Маруся Чурай "Засвіт встали козаченьки"
Використання матеріалу для уроку при вивченні біографії Марусі Чурай
та аналізу вірш "Засвіт встали козаченьки"
Р.S. Не можу додати коментар, тому пишу тут. При скачуванні матеріалу на перших сторінках присутнє завдання, при перегляді його немає. Чому так відображається не знаю.
Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. «Засвіт встали козаченьки» .Пісні, що стали народними. Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи. «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю…»
- В Україні поетесу називають «Дівчина з легенди»
- Народилася у 1625 р в Полтаві в сім’ї козака Гордія Чурая.
- Записати пісні, які народ приписує Марусі Чурай: «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «В кінці греблі шумлять верби», «На городі верба рясна», «Грицю, грицю, до роботи»
- Хто сказав про Марусю такі слова : «Це дівчина не просто так , Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це - душа.» (Ліна Костенко)
5. Зробити допис історії кохання Марусі (Марусю палко кохав благородний і хоробрий козак війська Богдана Хмельницького Іван іскра. Дівчина ж полюбила іншого, Григорія Бобренка. Його мати була проти одруження сина з Марусею, прагнула за невістку галю Вишняк, племінницю полковника Мартина Пушкаря. Після повернення з Національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти Гриць одружується з Галею. Ображена Маруся отруює хлопця. Марусю засуджують до смертної кари, проте перед стратою Іван Іскра привіз помилування від гетьмана. Проте невдовзі дівчина з туги помирає.)
6.
|
Паспорт пісні |
|
|
Назва |
«Засвіт встали козаченьки» |
|
Автор |
Маруся Чурай |
|
Тема |
Прощання козака з рідними перед походом |
|
Ідея |
Уславлення козаків перед Батьківщиною, возвеличення подвигу матері та дівчат у розлуці з дорогими людьми |
|
Основна думка |
Захоплення патріотизмом козаків й подвигом матерів та коханих у розлуці з дорогими людьми |
|
Рід літератури |
Ліро-епічний твір |
|
Жанр |
Літературна козацька пісня |
|
Художні засоби: |
Епітет: «сльозно проводжає» Постійний епітет: «ясні очі», «кінь вороненький» Метафора: «ляжу у полі», «кінь спіткнувся» Персоніфікація: «стоїть місяць», «година настала» Порівняння: «прийми ж мою Марусеньку, як рідну дитину» Паралелізм: «Стоїть місяць над горою, та сонця немає, мати сина в доріженьку сльозно проводжає», « Ой рад би я, матусенько, скоріше вернуться, та щось кінь мій вороненький в воротях спіткнувся» Пестливі слова: Марусенько, доріженьку, неділеньку, матусенько, синочку вороненький, дитиночка, козаченьки. Звертання: «не плач, Марусенько», «прощай, милий мій синочку», « рад би я , матусенько», «прийми ж її, матусенько», «яка ж би то, мій синочку» Анафора (єдинопочаток): «Прийми ж мою Марусеньку, // Прийми ж її, матусенько» Рефрен (приспів): перший і останній стопчики пісні Оклики : «Прощай , милий мій синочку, та не забувайся, Через чотири неділеньки додому вертайся!», «Прийми ж її, матусенько, бо все в Божій волі, Бо хто знає, чи жив вернусь, чи ляжу у полі!» Риторичні запитання: «Яка ж би то, мій синочку, година настала, щоб чужая дитиночка за рідную стала?»
|
- Композиція твору.
Експозиція: усі «засвіт встали», бо козак вирушає у похід.
Зав’язка: козак заспокоює кохану Марусю.
Розвиток дії: мати просить сина повернутися «через чотири неділеньки», недобрі передчуття «кінь вороненький в воротях спіткнувся»
Кульмінація: козак просить матір прийняти Марусю як свою рідну, а мати журиться на таке життя.
Розв’язка: козак поїхав
Відповіді до тесту : 1-б, 2- в, 3- г, 4- г, 5- в, 6- б, 7- б, 8 (а-3, б-1, в-2, г- 4), 9- в, 10- а.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку