Матеріал для розмови з батьками "Як виховати любов до праці"

Про матеріал

Матеріал для розмови з батьками "Як виховати любов до праці".Цей матеріал може бути використаний в рамках батьківського всеобуча. В ньому на конкретних прикладах показано, як залучити дітей до праці з самообслуговування.

Перегляд файлу

Як виховати любов до праці.

(Матеріали для бесіди з батьками)

Посієш звичку — пожнеш характер. Як це зробити?

Звички, згідно з відомою приказкою, є «другою натурою» людини. Мабуть, виховання звички до праці — найморочливіша справа, і ви не чекайте над¬то швидких і легких результатів. По-перше, тому що любов до праці вихо¬вується тільки в праці, а по-друге, то¬му що будь-яка праця пов'язана з пе¬реборенням невмінь, з зусиллям, уто¬мою і напруженням. Тільки долаючи труднощі і невміння, дитина поступо¬во дістає задоволення саме в перебо¬ренні.

Вийшло! До цього часу не виходило? а тепер — вийшло! Набуто ще одне вміння. Це дуже важливий момент в емоційному житті дитини, який не можна залишати поза увагою. Вона радіє і, сяючи, пропонує оточуючим розділити цю радість. Вона вперше з подивом дивиться на свої руки, які до цього часу вміли тільки брати, а тепер навчилися щось робити.

Отже, починати треба дуже рано — із самообслуговування. Скільки потріб¬но на перших порах терпіння! Матері завжди дуже поспішають. Одягати дво-трирічного малюка взагалі справа нелегка. Він крутиться, виривається. Скільки часу він длубатиметься, якщо йому самому довірити одягання!

Наберіться терпіння, покажіть.

Те саме з одягом.

Повернулася з прогулянки — сама повісила на свою вішалку пальтечко. Перед сном акуратно склала на стільці свій одяг.

З віком атмосфера самообслугову¬вання зростає. До п'яти років дитину вже можна привчити складати свою постіль і розбирати її на ніч.

* * *

Побутові справи в нашій повсякденності займають досить значне місце. День у день повторюється одне й те саме, і нікуди від цього не подінешся,

 

хоч сфера послуг весь час зростає. Привчати дітей до виконання до¬машніх справ треба не тільки тому, що ми повинні готувати їх до майбутньо¬го життя. Головне — залучаючи дітей до виконання побутових обов'язків, ми виховуємо звичку працювати, а ра¬зом з нею звичку піклуватися про рідних, близьких, формуючи тим са¬мим благородні стосунки. Мабуть, найкращий подарунок для матері, як¬що син скаже їй, утомленій після ро¬боти: «Ти відпочинь — я сам начищу картоплі».

Саме з побутової праці й починаєть¬ся трудове виховання. І немає значен¬ня, ким стане дитина, коли виросте, а звичка, вміння робити щось своїми руками стануть у пригоді їй у будь-якій професії, і, крім того, вони спри¬яють розумовому розвитку дитини.

Ми повинні привчати дитину вико¬нувати всяку домашню роботу, неза¬лежно від того, брудна вона чи чиста. Привчати її до думки, що будь-яка праця, яка дає користь, — благородна. Не прищепивши цього нашим малю¬кам, ми виростимо білоручок і чистоплюїв, яким важко доведеться в родині чи колективі.

Якось під час шкільного суботника одна п'ятикласниця розплакалася, що їй довелося взяти в руки ... ганчірку. Дівчинка спочатку гидливо підняла її з підлоги, потім кинула її в відро з во¬дою і рішуче відмовилася мити парти. А коли діти почали обурюватися, на¬зивати її «білоручкою», «матусиною дочкою», вона заплакала.

В родині її всіляко оберігали від до¬машніх справ. Дванадцятирічна дів¬чинка звикла до того, що у неї завжди чисто і прибрано, їжа приготовлена, її одяг завжди випраний і випрасуваний. А над тим, що на це затрачена матери¬на праця, вона не замислювалася. її так привчили. Вона добре вчилася, ле¬даркою її не назвеш. Та навчатися — її обов'язок. Це вона належно засвоїла. А обслуговувати її — материн обов'язок. їй і на думку не спадало сказати матері: «Відпочинь, я сама по¬мию посуд».

 Так, — засмучено погодилася мати, — байдужою вона росте у мене. Якось після вечері я прилягла: погано себе почувала. Бачу, вона щось шукає

своїй шафі.

 Де мій костюм для тренувань?

 Я його, — кажу, — приготувала випрати.

 Отаке тобі, а в нас завтра фізкуль¬тура.

 Випери, доцю, сама: це ж легко.

 — Вона навіть отетеріла.

--- Як це сама, а ти?

 Захворіла я.

А вона ніби окропом мене обпарила:

 Через те що ти захворіла, я завтра двійку з фізкультури одержу.

 Так і сказала. Довелося мені вставати і прати. А вона навіть не подякува¬ла.

Побутова праця, що формує трудові звички, в жодному разі не повинна мати в житті дитини епізодичний ха¬рактер. Тут необхідна систематичність.

У дітей неодмінно повинні бути постійні обов'язки. Тільки за такої постановки питання праця стане виховним засобом. Постійні обов'язки виховують важливу якість — відпові¬дальність.

Навички мають велике значення у житті людини і становлять понад 90% усіх дій, які вона виконує. Завдяки на¬вичкам ми можемо займатися і творчою роботою, бо вони звільняють наш розум від необхідності обмірковувати кожну деталь рухів. Ось чому, виробляючи в дитини трудові звички за до¬помогою постійних повторень, треба розвивати навички, поки не виробиться

 автоматизм у руках і дія не буде ви¬конуватися механічно, при незначному контролі з боку свідомості.

 

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ДЛЯ ВИХОВАННЯ      ПРАЦЬОВИТОСТІ

 

 Лінивому все ніколи.

 Аби день до вечора.

 Сюди тень, туди тень, та й минув увесь день.

 Не так лінь, як неохота.

 Поки знайде, то й сонце зайде.

 Як їсть - то впріє, як робить —.то мерзне.

 Він би й рад косити, та нікому косу носити.

 Хто діло робить, а він ґав ловить.

 У лінивого й на полі кропива росте.

 У ледачого й чоботи з ніг вкрадуть.

 Грім гряне - ледачий не встане.

 Спати до обід, то присниться і ведмідь.

 На чужий труд ласий не будь.

 Як до діла, так і сіла.

 Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається.

 І будень, і неділя - все лінивому безділля.

 На язик гарячий - до роботи лежачий.

 Ледар день гуляє, три - слабий, а на п'ятий — вихідний.

 І за холодну воду не візьметься.

 Якби хліб та одежа, то він і їв би лежа.

 Дерево міцне корінням, а людина трудовим горінням.

Без труда нема плода.

 Була б лише охота — наладиться кожна робота.

 Взявся за гуж - не кажи, що не дуж.

 Добрий початок — половина діла.

 Зробиш сяк-так, а вийде ніяк.

 Любиш кататися - люби й саночки возить.

 Маленька праця краща за велике безділля.

 Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.

 Не хитруй, не мудруй, а добре працюй.

 Не відкладай на завтра те, що сьогодні можеш зробити.

 Що ранком не зробиш, то увечері не здогониш.

 Само не впаде з неба, а постаратися треба.

 Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

 Лінивий так робить, як мокре горить.

doc
Додано
31 березня 2018
Переглядів
1517
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку