Матеріал для підготовки до НМТ. ТЕМА 13. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII - В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

ТЕМА 13. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

НАПРИКІНЦІ XVIII - В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

Тема 13 фокусується на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття). Головна особливість цього періоду — перебування під владою австрійських Габсбургів та події «Весни народів».

Матеріали https://notebooklm.google.com/notebook/df363dd0-98b8-4b92-8c9e-6480099e3b74

1. Адміністративно-територіальний поділ

Українські землі були роз’єднані та входили до різних адміністративних одиниць:

• Східна Галичина: Входила до складу «Королівства Галичини і Лодомерії» (центр — Львів). Більшість населення — українці, але влада належала польській адміністрації.

• Північна Буковина: Окремий край (центр — Чернівці). Тривалий час була частиною Галичини, згодом стала окремою коронною землею.

• Закарпаття: Підпорядковувалося Пожському (Братиславському) намісництву Угорського королівства.

2. Політика австрійського уряду

Реформи Марії-Терезії та Йосифа II (70–80-ті рр. XVIII ст.)

Австрія намагалася модернізувати імперію «згори»:

• Аграрна: Обмеження панщини (до 3 днів на тиждень), скасування особистої залежності селян (1781–1782).

• Релігійна: Зрівняння в правах католицької, греко-католицької та протестантських церков.

• Освітня: Дозвіл навчатися в початкових школах рідною мовою. Створення Studium Ruthenum (1787) при Львівському університеті.

3. Суспільно-політичний рух

Початок відродження та «Руська трійця»

Роль лідера на Заході взяло на себе греко-католицьке духовенство (інтелігенції майже не було).

• «Руська трійця» (1833–1837): Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

• 1837 р. — «Русалка Дністровая»: Перший альманах народною мовою в Галичині (виданий у Будапешті). Гасло: впровадження народної мови в літературу та єдність українського народу.

«Весна народів» (1848–1849 рр.)

Революційні події, що дали поштовх політизації руху:

• Головна Руська Рада (ГРР): Перша українська політична організація (очолив Г. Яхимович).

  • Вимоги: Поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську).

  • Символіка: Синьо-жовтий прапор та герб із золотим левом.

• «Зоря Галицька»: Перша газета українською мовою.

• Скасування кріпацтва в Галичині (1848): Відбулося раніше, ніж у Російській імперії.

4. Соціальні протести

Через тяжке економічне становище виникали стихійні виступи:

• Рух опришків: Найвідоміший лідер — Мирон Штолюк (XIX ст.).

• «Холерні бунти» (1831): На Закарпатті.

• Повстання під проводом Лук'яна Кобилиці: На Буковині (1840-ві рр.).

5. Важливі дати для запам'ятовування

• 1816 р. — заснування І. Могильницьким Товариства греко-католицьких священників (Перемишль).

• 1833–1837 рр. — діяльність «Руської трійці».

• 1837 р. — видання «Русалки Дністрової».

• 1848 р. — скасування панщини в Галичині.

• 1848 р. — створення Головної Руської Ради.

На що звернути увагу: НМТ часто порівнює ситуацію в Російській та Австрійській імперіях. Пам'ятайте, що в Австрії українці мали більше легальних можливостей для розвитку культури завдяки статусу греко-католицької церкви.

інтерактивна вправа Wordwall

https://wordwall.net/resource/89657323/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F/%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0-13-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96

тренажер

https://www.proukrhistory.com.ua/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97