"Лялькова вистава від Миколая". Сценарій розваги для дітей старшого дошкільного віку.

           «Святий Миколай, до нас завітай»

            (Сценарій  лялькової    вистави для дітей середнього та старшого дошкільного віку)

Мета:         навчати дітей історії виникнення дня Святого Миколая, традицій його святкування на Україні. Навчати культурі сценічного виступу, виразному виконанні віршів, пісень. Розвивати творчі здібності, акторську майстерність, колективну відповідальність. Познайомити дітей з ляльковим Миколаєм. Навчати культурі перегляду лялькової вистави. Навчати розділяти вчинки на добрі і погані. Виховувати повагу до Святого Миколая, його вимог до дітей: бути чемними, слухняними, чесними, добрими, тощо. Розвивати в дітях такі якості, як співчуття, чуйність до ближнього, вміння прощати. Подарувати дітям незабутню лялькову виставу.

Обладнання:       святково прикрашена зала, стільчики на загальну кількість дітей, ляльковий театр, лялькові герої, музичний центр.

Матеріали:           диски з фонограмами пісень та танців.

Підготовча робота:    виготовлення прикрас для залу,  розучування пісні «Ой, хто,  хто, Миколая любить»,  розучування віршів, підготовча робота  з постановки вистави.

                                            Хід заходу:

Ведуча:               Добрий день усім, хто до нас завітав.  Сьогодні ми вшановуєм  день святого Миколая. Це свято здавна дуже полюбилось нашому українському народу. Про Миколая складають легенди, співають пісні, прославляють його у віршах. То ж запрошуєм діток  старшої групи  до виступу із своїми віршами.

1дитина 

Ще ніхто його не бачив, 

Та у ліжечка дитячі 

Він кладе під подушки 

Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо 

І сьогодні спать не буду. 

 Довго-довго я не спав: 
Все чекав, чекав, чекав...

2 дитина

Починаю вже дрімати... 
Миколай зайшов в кімнату, 
Він схилився наді мною 
І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче. 
Хочу я відкрити очі, 
Та не можу, мабуть, сплю. 
Миколая я люблю!

3 дитина
Нічка зорі розсипає, 
Тихо-тихо сніг лягає, 
Він до кожного віконця 
Диво-дивне наближає.

І Андрійко, і Марійка 
Кожен з них чудес чекає, 
Бо готуються зустріти 
Час Святого Миколая.

4 дитина

Знають діти: Миколай 
Добрих, чемних поважає, 
Гарним дітям у панчішку 
Він дарунок укладає. 
Хто не слухав - тому різку 
Під подушку заховає.

5 дитина
Через поле, через гай 
Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці 
Він усім несе гостинці.

То ж бринить від щастя край —
Тут ступає Миколай.

Хоч надворі і пороша, 
Сніться діткам, сни хороші.

Бо з дарунками в торбинці, 
Є чудові сни-гостинці.
6 дитина 
Ходить він завжди вночі 
Має від дверей ключі, 
Знає, хто живе і де,
Як себе щодня веде.

Чемним діткам, хоч потроху, 
В чобітки та у панчохи
Він кладе потішки, 
А нечемним - мишки! 
Хто це? Швидко відгадай! 
Це наш любий... всі діти разом: Миколай!

 Ведуча:      А хто ж такий був цей Миколай? Чому його так полюбили люди ви зараз дізнаєтесь.

    Давно-давно, жив хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові велике майно.Та  Миколай мав дуже добре серце і хотів допомагати всім довкола.

Під покровом ночі Миколай брав на плечі мішок з харчами, грошима і одягом та йшов до осель бідняків. А там підкидав подарунки у вікна.Дуже любив він дітей, тому вони найпершими отримували подарунки.Але не забував і про вдів, сиріт і інших нужденних.Минули роки. Миколай став священником, а далі і єпископом. Всі шанували і любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою й подарунками.

Коли Миколай помер і його душа стала перед Господнім престолом, Господь спитав:-Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?

- Нічого не бажаю, - відповів Миколай, - тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей.

Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:- Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.

 У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно - саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.

Взагалі-то напередодні чарівної ночі потрібно написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: Чи то Ангел, чи то яка пташка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком не писемний, то святий і так здогадається. Але не всім Миколай роздає подарунки, а тільки слухняним та добрим діткам.

А якщо йому трапляються неслухняні, то їм дістається різочка, але тоненька і не довга.  

                      Діти, а ви були слухняними?  (Так.)

                      Хочете, щоб Миколай завітав до нас у садочок? (Так.)

                      Нумо покличем його!                

                      Діти кличуть:   Святий Миколай до нас завітай!

                      Під пісню « Іде святий Миколай»   з’являєься ляльковий Миколай.

 Миколай:    Добрий день любі дітки!  (Діти вітаються)

Миколай:     Я цілий рік наглядав за вами, адже треба, щоб ви росли чесними і щедрими, добрими і вірними, щоб тішилися вами тато й мама.       Я знаю ви дуже хороші діти. Ви на мене чекали і віршики вивчали. А хто мені віршика розкаже?

                 Діти виходять по-черзі і розповідають свої вірші.

1 дитина:  По дорозі йде дідусь з купою пакунків — 
                   Це несе вже Миколай дітям подарунки.

                   А хто буде маму й татка слухати щоденно, 
                   То до того Миколай прийде недаремно.

2 дитина:   Принесе він цілі міхи найкращих гостинців, 
                    А для повної утіхи — ще й всім по ялинці.

                   І дівчаткам, і хлоп'яткам цукерки приносить, 
                   Ще й у Бога для усіх здоров'ячка просить.

3 дитина:   А хто щиро Миколая слухає і любить, 
                   Того святий Миколай серцем приголубить.

                   Подай, Боже, нашим дітям у мирі зростати, 
                   Щастя, злагоди й любові у достатку мати.

                                       ( Миколай хвалить дітей)

Ведуча:       Ми і пісню тобі заспіваєм.

                    Пісня « Ой, хто, хто Миколая любить»

Миколай:          Дякую, вам діти за гарну пісню.

                           Та я прийшов не один. А приніс із собою одну добру і повчальну казку.  Це казка про двох діток: братика Іванка і сестричку Оленку.  Побачимо, хто з них був чемним а хто неслухняним. Тож сідайте зручніше, починаємо нашу казку.

Звучить музика.

           Виходить Іванко:    Ну, нарешті, скінчились уроки в школі. А то вже не сила було сидіти за партою. Все вчать, вчать, аж голова болить. Навіщо стільки вчити, я і так все знаю і вмію. Ось наприклад: 1 + 1 буде 3. Так?

Ні? (кажуть діти)

Як ні? А скільки ж?

Ведуча: Діти, скільки буде 1+1?       Так два.

Іванко:       Це ж треба, які діти в садочку розумні. А хто скаже, що це?

У норі хатинку має,
Хліб, сирочок полюбляє.
По підлозі тишком-нишком
Бігає сіренька ... мишка.
***
Гострі зуби, сірі лапи,
Дуже схожий на собаку,
І полює дуже ловко,
Що, впізнали, друзі,...вовка?
***
У кущах вона ночує
І на зайчика полює.
Вся руденька ця сестричка,
А зовуть її...лисичка.
***
Скачуть по болоті
Зелененькі лапки,
Квакають завзято
Веселенькі ...жабки.
***
Засвітився на травинці
Вогник, ніби маячок.
Це з ліхтариком на спинці
Спочиває...світлячок.
***
Заміта сліди хвостом,
Як біжить бува селом.
Схопить курочку - і в ліс.
Отакий він хитрий...лис.
***
На землі і під водою
Носить хатку із собою.
Хто ж ця розумаха?
Звісно,...черепаха.
***
У воді пливе без ліні,
Спочтиває на крижині,
Ловить рибу день у день
На обід собі...тюлень.

 Іванко:  Ну й кмітливі ви діти. Треба мені краще вчитись. Ой, щось я зголоднів. А в мене ж є пиріжечок, який мені матуся поклала. Зараз я його з’їм.

З’являється кошеня.

Іванко:  Ой, кошеня якесь приблудилось. Напевно хоче їсти. А я і сам голодний. Ану геть звідси.  Кошеня тікає. 

Прилітає пташечка.

