Любов Пономаренко. «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності

Тринадцяте квітня. Класна робота«Гер переможений» Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності

- Я вітаю тих, хто сьогодні на уроці. - Я вітаю тих, хто посміхається. - Я вітаю вас, творці сьогоднішнього уроку, адже сьогодні ми працюємо разом. Кожному із вас я хочу побажати, щоб на уроці ви були: У – усміхненими; С – сміливими; П – прогресивними; І – ініціативними;  Х – хоробрими. 

Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє. Проповідь. Глава 24.17 Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром. Послання апостола Павла до Римлян.  Святе письмо. 12.21 Епіграфи уроку:

1 епіграф2 епіграф. Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром.  Святе письмо. 12.21належать наймудрішому цареві Соломону, що жив майже за тисячу років до Різдва Христового. Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє. Проповідь. Глава 24.17 належать апостолові Павлу, який писав послання до римлян відразу після розп’яття Христа. Поясніть, як ви розумієте зміст епіграфів уроку.

Людина повинна за будь-яких обставин залишатися людиною. Треба любити своїх ворогів, а зло перемагати добром.

Впродовж багатьох уроків ми працювали над темою «Ти знаєш, що ти – людина?» Що значить - бути людиною?

Відомий факт, як один давньогрецький філософ – учитель поставив своїм учням запитання: «У чому призначення людини?» Помовчав. А потім сам на нього відповів: «Бути людиною!» Усе це звучить досить дивно, але водночас просто. Над цим питанням замислювались в усі часи.

Коротко поділіться враженнями, хто з героїв вивчених нами творів є справжньою людиною? Чому?

Ліни Костенко «Крила»Крилата людина, яка вміє творити, любити, працювати, довіряти. Климко (з однойменної повісті Григора Тютюнника) – це приклад доброти, чуйності, співчуття, самопожертви, любові, щирості, щедрості.

Робота в групах. Знайдіть у тексті епізоди, які б розкрили стосунки між полоненими і дорослими, між полоненими і дітьми. 321 Полонені: «зводили цей квартал з любов'ю і розпачем», …….. Дорослі: «Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував...», Діти: «ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння,….

1 Полонені: «зводили цей квартал з любов'ю і розпачем», «не любили цей народ, не любили будинки», «але тільки-но звівся фундамент...», «Фрідріх скопав маленьку грядочку...», Висновок: Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук. Із любов'ю згадували свою домівку, рідню. Були вдячні вдовам за допомогу. Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром. «ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау», «у Фрідріха теж була фотокартка...», «Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли», «Саджав нас на коліна та співав...» Робота в групах

Робота в групах2 Дорослі: «Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував...», «...гиркав охоронець», «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх...», «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною», «...самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували», «його поховали за містом...» Висновок: Дорослі розуміють Фрідріха краще за дітей, тому поводяться більш толерантно. Найбільше німців жаліли вдови, намагалися чимось допомогти. Ненависть змінилася милосердям, бо розуміли, що прості німці – заручники фашизму.

3 Діти: «ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв'язали його травою і поставили на грядці», «І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку», «ми не могли його не дражнити», «ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав...» Висновок: Дівчинка та її друзі жорстоко поводилися з полоненим німцем тільки тому, що окупанти принесли багато горя в їхнє дитяче життя. Навіть добре ставлення до них Фрідріха не пом'якшувало їхніх сердець. Вони ще не розуміли, що для хворого Фрідріха ця війна стала трагедією. Робота в групах

- Чи змінилося життя Фрідріха з приходом осені? Сили почали покидати Фрідріха, «робив тільки прикраси зі шматочків цегли – сонця і квіти…»

Що сталося з Фрідріхом? Із чим це, на ваш погляд, було зв’язано? Безнадія, хвороба, а можливо, недитяча жорстокість дітей?

Як ви розумієте речення «Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла» ? Весь цей час він залишався живим завдяки своїй «силі духу».

ФСвій. Світ. Любов, розпач, будинок, робота, грядочка, насіннядіти, фотографія, сонця і квіти із цегли. Чужий світ для Фрідріха Брутальна лайка, страх, байдужість Гиркав охоронець, діти розкидали його грядку. ДУША

- Що в поведінці Фрідріха було найдивнішим? - Які художні деталі вказують на це? - Що привернуло увагу оповідача, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?- Чому дівчинка не зірвала квітку? Чому з квіткою опинився нечіпаний і хрест з паличок?

- Якою подією завершується твір? - Навіщо Фрідріх сховав фотокартку? Про що говорить ця художня деталь?

Ця фотографія після багатьох років стає ще одним підтвердженням людської доброти і подає читачам надію, що Фрідріхові діти, можливо, довідаються, яким був їхній батько і де загинув. Автор залишає нам, читачам, відкрите запитання: «Ви не знаєте, де наш тато?»

