Любов Пономаренко. «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели (роль деталей, поєднання різних часових площин тощо).

Урок №

Тема. Любов Пономаренко. «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели (роль деталей, поєднання різних часових площин тощо).

Мета:

ознайомитись із життям і творчістю Л.Пономаренко, її твором “Гер         переможений”; простежити гуманістичний пафос новели, з’ясувати причини  такого явища як жорстокість дітей по відношенню до німця, повторити поняття   новели як жанру епосу;

розвивати навички самостійної роботи з книгою, уміння   проводити спостереження над художнім текстом,  вміння грамотно висловлювати власні думки, коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв, формувати свій світогляд;

виховувати почуття гуманізму, доброти, милосердя, уміння прощати, любити людину.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедіна презентація.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань умінь і навичок. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Слово  вчителя

Діти, життя дається один раз людині в цьому світі, і воно безцінне. Спочатку у світ ми приходимо маленькими дітьми з чистою душею, щирі, відкриті, безпосередні. Як говорить народна мудрість, «устами дітей говорить істина». Це вже потім, коли людина стає старшою, вона чомусь губить 3 велич своєї душі в силу різних життєвих обставин. Я сподіваюся, що ваші душі не заплямувала ще настільки буденна реальність життя, ви зможете продемонструвати крила власного серця на сьогоднішньому уроці. Адже торкнемося ми нині одвічних життєвих проблем: добра і зла, жорстокості та любові тощо.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

• Слово  вчителя

Любов Пономаренко. Новела «Гер переможений». Наскрізний гуманістичний пафос новели. Визначення цілей колективної та власної діяльності. З’ясувати, як термін «гуманістичний пафос» розкрито у новелі, повторити жанрові ознаки новели, визначити ідею твору, удосконалювати вміння висловлювати і відстоювати власні думки.

ІV. Сприймання та засвоєння нового матеріалу.

• Слово  вчителя

Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви скористалися матеріалом із мого блогу: переглянули відеоролик про початок Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., відеофрагмент про перших полонених німців, прочитали словникові статті з визначеннями понять «гуманізм», «гуманістичний», «пафос», «новела», «художня деталь», а також розлогіше ознайомилися з біографією Л.Пономаренко.

• Питання до біографії Л.Пономаренко:

1. Звідки родом Л.Пономаренко?
2. Який вищий навчальний заклад закінчила?
3. Ким працювала?
4. Лауреатом яких літературних премій була?
5. Де друкувалися її твори?

Любов Пономаренко народилася 25 травня 1955 року в селі Іванківці, що на Чернігівщині. У 1978 році закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут імені Миколи Гоголя. Працювала вчителем російської мови та літератури, в редакції газети.

З 1987 року мешкає на Полтавщині в місті Гребінка. Працює власним кореспондентом Всеукраїнської громадсько-політичної газети  «Зоря Полтавщини».

Твори письменниці друкувалися в багатьох газетах та часописах, також друкувалися за кордоном – в Німеччині та Японії.

Автор книг новел, оповідань та повістей «Тільки світу» (1984 р.), «Дерево облич» (1999 р.), «Ніч у кав’ярні самотніх душ» (2004 р.), «Портрет жінки у профіль з рушницею) (2005 р.).

Письменниця – лауреат літературних премій:

• Міжнародної імені Олеся Гончара (2000 р.);
• Всеукраїнської «Благовіст» (1998 р.);
• Обласної імені Панаса Мирного (2005 р.).

1999 року вийшла друга збірка прозових творів під назвою «Дерево облич». Туди і увійшов твір «Гер переможений». Написаний він на основі справжніх фактів. У містечку Гребінка, де письменниця  зараз живе,  багато будинків після війни побудували полонені німецькі солдати. Це розповідь про одного з них.

Війна – страшне явище. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю чоловіків, які зі зброєю в руках пішли на фронт, не легша була доля дітей, жінок, стареньких, які залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від голоду і холоду.

• Асоціативне гроно «Війна»

(смерть, голод, горе, поранення, сирітство, розруха)

У війні, як правило, бувають переможці й переможені. Переможців, особливо у справедливій війні, уславлюють, у пошані схиляють перед ними голову.

• А от що можна сказати про переможених? Тих, наприклад, які потрапили на війну не з власної волі?

Це дуже складне питання.

• Як же ставитись до переможених загарбників, що принесли стільки горя на нашу землю?

Ненавидіти, пробачати, бути байдужим до їхньої долі?

• Асоціативне гроно «Полонений»

(приниження, голод, сум, важка робота, смерть, знущання)

Про це ми і поміркуємо на уроці.

• Робота над змістом новели:

1. Коли відбуваються події, зображені у творі?
2. Зачитати, яку роботу виконували полонені німці?
3. Чим займався Фрідріх після робочого дня?
4. Що робили діти, коли побачили скопану грядку?
5. Як ставилися жителі міста до полонених?
6. Чим любив хизуватися Фрідріх?
7. Коли і чому німець перестав садити грядку?
8. Яке він знайшов інше заняття?
9. Яка трагічна подія сталася з Фрідріхом?
10. Що привернуло увагу оповідачки, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?
11. Чому дівчина не зірвала квітку?
12. Якою подією завершується твір?

• Міні-дослідження (3 групи)

• Дібрати цитатний матеріал

ставлення полонених до міста, його жителів;

Полонені «зводили цей квартал з любов’ю і розпачем»; «не любили цей народ, не любили будинки»; «Фрідріх саджав нас на коліна та співав: полонені «всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау». Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук, з любов’ю згадували свою домівку, були вдячні вдовам за допомогу. Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром.

 ставлення дорослих до полонених;

«Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував»; «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх»; «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною»; «самотні жінки стояли подовгу, роздивлялися прикраси і навіть сплакували».

ставлення дітей до полонених.

« ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці»; «і ми цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку»; «ми не могли його не дражнити, ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав».

• «Займи позицію»

• Фрідріх – жертва чи ворог? Чому?
• Які слова, словосполучення несуть символічний характер або на щось натякають?
• Як вони називаються в літературі?

Художня деталь — засіб словесного та малярського мисте­цтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функ­ція. Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у сконцентрованому, спресованому вигляді еко­номно і з великою експресивністю дає змогу виразити авторську ідею твору. Художня деталь з’являється часто внаслідок інтуї­тивного імпульсу, як осяяння, навколо неї нерідко «організову­ється» уся будова твору. В одних випадках художня деталь може набирати характеру символу, в інших — бути деталлю-штрихом. У тексті цей спосіб мислення матеріалізується в речових, пор­третних, пейзажних, інтер’єрних деталях. Художня деталь може надавати особливого забарвлення мовленню персонажа тощо. Вона буває як наскрізною (повторюваною) у творі, так і одномо­ментною, але в кожному разі вона має в собі прихований зміст, підтекст, може викликати широкий спектр асоціацій, здатна замінити собою розлогий опис, авторську характеристику, мір­кування, цілий епізод тощо.

• Запис у зошитах

1. Квітка на клумбі (нагідка) – любов до прекрасного, всеперемагаюча сила добра.
2. Квітка, що розцвіла посеред грудня – пам’ять
3. Хрест – крах надій і сподівань.
4. Речі та їжа, що давали жінки полоненим – милосердя, прощення
5. Цигарка охоронця, якою він пригощає полонених – співчуття, людяність.
6. Фотокартки – те, що з’єднувало німців з рідними, те, що було для них найдорожчим, згадка про мирне життя і жаль за ним.

• Яка з цих деталей найбільше пов’язана з ідеєю твору?

(Знайдена фотокартка)

Фотокартка знаходилася у рукавиці – ніби лист у конверті, лист у вічність

Листопад, 1941р

Війна – це завжди горе.

• Яку думку хотіла донести до нас авторка? (ідея, ідейний зміст)

• осуд війни, зла;
• утвердження милосердя, співчуття;
• ідея прощення .

• Яка незвичайна подія  у творі вас вразила? (у грудні розцвіла квітка)
• Для якого літературного жанру характерна несподівана розв’язка? (новела)
• Які ще деталі вказують на те, що це новела?

(Твір невеликий за обсягом, небагато героїв, події розгортаються швидко, присутня незвичайна подія, увага зосереджена на розкритті переживань героїв)

• Образ Фрідріха

Фрідріх – полонений німець. Фрідріх виділяється з групи полонених, він хворий на сухоти.

Зовнішність Фрідріха – «…Був худий, гнилозубий і брудний…»

Риси характеру Фрідріха:

• добрий,
• щирий,
• чуйний,
• поважно ставиться до дітей,
• жінок;
• працьовитий,
• майстер виробів з цегли, будівельної справи;
• цінує красу. (Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв (нагідки)

Фрідріх навіть в полоні намагався підтримувати любов до природи. Тому «коли протала земля» він копав грядочку та садив там квіти. Та діти розбивали грядку, розкидали каміння, кидали у них землею. Але герой не сердився. Він намагається розважити жорстоких дітей, пестить їх, співає їм пісні, робить прикраси з цеглин.

Діти любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав їх на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок.

Фрідріх дивував жінок «…Робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху…»

Так, він переможений, але він — живий, він не втратив снаги до життя, уміння бачити красу в дрібницях. У нього була фотокартка, якою він любив хизуватися. На ній були двоє дівчаток у білих сукенках і білих черевиках. Це були його доньки. Думаю, що хворий німець жив надією, що колись повернеться додому, обійме та поцілує власних дітей. На жаль, повернутися додому герою не судилося.

Коли туга за батьківщиною стає нестерпною, а хвороба виснажує, Фрідріх кінчає життя самогубством (повісився). Через багато років у стіні будинку, який зводили полонені, знаходять рукавицю з фотокарткою, із якої дивляться дві дівчинки, доньки Фрідріха, і немов запитують: «Ви не знаєте, де наш тато?»

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

• Робота в групах за сюжетом новели «Гер переможений»

Експозиція

Зав’язка

Розвиток дії

Кульмінація

Розв’язка

Експозиція: полонені німці зводили будинки.

Зав’язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів.

Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха.

Розв’язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками — згадка про полоненого німця.

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Підготуватись до контрольної роботи.