Матеріал для вчителів біології та класних керівників "Рослини та тварини в бібілійних сюжетах"

КЗ КМР «Шубівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

 

 

 

 

Рослини та тварини з біблійних сюжетів

 

 

Підготувала:

                                                                          вчитель біології

                                                                                           Гаврилюк

Людмила Сергіївна

                                                                                

 

 

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2022

Рослинний світ Біблії.

 

В Біблії згадується багато видів рослин. Одні з них добре нам відомі, інші визначити важче. Трави і прянощі використовували як приправи до їжі, в медицині, а також як пахощі під час богослужіння, які відбувалися в скинії та Храмі.

 

Найважливіші сільськогосподарські культури.

 

Боби і сочевиця.

Боби або використовували в їжу цілими, або мололи в борошно. Сочевиця – рослина з маленькими червоними стручками, схожими на горох. Стручки додавали в суп або в тушковане м’ясо (таку страву Яків приготував для Ісава). Сушену сочевицю можна молоти на борошно.

2 Царств 17:28; Єзекіїля 4:9; Буття 25:34.

 

 

 

Злакові: ячмінь, пшениця, просо і полба.

Злакові становили основну їжу в стародавніх ізраїльтян. Найкраще борошно і хліб отримували із пшениці; саме пшеничний хліб приносили в жертву Богу. Ячмінь, який дозрівав уже на початку літа – їжа бідного народу. Пшениця сходила пізніше – ось чому вона вціліла, коли під час одної з кар єгипетський град знищив урожай ячменю. Полба – це низьковрожайний сорт пшениці. Із проса отримували хліб низької якості. В книзі пророка Єзекіїля просо згадується як їжа, якою рятуються від голоду.

Вихід 9:31-32; Єзекіїля 4:9.

 

Льон.

З цієї рослини з красивими синіми квітами виготовляли тканину. Його стебла, які досягали у висоту до півметра, вимочували у воді і розчіплювали на волокна, які після відповідного обробітку використовувалися як нитки. Із волокон льону в’язали сітку для риби і робили гніт для ламп. Лляне полотно використовували і для виготовлення вітрил. В Єгипті та Ізраїлі із полотна шили нарядний одяг, також ним обгортали померлих перед похованням.

Вихід 26:1, Навин 2:1,6;  Притчі 31:13; Єзекіїля 27:7; Марка 15:46.

 

Папірус.

 Осока, яка росла в болотах нільської дельти (і яка до сьогодні зустрічається в північній частині Ізраїлю). Трикутні в розмірі стебла, які виростають до трьох метрів у висоту, коливаються голівками квітів, схожими на купу волосся. Із стебел виготовляли «бумагу» стародавнього світу, нарізаючи їх тоненькими смужками і накладаючи хрест - нахерст в два слої на тверду дерев’яну поверхню. Після пресування отримували листи, які склеювали в згортки. Більша половина Біблії, мабуть, була на початку написана на папірусі. Із папірусу робили човни, корзини (схожа на ту, в яку мама поклала малого Мойсея), мотузки та сандалі.

 

Прянощі.

 

Кориця.

Олію, яку отримували із кори коричного дерева, використовували в їжу і до вина.

Тмин і аніс.

Насіння тмину використовували як приправу до м’са і використовували для лікування хвороб очей. Насіння анісу додавали в хліб і в перепічки. Фарисеї віддавали Богові десятину від всього навіть від прянощів( м’яти, тмину і анісу), але при цьому, говорить Ісус, нехтували більш важливими речами: чесністю, справедливістю та милосердям.

Ісая 28:25-27; Матвія 23:23.

     

 

Ісоп.

Помираючому на хресті Ісусу піднесли на пучку ісопу губку, просякнуту оцтом. В старозавітні часи ісоп використовували для кроплення жертовною кров’ю. Більшість всього мова йде про якийсь кущ, який не має нічого спільного з травою, який відомий під цією назвою в наші дні. Швидше всього, ісопом називали майоран, або каперс.

Вихід 12:21-22; Івана 19:29.

 

Гірчиця.

 Царство Боже, сказав Ісус, подібне гірчичному зерну, яке виростає у велике дерево. Можливо, Він говорив про чорну гірчицю. Ця рослина висотою близько 120 см, але вона може виростати і до чотирьох з половиною метрів. Із неї отримували олію і прянощі.

Матвія 13:31-32.

 

Мазі, ліки і пахощі.

 

Ладан.

 Смола яку добували із ладанового дерева; під час нагрівання або спалювання видає приємні запахи. В біблійні часи її використовували як пахощі. Ладан був серед дарів, які принесли волхви маленькому Ісусу.

Вихід 30:34-38; Левит 2:1; 15-16; Матвія 2 -11.

 

 

Мірра (смирна).

 Блідно-жовта смола куща, який росте в Самалі, Ефіопії та Аравії. Її використовували як спеція і як лікарський препарат, використовувалась під час приготування священної олії для скинії та Храму. Один із дарів, який принесли волхви Ісусу. Вино з мирром запропонували Ісусу перед розіп’яттям в якості знеболювального – «але він не прийняв». Мирром і алоє змащували Його мертве тіло Йосип та Никодим.

Вихід 30:23-24; Матвія 2:11; Марка 15:23; Івана 19:39-40.

 

Нард.

В Індії із цієї рослини виготовляли приємно ароматну мазь. В Ізраїль її привозили в закупорених алебастрових глеках, які зберігали аромат. Нард коштував дорого, але Марія, сестра Лазаря, не пожаліли його для Ісуса.

Пісні пісень 4:13; Марка 14:3; Івана 12:3.

 

Полинь – гірка рослина, в Біблії – символ скорботи.

 

 

Дикорослі квіти і трави.

 

Лілія польова.

В старому Заповіті «лілією» могли називати або дикорослий синій гіацинт, або білу лілію (цибулина якої використовували в їжу і рахувалась делікатесом). Коли Ісус говорив про польові лілії, Він, мабуть, мав на увазі дикорослі квіти взагалі, а не якийсь окремий вид. Весною схили гімалайських гір вкриті різнокольоровими квітами: анемонами, крокусами, маками, нарцисами і жовтими хризантемами.

Пісні пісень 5:13; 6:2; Матвія 6:28.

 

Нарцис.

 Цим словом міг позначатися як нарцис (в Ісаї 35:1), так і гірський тюльпан (в Піснях 2:1).

 

Колючі бур’яни.

 

Чортополох (тернини і осот).

 Широко розповсюджені в країнах із сухим кліматом. Нараховується близько 120 видів. Деякі сягають до двох метрів у висоту. Вони можуть бути дуже красивими, з яскравими квітами, наприклад, молочний чортополох, але в першу чергу це бур’яни, які швидко глушать молоді сходи (як у притчі Ісуса про сіяча). Тернини, які описані тут, були вплетені у вінок Ісуса після суду над Ним.

 

 

 

Кукіль (про нього йде мова в притчі про пшеницю і кукіль) практично не відрізняється від пшениці на ранніх стадіях росту.

Буття 3:18; Матвія 13:7; Марка 15:17; Матвія 13:24-30.

 

 

Тваринний світ Біблії

 

Дикі тварини.

 

Ведмідь.

 В біблійські часи сирійський коричневий ведмідь був доволі широко розповсюджений в горах і лісах Палестини. Ведмеді їдять майже все. Зазвичай вони живляться плодами, корінням, пташиними яйцями, руйнують бджолині вулики і мурашники, але коли ведмідь голодний, він може викрасти овець. Давиду доводилось захищати від ведмедів своє стадо. В Біблії також розповідається про те, як ведмедиці напали на натовп, який глумився над пророком Єлисеєм. Сирійський коричневий ведмідь і досі зустрічається на Ближньому Сході, але в Ізраїлі він уже не водиться.

1 Царств 17:34-36; 2 Царств 17:8; 4 Царств 2:24.

 

Лисиця і шакал.

Це «молодші брати» вовка. Лисиця полює наодинці, любить фрукти і дуже часто знищує виноградну лозу. Шакали ходять стадами, підбираючи різну падаль. Лисиці, які згадаються  в історії з Самсоном, насправді, мабуть, були шакалами.

Суддів 15:4.

 

Леопард.

Леопард в біблійські часи був добре відомий в Ізраїлі. Про нього згадують пророки Ісая та Єремія. Плямиста шкіра цього хижака допомагає йому навіть на відкритій місцевості непомітно підкрадатися до своєї жертви. Ісаї 11:6; Єремії 13:23

.

 

Лев.

Лев згадується в Біблії багато разів, хоча в часи Нового Заповіту він вже зустрічався в Ізраїлі дуже рідко. Ассирійські царі тримали левів в ямах і разом з своїми близькими розважались лев’ячим полюванням. Леви жили в густих хащах йорданської долини і могли представляти деяку небезпеку і для тварин, і для людини. Лев – символ сили і сміливості. Сам Ісус Христос названий «левом від коліна Іудиного».

Даниїла 6:16-24.

 

Вовк.

Жорстокий і небезпечний хижак. Взагалі полює на дрібних тварин, але може і з’їсти газель, овечку і навіть корову. Біблія зрівнює з вовками жорстоких правителів. Ісус називав Своїх наслідників «овечками серед вовків».

Матвія 7:15; Луки 10:3.

 

 

Лань («олень») і газель («серна»).

В Біблії ці тварини – втілення швидкості і благородства. Лані, косулі, газелі, гірські кози були головним об’єктом полювання в давньому Ізраїлі.

Повторення Закону 12:15; Пісні 2:8-9.

 

 

Даман («гірська миша»).

Невелика ляклива тварина, схожа на кролика, але з маленькими вухами і без хвоста. Дамани живуть великими сім’ями в гористих місцевостях.

Притчі 30:26.

 

В’ючні тварини

 

Осел і мул.

Самі розповсюдженні з в’ючних тварин, доступні в давньому Ізраїлі будь-якому бідному. Використовувалися для перевозки важкого багажу і для їзди верхи. Домашні віслюки пішли від своїх північно-африканських диких родичів. Осел і мул дуже покірні і можуть жити в більш важких умовах, ніж коні. Ослиця - героїня історії з Валаамом. Пошук зниклих ослиць привів Саула до доленосної зустрічі з Самуїлом. На віслюку Ісус в’їхав в Єрусалим в Вербну неділю, як цар «праведний і смертний».

Числа 22; 1 Царства 9 і 10; Захарія 9:9; Матвія 29:1-9.

Верблюд.

В Старому Заповіті згадується одногорбий аравійський верблюд, безцінний помічник кочівників. Він мало їсть і може по декілька днів обходитися без води. Крім вершника верблюд бере на себе до 180 кг ваги. Про верблюдів іде мова в історіях Авраама, Якова та Іова. Їсти м’ясо верблюдів ізраїльтянам не дозволялось.

Буття 12:16; 30:43; Йова 1:3

 

Кінь.

В Ізраїлі з’явились в часи царя Давида. Мати їх могли тільки дуже багаті люди. Вигідні географічні положення Іудеї дозволило царю Соломону стати посередником із Єгипту і кіньми із Кілії (зараз південь Турції). Кінь використовувався в основному в військових цілях і був символом правління.

Вихід 14:23; Ісуса Навина 11:4; Ефесянам 6:8-11

 

Домашні тварини

 

Велика рогата худоба.

Велика рогата худоба давала жителям Ханаану м’ясо, молоко і шкіру задовго до переселення сюди Авраама. На бичках виробляли землю, їх запрягали у вози. В  скинії і в Храмі  домашніх тварин приносили в жертву Богу. Багатство людини нараховувалось від кількості худоби. Особливо славилась своїми стадами розташована на схід від Йордану земля Васан.

Буття 1:24; 13:21; Левит 1:2.

 

 

 

Вівці і кози.

Кочівники розводили овець і кіз з самих давніх часів, і ще до того, як з’явилось осіле сільське господарство. Вівці і кози давали молоко, сир, м’ясо і шерсть. Із козиних шкур робили бурдюки для зберігання води. Чорна козина шерсть йшла на тканину для шатрів. Із овечої пряжі добували тканину для теплих плащів і тунік. В скинії і в Храмі вівці  і кози приносились в жертву Богу. Паслись вони, як правило, в одному змішаному стаді і могли насолоджуватися гірськими пасовищами.

Буття 27:9; 4:2; Вихід 26:7; Левита 1:10; Матвія 25:32; Івана 10:1-12.

 

Птахи Біблії

 

В Біблії згадується близько 50 видів птахів, і не завжди точно можна визначити, про який вид іде річ.

 

Хижі птахи.

 

Орли та грифи.

Слово, яке зазвичай перекладається як «орел», може означати також грифа-стерв’ятника. Здалеку ці птахи дуже схожі. Про силу орла мова йде в псалмах і в книзі пророка Ісаї. Зображення орла використовувалось в символіці римських легіонів. Саме це, можливо, мав на увазі Матвій, коли говорив про орлів, які чекали руйнування Єрусалиму.