Суд присяжних над жорстокістю дітей

Прокурор: висуне звинувачення дітям. Свідки: повідають нам про події, які відбувалися під час Другої світової війни очима письменників. Захисник: наведе вагомі докази – виправдання Фрідріха. Суддя: винесе вирок.

Прокурор: - Чи праві були діти, коли зробили з паличок хрест, розкидали маленьку «державу» Фрідріха? Так! Праві. Фрідріх – це німець. Він воював проти нашої держави. Армія Гітлера завдала багато горя нашому народу. Тому треба відповідати за свою жорстокість.

Свідки: Повернувсь лелека у село. А села нема, нема… Згоріло. Де ж йому гніздитися було?І у птаха серце заболіло. Він ступав по сивому дворі,Де крізь попіл – рясту білі іскри.І над ним ячали димарі. Димарі, неначе обеліски.

Якщо зібрати сльози матерів,Що пролились за дочок і синів,Які навік у битвах полягли,Які за щастя юність віддали,То море створиться із сліз отих,Із сліз печально гнівних і палких. Свідки:

І захисник: - Ми вважаємо, що діти неправі. Так! Армія Гітлера була жорстока, але німець на той час був полоненим, беззахисним, слабким і хворим. Просто людина, яка викликала до себе співчуття. ІІ захисник: - Так! Він німець, але, як бачимо, був хорошим батьком, любив працювати на землі – сіяв, вирощував.

Свідки: - Фрідріх опинився на фронті скоріш за все не з власної волі, а за наказом свого головнокомандуючого. Не можна нам відповідати жорстокістю на жорстокість.

Вирок судді: - Війна – відворотне, жахливе явище суспільства. Але треба в будь-якій ситуації залишатися людиною. Жорстокості у світі не повинно бути. На жорстокість треба відповідати добром.

Уявімо, що ви виходите з зали суду, а я, кореспондент, вас запитую: Скажіть, з якими почуттями ви виходите з зали суду?- Висловіть свою точку зору щодо вироку суду.

Паспорт твору. Літературний рід: епос. Жанр: новела. Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками). Ідея: осуд війни, зла, насильства;утвердження милосердя, співчуття;ідея прощення як складова гуманізму;необхідність у будь-якій ситуації залишатися людиною. Основна думка - ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець заручник фашизму.

Прийом «Кластер»Складіть ґроно: яким постає полонений німець у творі «Гер переможений»? Любитьдітейнещаснийсентимен-тальниймає потяг до красивразливийпрацьовитийталановитийнаполегливийхворийсумує за миром(Ґронування)

345 Людина і війна. Проблематика твору 2Історична пам’ять. Милосердя. Краса і буденність. Зміст людського життя. Добро і зло.6 Батьки і діти. Гуманізм.871

Робота в групах321«Дослідники» визначають композицію твору Експозиція: Зав'язка: Кульмінація: Розв'язка:«Літературознавці» працюють над художньою деталлю, її роллю у творі.«Художники» із ілюстрацій до твору роблять колаж.

Життядоброзло

- Поміркуйте, які особливості побудови твору ви помітили. - Які важливі події відбулися в житті міста і в душі оповідача за 50 років? Висновок. Із роками людина стає мудрішою, набирається життєвого досвіду і починає розуміти, для чого вона прийшла на цей світ, яка її місія на землі. Врешті-решт приходить усвідомлення, що прощення — одна з найголовніших людських чеснот.

життяродинасім’ябатькидітитурботазатишокмайбутнєзахищеністьдобролюбовспокійказкаувагадитинство

Сьогодні на уроці ми пригадали такі поняття як гуманізм, толерантність, усвідомили, які ж страшні наслідки несе війна людям. Але, яким би не було життя,  я хочу, щоб ви завжди залишалися Людьми. І в житті, як на полі мінному, Я просила у цьому сторіччі Хоч би той магазинний мінімум: Люди, будьте взаємно ввічливі! І якби на те моя воля, Написала б я скрізь курсивами: Так багато на світі горя, Люди, будьте взаємно красивими! Ліни Костенко

Домашнє завдання. Продовжити новелу: «Зустріч дівчинки - жінки з доньками Фрідріха»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ: Google картинки. Режим доступу: http://images.google.uа -URL: https://uk.wikipedia.org/wiki-URL: https://www.youtube.com/watch?v=STnp. Jm. QET4 Y-URL: https://dovidka.biz.ua/ger-peremozheniy-skorocheno/-URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3583-URL: https://vseosvita.ua/library/embed/01003ejk-8797.docx.html

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіАвтор ресурсу