Номер слайду 8
ЗАЄЦЬ І РАКВранці заєць біля дуба. Одягнувся в білу шубу,Одягнувся, оглянувся,В довгі вуса посміхнувся:— Гарна шуба, шуба гожа,І на полюс з нею можна,Тільки жаль — чобіт нема,А надворі вже зима...—Обізвався дятел з клена:— Є знайомий рак у мене,По твоєму він заказу. Зшиє чоботи відразу.—Не ловив наш заєць гав,А побіг мерщій на став. Всівся заєць на колоду. Та й гукає прямо в воду:— Вилізь, раче, із води,—Вируч зайця із біди,—Зший новенькі чобітки,Щоб дзвеніли підківки,Щоб і шпори дзеленчали,Злого лиса відганяли.—Із води вилазить рак. Та й говорить зайцю так:— Раки взимку спочиваютьІ замовлень не приймають. От згадав би влітку нас,Зшили б чоботи ураз. Чи із хрому, чи юхтові,—Бігай, зайче, у обнові,Бережи своє здоров'я. Заєць тихо у одвіт:— Влітку тепло й без чобіт,Влітку завжди забуваю,Що прийде зима до гаю.— Думать треба,— каже рак,А тепер ходи вже так. До побачення, привіт... Заєць досі без чобіт.