Лучна рослинність України

Підготувала:студентка 11-Бм групи. Шворак ВітаІНДЗ на тему:«Луки України»

Зміст. Вступ. Визначення поняття «лука». Різноманітність лучних фітоценозів. Природні та штучні луки. Найтиповіша класифікація: Заплавні луки;Суходільні (материкові) луки;Низинні луки;Лісові луки;Гірські луки. Класифікація рослинності луків. Висновки. Список використаних джерел.

Вступ. Актуальність даної теми є значуща, тому що луки займають доволі значну територію України. Дана тема є об’єктом багатьох досліджень. Важливим є те, що фітоценози мають здатність змінюватися або ж замінюватися іншими, тому класифікація луків також підпадає певним змінам. Отож, лише детально вивчивши різноманітність луків на Україні, ми зможемо оцінити стан лучних рослинних угруповань та їхній видовий склад.

Мета роботи: дати оцінку класифікації лучних фітоценозів, а також флористичної, еколого-ценотичної різноманітності рослинного покриву луків України.

Завдання дослідження:дослідити класифікаційну ситуацію щодо луків України;вивчити видовий склад рослин різних типів луків;з’ясувати особливості розміщення рослинного покриву луків в залежності від умов зростання.

Луки – це рослинне угрупування з довгим періодом вегетації багаторічних трав’янистих мезофітів, утворюючих більш або менш зімкнутий травостій.

Луки знаходяться в різних географічних зонах, їх характеристика залежить від кількості весняних вод, рельєфу місцевості. Луки у заплаві Десни. Гірські луки Карпат

Луки класифікують за:географічним характером;господарським значенням;біологічно-екологічною характеристикою.

Всі луки поділяють на заплавні, материкові(суходільні) і гірські. Суходільні луки Гребінківщини (Полтавщина)Гірські луки Карпат. Заплавні луки р. Удай між селами Леляки та Кейбалівка

Основні види лісівнизинніЛукиміжрічкові лукисуходільнізаплавні лукиторфуватісправжніболотистісправжніпустищніпустищніболотистіторф'янистісправжніпустищнісправжніпустищніостепненіпустищнігірські луки

Заплавні луки розташовуються по долинах річок і щороку заливаються весняними водами. Ґрунт на заплавних луках досить вологий протягом усього літа, бо ґрунтові води залягають тут неглибоко. Одеські заплавні луки. Лука у заплаві Десни. Заплавні луки Чернігівщини

Куничник наземний (Calamagrostis epigejos)Заплавні луки Займають прируслові та центральні частини заплави. Травостої густі, високі (не нижче 80 – 90 см). Моховий покрив не розвинений. СправжніГребінник звичайний (Cynosurus cristatus L.) Костриця лучна (Festuca pratensis)Мітлиця біла (Agrostis stolonifera)

Заплавні луки Проростають переважно по старицях, міжгривних зниженнях прируслової і притерасної заплав. Травостої високі (подекуди до 80 – 120 см), моховий покрив відсутній. БолотистіОчерет звичайний (Phragmites australis)Осока струнка (Carex acuta)Лепеха плавуча  (Acorus calamus)

Заплавні луки Займають рівнинні ділянки, пологі схили, неглибокі зниження заплав. Травостої високі ( до 80 – 100 см), моховий покрив відсутній. ТорфуватіОсока струнка (Carex acuta)Осока дерниста(Carex cespitosa) Щучник дернистий(Deschampsia cespitosa)Тонконіг лучний (Poa pratensis)

Суходільні луки Луки з нерівною поверхністю, які отримують малу кількість вологи на весні, та протягом всього вегетаційного періоду. Суходільна лука на березі р. Суха Сура(Дніпропетровська обл.)Суходільна лука с. Верхня Терса (Запорізька обл.)

