так, у словнику половецької мови за 1303 р. це слово перекладається як «страж», або «конвоїр». У 1490 р. слово «козак» уперше з’явилося в Україні на означення людей, що ходили в степ за здобиччю або боролися з татарами. Татарською мовою – це «вільна людина».

Читання та коментування змісту твору за питаннями.

• Чи сподобалися вам прочитані розділи роману В.Рутківського «Джури козака Швайки»? Чи легко було їх читати?
• Назвіть імена персонажів, про яких найбільше розповідається у творі. За яких обставин відбулося перше знайомство з ними?
• Поясніть вислів:«Ще не раз загонимо татарам швайку в одне місце».
• Як і чому головні герої твору потрапили на Кам’яний острів? Як козаки  прийняли  Швайку, Грицика і Санька?
• Якого звіра злякався Грицик уночі? Чому Пилип Швайка зустрів вовка як найкращого друга? Чим особливий був цей вовк?
• Через що Грицик, Санько та Барвінок залишилися самі на острові? Чим вони займалися?
• Хто такий Тишкевич?  Чим небезпечний він був для козаків? З якою метою Тишкевич прибув на Кам’яний острів? Розкажіть, як  хлопчаки взяли його в полон і як в’язневі вдалося втекти.
• Куди попрямував Тишкевич, рятуючись від переслідування Пилипа Швайки? Що пов’язувало його з татарами?

• Зачитайте розмову Іслам-бека і Тишкевича на вершині пагорба. Чого найбільше боялися вороги?

• Як врятувалися Швайка, Грицик і Санько від татар? Який Саньків талант допоміг їхньому порятунку?
• Розкажіть про зустріч Тишкевича з Демком на прізвисько Дурна Сила.   Як Демко опинився в степу? Чому він повірив Тишкевичу? Хто допоміг зрозуміти Демкові, що Тишкевич не той, за кого себе видає? Як Демко виправив свою помилку?
• Хто такий дід Кудьма? Чому він шукав таких хлопців,як Санько?
• Про кого з татар Пилип Швайка казав, що вони з ним немов брати? Яку роль відіграв пастух Рашит у долі головних героїв твору?

• Прочитайте виразно в ролях фрагмент розділу «Козацькі розмови», починаючи від речення «- Бачу, гарні ви хлопці…» і до слів «Біда лиш у тім, що все сирі гілки трапляються». Про що говорили козаки? Поясніть прихований зміст останніх слів діда Кібчика.
• А який з розділів твору вам сподобався найбільше і чому?

• Розділом «Козацькі розмови» завершується друга з трьох частин роману «Джури козака Швайки», але не весь роман. Як, на вашу думку, склалася подальша доля героїв твору? (Метод «Прогнозування» )

Проблемне питання.

• Кого з героїв роману «Джури козака Швайки»  ви б узяли собі за приклад і чому?

Метод ПРЕС.

• Я вважаю…
• Тому що…
• Наприклад,…
• Таким чином, …

Робота в групах.

На основі прочитаного та почутого на уроці складіть узагальнюючий

образ українських козаків (І гр.); розташуйте в правильній послідовності  назви розділів роману «Джури…»  (ІІ гр.); встановіть сюжетну послідовність уривків з тексту твору (ІІІ гр.) (виконануються завдання в зошиті і презентуються на клас).

Козаки (І гр.)

У дніпровських плавнях               Захищалися від                        Захищалися

ловили й в’ялили рибу,                татар; об’єднавшись,              від грабіж-

полювали на звіра                         захищали від                            ників.

(бобра, видру, куницю),               татар рідну землю.

добували мед. 

 

    Козаки  – це сміливі, мужні, мудрі,  працьовиті люди; ніколи не лишали в біді побратимів; справедливі;справжні герої-оборонці, що захищали рідну землю.

 

    Слово вчителя. Справді, козаки славилися своєю мужністю та мудрістю (адже, де не візьме сила, там прийде на допомогу розум). Вони не завойовували інших земель, проте захищали свої; заступалися за знедолених, були прикладом для наслідування. Одним із таких людей і був Пилип Швайка – справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного, невловимого козацького вивідника.

 

Послідовність назв розділів роману «Джури козака Швайки» (ІІ гр.)

 

1. На Кам’яному острові.
2. Це був Тишкевич.
3. Самі на острові.
4. Тишкевич.
5. Допит.
6. Гонитва.
7. Санькова ворожба.
8. Двоє серед степу.
9. Пастух Рашит.
10. В гостях у Вирвизуба.
11. Пригоди Дурної Сили.
12. Хто ж вивідник?
13. Ворожбит Грицик.
14. Суд у плавнях.
15. Козацькі розмови.

