Лялька-мотанка – історія виникнення, призначення та традиції виготовлення

Історично відомо, що перші такі вироби з’ явились приблизно п’ять тисяч років тому. Це стосується саме конкретного типу ляльки, адже в інших країнах по всьому світові їх виготовляли ще раніше. Матері та бабусі робили іграшки для дітей, щоб ті забавлялись та переставали плакати. Пізніше, з формуванням прадавніх вірувань, ляльки уособлювали сили природи, древніх богів, зміну пір року

Ляльки повинні були передавати тільки світлі та добрі помисли, спрямовувати людину жити праведно, творити добро та пам’ятати про силу зв’язку поколінь. Перші українські мотанки ще називали вузликовими.

Для того, аби виконувати свої задачі, цей сакральний витвір мав бути досить яскравим, мати привабливий вигляд. З цією метою частини матеріалу підфарбовували, розписували малюнками, орнаментами та візерунками. Барвники мали бути лише натуральними, а сама тканина ставала образом духу та мудрості, що передавалась від предків до наступних поколінь.

Типи та призначення ляльок-мотанок

Дитячі майстрували лиш для забави.

Так у малюка розвивалася дрібна моторика, почуття відповідальності, бажання піклуватись про когось слабшого та залежного. Часто в такі ляльки додавали шматочок хліба, а немовлята гралися таким виробом як смочком, заспокоювали себе.

Для обрядів. Їх виготовляли та діставали на особливі обрядові свята, події. Ляльки мали конкретні назви та пов’язувались зі святами (Вербна, Масляна, Наречена, Пасхальна та інші). Ляльки також могли брати участь у весільних дійствах та займали почесне місце у родині.

Оберегові. Це найпоширеніший вид мотанок, який сьогодні знову набуває популярності. Вони призначені, аби захищати дітей, дорослих від злих духів, темних сил, різних бід, хвороб, зурочування. Майстрині вкладали у маленькі фігурки думки про добробут, достаток, можливість завести власну родину, знайти нареченого, народити дитину, жити у щасті та злагоді

Символіка кольорів мотанок

         жовтий – властивий сонцю, його життєдайній

силі, світлу, добру, початку нового дня, розквіту сил;

         червоний – сила крові, родинний зв’язок,

можливість відвести темні сили, захистити від них, хвороб (варто згадати сучасний модний оберіг – червону нитку на зап’ястку);

     зелений означав юність, молодість, рух сил природи, розквіт, відродження, здоров’я;

   синій та блакитний натякали на енергію води;           білий втілював чистоту, гармонію, небесний

захист, присутність вищих сил в житті людини;

     коричневий означав родючість землі, зв’язок із родом, природою.

Є кілька важливих моментів, котрих наші предки мали        дотримуватись        у       процесі   створення лялькового оберега:

1.             Ніколи не використовувати голку. Для створення брали лише основу, тканину та нитки. Сучасні виробники, які представляють колекційні екземпляри та наголошують на естетичному значенні, шиють голкою, гаптують камінням, блискітками, бісером іншим оздобленням. Класична мотанка була набагато простішою, а процес мав магічний сенс.

2.             Голова могла робитись з кульки хліба, дерев’ яної бусини, макової «коробочки» (для родючості, захисту дому від нечистої сили).

3           Під час виготовлення співали особливі пісні, які були характерні для містичних обрядів, прикликання світлих захисних сил, передавання власної доброї енергії, турботи, піклування.

4           Голова формувалась виключно методом скручування спіралі, що означало нескінченність, буття, відродження, життєвий цикл, вічність.

5           Вузлові ляльки мотались лише за рухом сонця, тільки так виріб міг принести добробут, вдачу, щастя.

Для створення іграшки брали лише конопляне або лляне волокно, що додавало певної містичної сили.

Українськими ляльками етнографи зацікавилися наприкінці XIX — початку XX ст. Ляльки з Полтавщини (так звані решетилівські) були зібрані на початку XX ст. засновником музею іграшки в Сергієвім Посаді Миколою Бартрамом (1873–1931). 

Чотириюрідний брат Михайла

Грушевського, дослідник Марко Грушевський (1865–1938) мав колекцію давньоукраїнських ляльок, зібраних у 1900-х рр, в Суботові, Чигиринського повіту.

Українська лялька-мотанка - це не просто іграшка, а оберіг і архетип, що має багато значень, символізує безперервний зв’язок між поколіннями, минулим і майбутнім.

Один із способів виготовлення ляльки мотанки