Манівська робота "Фразеологізми із соматичним компонентом в іспанській мові"
1
Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації
Київське обласне територіальне відділення МАН України
Відділення мовознавства
Секція: іспанська мова
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ІЗ СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ
В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ
|
Роботу виконала: Кабула Олександра Юріївна, учениця 10-А класу Ліцею «Білоцерківський колегіум» Білоцерківської міської ради Київської області
|
|
|
|
Науковий керівник: учитель англійської та іспанської мови Ліцею «Білоцерківський колегіум» Білоцерківської міської ради Київської області
|
Біла Церква – 2021
Київське обласне територіальне відділення МАН України
Анотація
Кабула Олександра Юріївна,
учениця 10-А класу
Ліцею «Білоцерківський колегіум»
Білоцерківської міської ради
Київської області
Науковий керівник:
Руденко Марина Ігорівна, вчитель англійської та іспанської мови Ліцею «Білоцерківський колегіум» Білоцерківської міської ради Київської області
Фразеологізми із соматичним компонентом в іспанській мові
Науково-дослідницьку роботу присвячено аналізу фразеологічних одиниць іспанської мови, які містять у собі соматичний компонент.
У роботі досліджено поняття «фразеологічної одиниці» в сучасній лінгвістиці. Проаналізовано особливості цього поняття в когнітивній лінгвістиці та семантиці. Оцінено місце соматичної фразеології в сучасній іспанській мові.
Підраховано та проаналізовано соматизми з різними частинами тіла, їх здатність утворювати фразеологічні єдності та частота вживання в іспанській мові. Проаналізовано способи перекладу фразеологізмів на українську мову.
Встановлено співвідношення кількості фразеологізмів з компонентом «палець», «рука» та «голова» у двох мовах. Виділено лексико-семантичні групи фразеологізмів. Наведено приклади їх використання в іспанській та українській мові. Запропоновано переклади фразеологізмів з іспанською способами калькування, опису та адаптації.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, соматизм, соматичний компонент, когнітивна лінгвістика, семантика.
Departamento regional de Kyiv
Anotación
Kabula Oleksandra,
la estudiente del grado 10-A
del liceo “Colegio de Bila Tserkva”
del consejo municipal de Bila Tserkva
de la región de Kyiv
Dirigente científico:
Rudenko Maryna, la profesora del inglés y español del liceo “Colegio de Bila Tserkva” del consejo municipal de Bila Tserkva de la región de Kyiv
Los fraseologismos con componente somático en español
El trabajo de investigación está dedicado al análisis de unidades fraseológicas de la lengua española, que contienen un componente somático.
El concepto de "unidad fraseológica" en la lingüística moderna se investiga en el trabajo. Se analizan las peculiaridades de este concepto en lingüística cognitiva y semántica. Se estima el lugar de la fraseología somática en el español moderno.
Se calculan y analizan los somatismos con distintas partes del cuerpo, su capacidad de formar unidades fraseológicas y la frecuencia de su uso en español. Se analizan los métodos de traducción de los fraseologismos al ucraniano.
Se establece la relación del número de unidades fraseológicas con el componente "dedo", "mano" y "cabeza" en dos idiomas. Se distinguen grupos léxico-semánticos de unidades fraseológicas. Se dan ejemplos de su uso en español y ucraniano. Se ofrecen traducciones de unidades fraseológicas con métodos de rastreo, descripción y adaptación en español.
Palabras claves: unidad fraseológica, somatismo, componente somático, lingüística cognitiva, semántica.
ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ В СУЧАСНІЙ ІСПАНСЬКІЙ МОВІ
1.1. Поняття «фразеологічної одиниці» в сучасній лінгвістиці 7
1.2. Соматичний компонент в іспанських фразеологізмах 8
1.3. Способи перекладу іспанських фразеологізмів на українську мову 12
Висновки до розділу 1 17
РОЗДІЛ 2
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИТИЦІ ІЗ СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ
2.1. Класифікація фразеологічних одиниць із компонентом «палець» 18
2.2. Лексико-семантичні особливості фразеологічних одиниць із компонентом «рука» 21
2.3. Порівняльна характеристика фразеологізмів із компонентом «голова» в українській та іспанській мові 24
Висновки до розділу 2 25
ВИСНОВКИ 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 28
ВСТУП
Увага сучасних мовознавців спрямована на вивчення людського фактора в комунікативних процесах, тобто на дослідження ролі індивідуальних чинників в оволодінні певною мовою. Дослідження мови як засобу спілкування дає змогу розкрити та зрозуміти в ній ознаки людського феномену. Кожна структурна одиниця мовної системи, а отже й фразеологічна система також, виконує комунікативну функцію. Надзвичайно важливим залишається вивчення різних структурних і семантичних груп фразеологічних одиниць.
Соматична лексика – це лексика на позначення частин тіла. Вона становить одну з найбільш давніх універсальних лексичних груп і один із найактуальніших об’єктів дослідження в порівняльно-історичних, структурнопорівняльних і лінгвокультурологічних працях вітчизняних і закордонних лінгвістів, які виділяють цей пласт лексики здебільшого найпершим у лексико-тематичній стратифікації будь-якої мови.
Назви частин тіла широко використовують у фразеотворенні, проте значення таких фразеологізмів зрозуміле лише носіям даної культури. У той же час, вивчення національної специфіки даних елементів може допомогти уникнути непорозумінь при інтерпретації фразеологічних одиниць, сприяти підвищенню рівня міжкультурного спілкування.
Актуальність дослідження полягає у важливості розуміння фразеологічних одиниць для коректного перекладу. До того ж це дозволяє нам розуміти носіїв іспанської мови, що зменшує ситуації міжкультурного непорозуміння.
Мета дослідження – описати фразеологічні одиниці із соматичних компонентом, розподілити їх до певних лексико-семантичних груп, порівняти вираження однакової характеристики в іспанській та українській мові.
Для досягнення мети визначені наступні завдання:
- прояснити поняття фразеологічних одиниць, їхню класифікацію та значення соматичного компоненту, як частини цих одиниць;
- визначити способи перекладу таких фразеологізмів на українську мову;
- проаналізувати фразеологічні одиниці французької мови із частинами тіла;
- визначити характеристики прояву різноманітності культурної складової фразеологічних одиниць у французькій мові;
- знайти найкращі еквіваленти таким фразеологізмам в українській мові.
Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці із назвами частин тіла, що часто вживаються в іспанській мові.
Предмет дослідження: соматичний компонент в межах фразеологічних одиниць іспанської мови.
Основні методи дослідження: метод опису, безперервної вибірки, порівняльний аналіз фразеологічних одиниць, літературний переклад.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що результати аналізу фразеологічних одиниць можуть бути допоміжним інструментом для вивчення мовної культури, їх впливу на формування образу мов світу в людській свідомості та мислення у цілому.
Практичне значення дослідження визначене можливістю використання отриманих результатів на заняттях з вивчення іноземної мови, лексикології, перекладу, а також для розвитку міжкультурних зв’язків.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ
ОДИНИЦЬ В СУЧАСНІЙ ІСПАНСЬКІЙ МОВІ
- Поняття «фразеологічної одиниці» в сучасній лінгвістиці
Одним із пріоритетних напрямків сучасної лінгвістики є дослідження мовних одиниць, які відображають взаємозв‘язок та взаємопроникнення мови і культури. У свідомості людей, які розмовляють різними мовами, виникають різні картини світу, які містять інтелектуальні, прагматичні та емоційні оцінки й характеристики. При цьому людина сприймає та інтерпретує навколишній світ відповідно до мовних норм того соціуму, до якого вона належить. Духовно-культурні пріоритети соціуму знаходять безпосереднє відображення в лексичній системі мови, у якій іманентно закладені відмінності у відображенні мовної картини світу [11, с. 247]. Фразеологія як української, так й іспанської мов завжди представляла науковий інтерес і привертала увагу дослідників.
У наукових роботах та дослідженнях останніх років зосереджується особлива увага на мовних засобах та способах вираження ними картин світу. У центрі уваги мовознавців опиняється людина як носій мови, у зв’язку з чим однією з суттєвих ознак лінгвістичної науки стає актуалізація когнітивного й лінгвокультурологічного підходів до вивчення мовних явищ, структур і процесів. Одне з центральних місць тут належить фразеологічним одиницям, оскільки вони містять у концентрованому вигляді образи, якими мислить людина, відбивають національне світобачення, уявлення народу про різноманітні явища, вони є одним із найважливіших параметрів опису ментальності та індивідуальної чи групової картини світу.
Необхідно звернути увагу на саме поняття «фразеологізм». Лінгвісти вживають терміни фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, фразеологічний зворот, стійке словосполучення та ін. для позначення одного й того ж поняття. У більшості випадків поняття «фразеологічна одиниця» та “фразеологізм” ототожнюються. У теоретичних працях іспанських лінгвістів на позначення фразеологізму використовуються терміни giro, solecismo, modismo, locución, locución figurada, expresión idiomática, idiomatismo, idiotismo, frase idiomática, frase proverbial, frasema, frase hecha [13, с.156].
Вивченню фразеологічних одиниць в рамках когнітивної лінгвістики з точки зору теорії мовної картини світу присвячено роботи багатьох українських і зарубіжних дослідників: А.Пам’єса Бертрана, І.Білкової, І.О.Голубовської, О.В.Забуранної, О.О.Селіванової, Ю.П.Солодуба, Р.Х. Хайруліної, та інших. Соматичні фразеологізми у різних мовах були об’єктом дослідження у працях І.Білкової (у чеській й англійській мовах), В.П.Скнара (в англійській і українській), Ю.О.Долгополова (у російській, англійській і німецькій), Е.М.Мордкович (у білоруській мові), Н.Я.Стрілець (в іспанській, італійській та французькій), О.О.Селіванової (в українській мові) та ін. Фразеологічні одиниці становлять вираження національно-культурного компонента мови, а, отже, їх аналіз дає можливість простежити взаємозв’язок мови, світобачення і ментальності нації.
- Соматичний компонент в іспанських фразеологізмах
Соматична фразеологія займає важливе місце у фразеології будь–якої мови. Тут проявляється загальна закономірність фразеологічної системи незалежно від лінгвотипологічної класифікації даної мови. Саме цей клас фразеологічних одиниць виявляє значну схожість з фразеологією інших мов (споріднених і неспроріднених), поскільки в них знаходить своє відображення загальнолюдська практика, багатовіковий досвід людини в освоєнні й перебудові навколишнього світу.
Здатність соматизмів утворювати фразеологізми в значній мірі залежить від древнього усвідомлення людиною необхідності частин тіла для життя і участі їх в трудових операціях. Процес пізнання людиною навколишньої дійсності починається з відчуттів, які виникають через органи чуття. Разом з тим різноманітні дії, починаючи з найпростіших, виконуються людиною за допомогою його органів. З іншого боку, саме тіло є найбільш доступним і дослідженим об’єктом спостережень людини з перших її життєвих кроків.
Своє орієнтування в просторі, свою оцінку того, що її оточує, людині було зручніше співвідносити перш за все з частинами свого тіла. О. Мордкович справедливо відмічає, що частотність соматизмів у складі фразеологічних одиниць залежить від міри необхідності органів у трудовому процесі і від усвідомлення людиною необхідності органів для свого життя: чим вищою є необхідність (і міра її усвідомлення), тим вищою є можливість соматизму утворювати фразеологізми [9, с. 144].
В іспанській мові зафіксована найбільша кількість фразеологічних одиниць із такими соматичними компонентами (див. табл. 1.1): mano, ojo, pie, boca, cabeza, sangre, pelo, corazon, uña, lengua, pata, brazo, dedo, oreja, nariz [13, с. 157].
Таблиця 1.1
Чисельні показники фразеологізмів із соматизмами в іспанській мові
|
Іспанський соматизм |
Український відповідник |
Кількість фразеологічних одиниць |
|
mano |
рука, кисть |
536 |
|
ojo |
око |
440 |
|
pie |
нога, ступня |
325 |
|
boca |
рот |
304 |
|
cabeza |
голова |
272 |
|
cara |
обличчя, лице |
247 |
|
sangre |
кров |
157 |
Продовж. табл. 1.1
|
pelo/cabello |
волосся, волосина, чуб |
150 |
|
corazón |
серце |
117 |
|
uña |
ніготь |
110 |
|
lengua |
язик |
108 |
|
pata |
лапа |
99 |
|
brazo |
рука (від плеча до кисті) |
96 |
|
oreja |
вухо |
95 |
|
dedo |
палець |
92 |
|
nariz |
ніс |
90 |
Найбільш представленими у фразеологічному фонді багатьох мов є органи руху, сприйняття та органи мовлення. Не випадково дослідники підкреслюють виняткову роль у житті людини органів чуттів, «через які відбувається процес пізнання навколишнього світу й тих органів, за допомогою яких здійснюються найрізноманітніші дії і процеси» [2, с. 162]. Серед органів сприйняття світу найфункціональнішим виступає око, оскільки 87% інформації людина отримує через очі (9% через слуховий аналізатор, і 4% через інші органи відчуттів) [5, с. 12]. Серед соматичних зворотів, фраземи з компонентом ojo/s є одними з найчисленніших (зафіксовано 440 одиниці).
Різні соматизми виступають неоднаковою мірою продуктивними при творенні фразем, що визначається такими факторами: стилістичною належністю соматизму, важливістю й множинністю функцій його референта, рівнем абстрактності лексичної одиниці, семантичною структурою, семантичними зв’язками, які, в свою чергу, визначають кількість потенційних непрямих значень соматизму. Для фразеології взагалі, і, зокрема для соматичної, характерним також є параметр антропоцентричності, тобто фразеологізми позначають дії, стани, властивості, ознаки, поведінку людини [10, с. 24].
Назви частин тіла – найбільш давній пласт лексики, безпосередньо пов’язаний з функціонально-чуттєвими сторонами людського буття. Поряд із соматизмами, що позначають частини тіла людини, фразеологічний фонд сучасної іспанської мови активно використовує лексичні одиниці, що належать до назв частин тіла тварин. Це, зокрема, лексеми pata, colа, cuerno, ala, hocico,jeta, pico, pluma. Зооморфізм – один із продуктивних шляхів творення фразеологізмів. Враховуючи специфічність цієї групи, вони, на нашу думку, потребують окремого дослідження. Лексеми, що називають частини, органи тіла людини, належать до найдавнішого пласта іспанської лексики, а отже, з одного боку, встигли отримати велику кількість переносних значень, а з іншого, є носіями культурно-національної конотації, що формувалася протягом століть [16, с. 14].
Соматичні фразеологізми, як правило, не відображають у своєму змісті історичних, культурних або соціальних фактів. Вони виникають у результаті переносного осмислення словосполучень, що називають різні дії і стани, до яких залучаються частини тіла. Значна кількість фразеологізмів пов’язана своїм походженням з різними чинниками соціального або психофізіологічного характеру. В основі соматичних фразем лежать здебільшого спостереження за поведінкою людини або тварини. Фактично всі вияви життя людини, її народження та смерть, особливості характеру, розумової діяльності, віку, зовнішнього вигляду знаходять своє яскраве і своєрідне відображення у соматичній фразеології іспанської мови [6, с. 416]. Однак при створенні фразем різні частини тіла є неоднаковою мірою продуктивними.
Кількість, тематична багатогранність груп фразеологізмів, що включають у себе відповідні соматизми, залежить від багатьох чинників: від семантичної структури слова (соматизму) і його семантичних зв’язків [10, с. 24], від ясності функцій частини тіла, яку називають ці слова, легкості їхнього алегоричного осмислення, розгалуженістю систем їх переносних значень Численні фразеологічні одиниці найрізноманітніших структурних типів і семантичних полів організуються навколо іменників, що є назвами частин тіла людини чи тварини. У кількісному відношенні соматичні фразеологізми займають визначне місце в кожній національній фразеологічній системі.
Очевидно, що здатність соматизмів утворювати фразеологічні одиниці, знаходиться в прямій залежності від того, яка семантична ознака лежить в основі формування того чи іншого значення іменника. Вживання тих чи інших слів в якості компонентів фразеологізмів лише на перший погляд здається явищем нерегульованим, але насправді воно підкоряється певним правилам, зумовленим як екстралінгвістичними, так і власне лінгвістичними факторами.