Слово вчителя. Роман «Джури …» має 15 розділів, кожен з яких розповідає нам про життя козаків та наших юних героїв.

 

Сюжетна послідовність уривків з тексту твору (ІІІ гр.)

1. - То це ж чи не про вас розказували, буцімто ви так перелякали нашого пана Кобильського, що той бідолаха аж за Переяславом зупинився?

- Це вони і є, - підтвердив Пилип.

- От молодці! А сюди чого потрапили?

- Більше їм діватися нікуди, - відказав за хлопця той же Пилип. - Ти ж пана знаєш. Таких жартів він не пробачає.

  2.  – Рятуйте!!!

         З несподіванки звір відсахнувся від Грицика. Мабуть, він у житті

               ще ні разу не чув такого вереску. Про всяк випадок вовк примирливо

              крутнув хвостом-полінякою, мовби хотів сказати: «Що ти, хлопче?

              Сам же покликав!»

3.    Вгору по течії піднімалися два човни. Вони пливли до острова. У

 човнах сиділо троє людей.Про всяк випадок хлопці причаїлися за кущами. І добре зробили.

4.    По обіді в’язень заходився виламувати двері. Мабуть, розлютився так, що вже навіть загрозливе Барвінкове гарчання його не лякало. Він уже й щілину прочинив таку, що міг виставити ногу назовні.
5.    І по тому сліду зараз гнало трійко вершників.

   Далеко попереду летів на своєму Вітрику козацький вивідник Пилип Швайка. Назад він не озирався, оскільки був певний, що воронівці послухаються його і кинуться рятуватися, бо їхньому спокійному життю настав кінець.

6.    «Поглянь убік… обійди навколо… - пошепки умовляв його Санько. Щось ніби підказувало йому, що з цим степняком треба балакати так, як свого часу він балакав з дикою кішкою риссю, а пізніше з Барвінком. - От ти йдеш собі - і ніякої нори не бачиш, зрозумів? Лиш саме перекотиполе…»
7.    Зненацька їм назустріч випірнув здоровецький звір з гострою мордою і трохи ніби надкушеним лівим вухом. Він втупився у прибульців з не менш зацікавленим, аніж у Вирвизуба, поглядом.

- Барвінок! - вихопилося у Грицика.

8.    І от по цій суцільній, бездонній трясовині ішла людина. Ішла, пильно вдивляючись собі під ноги. Проте не забувала час від часу кидати довкола гострий, колючий погляд з-під насуплених брів. Демкові навіть здалося, що один з них на мить зупинився на ньому, затим ковзнув далі, на лісову дорогу, на котрій вже лунав стукіт костура Демкового діда.
9. - Як дідо звелять, так воно й буде.

- Де ти, там і я, - відказав на те дід Кібчик. - Бо без мене знову якусь дурницю встругнеш. А поки що, панове братчики, коли дозволите, ми й справді тут залишимося. Нехай онук навчається вашої козацької справи. Та й я теж дещо зможу. Не дивіться, що з мене вже пісок сиплеться. Зате на слизькому не посковзнуся.

 

Слово вчителя. Ви уважно читали текст, тому гарно справилися із цим  завданням. А знайдіть в останньому уривку фразеологізми і поясніть їхнє значення (Відповіді учнів: пісок сиплеться – старий; на слизькому не посковзнуся – досвідчений. Варто прислухатися до старших, вони мають життєвий досвід).

          Визначення учнями теми, основної думки твору.

     Діти, сформулюйте тему та основну думку роману «Джури козака Швайки».

    Тема. Розповідь про волелюбних, сміливих героїв, які вміють долати труднощі, з честю вийти із найскладніших ситуацій.

   Основна думка. Кожен повинен усвідомлювати лицарство, сміливість, фізичну і духовну силу наших предків та виховувати й утверджувати ці якості в собі.

Творче завдання.

• Уявіть, що ви знаходитеся серед героїв роману «Джури козака Швайки». Чи були моменти, коли вам хотілося втрутитися в перебіг подій, дати якусь пораду, щось змінити? Якщо так, то коли це траплялося і якими були б ваші вчинки, поведінка?

Мистецький практикум.

