«Лялька-мотанка — берегиня роду. Виготовлення ляльки зайчик на пальчик».

7 клас. Образотворче мистецтво.

Конспект уроку: «Лялька-мотанка — берегиня роду. Виготовлення ляльки зайчик на пальчик».

Мета уроку: формування ключових компетентностей: вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії; загальнокультурної компетентності: оволодіння досягненнями української культури;

предметних мистецьких компетентностей: ознайомити учнів із поняттям «вузлова лялька», вчити трансформувати та уособлювати образ людини в образ народної ляльки, перетворювати реальні форми в декоративні; надати початкові знання про символіку народної ляльки; розглядати засоби виразності ляльки, її пропорції, характерні риси (хрест на обличчі, одяг, прикраси); знайомити учнів з майстрами рідного краю; вчити застосовувати набуті знання у створені творчих робіт; розвивати точність рухів, зорову пам'ять, образне мислення і фантазію; виховувати в учнів почуття прекрасного, розуміння народного декоративного мистецтва та любов до національної художньої спадщини

Обладнання: приклад вузлової ляльки; зайця-напалечника.

для учнів — клаптики бавовняних та лляної тканин, кольорові нитки.

Хід уроку

1. Організація класу

- Створення емоційної атмосфери.

Вже дзвінок нам дав сигнал

Працювати час настав

То ж, ми часу не гаймо

Працювати починаймо.

2. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності Повідомлення теми і мети уроку

«Лялька – уособлення образу людини.

Символіка українських народних ляльок»

Проблемне питання: Як ви вважаєте, чому лялькою найбільше люблять гратися діти? (Материнські інстинкти, схожа на людину та ін.)

Гра «Хто більше?» назве різновидів народних ляльок які вони знають (мотанки з кукурудзиння, ниток, соломи, трави… вузлову)

3. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя

Лялька-мотанка, про яку ми сьогодні говоримо, стилізована або трансформована фігура людини. Повторення: пропорції людини.

Розповідь учителя

Що ж таке традиційна лялька виконана вузловим методом? Таку ляльку виготовляли способом зв’язування і накручування вузлів без голки та ножиців, тому вона і називається «вузликова лялька». 5 цікавих фактів про ляльки-мотанки

1. У ляльок-мотанок немає обличчя ...
2. При виготовлені не можна користуватися гострими предметами ...
3. Для створення використовували старий одяг ...
4. При зав'язуванні вузликів потрібно загадати бажання ...
5. Одяг для мотанок має власне значення

Ляльки-мотанки виготовляли майстрині для різних подій: якщо на весілля, то на голову їй чіпляли віночок із квітів, шили український одяг, а ще, обов'язково! - виробляли й пару, тобто до молодої й молодого… Коли робили велику ляльку, яка в руках тримала меншу, з вигляду дитинку, то це був знак на поповнення в родині.

В українських селах дівчат вчили робити ляльок-мотанок задовго до шлюбу, і разом із посагом вони приносили їх у чоловікову хату. У родині чоловіка дозволялося молодій дружині гратися мотанкою, щоб швидше з'явилися на світ здорові дітки. А з їх народженням ляльки віддавали малечі.

- Дуже важливий такий момент - лялька-мотанка не шиється, а робиться намотуванням, лише за допомогою ниток, стрічок, тканини. Раніше в Україні кожна дівчинка мала вміти робити цей оберіг, тому дівчата прагнули освоїти це мистецтво не гірше, ніж вишивання чи ткацтво. А взагалі-то, лялькарка повинна мати дужі руки, щоб мотати іграшку.

Для її виготовлення використовувалися натуральні тканини. Основою може слугувати рулончик тканини, кукурудзяний качан або шишка. Лялька виконується намотуванням по спіралі.

Перший етап - створення голови; другий – накладання складної форми триколірного хреста на обличчі ляльки, третій – утворення тулуба (при цьому вільні кінці тканини примотуються до кукурудзяного качана) та грудей. Далі намотуються сорочка, спідниця, керсетка - одяг ляльки. Під час створення такої української іграшки важлива кожна дрібниця. 

Майстриня передавала ляльці свій настрій, думки та енергію. Важливо, що ляльку-оберіг створювали відразу цілком, тобто майстрині не дозволялося відволікатися та переривати творчий процес.  Здавна вважали, що мотанка могла приносити лише добро.

Українська лялька-мотанка повинна мати обов’язкові елементи одягу, у яких є певне значення. Спідниця символізує землю, сорочка – позначає три часи: минулий, теперішній та майбутній; обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – символізує зв’язок із небом.

Особливо хочеться звернути увагу на вінок та весільну квітку. Вони виготовлені за традиціями вінка кінця ХІХ ст. – І половини ХХ ст., що побутував на Наддніпрянщині. В ньому широко використовувались такі матеріали як штучні паперові квіти та парафінові «ягідки». За свідченням жителів с.Суботів Чигиринського району подібні вінки виготовляли і у цьому селі. Вмочаючи нитку, почергово в розтоплений парафін та холодну воду, отримували парафінові «ягідки», які з’єднували у грона. (Подібний вінок зберігається і у фондах Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»).

Зважаючи на те, що за спогадами суботян наречена повинна була мати лише одну косу, яка по завершенню обряду, перепліталася у дві – «щоб у парі були», лялька має лише одну косу. До віночка прикріплені 12 стрічок різних кольорів, кожна з яких була оберегом, захищаючи волосся від чужого ока. Стрічки вимірювали по довжині коси та розрізали нижче, щоб її сховати.

Бесіда.

Особливе місце в одязі ляльки займає фартушок, який оздоблений візерунком. Всі візерунки – це стилізація природних форм.

- Які візерунки ви знаєте? (геометричні, рослинні, зооморфні, зустрічаються у вишивці антропоморфні – символічні зображення людей)

Учитель супроводжує свої пояснення демонстрацією виробів або зображень вузлових ляльок та різні види візерунків.

4. Фізкультрозминка

Учитель демонструє матеріали та інструменти необхідні для виготовлення ляльки, а діти за допомогою рухів спробують показати ці інструменти та матеріали.

5. Практична робота

Сьогодні на уроці ми з вами нестандартно підійдемо до виготовлення ляльки. А саме зробимо дуже просту,але популярну іграшку зайчика на пальці.

1.Беремо прямокутник з тканини.

2.Формуемо вуха зайця.

3.Фіксуемо довжину вуха ниткою та обмотуемо 3 рази.

4.Набиваемо голівку ватою.

5.Фіксуемо ниткою шію.

6.Складаемо тканину рівно до низу.

7.Закручуемо плотно тканину догори-ручки.

8.Не домотуючи 6-8 см прикладаємо згорнуту частину до шії.

9. Фіксуемо нахрест з кожної сторони.

10.Нитку,що залишилась обмотуємо навколо поясу.

Наш зайчик на пальчик готовий!