- Способи перекладу іспанських фразеологізмів на українську мову
Фразеологічний переклад передбачає використання в тексті перекладу стійких одиниць різного ступеня близькості між одиницею іноземної мови та відповідною одиницею мови перекладу. Успішний переклад фразеологізмів визначається великою кількістю факторів. У зв‘язку з цим багато науковців розглядають фразеологізми як національно специфічні одиниці мови [3, с. 167].
Більшість лінгвістів відзначають складність завдань, що виникають при перекладі фразеологічних одиниць: потрібно передати образність обороту, спробувати віднайти аналогічний український вислів, не забути про своєрідність тексту, що перекладається, і намір перекладача мови. Як правило, перші складнощі в перекладі з'являються на початковому етапі розпізнавання фразеологічних одиниць у тексті оригіналу. Значна частина невдалого перекладу пов'язана саме з невірним трактуванням фразеологізмів перекладачем, який приймає їх за змінні (вільні) словосполучення та перекладає буквально, на рівні окремих лексичних одиниць.
Компоненти фразеологізму, як правило, не відрізняються від звичайних лексичних одиниць, що ускладнює ідентифікацію вираженого сенсу. При перекладі потрібно, перш за все, визначити можливість збереження метафоричності, проаналізувати ступінь збереження стилістичних і конотативних особливостей одиниці, що перекладається, а при неминучості втрат зробити правильний вибір щодо того, чим можна знехтувати [4, с. 65].
У наш час набирає популярності інтеграція народів і розвиток полікультурного суспільства задля дослідження лінгвокультурного та країнознавчого характеру країн. Фразеологізми є саме тими мовними одиницями, які використовуються в усіх прошарках населення і тим самим відображають національний характер. Фразеологічні одиниці тісно пов'язані з інтересами та повсякденними справами людей. Як ніякі інші засоби мови, вони вбирають в себе історію, оскільки описують певні звичаї, особливості побуту та культури, історичні події, традиції народу; деякі з них, можливо, уже не існують і збереглися лише в мові. У зв'язку з цим дослідження фразеологізмів не втрачає своєї актуальності.
Незважаючи на те, що фразеологізми існують протягом усієї історії мови, вивчення фразеологічного складу почалося не так давно. Про предмет і проблеми фразеології написано досить багато, проте залишається ще чимало невирішених проблем і недосліджених областей, оскільки як самостійна наука фразеологія існує лише протягом п'ятдесяти років. Наразі є досить актуальним зіставлення української й іспанської мов, так як ці мови - різносистемні мови, тобто які не є спорідненими.
Проблема виявлення критеріїв, відповідно до яких можна визначити рівень лінгвокультурної еквівалентності фразеологізмів як репрезентативного мовного коду заявлених лінгвокультур, є однією з найбільш важливих проблем сучасної фразеології. Як було сказано вище, фразеологічний образ найчастіше зберігає національну специфіку фразеологізмів, оскільки він дуже часто спирається на реалії, відомі тільки одному народу. Представникові іншої нації, який не володіє фоновими знаннями, досить важко здогадатися про значення фразеологізму.
Складовими частинами фразеологічного образу є специфічні для певної нації реалії (топоніми, антропоніми, гідроніми), які сприймаються носіями мови дуже легко, так як лінгвістичні маркери його національної обмеженості «лежать на поверхні», виявляються без особливих труднощів. Проблеми перекладу фразеології іспанської мови пов'язані з тим, що іспанська мова є рідною в низці різних країн зі своєю самобутньою культурою та традиціями.
Наприклад:
● Cara o cruz – орел чи решка (дослівний переклад – особа або хрест).
Ця одиниця має багато варіантів. Так, наприклад, у Колумбії, Чилі, Перу, Панамі та Венесуелі вказаний фразеологізм має наступну форму: cara o sello (дослівний переклад – особа або друк). В Еквадорі – sello o cruz (дослівний переклад – друк або хрест). У Коста-Ріці – cara o escudo (дослівний переклад – особа або герб). У Мексиці – aguila o sol (дослівний переклад – орел або сонце). В Аргентині – cara o ceca (дослівний переклад – особа або карбування монет). У Нікарагуа – cara o sol (дослівний переклад – особа або сонце).
В Іспанії – cara o cruz (дослівний переклад – особа або хрест). У всіх цих фразеологічних одиниць однакове значення – випадковість. Використання різних компонентів в складі даних одиниць пояснюється різницею в зображеннях на монетах цих країн. Еквівалент даного фразеологізму в українській мові «орел і решка» не описує зображень на монетах, але має таке ж значення.
У науковій літературі існують наступні способи перекладу фразеологічних одиниць:
1) Калькування;
2) Опис;
3) Модуляція лексичного способу;
4) Опущення та компенсація;
5) Адаптація.
Адаптація – це один із способів перекладу фразеологічних одиниць, він також відомий як «переклад за допомогою аналога» [4, с. 66]. Наприклад, hacer novillos (дослівний переклад – зробити теля) в Іспанії означає «прогулювати заняття в школі». В українській мові є фразеологічна одиниця «валяти дурня». Але український фразеологізм наголошує на бездіяльності в загальному, запропонований же фразеологізм в іспанській мові має більш вузьке значення та не заохочує пропуски в школі або на роботі.
Прикладом адаптації може бути переклад наступної одиниці з іспанської на українську мову: Elvino demasiado, ni guarda secreto ni cumple palabra – Занадто багато вина не зберігає секретів, не тримає слова. Дана фразеологічна одиниця відображає, як негативно вино впливає на розумовий стан людини.