Іванко:   О, ще одна голодна. Киш, киш, звідси. Не дадуть спокійно поїсти. Піду вже скоріше додому.

Збоку виглядає Святий Миколай.

Миколай:    Оце так хлопчик, ну й засмутив мене. 

Мабуть залишиться без подарунка. Діти, а ви як гадаєте, треба Іванкові давати подарунка ? А що він зробив поганого?.....

Так, він пожалів шматочок пиріжечка кошеняті, та пару крихт пташці. Ой хтось іде, треба сховатись.

                        Виходить сестричка Оленка.

Оленка:         Ой, так сьогодні було цікаво в школі, я стільки нового дізналася.  Щось я зголодніла. Десь в мене є пиріжечок від матусі. Зараз дістану.

Вибігає кошенятко. 

Оленка:   Ой, яке гарненьке кошеня, мабуть голодне, на візьми шматочок .  Кошеня їсть і дякує. 

Підлітає пташечка.

Оленка:  Ой, я і тебе пташко нагодую. Дає крихти.  Їжте, мені не шкода.

Я вже дійшла до своєї домівки. Іде.

                      (Знову виглядає святий Миколай)

Миколай:  А от Оленка мене порадувала, це добра і чуйна дівчинка.

Отакій дитині я обов’язково принесу подарунка. Діти, чи правильно вчинила Оленка?.....  Ну, що ж , піду по подарунка Оленці. Іде.

Оленка:    Привіт Іванку! Як в тебе справи?Як пройшов в тебе день?

Іванко:      Ой, не питай.  Сьогодні я розбив в школі шибку м’ячем, мама певно буде сварити. А по дорозі ще якесь кошеня причепилось із пташкою, то яїх прогнав геть.

Оленка:     Ой, Іванку, що ж ти накоїв? Адже сьогодні святий Миколай ходить, дивиться  кому приносити подарунки, а кому різочки.

Іванко:    Ой, і справді, я й забув. Напевно мені точно буде різочка.

                    Пісня «Миколай до мене не прийде».

Ведуча:   Діти, як ви гадаєте, чи може Миколай принести подарунок Іванкові? А Оленці?   А що потрібно зробити Іванкові, щоб Миколай його пробачив? Так, йому потрібно вибачитись перед кошеням і пташкою. І тоді, можливо Миколай принесе і йому подарунка.

Іванко:    Я зараз, я миттю побіжу на вулицю.

Біжить і кличе кошеня. Кс- Кс –Кс…  Вибігає кошеня.

Іванко:     Ось де ти моє маленьке. Пробач мені. (обіймає його).

Я тобі ковбаски приніс. Ти мабуть не маєш де жити? Ходімо зі мною, будеш в мене жити.

Кошенятко:  Дякую тобі Іванко.

Вилітає пташка.  

Іванко:      А ось і пташка знайома. Дає їй хліба. Я змайструю тобі годівничку і буду доглядати, щоб в ній завжди була тобі їжа. Ходімо кошеня.  Я тебе зігрію вдома. (Ідуть.)

Виглядає Миколай:   Оце так потішив мене Іванко. Діти пробачимо Іванка? Гарний він  зробив вчинок? Ну, тоді піду за подарунком і для сестрички і для братика.(іде)

Оленка і Іванко лягають спати.

Оленка: Іванко, швидше лягаймо спати, щоб святий Миколай до нас завітав скоріше.

Іванко:  Так, він приходить тільки до тих діток, які міцно сплять.

Засинають.     Звучить  пісня « Святий Миколай».

Миколай кладе подарунки.( Можна повісити шкарпетки).

Миколай: Я обов’язково завітаю до всіх діток. Будьте чемними дітьми.      До побачення мої хороші. (Іде.)

Прокидаються діти і радіють подарункам.

Оленка:  Дякуємо тобі, Святий Миколай!

Іванко:  Дякуємо тобі, покровитель всіх дітей!

Пісня   « Миколай».  Всі лялькові герої танцюють.

Ведуча:     Ми бажаємо вам діти бути добрими, чемними, слухняними, дружніми, милосердними і завжди отримувати подарунки від Святого Миколая.  То ж сьогодні засинайте міцніше і чекайте на справжнє диво.  Прощавайте, любі діти. На все добре.