• Розгляньте ілюстрації до твору, намальовані художником Максимом Паленком  і доберіть до них підписи. Чи погоджуєтеся ви зі словами, що ілюстрації Максима Паленка «можна «читати» ніби ще один текст у тексті, де кожна деталь промовляє, а кожний малюнок приховує в собі власну історію».
• Перегляд малюнків-ілюстрацій до твору, створених учнями-художниками (ІІІ гр.)

  Учні-художники отримали випереджуюче завдання: намалювати ілюстрації до епізодів, які найбільше сподобалися. Запрошуємо юних художників презентувати свою творчу роботу.

Презентація малюнків.

  Ви творчі особистості і вмієте бачити та відтворювати в кольорі те, що письменник передає словами тексту.

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

 А чи уважно ви читали текст роману і чи були уважні на уроці ми   зараз перевіримо.

    Інтерактивна вправа «Спіймай помилку».

1. Дія роману «Джури…» відбувається у 18 столітті (У 15 столітті).

2. Слово «козак» татарською мовою означає «залежна людина» (Вільна людина).

3. У творі згадується про історичну битву під Синіми Водами (Так).  

4. Санько, Грицик і Демко жили у Сороківці (У Воронівці).  

5. Козак Швайка був розвідником-вивідувачем (Так).

6. Демко отримав від діда Кібчика прізвисько Дурна Слава (Дурна Сила).

7. Грицик і Санько змушені були тікати з села щоб урятуватися від гніву пана Кобильського (Так).  

8. Швайка одночасно служив і татарам і шляхті (Тишкевич).

9. Дід Кудьма мав навчати Санька варити смачний куліш (Ворожби і знахарства).

10. Грицик став джурою козака Швайки? (Так).

11. Житло козаків називалося оселедець (Курінь).  

12. Тишкевичу належать слова: «...Україна не сьогодні-завтра готова

      спалахнути, як оце багаття. Біда лише у тім, що все сирі гілки

      трапляються»? (Дідові Кібчику).  

 

   Слово вчителя. Молодці. Ви уважно читали текст твору і уважні були на уроці.

Робота з епіграфом.

• Прочитайте та прокоментуйте епіграф до уроку. У чому актуальність слів Ліни Костенко та роману В.Рутківського «Джури козака Швайки»? (Міркування учнів)
• Поясніть,  чому  Санько  доручив  нам  сьогодні  опрацювати   твір В. Рутківського «Джури козака Швайки»? Чому надіслав нам дивне послання? Звідки міг знати про наш урок? Якими, на вашу думку, нас хотів би бачити Санько?(Міркування учнів)

Незакінчене речення.

• Книга В.Рутківського «Джури козака Швайки» вчить нас…
• Серед однокласників хочу відзначити роботу…, тому що…

Заключне слово вчителя.

Відколи з’явилася перша книжка трилогії В. Рутківського, я раджу читай  «Джур»!

 Щиро сподіваюся, що сьогоднішнє прилучення до захоплюючого світу джур у вас лише розпочинається і ви з не меншим задоволенням прочитаєте другу і третю книги цієї історичної трилогії. Захочете дізнатися, як підросли і змужніли Грицик і Санько, хто такий Телесик, чому Демко знову змінив своє прізвисько та що сталося з козаком Швайкою. І найголовніше: на вас знову чекають неймовірні пригоди, шалені звитяги і нові відкриття.

Дорогі діти! Наша історія – це дзеркало трагічної долі великого народу. Сподіваюся, ви зрозуміли, чому нашим епіграфом стали саме ці слова Ліни Костенко. Як і те, що найголовніше для нас було, є і залишається боротьба за долю України. У кожного з нас є родичі, знайомі, котрі на даний час перебувають у зоні АТО, захищаючи східні кордони нашої держави. Їм так необхідна наша підтримка.  А ваше завдання: гарно навчатися, виховувати в собі кращі життєві цінності, козацький гарт, сміливість, волелюбність тощо. А завершити наш урок я хочу словами. Ми є народом, що не завойовує інші землі, але ми є народом, який зможе захистити свої землі.

Пам’ятаймо про це завжди, якщо хочемо бути згуртованою нацією, а не просто  населенням України.

VІ. Домашнє завдання та інструктаж щодо його виконання.

• Обов’язкове:

Підготувати усний переказ епізоду, який найбільше сподобався.

• За бажанням:

Скласти сенкан про козаків (І гр.).

         Написати лист до Санька та Грицика (ІІ гр.).

Пофантазуйте, які пригоди чекають на героїв твору в майбутньому. Напишіть власне продовження твору (ІІІ гр.).

Спробувати створити бук-трейлер до роману В.Рутківського «Джури козака Швайки».