Тема впливу вина на людину порушена в іще одній фразеологічній одиниці в українській мові «істина у вині». Значення цього фразеологізму полягає в наступному: якщо хочеш дізнатися точно, про що людина думає, пригости його вином. Цей відомий латинський вираз взято з праці «Природна історія» римського вченого Плінія Старшого (1 ст.н.е.). Це значення передає український фразеологізм «що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці».
Прикладом описового перекладу може бути переклад наступної фразеологічної одиниці:
● Hombre de armas tomar. Дослівний переклад даної одиниці це «чоловік, який бере зброю». Але цей переклад не передає точного значення. У цій ситуації потрібно застосувати спосіб опису значення одиниці: «чоловік, який здатний діяти».
Велике значення для перекладу відіграють фразеологізми, що містять імена власні, географічні назви. Так, наприклад, фразеологічна одиниця іспанської мови ― Quien се fue a Sevilla perdio su silla‖ перекладається за допомогою способу калькування «хто пішов до Севільї, той втратив свій стілець». Це означає втратити свою чергу, проґавити свій шанс. У країнах Латинської Америки ця одиниця використовується в різних варіяціях. У Колумбії – не Севілья, а Баранкілья: ―Quien se fue para Barranquilla perdió su silla. У Мексиці – Білья: ―Quien se fue para la Villa perdió su silla.
На думку Корпас Пастора, калькування має вважатися одним з основних способів перекладу, так як дуже важливо зберегти образність фразеологізму, оскільки «фразеологічна одиниця виражає певну соціально-культурну реальність, яка не має нічого схожого з реальністю мови» [8, с. 175]. Калькування, або дослівний переклад, вважають за краще використовувати зазвичай в тих випадках, коли іншими прийомами не можна передати значення фразеологічної одиниці в цілому, її семантико-стилістичне та експресивно-емоційне значення, а з тих чи інших причин важливо показати читачеві образність основи.
Калькування можна застосовувати тільки тоді, коли дослівний переклад може довести до читача відповідний зміст всього фразеологізму (а не значення певних його частин). Це можливо, по-перше, по відношенню до образних фразеологічних одиниць, головним чином фразеологічних єдностей, що зберегли метафоричність.
Наприклад: заварити кашу, розсьорбувати кашу – preparar la papilla, limpiar la papilla або більш точно preparar la cacha, limpiar la cacha. Для носіїв іспанської мови la papilla – це еквівалент каші. Але в Латинській Америці й Іспанії la papilla використовують тільки в дитячому харчуванні. Тому краще застосовувати другий варіант перекладу, який відобразив транскрипцію слова каша. Саме з кашею пов'язано багато фразеологічних одиниць, які можуть перекладатися за допомогою калькування, не втрачаючи культурологічної основи: «з ним каші не звариш» (con el la chacha no se cocio) – говоримо про людину, з якою не можна робити спільну справу; «мало каші їв» (poca cacha comio) – молодий і недосвідчений; «каша в голові» (cacha en la cabeza) – немає ясності в розуміннічогось, повністю якась плутанина.
Перекладач вдається до описового перекладу в тому випадку, коли дана реалія відсутня в культурі мови перекладу і, відповідно, не може бути зрозуміла носіями цієї мови. Наприклад: ні пуху ні пера – que tengas suertesita або le deseo suerte (дослівний переклад – я бажаю вам удачі) [7, с. 480].
Інший приклад є більш цікавим, так як даний фразеологізм висловлює особистісні характеристики жінки. Так, «con el gesto de quien tiene la sarten por el mango» перекладено українською мовою за допомогою опису: «з видом жінки, впевненої в собі» [14, с. 50]. Іспанський фразеологізм ― tener lа sarten por el mango‖ перекладається українською мовою як «бути господарем становища», що означає іншими словамибути впевненим у собі та тримати все під контролем.
Завдання перекладача полягає не лише в передачі українською мовою сенсу фразеологізму, а й відтворенні його образності й експресивності.
Найкращий спосіб перекладу фразеологізму – це використання еквівалентного або варіантного відповідника, іноді можна також застосовувати спосіб калькування. Фразеологічним еквівалентом вважається образна фразеологічна одиниця в мові перекладу, яка повністю відповідає за змістом і стилістичною спрямованістю фразеологізму в мові оригіналу [12, с. 399].
Висновки до розділу 1
Фразеологічні одиниці відображають національно-культурний компонент у мові, тому їх аналіз дозволяє простежити зв’язок між мовою та ментальністю її носіїв. Соматичні фразеологізми виявляють значну схожість у багатьох мовах світу, адже частини тіла людини виконують однакові функції та виражають схожі процеси. В іспанській мові нараховується значна кількість фразеологізмфі даного типу, особливо з такими елементами, як mano, ojo, cabeza, pie, dedo.
РОЗДІЛ 2
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИТИЦІ ІЗ СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ
В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ
2.1. Класифікація фразеологічних одиниць із компонентом «палець»
Перш за все, важливо згадати співвідношення аналізованих фразеологічних одиниць. В українській мові було виявлено 25 фразеологізм з компонентом «палець», тоді як в іспанській мові було знайдено 44 фразеологічні одиниці. Така розбіжність в кількості фразеологізмів характеризується, по-перше, великим набором синонімічних фразеологізмів іспанської мови. Наприклад, застати зненацька - cogerle con el dedo en la boca, cojer los dedos entre la puerta.
По-друге, при формуванні фразео-семантичних груп було відзначено, що наповнюваність компонента «dedo» ширше компонента «палець» (ponerse uno el dedo en la boca - тримати язик за зубами; como con los dedos - як рукою зняло).