Ісая 40:31; Псалми 102:5; Матвія 24:28.

 

Сова.

Нічний хижак, літає майже безшумно, полюючи на дрібних звірів. Філін (найбільший вид із сов), неясить сіра, і сипуха (сови дрібніші) – незамінний мешканець спустошених і покинутих місць.

Левит 11:16; Ісая 34:11.

 

 

Ворон.

Ворони – великі чорні птахи. Після потопу Ной послав ворона, щоб дізнатись, чи висохла земля. Ворони годували пророка Іллю під час голоду. Можливо, словом «ворон» в Біблії називали також ворон і грачів.

Буття 8:7; 3 Царств 17:4.

 

Птахи, яких вживали в їжу і для жертвоприношення.

 

Голуб.

Голуб згадується в Біблії частіше інших птахів і має особливе значення. Деякі види голубів живуть в Палестині постійно, інші прилітають сюди на зиму. Голубів розводили як домашню птицю і вживали в їжу. Бідні, які не мали можливості принести в жертву вівцю чи козу, жертвували двох голубів, яких можна було купити прямо у дворі Храму. Саме голуб приніс Ною перший зелений лист після потопу.

Буття 8:8-12; Псалми 54:7; Матвія 3:13; 21:12.

 

Дрохва.

Скоріш за все цю назву об’днує три види дрохв: гірську дрохву, пустельну дрохву і чорну дрохву. Всі ці птахи є об’єктом полювання, їх м’ясо і яйця дуже смачні. Гірська дрохва вміє добре ховатись; її легко почути, але важко знайти.

1 Самуїла 26:20.

 

 

Перепел.

 

Коли ізраїльтяни виходили з Єгипту, перепелиці спасали їх від голоду. Великі стада перепелів два рази на рік пролітають через Палестину – літом на північ, зимою на південь. Втомлені довгим перельотом, птахи летять над самою землею і стають легкою здобиччю.

Вихід 16:13; Числа 11:31-33.

 

Горобець.

Це слово може означати будь-яку маленьку пташку, придатну в їжу, наприклад жайворонка чи зяблика, яких ловили силками чи підстрелювали. Ісус використовував образ горобця, щоб показати, як сильно Бог любить Своє створіння. Якщо він піклується навіть про маленьких пташок, про людей він піклується набагато більше.

Матвія 10:29-31; Луки 12:6-7.

Перелітні і привезені птахи.

 

Журавель.

Велика сіра перелітна пташка, яка живе в Палестині зимою. Розмах крил сягає до 2,5 м. журавель живиться насінням і листям.

 

Павич.

Батьківщина павичів – Індія і Шрі-Ланка (Цейлон). В Ізраїль павичів завезли під час царювання Соломона. Їх тримали як декоративних птахів, це підкреслювало велич царського двору.

 

Лелека.

Білі і чорні лелеки кожен рік перетинають Ізраїль, пролітаючи на північ з місць своєї зимівлі в Аравію і Африку. Лелеки живлятьсь дрібними тваринами: зміями, рибою, мишами, черв’яками, комахами.

Єремії 8:7.

        

 

 

 

 

Висновки

У Біблії згадується понад 100 різних рослин, багато тварин та 50 видів птахів. Їх ми знаходимо у Книзі Книг. Адже Богу приємні всі – від прекрасної пальми й до лихого бур’яну, від непомітної комашки до великого верблюда.
У кожній релігії є міфи та легенди, пов’язані з наявністю певних рослин та тварин. Не є винятком і християнство. У круговерті подій ми часом не помічаємо присутности дерев і трав, птахів, які оточують нас. Віддати їм належне допомагає Біблія. Відкривши книгу Буття, у райському садку зустрічаємо Дерево Життя та Дерево Пізнання Добра і Зла. Вони створені дня шостого, після Людини – і, власне, задля неї. Згодом різні рослини та тварини з’являються на сторінках Святого Письма, хоч і не завжди залишаються в нашій пам’яті. Проте біблійні рослини та тварини заслуговують на особливу увагу як ровесники давніх епох і свідки неповторних історичних подій. Вони допомагають нам усвідомити в’язь античної доби із сучасністю, зрозуміти моральні проблеми наших предків, відчути живий плин Історії.