Суходільні луки. Пов'язані з вершинами і схилами різних місцевих підвищень рельєфу. Виникли на місці знищених мішаних і широколистих лісів, вирубаних соснових борів. Найбільш поширені тонкомітлицеві, червонокострицеві, звичайнопахучотравні. Травостій висотою до 50 – 60 см. Моховий покрив відсутній. Костриця червона  (Festuca rubra L.)Тонконіг лучний (Poa pratensis)Костриця лучна ( Festuca pratensis)Мітлиця тонка(Agrostis capillaris)Трава звичайна пахуча(Anthoxanthum odoratum L.)Справжні

Суходільні луки. Найбільші площі займають біловусові луки. Травостої невисокі (до 20 см), флористичнго бідні (25 – 30 видів). Певні площі займають замоховілі луки з трави пахучої, мітлиці тонкої, трясучки середньої. Булавоносець сіруватий(Corynephorus canescens) Трясучка середня(Briza media)  Біловус стиснутий, мичка звичайна(Nardus stricta)Трава звичайна пахуча(Anthoxanthum odoratum L.)Пустищні

Низинні луки Характеризуються вони великою, а іноді і надмірною кількістю вологи. Низинні викошувані луки на Львівщині (Alopecurus pratensis, Sanguisorba officinalis)

Осока пухирчаста(Carex vesicaria)Низинні луки. Займають досить і надмірно зволожені пониження та окраїни великих болотяних масивів. Травостої густі, високі (70 – 100 см). Переважно осокові, осоково – злакові. БолотистіЛепеха водяна, лепеха очеретяна(Acorus calamus)

Мітлиця собача(Agrostis canina L.) Низинні луки. Займають широкі плоскі низини, які живляться водами поверхневого стоку, при близькому розміщенні поверхневих вод. Травостої густі, високі (70 – 90 см). На всіх луках є суцільний моховий покрив. Торф'янистіОсока дерниста(Carex cespitosa)Молінія голуба(Molinia caerulea)Щучник дернистий(Deschampsia cespitosa)

Біловус стиснутий, мичка звичайна(Nardus stricta) Низинні луки. Формуються в комплдексі з торфянистими, від яких, нерідко і походять. Основу утворює біловус. Травостої густі з добре розвиненим моховим покривом. Пустищні

Лісові луки Це луки які займають площу по галявинам, вирубкам що зайняті трав’янистою рослинністю. Лісова лука (Національний природний парк «Голосіївський»)Лучні лісові галявини на території Соколівських Бескид

Гірські луки. Луки які знаходяться в на більш менш рівних територіях гір. Полонини Карпат. Луки Закарпаття. Карпатські хребти: Мармароси

За господарським значенням рослинність луків прийнято ділити на чотири групи: Злаки – визначають господарську якість луків як сіножатних та пасовищ. Бобові – рослинність із родини бобові дуже цінні в складі рослинності луків. Зелена маса бобових порівняно з зеленою масою злакових мають більшу кількість білка. Різнотрав’я – включає в себе велику кількість родин, що різняться між собою за формою життя, висотою тощо. Осоки – це багаторічні рослини, які на відміну від злаків мають трьохгранні, неполі стебла.

За біологічно – екологічною характеристикою виділяють: За формую життя. За висотою росту і характером облистяностіЗа характером паганоутворення і кореневої системи. За вимогою лучних трав щодо вологи, тепла, світла та повітря. За характером ґрунту. За характером поживних речовин та їх значення.

Лучна рослинність

Висновки. Отже, провівши дослідження нам вдалося дати оцінку класифікації лучних фітоценозів, охарактеризувати належність рослинного покриву до різних видів луків України.

Список використаних джерел. Якубенко Б. Є. Синантропізація природних кормових угідь Лісоспепу України / Б. Є. Якубенко // Тези наук. доп. «Синантропізація рослинного покриву України». – Переяслав-Хмельницький. – 2006. – С. 230-231. Природно-ресурсний аспект розвитку України / К. М. Коржнев. – Київ: КМ Academia, 2001. – 112 с. Литвиненко І. Н. Заплавні луки р. Псла та їх поліпшення / І. Н. Литвиненко. – Суми: Обл. т-во для пошир. політ. і наук. знань, 1958. – 42 с. Гончаренко І. В. Лучна рослинність північно-східної частини Лівобережного Лісостепу України / І. В. Гончаренко // Укр. ботан. журн., 2000. – Т. 57, № 6. – С. 669 – 675.https://periodicals.karazin.ua/biology/article/view/16894

Дякую за увагу!