При зіставленні фразеологізмів важливим аспектом є коннотативна складова. Саме завдяки конотаціям можна визначити роль розглянутих компонентів у мовах носіїв. Поява ж даного поняття в лінгвістиці завдячує Ролану Барту, який визначав конотацію як фіксатор вторинних відтінків слів [15, c. 23]. Залежно від емоційноїискладової фразеологізми прийнято поділяти на:
- фразеологізми з позитивною конотацією (жити в мирі)
- фразеологізми з негативною конотацією (вставляти палиці в колеса)
- фразеологізми з нейтральною конотацією (на всі жили брати)
Класифікуючи фразеологізми з компонентом «палець» (див. рис. 2.1), приходимо до висновку про те, фразеологічні одиниці з нейтральною конотацією в українській мові превалюють над іншими. Також важливо відзначити, що фразеологізми з позитивною конотацією займають всього 10% від усього числа розглянутих фразеологізмів. Це говорить про те, що в мовній картині світу фразеологізми з даним компонентом дуже рідко вживаються з позитивним значенням.
Рис. 2.1. Україномовні фразеологізми
У випадку ж з іспаномовними фразеологізмами спостерігаємо зовсім інше співвідношення (див. рис. 2.2). Найменшим класом виступають фразеологічні єдності з нейтральною конотацією. Саме це вказує на домінуючі позиції емоційної складової в мовній картині світу носіїв іспанської мови.
Рис. 2.2. Іспаномовні фразеологізми
Таким чином, можна зробити висновок, що з смислового погляду українські та іспанські фразеологізми з компонентом «палець» / «dedo» мають мінімум спільних рис. Проведений порівняльно-співставний аналіз дозволив виділити загальні для двох мов фразеосемантичні групи:
1) Фразеологічні єдності, які виражають ставлення до їжі: пальчики оближете - comerse uno los dedos por una cosa; comer hasta tocarselo con los dedos; de chuparse los dedos.
2) Фразеологічні єдності, що характеризують лінь: палець об палець не вдарити; пальцем не поворухнути; пальцем не зрушити - no mover un solo dedo; tener uno malos dedos para organista.
3) Фразеологічні єдності, що позначають знання: на пальцях можна перерахувати; знати як свої п'ять пальців; пояснювати на пальцях - contarse con los dedos de la mano; poner uno el dedo en la herida.
На підставі проведеного порівняльно-співставного аналізу можна прийти до наступних висновків. В українській мові компонент «палець» у більшості випадків не виражає емоційно-експресивного забарвлення, що говорить про пасивність вживання даної лексеми з оціночної точки зору. Аналізуючи ж іспаномовні фразеологізми з компонентом «dedo», важливо відзначити, що велика їх частина емоційно-експресивно забарвлена. Саме це вказує на участь даного компонента у формуванні емотивної складової фразеологічного фонду мови.
Виділені фразео-семантичні групи слугують яскравим прикладом того, що, хоча смислова складова фразеологічних одиниць з розглянутими компонентами різниться, семантичні подібності підкреслюють смислову близькість фразеологізмів.
2.2. Лексико-семантичні особливості фразеологічних одиниць із компонентом «рука»
Частини тіла - це великий пласт лексики, який пов'язаний з функціонально-чуттєвими сторонами буття і особливостями представників різних мовних спільнот. Соматична фразеологія є універсальною, так як саме людське тіло виступає об'єктом вивчення навколишнього світу, за допомогою нього відбувається оцінка навколишньої дійсності.
У фразеологізмах соматизм «рука» виражає позитивні якості - працьовитість, вміння, майстерність. Саме на прикладі цієї лексеми будуть розкриті подібності та відмінності іспанської та української фразеологічної картини світу.
Слід також відзначити різницю в позначенні руки в іспанській мові. В українській мові, відповідно до Тлумачного словника , рука має значення «кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців» [1, с. 1628]. В іспанському ж, для позначення використовується два слова - «mano» - рука від кисті до кінчиків пальців, «brazo» - рука від плеча до кисті. Так як найчастіше зустрічається компонент «mano», саме він був узятий в якості досліджуваного.
В ході дослідження було сформовано п'ять лексико-семантичних груп представлених мов:
1) Особисті та професійні якості людини;
2) Емоції;
3) Відносини між людьми;
4) Застосування сили;
5) Ставлення до праці.
Особисті та професійні якості. Фразеологізми даної групи можуть вказувати на рівень професійних навичок, якими володіє людина, наприклад: золоті руки - вміння майстерно робити що-небудь. Даний фразеологізм має декілька еквівалентів в іспанській мові: manos de oro, tener las (або unas) manos de plata, tiene unas manos que no se las merece. Також про рівень професіоналізму кого-небудь можуть сказати і фразеологізми майстер на всі руки - людина, яка вміє все робити: tener uno mano ligera - спритний в роботі, corto de manos - поганий працівник.
У фразеологізмах про особисті якості людини в українській мові переважають негативні: руки загребущі - жадібна, ненажерлива людина; нечистий на руку - шахраюватий, нечесна людина; від рук відбитися - стати неслухняним. В іспанській мові в рівній мірі представлені як позитивні: mano abierta - щедра людина, ser limpio de manos - бути чесним, непідкупним, так і негативні: mano rota - марнотрат, malas manos – злодійські руки.
Емоції. За допомогою рук реалізуються невербальні засоби спілкування, які можуть безпосередньо виражати емоційний стан людини. Це знаходить відображення в таких фразеологізмах, як потирати руки-висловлювати радість чи зловтіху (еквівалент в іспанском - frotarse las manos de gusto), ламати руки - не приховувати відчаю (еквівалент в іспанській - ensortijar uno las manos), сплеснути руками - грюкнути в долоні від подиву, радості, відчаю: echarse las manos a la cabeza - жахнутися, схопитися за голову, morderse uno las manos - кусати лікті (дослівний переклад «кусати руки»).
Відносини між людьми. Більшу частину цієї групи складають фразеологічні одиниці, де рука виступає в якості символу влади, оскільки вона виступає інструментом маніпуляції речами [14, с. 53]. До таких фразеологизмів відносяться: під рукою - бути в підпорядкуванні, у владі, довгі руки - людина, що має владу; tener (mucha) mano con uno, en una cosa - мати вплив, tener en su (s) mano (s) a uno - мати владунад кимось, а (або de) mano airada - насильно.
Також присутні фразеологізми, що виражають бажання допомогти нужденній людині, наприклад: широкою рукою - не економлячи дарувати, пригощати; щедра рука не зубожіє - про людину, щедру на подаяння; протягувати руку допомоги - допомагати кому-небудь, підтримувати, - має еквіваленти в іспанському dar la (або una) mano a uno, echarle una mano a uno і tender a uno la (або una) mano.
Застосування сили. Фразеологічних одиниць даної групи досить багато. До них відносяться фразеологізми піднімати руку (еквівалент в іспанській - alzar (або levantar) la mano a uno), важка рука (еквівалент в іспанському - tener uno pesada la mano); asentar (або sentar) la mano a uno - побити кого-небудь, sentar la mano a uno - розправитися з будь-ким, le hormiguean las manos – у нього чешуться руки.
Ставлення до праці. Рука - орган, за допомогою якого людина створює матеріальні блага, що є її основною функцією. Фразеологізми, що виражають ставлення людини до праці, можуть носити позитивну оцінку- не покладаючи рук - старанно працювати, набити руку - набувати вправності; tener uno muchas manos - бути моторним в роботі, quedar a uno la mano sabrosa - відчувати задоволення від роботи, так і негативну: склавши руки - бути без діла, руки не стоять - не мати бажання до якого-небудь виду діяльності
dormírsele a uno las manos - працювати абияк, cruzarse uno de manos - байдикувати, mano sobre mano - склавши руки.
Таким чином, порівняльний аналіз фразеологічних одиниць дозволяє нам виявити схожість та відмінність уявлень світу різних культур. Наявність великої
кількості аналогічних фразеологізмів в українській та іспанській мовах обумовлено тим, що люди всіх народів мають однакові частини тіла, тому ми спостерігаємо схожість їх світосприйняття. В обох мовах важливе місце займають такі явища життя як праця, взаємовідносини та емоції людини.
2.3. Порівняльна характеристика фразеологізмів із компонентом «голова» в українській та іспанській мові
У своїй роботі ми вирішили звернути увагу на таку частину тіла як голова, так як у картині світу їй відводиться дуже важлива роль. Тлумачні словники української та іспанської мови дають майже однакове визначення слову голова: «частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи» [1, с. 234]. Саме тому більшість досліджених нами фразеологічних одиниць характеризують розумові здібності людини, почуття та емоції.
У фразеологізмах з компонентом голова передається метафоричне значення «розумний» і співвідноситься із зворотами світла голова - дуже розумна, логічно мисляча людина, наприклад: мати лій у голові, мати царя в голові, голова на плечах, з головою, голова варить.
У іспанській мові також прийнято описувати розумну та кмітливу людину за допомогою фразеологізмів із цим компонентом: tiene la cabeza bien puesta, tiene la cabeza sobre los hombres/ en su sitio, tiene una buena cabeza, tiene la cabeza bien amueblada, tiene la cabeza pensante.
Крім того, в іспанській та українській мові зустрічається ряд соматичних фразеологізмів, які дають негативну оцінку розумовим здібностям людини. Варто відмітити, що в обох мовах голову нерозумної людини називають пустою, дубовою або набитою половою: tiene la cabeza vacía/hueca, tiene la cabeza de alcornoque, no tiene más que serrín en la cabeza, cabeza de taro, cabeza vana. Також, в українській мові таких людей прийнято описувати такими фразеологізмами, як «голова з вухами», «капустяна голова», проте схожих порівнянь в іспанській мові ми не знайшли.
Використовуючи соматизми з даними компонентом, іспанці також люблять давати характеристику безтурботній людині, що здійснює необдумані вчинки. Наприклад, часто говорять: tiene la cabeza a pájaros (мати пташок в голові), tiene la cabeza de chorlito (мати голову як у кулика) або tiene una mosca en la cabeza (мати мошку в голові). Помітним є використання порівнянь з птахами та комахами серед українців, коли мова йде про безклопітну людину: горобці цвірінькають у голові, джмелі гудуть у голові.
Антонімом до цих висловлювань послужить вираз tiene la cabeza cuadrada (мати чотирикутну голову), який описує любителя слідувати надмірній кількості правил, особу вперту і надто послідовну. Українці про таку ж людину скажуть: «Має голову на плеча» або «У нього тверда голова».
Дуже часто фразеологізми із компонентом «голова» описують стан сум’яття, розсіяності та розпачу. Спільною рисою для обох мов є вживання дієслів втрачати, губити, битися: perder la cabeza, extarviar la cabeza, comerse la cabeza, darse cabezazos contra la pared. Також можна виділити фразеологічні одиниці, які мають значення «морочити голову, збивати з пантелику»: calentarle la cabeza a alguien, quebrantarle la cabeza a alguien, trastornar la cabeza, jugarse la cabeza, meter la cabeza, olerle la cabeza a pólvora.
Усі вищенаведені приклади дають нам уявлення про те, що в іспанській мові соматизми з опорним компонентом «cabeza» вражають своєю різноманітністю. Вони яскраво відображають індивідуальність мовної поведінки носіїв і є маркерами експресивності та образності.
Висновки до розділу 2
У цьому розділі були проаналізовані фразеологічні одиниці із компонентами палець, рука та голова. У іспанській мові нараховується більша кільсть соматизмів із компонентом «палець» ніж в українській, так як цей компонент має ширше значення та наповненість. Такі фразеологізми ми розділили на три конотативні групи і з’ясували, що в іспанській мові більшість має негативну конотацію. Компонет «рука» має різницю у значенні у двох мовах, тому їхня кількість теж відрізняється. У роботі ми розподілили такі соматизми на п’ять лексико-семантичних груп. Більшість фразеологізмів із компонентом «голова» в обох мовах вживаються для вираження двох антонімічних понять – розумна людина та дурень.
ВИСНОВКИ
Вивчення проблеми фразеології різних мов має довгу історію. Протягом століть фразеологія наповнювалась багатим матеріалом для дослідження, як свідчить література в національній та іноземній лінгвістиці. На перший погляд фразеологія вивчена досить добре і глибоко. Проте й далі науковці вводять нові методи для аналізу фразеологічних одиниць, що дозволить нам розглядати їх (фразеологічні одиниці) під різними кутами для прояснення деяких властивостей, стильових відтінків.
Вивчення природи фразеологічної семантики є однією з проблем, навколо
якої ще ведуться дискусії. Це можливо і пояснює доволі високий інтерес прикутий до даної теми. Предмет сучасної науки однозначно не був поверхневим чи формальним. Глибина семантичної структури фразеологічних одиниць і визначає доречний вибір цієї теми. Основа нашого поняття полягає у визначенні специфіки структури семантичного змісту фразеологічних одиниць.
Доцільно зазначити, що конотативна складова в композиції фразеологічного значення є феноменом складним і різноманітним. Логічно припустити, що структурна організація конотативної складової є відкритою системою, і містить різноманітну додаткову інформацію та деталі специфічного національного характеру носіїв даної мови. Саме тому результати нашого дослідження є надзвичайно корисними для тих, хто вивчає іспанську мову. Дане дослідження допомогло нам виявити велику кількість спільних рис між двома мовами, що дозволить учню легше орієнтуватися в потоці іспанського усного та писемного мовлення.
Без жодних сумнівів, фразеологічний вплив мови виражає яскраві риси національного характеру, який відрізняє одну мову від іншої. Але маємо пам’ятати, що попри всі властивості, притаманні національній фразеології, не можна ігнорувати, що це феномен універсальний, характерний усім мовам світу. Складні відносини між фразеологією національною та інтернаціональною є питанням, яке також вимагає врегулювання.
Слова, що розглядає фразеологія, включені у складний семантичний процес. До нашого часу досі не дійшли згоди стосовно природи складових фразеологічних одиниць. Можливо, механізми, закони, навіть рівень значень складових не є однаковим і залежить від багатьох факторів. Саме тому потрібно визначити чинники, які впливають на фразеологічні одиниці, аби зрозуміти їх роль у розвитку загальної семантики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. VIII, 234 с., 1728 с.
- Вайнтрауб Р. М. Опыт сопоставления соматической фразеологии в славянских языках / Р. М. Вайнтрауб / Труды Самаркандского ун-та. Вопросы фразеологии. 1975. Вып. 288(9). С. 162–170.
- Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. М: Международные отношения, 1980. 167 с.
- Газизова Л.Г. Проблема перекладацької еквівалентності на матеріалі фразеологізмів іспанського, англійської та української мов. Казань: КФУ, 2010. С. 65-67.
- Єрченко П. Г. Класифікація фразеологічних одиниць. Іноземна філологія. 1994. Вип. 4. 12 с.
- Жуйкова М. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов‘янських мов : моногр. / М. Жуйкова. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. 416 с.
- Зарецкая Е. Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации / Е.Н.Зарецкая. М.: Дело, 2002. 480 с.
- Корунець І. В. Теорія і практика перекладу. Київ: Вища школа, 1996. С. 173-175
- Курчаткина Н.Н., Супрун А.В. Фразеология испанского языка: Учеб. пособие для ин-тов и фак. инстр. яз. /Н. Курчатина, А. Супрун. М: Высшая школа, 1991. 144 с.
- Мордкович Э.М. Белорусская соматическая фразеология: автореф. дис. канд. филол. наук: спец. 10.02.02 / Э.М. Мордкович. Минск, 1997. 24 с.
- Селіванова О.О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти). Черкаси : Брама, 2004. с. 47.
- Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови : посібник / М-во освіти і науки України, Луган. нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченка. –Луганськ: Альма-матер, 2005. 399 с.
- Bartoš, L. Fraseología española. Ostrava: Ostravská univerzita, 2009. P.156-157
- Sесо М., Olimpia A. Diccionario fraseologíco del español actual. Madrid: Aguilar, 2004. P. 50-55
- Sontag S., "Writing Itself: On Roland Barthes", introduction to Roland Barthes, A Barthes Reader, ed. Susan Sontag, New York: Hill and Wang, 1982. 23p.
- Wotjak, G.: Estudios de fraseología y fraseografía del español actual, Frankfurt am Main: Vervuert, 1998. 14p.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку