Матеріал до уроків географії 9 класу "Промисловий туризм Дніпропетровщини та перспективи його розвитку"

Промисловий туризм Дніпропетровщини та

перспективи його розвитку

 

Зміст (План)

 

 

Вступ........................................................................................................... 3

 

Промисловий туризм (індустріальний туризм)

як вид спеціального туризму..................................................................6

 

Промисловий туризм Дніпропетровського регіону...........................11

 

Проблеми розвитку промислового (індустріального)

туризму в регіоні......................................................................................16

 

Висновки..................................................................................................................................19

 

Список використаних джерел................................................................21

 

 

Додатки до реферату...........................................................................................................23

 

 

 

Вступ

 

 

Дніпропетровська область – один з найбільш економічно розвинених регіонів України. Вона характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим та науковим потенціалом.

Дніпропетровщина – потужний промисловий регіон країни. Найбільшими промисловими центрами області виступають міста Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське. Потужні промислові підприємства розташовані також у Нікополі, Павлограді, Марганці та Новомосковську.

На Дніпропетровщині – в краї, що має багате індустріальне минуле, в досить складному становищі перебувають численні пам'ятники науки й техніки – об'єкти, які відносяться до категорії, користуючись прийнятою сьогодні в євроамериканскій культурі терміном, «індустріальної спадщини». Хоча останнє не вичерпується пам'ятниками науки й техніки, але саме вони становлять левову його частку. Історія матеріальної культури Придніпров’я XVIII–XX ст.ст. це у визначальному ступені історія гірничодобувної промисловості, металургії, металообробки, у пізніший період – ще й машинобудування. Це обумовило й типи пам'ятників індустріальної культури краю, і характер проблем, пов'язаних з їхнім збереженням та використанням, а також пропагуванням в якості об’єктів туризму. Втім, не одними лише пам’ятками промислової (індустріальної) спадщини славетна Дніпропетровщина, а й величезною кількістю сучасних промислових виробництв, адже в регіоні діють більше 700 основних промислових підприємств двадцяти видів економічної діяльності, виробляється близько 17–18% усієї промислової продукції України, і за цим показником область посідає друге місце по країні. [1]

Глобалізація сучасного світу, що виявляється в багатьох сферах життєдіяльності суспільства, потребує нових парадигм соціально-економічного розвитку. Актуальною проблемою стає пошук нових стратегій конкурентоспроможності територій, що зумовлено загальносвітовою тенденцією перетворення локальних утворень на самостійних гравців глобального ринку. Здійснення структурної перебудови економіки промислових регіонів України є однією з важливих проблем у контексті забезпечення їх міжнародної конкурентоздатності. Використання туристично-рекреаційного потенціалу набуває стратегічного значення як напрям сталого розвитку, що ґрунтується на максимальному застосуванні місцевих ресурсів. Водночас практичне впровадження такого алгоритму розвитку промислових регіонів потребує оцінки їх можливостей, встановлення економічної доцільності і потреб розвитку туристичного бізнесу.

У контексті підписаної Україною Угоди про асоційоване членство в ЄС з метою приєднатися до когорти розвинутих демократичних країн Європи актуальність створення позитивного іміджу регіону, країни розглядається як одне із пріоритетних завдань державної політики і безпеки. [10]

Метою даного дослідження є на основі аналізу науково-теоретичних джерел, статистичних звітів, оцінки діяльності окремих об'єктів туристичного бізнесу Дніпропетровського регіону обґрунтувати перспективи розвитку промислового (індустріального) туризму в регіоні в контексті формування туристичного іміджу території і розробити заходи щодо впровадження успішного міжнародного досвіду з використання промислових активів як об'єктів туризму.

Здатність іміджу виступати в сучасних умовах важливим конкурентним ресурсом відзначають науковці П. Біленький [2], І. Важеніна [3], А. Парфіненко [15] та ін. У більшості досліджень імідж території, передусім, розглядають у площині формування міжнародного іміджу держави. Імідж регіону є тим ресурсом, що дає змогу якісно вирізнятися на фоні інших регіонів, забезпечуючи приплив грошових ресурсів у вигляді інвестиційних, туристичних та міграційних потоків, впливаючи на продуктивність ведення господарства, тобто підвищує конкурентоздатність регіону.

Актуальність даного дослідження визначається тим, що з початком світової економічної кризи обсяг світового туризму в 2009 р. скоротився на 4%, а обсяг доходів галузі - на 6%. Більш складна ситуація склалася в першій половині минулого року. Всього за 2009 рік турпідприємства заробили 887 мільярдів доларів [11]. За даними Держкомстату, впродовж шести місяців з України виїхало в цілому 7,2 млн. осіб, що на 2,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Відвідали країну 8,9 млн. осіб, що менше на 21%. Лише внутрішній туризм залишився на рівні 2008 р., тоді як виїзний туристичний потік знизився на 38% [6].

Розвиток туризму в період кризи зазнає труднощів, виникає потреба в створенні нових напрямів, що сприяє не тільки відпочинку, але й підвищенню інтелектуального рівня знань про власну країну й регіон. Для нашої країни з її багатими природно-рекреаційними й туристичними ресурсами, особливо її південно-східних регіонів, перспективи розвитку промислового (індустріального) туризму високі.

Питанням та проблемам розвитку промислового (індустріального) туризму присвячені дослідження багатьох зарубіжних та українських вчених, серед них праці українських авторів В.Г. Кулєша [8,9], О.В. Пендерецького [13], Пацюк В.С. [12]. Так, В.Г. Кулеш у роботі «Перспективи розвитку промислового туризму у світі та Україні» обґрунтовує необхідність розвитку промислового туризму та розробки і застосування брендингу індустріальних регіонів України [8].

Можливості розвитку туризму на промислових територіях було проаналізовано та досліджено В.Ф. Данильчуком [5], необхідність охорони та заповідання антропогенних ландшафтів, оцінення їх як пам’яток індустріальної культури представлено у працях Г.І. Денисика, В.Л. Казакової, Ю.Г. Тютюнника [7, 16], перспективи розвитку промислового туризму в Україні визначено В.С. Пацюком [12], напрями та досвід використання промислового туризму на Дніпропетровщині досліджено О.Є. Афанасьєвим [1], можливості та перспективи розвитку промислового туризму у східному регіоні України розглянуто О.Ю. Чередниченко [17].

Тож цілком логічно оцінити можливості застосування цього потенціалу й в цілях розвитку в краї специфічного виду туризму промислового (індустріального), досвід розвитку якого в світі мають вже достатньо багато країн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Промисловий туризм (індустріальний туризм) як вид спеціального

туризму

 

 

Інтерес до традиційних видів туризму, таких як культурний, історичний, пізнавальний поступово знижується, але вагомого значення почали набувати екологічний, сільський, науковий, конгресний, освітній, діловий та промисловий, що об’єднані спільним поняттям “альтернативний туризм”. [12]

Ефективна реклама підприємтсва, яка не потребує фінансових витрат, дієвий засіб додаткового прибутку і це все поєднує в собі промисловий туризм. Тисячі вітчизняних та зарубіжних туристів готові платити кошти, щоб на власні очі побачити процес виплавки чавуну, виробництва високотехнологічних приладів, розливу напоїв, збирання машин тощо. Організація екскурсій на промислові підприємства - це нагода презентувати потужності та потенціал підприємства, якість продукції, переваги перед конкурентами.

Промисловий туризм (індустріальний туризм) - це відносно новий напрям. Лише останнім часом активізувалися наукові дослідження щодо розвитку промислового туризму в Україні.

Промисловий туризм є новим міждисциплінарним напрямом, що визначає необхідність проведення глобальних наукових досліджень, присвячених даній проблематиці. З метою визначення поняття промислового туризму необхідно розглянути різні підходи до тлумачення цього напряму. Дослідник Т.А. Казакова вживає термін “промисловий туризм”, звертаючи увагу на те, що сутнісною компонентою його є відвідування підприємств, що працюють, та розглядає його як різновид техногенного туризму [7]. В.С. Пацюк використовує дефініцію “індустріальний туризм”, під яким розуміє вид активного туризму, зосередженого в промислових регіонах, метою якого є споглядання індустріальних ландшафтів, ознайомлення з витворами індустріальної архітектури, залишками індустріальної спадщини, відвідування працюючих виробничих підприємств для задоволення пізнавальних, професійних, ділових інтересів [12].

О.Ю. Чередниченко розкриває дане поняття так: це дослідження територій, будинків та інженерних споруджень виробничого (не цивільного) чи спеціального призначення, а також будь-яких залишених (занедбаних) споруджень із метою одержання психологічного й естетичного задоволення або задоволення дослідницького інтересу, захоплення у вигляді фотографування [17].

Таким чином, промисловий туризм (індустріальний туризм) - це організація регулярних туристичних турів на діючі (або ті, що колись діяли) промислові підприємства з метою задоволення пізнавальних, професійних, ділових інтересів.

Промисловий туризм стимулює розвиток малонаселених і слаборозвинених регіонів. Він дозволяє використовувати існуючі промислові об’єкти в повному обсязі і й не вимагає створення додаткової інфраструктури в промисловому регіоні. Завдяки використанню вже наявних промислових об’єктів індустріальний туризм потребу є менше часу для свого розвитку, ніж інші види туризму й, відповідно, меншого розміру інвестицій. Таким чином, цей вид туризму окупається набагато швидше інших туристичних проектів, що, безсумнівно, позитивно позначається на показниках розвитку регіональної економіки.

Промисловий туризм як вид відпочинку допомагає відновити сили й працездатність людини і відповідно – психофізіологічні ресурси суспільства. Він сприяє раціональному використанню вільного часу людини, збагачує соціально-економічну інфраструктуру, поглиблює міжрегіональне співробітництво країн, держав і народів. Саме у відтворенні робочої сили полягає головна соціальна функція і туризму загалом, і промислового туризму зокрема.

Окрім того, промисловий туризм має виховне значення, що полягає у підвищенні свідомості учасників екскурсій, які відвідують різні промислові об’єкти, ознайомлюються із виробничим процесом і досягненнями підприємства. Адже екскурсія – це не тільки продукт споживання, а й спосіб виховання, прищеплення культури, смаку. Відвідування індустріальних підприємств може викликати у молодих людей інтерес до техніки й промислової історії свого краю. Це особливо важливо в нашій країні, адже не є таємницею, що Україна на національному рівні зіштовхнулася із проблемою нестачі кваліфікованої робочої сили.

Основна ідея промислового (індустріального) туризму – подолання негативного ставлення до промислових міст, ознайомлення людей з надбаннями індустріальної епохи, показ кращих творінь індустріальної цивілізації.

Об’єкти промислового (індустріального) туризму – тіла та явища видобувної та переробної промисловості, що відображають, відтворюють, імітують розвиток ландшафту, пов’язаного з промисловою діяльність людини та мають ту чи іншу пізнавальну цінність.

За походженням об’єкти промислового (індустріального) туризму доволі різноманітні, але основоположне значення мають: промислові будівлі та споруди; техногенні форми рельєфу; машинне устаткування. В той же час об’єктами промислового (індустріального) туризму можуть бути лише ті, які являють собою техногенну цінність, є надбанням індустріальної цивілізації, до того ж всі ці об’єкти повинні бути безпосередньо включені до процесу виробництва.

Наразі цей промисловий туризму охопив практично всі індустріальні країни, а з другої половини ХХ ст. вчені почали ставити питання про визнання виробничо-технологічних здобутків людстві – спадщиною та її збереження як пам’ятки індустріальної доби.

Однією з перших наукових праць із проблем туризму виробничої спадщини стала стаття "Шахти та кар’єри: туризм виробничої спадщини", підготована британцем Дж. Едвардсом (J. Edwards) та іспанцем Дж. Ллурдесом (J. Llurdes). Авторами, зокрема, сформульовано часто цитоване визначення туризму виробничої спадщини, згідно якого це – "форма туризму, пов’язана з розвитком туристичної діяльності та туристичної індустрії на основі використання територій, споруд, будівель та інших об’єктів, що виникли і розвивались у минулому для виробничого призначення". До виробничої спадщини дослідники віднесли матеріальні залишки виробництва (будівлі, машини, обладнання, виробнича архітектура), індустріальний ландшафт, продукцію, виробничі процеси, відповідну документацію, житлові будинки робітників та власників, об’єкти соціальної інфраструктури.

 Ознайомлення з результатами виробничої діяльності складало мотивацію до здійснення екскурсій та турів на провідні виробництва з часів розвитку індустріальної доби і відомо з 30-х років ХХ ст. у провідних високорозвинених в індустріальному відношенні країнах (Німеччина, Велика Британія). Велика Британія – батьківщина індустріальної революції, саме там спад у розвитку промисловості розпочався раніше, ніж у решті розвинутих країн. Максимального значення частка зайнятих у промисловості Великої Британії досягла вже у 1955 р. Вона склала майже 48 %. Після чого домінувала тенденція до скорочення як абсолютного, так і відносного показника промислової зайнятості, відповідно – зростала ресурсна база для розвитку індустріального туризму (або туризму виробничої спадщини). Із Великої Британії новий вид туризму поширився в інші країни Європи. Активізувався цей процес завдяки успішному досвіду розвитку даного виду туризму у Рурському районі Німеччини, де у 1999 р. було завершено формування регіонального "Маршруту виробничої спадщини". Подорожуючи цим маршрутом, туристи можуть відвідати 19 поселень, що презентують регіональну історію виробництва вугілля та сталі. Всі об’єкти взаємозв’язані і до них можна дістатись різними видами громадського транспорту. Крім цього, туристам пропонується ще 25 тематичних маршрутів, наприклад, тур "Місцеві залізниці". Наслідуючи приклад Руру, все більше регіонів Європи стали звертатись до туризму виробничої спадщини як додаткового засобу структурної перебудови. Відповідні програми різного рівня були прийняті у цьому напрямку у Західній Фландрії (Бельгія), Телфеді (Велика Британія), Каталонії (Іспанія), Кротоне (Італія), Лотарингії (Франція) та ін. Існуючу мережу виробничих 33 туристичних маршрутів планується доповнити "Європейським маршрутом виробничої спадщини", що братиме початок у британському Айренбріджі (Ironbridge) і закінчуватись на території німецького Руру.

Промисловий (індустріальний) туризм, хоча й не посідає домінуючих місць на світовому туристичному ринку, проте за кордоном уже чітко зайняв певну нішу на туристичному ринку. Так екскурсії на підприємства видобувної промисловості, зокрема, в шахти, рудники, кар’єри відмічені на 4 континентах (Таблиця 1. Приклади розвитку промислового туризму на підприємствах видобувної промисловості (шахти, рудники, кар’єри) у світі). Додаток 1

Хрестоматійними прикладами збереження, реновації та заповідання індустріальної спадщини стали стара промислова зона Манчестера (Великобританія), металургійний центр Берслаген (Швеція), музей Орсе (Франція), промисловий парк Лоуелл (США), парк Дуйсбург-Норд (Германія), Нижньотагілський державний музей-заповідник гірничозаводської справи Середнього Уралу. [16]

Різниця у мотивації людей до подорожей зумовлює орієнтацію промислового (індустріального) туризму у таких напрямках: навчальний – в першу чергу стосується студентів політехнічних ВУЗів, що отримані під час навчання ландшафтно-техногенні образи та уявлення конкретизують на практиці; науковий – розрахований на фахівців, що займаються вивченням та покращення процесу виробництва; професійний – обмін досвідом працівників різних підприємств та їх структурних одиниць; діловий – відвідування підприємств з метою укладання договорів купівлі-продажу машинного устаткування, патентування певних технологічних процесів; спортивний – проведення різноманітних змагань на антропогенно-змінених ландшафтах; екстремальний – відвідування промислових ландшафтів з метою отримання гострих вражень; екологічний – ознайомлення з негативним впливом людини на гідрологічні, орографічні та аеросистеми; пізнавальний - відвідування підприємств-гігантів та унікальних промислових ландшафтів і спостереження за процесами виробництва на них; соціальний – формування позитивного ставлення до об’єктів індустріальної культури; економічний – отримання доходів від відвідування туристами промислових ландшафтів.

Ближче всього до втілення ідей промислового (індустріального) туризму в Україні знаходиться Кривий Ріг Дніпропетровської області, де сконцентровано значну кількість помешкань та мостів дореволюційного будівництва, "законсервованих" заводів, залізорудних шахт, кар’єрів, які не такі небезпечні, як вугільні шахти Донеччини.

 

 

 

 

 

 

 

 

Промисловий туризм Дніпропетровського регіону

 

 

Сьогодні Дніпропетровщина пропонує чимало екскурсійних об’єктів та туристських маршрутів, різноманітні програми перебування – екскурсії, відвідування театрів, спортивних видовищних змагань тощо. І область, і місто Дніпропетровськ, мають що запропонувати відвідувачам – в цьому можна переконатися, якщо ознайомитися, наприклад, з ресурсами Інтернет-сайтів. Визначні пам'ятки Січеславского краю здавна привертали увагу як видатних письменників, художників, видатних діячів, так і чисельних туристів. Окрім історико-географічного (відвідання запорозьких святинь, історичних пам’ятників), гідрологічного та бальнеологічного (відпочинку на Солоному Лимані та Дніпровських водосховищах), геологічного (Волоські скелі), мінералогічного, геоботанічного, екологічного видів туризму, Дніпровський край може запропонувати потенційним туристам знайомство з пам’ятками промислової (індустріальної) спадщини Дніпропетровщини які є одним із найбільших в державі, а по деяких параметрах – й унікальним.

Індустріальна спадщина регіону розглядається як сукупність (регіональна мережа) успадкованих від попередніх поколінь технічних об’єктів, пов’язаних з еволюційним розвитком різноманітних виробничих технологій, що зберегли свою автентичність і мають цінність з наукового, технічного, естетичного, архітектурного, історичного та екологічного погляду. Об’єкти індустріальної спадщини Дніпропетровської області мають історичну, наукову, містобудівельну, естетичну, рекреаційну, утилітарну цінність, тому являють собою потужний потенціал для розвитку молодіжного туризму:

-  пасивного (спостереження, споглядання, огляд, фотографування об’єктів);

- активного (отримання задоволення від дослідження індустріальних об’єктів, подолання перешкод – індустріальна археологія, паркур, заняття спортом і проведення спортивних змагань тощо).

Перспективними видами активного та екстремального відпочинку є новомодні урбанексплорейшн, діггерство, спелеостологія, руферство, сталкінг і т.п. Ці види рекреації мають поширення на території покинутих і занедбаних будівель і споруд, об’єктів індустріальної спадщини і все набирають обертів у зв’язку з подальшим занепадом місцевих промислових об’єктів і підприємств. Цей вид відпочинку стає досить актуальним на Дніпропетровщині.

Оскільки індустріальна спадщина є недостатньо вивченою в регіоні і потребує ретельного дослідження й надалі, до її класифікаційних ознак слід віднести також рівень стійкості (стійка, відносно стійка, вразлива), ступінь виявлення. За цією ознакою об’єкти спадщини належать до двох груп – виявлені та невиявлені.

Наприклад, до останніх можна віднести фрагменти підземних комунікацій катериненських часів, затоплені підземними водами старі каменоломні й гранітні кар’єри у Дніпропетровську, численні залишки древніх кар’єрів, шахт, тунелів, мостів у Кривому Розі тощо.

Ступінь збереженості зумовлюється різними історичними, економічними, екологічними та іншими чинниками.

Виявлені й потенційні об’єкти індустріальної спадщини доцільно використовувати для розроблення туристичних маршрутів, що за функціональною ознакою належать до різних видів туризму, а саме: науковий (проведення екскурсій для учасників наукових конференцій і навчальних практик студентів різних спеціальностей – екологія, економіка, географія, історія, рекреація, архітектура, містобудування та інших); пізнавальний (ознайомлення з історією економічного й культурного розвитку регіону, особливостями різних будівель, інженерних споруд, відвідування промислових музеїв і виставок); діловий (ознайомлення з виробництвом, технологіями); екологічний (проведення екскурсій на діючі та покинуті об’єкти з метою екологічного виховання та залучення до природоохоронних заходів, а також природоохоронні об’єкти, організовані після рекультивації відпрацьованих кар’єрів, відвалів та ін.); екстремальний (використання промислових зон, закритих або діючих кар’єрів, мостів, інженерних споруд та комунікацій для екстремальних видів спорту; відвідування, покинутих і недобудованих промислових об’єктів з метою дослідження, фотографування, отримання психологічного задоволення); оздоровчий (відпочинок у рекреаційних зонах, галотерапія у соляних шахтах, організованих на місці рекультивованих відвалів, поблизу закритих кар’єрів тощо). Використання об’єктів індустріальної спадщини, з одного боку, має деякі переваги (порівняно невеликі фінансові витрати на організацію турів, відновлення функціонування, нехай і в іншій якості, покинутих промислових об’єктів тощо), а з іншого ‒ певні перешкоди (неможливість відвідування окремих діючих підприємств приватної власності, небезпека для туристів через аварійний стан деяких об’єктів), а відтак, необхідне оцінювання об’єктів індустріальної спадщини ще і в цьому аспекті.

Далі наведена схема класифікації об'єктів індустріальної спадщини Дніпропетровського та Донецького регіонів запропонована деякими авторами створення туристичний маршрутів індустріальною спадщиною Дніпропетровського та Донецького регіонів (Таблиця  2. Схема класифікації об'єктів індустріальної спадщини). Додаток 2

Безперечно, віднесення деяких об’єктів до певного виду індустріальної спадщини є дискусійним.

Дніпропетровщина стала тим регіоном, звідки розпочалася стадія розвитку промислового природокористування, активного впливу людини на природні ландшафти шляхом їх перетворення у виробничі.

Найбільш перспективним центром розвитку промислового (індустріального) туризму в Україні та Дніпропетровському регіоні є – місто Кривий Ріг. Це обумовлено тим, що тут зосереджено: 45 працюючих шахт з видобутку залізної руди; 41 кар'єр; 89 відвалів; 26 провальних зон і зон зсування в полях шахт підземних рудників; 15 шламосховищ рудників і гірничо-збагачувальних комбінатів; 34 спелестологічних об’єкти: 12 відкритих стволів шахт (однієї буровугільної та решти залізорудних), 3 штреки (старої шахти «Червоний Гірник», старого рудника Колачевського, обваленої шахти «Комсомольська- Дніпропетровська-1»), 11 штолень (Кочубеївські, Рахманівські, Покровська та ін.), 2 підземні виробки (на старому Кочубеївському руднику), 1 квершлаг (шахти Північної Вентиляційної колишнього рудника ім. Фрунзе), 2 провальні колодязі колишнього рудника ім. Р. Люксембург, 3 гезенки висхідних виробок (в стелі квершлагу старої шахти Північної Вентиляційної колишнього РУ ім. Фрунзе та на бортах провального колодязі шахти «Комсомольська- Дніпропетровська-1»); 6 енергетичних підприємств; 5 металургійних підприємств (найбільший – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та гірничо-збагачувальні комбінати); 28 машинобудівних заводів; 5 хімічних заводів (Криворізький суриковий завод та ін.); 14 будівельних підприємств і організацій; 9 деревообробних підприємств; 5 підприємств легкої та 12 підприємств харчової промисловості. Для Кривого Рогу характерна багата індустріальна спадщина, що включає залишки (більше 800!) виробничих об'єктів, старих залізниць, гідротехнічних споруд, старих мостів, старих гірничопромислових ландшафтів, залишків робітничих селищ і т.д. Якщо площа міста Кривого Рогу становить 425 км², то тільки одні гірничопромислові ландшафти в ньому займають 48,8% території і ця цифра продовжує зростати.

Практика проведень екскурсій на промислові об’єкти в місті Кривий Ріг носять не систематичний, а скоріше разовий характер. Так, під час проведення ІІ Міжнародної наукової конференції з проблем антропогенної географії та ландшафтознавства (Кривий Ріг, 5 – 8 жовтня 2005 р.), запропонували дві екскурсії за регіональним принципом. Перша – до Південного гірничо-збагачувального комбінату, друга – до Північного гірничо-збагачувального комбінату та РУ ім. Р. Люксембург.

Проведено екскурсію на шахту "Батьківщина" - найглибшу залізорудну шахту Європи, де екскурсантів було опущено на горизонт глибиною 1315 м

Найбільш атрактивними об’єктами для індустріального туризму в місті є:

1) шахта «Родіна» як найглибша шахта Європи (1522 м глибини), шахта «Ювілейна» глибиною 1500 м та всі інші шахти (глибини понад 1200 м), додаток 3;             

2) кар'єр Південного гірничо-збагачувального комбінату, Ганнівський і Первомайський кар'єри Північного ГЗК, що є найбільшими в Україні (площа всіх кар'єрів у місті становить 4,2 тис. га), додаток 4;

3) всі великі шламосховища (загальною площею 5,5 тис. га), додаток 5;

4) всі великі відвали ГЗК (загальна площа 7,0 тис. га),  додаток 6;

5) система найбільших у Європі шахтних провалів ( глибиною 100-150 м , діаметром до 200-250 м) в районі шахти Гвардійської та інших шахт (загальною площею 3,4 тис. га), додаток 7;

6) чотири найбільших у Європі гірничо-збагачувальних комбінати (Північний, Центральний, Південний, Новокриворізький, Інгулецький), додаток 8;

7) металургійний комбінат ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - найбільше в даній галузі підприємство Європи, додаток 9;

8) музей гірничої техніки під відкритим небом і 7 промислових музеїв підприємств;

9) підземний швидкісний трамвай збудований за всіма технологіями спорудження метрополітену;

10) підземний дериваційний тунель річки Саксагань протяжністю 5,2 км з техногенним підземним водоспадом висотою 24 м.

Основою турпродукту в прмисловому (індустріальному) тризмі є система екскурсій. Окремим питанням стоїть розробка особливих індустріальних 20 турів. Основними напрямками в розробці турів повинні бути наступні: шахтний туризм (спуск в шахту), геологічний туризм (відвідування природних геологічних пам’яток та геологічних музеїв під відкритим небом – наразі в місті створені такі 2 музеї – в Першотравневому кар’єрі Північного ГЗК та у парку ім. газети Правда), тури на кар’єри, тури на шахтні провали, виробничий туризм – тури на працюючі підприємства, тури на відвали, тури по антропогенним гідротехнічним об'єктам, тури по старовинним промисловим об'єктам, тури по транспортним об'єктам, тури по музеях промисловості, комбіновані тури за змістом і територією. Необхідна розробка системи екскурсій для різної цільової аудиторії, мотивами, віком та ін. критеріям. На сьогодні в місті Кривому Розі вже розроблені понад 30 екскурсійних маршрутів різноманітної індустріальної тематики, які поступово впроваджуються у життя, впроваджуються та використовуються також туристичні подорожі в форматі "Подорож вихідного дня".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проблеми розвитку промислового (індустріального) туризму

в регіоні

 

 

Розвиток промислового туризму в регіоні визначається економічними і організаційними можливостями підприємств у створенні відповідних маршрутів та наявністю попиту з боку цільового сегменту ринку. Промисловий туризм може стати одним із найбільш прибуткових видів діяльності в регіоні, бути джерелом валютних надходжень, сприяти розвитку інфраструктурних галузей та регіону в цілому.

В той же час активному запровадженню промислового туризму в практику господарювання вітчизняних туристичних агенцій перешкоджають наявність цілої низки проблем:

1.Недостатній розвиток правової бази. Проблеми, повязані з ліцензуванням організацій, що займаються просуванням промислового туризму.

2. Відсутність єдиних методик і стандартів оцінювання послуг промислового туризму.

3. Відсутність якісних рекламно - інформаційних матеріалів.

4. Низький рівень надання послуг і незадовільний рівень комфорту.

5.Відсутність спеціалізованих туроператорів, гідів.

6. Низькі доходи від діяльності промислового туризму [4].

Розглядаючи Кривий Ріг як базу для розвитку промислового (індустріального) туризму в Україні,  необхідно зазначити, що місто не уникло жодної  із вищеназваних проблем.

Так в місті налічується тільки 11 готелів, що для такого великого міста явно недостатньо, до того ж не кожен готель має паркінг. В місті налічується близько 90 туристичних агенцій, але жодна з них не пропонує і не розробляє такий напрямок як промисловий туризм.

Для якісного розвитку промислового туризму недостатньо розвивати лише туристичні маршрути, необхідно займатися всією інфраструктурою міста, а саме покращенням стану доріг, побудовою нових транспортних розв’язок, наближенням закладів харчування та зупинок громадського транспорту до об’єктів промислового туризму тощо.

Для покращення інституційного середовища України та Кривого Рогу необхідно  зробити багато кроків ,а саме:

- впровадити в галузь туризму міжнародні стандарти;

- розробити план інвестиційної та фінансово-кредитної підтримки туризму з наданням державних гарантій на розробку туристичних продуктів,

- запровадження переваг і канікул для різних інвесторів туристичної сфери , в тому числі для іноземних;

- необхідним є створення  певного органу який буде займатися регулюванням, забезпеченням та координацією туристичної діяльності та процесів інвестування туризму [12].

Важливим також є:

1. Створення та прийняття Програми розвитку промислового туризму в Україні.

2. Розробка нормативних документів з вимогами до організації послуг промислового туризму.

3. Проведення маркетингових досліджень, розробка пакету рекламно - інформаційних матеріалів з інформацією про обʼєкти промислового туризму та умови їх відвідування. 

4. Розробка нормативних документів із переліком вимог до послуг промислового туризму, розвиток інфраструктури.

5. Організація семінарів і курсів з підготовки кадрів туроператорів та екскурсоводів у галузі промислового туризму.

6. Залучення широкої аудиторії та збільшення кількості наданих туристичних послуг [4].

Керівництво міста Кривий Ріг приділяє відповідну увагу розвитку промислового туризму. Так, в листопаді 2013 р. було проведено 1-й Міжнародний науково-практичний форум «Індустріальний туризм: реалії та перспективи», де було визначено основні об'єкти  та прийнято Програму розвитку промислового туризму в місті.

 З питань розробки Програми розвитку індустріального  туризму у Кривому Розі було створено робочу групу, до якої увійшли різні промислові підприємства, заклади культури, ДВНЗ «КНУ», Інститут розвитку міста та представники міськвиконкому. Для реалізації розвитку промислового туризму планується створення сучасної туристичної інфраструктури, позиціонування Кривого Рогу як центру промислового туризму та популяризація індустріальних об'єктів в якості об’єктів промислового туризму. Між міськвиконкомом і великими  підприємствами міста в 2015 році в рамках розвитку промислового туризму укладено договори про співпрацю на суму майже в  50 мільйонів гривен. За умовами цих  договорів передбачається залучення інвестицій в туристичну галузь та виконання низки соціальних  проектів розвитку Кривого Рогу. [4]

 Сьогодні для виконання Програми створено міський відділ промислового туризму у складі комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу», розроблено 40 екскурсійних маршрутів об’єктами промислового туризму, розроблено туристичний логотип і гасла ; створено новітню   інфраструктуру вуличних покажчиків у місті тощо. В цілому за останні два роки було здійснено близько 500 екскурсій на об'єкти промислового туризму. [4].

Зрозуміло, що діяльність туристичних агенцій, зосереджених на наданні послуг промислового туризму націлена на отримання прибутку. Прибутковість таких підприємств залежить від того наскільки вдало вони зорієнтувались у вимогах та уподобаннях цільової аудиторії. Відвідування об’єктів промислового туризму для споживачів повинні бути цікавими, захоплювати, надавати яскраві естетичні, пізнавальні та дослідницькі  враження.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 

Підсумовуючи викладене вище зазначимо промисловий (індустріальний туризм) у світі є трендом останніх десятиріч. Промислові регіони нашої країни мають потужний потенціал для становлення даного туристичного напряму, однак поки він знаходиться в латентному стані.

Сучасний стан розвитку промислового туризму в Дніпропетровському регіоні має ознаки становлення і є важливим напрямком у формуванні туристичного іміджу регіону, оскільки уявлення про ту чи іншу територію безпосередньо впливає на ступінь попиту на неї з боку потенційних туристів.

Підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу Дніпропетровщини потребує розробки та впровадження низки заходів, спрямованих на подолання перешкод розвитку туристичного бізнесу. Найбільш популярним механізмом формування туристичного іміджу території і менеджменту дистанції є пошук унікальності суб'єктів туристичного бізнесу та створення сприятливого середовища для розвитку в'їзного міжнародного туризму. Подальшого вивчення потребує досвід країн світу щодо створення прямих та непрямих методів стимулювання компаній та МСП для розвитку промислового туризму в контексті забезпечення позитивного іміджу регіонів та локальних угруповань

Перші кроки щодо активізації впровадження даного туристичного напряму на організаційному рівні здійснено у місті Кривий Ріг, що має унікальну ресурсну базу задля розвитку даного туристичного напряму.

Хоча індустріальний туризм не забезпечить Кривому Рогу такі дивіденди, які воно отримує від промислового виробництва, однак ключове завдання даного туристичного напряму – покращити імідж нашого регіону та підвищити його туристичну привабливість. Основою ж формування туристичного іміджу є просування брендів, брендами Кривого Рогу, власне, і є його всесвітньовідомі підприємства, варто лише налагодити та відшліфувати механізм взаємодії управлінських структур, промислових підприємств та туристичних фірм у процесі створення та реалізації туристичного продукту. Це, в свою чергу, дозволить максимально ефективно використовувати промисловий потенціал Кривого Рогу з туристичною метою.

Оскільки Кривий Ріг входить в трійку найбільших міст України по кількості діючих індустріальних об’єктів та індустріальної спадщини, то розвиток і реалізація туристичної  стратегії, центром якої є промисловий туризм, безсумнівно позитивно позначиться на економічних результатах розвитку регіону. Базова  умова – максимальне задоволення всіх вимог і уподобань споживачів.

Перспективи подальших розвідок. Перспективним напрямком подальших розвідок в рамках означених проблем є не тільки формування якісної інфраструктури для розвитку промислового туризму в регіонах, але й якісний маркетинг даного туристичного продукту.

Звичайно, співробітництво між промисловістю й туристичною сферою тільки починається, але воно повинне стати вигідним обом сторонам. Залучення в туристичну мережу регіону діючих заводів і фабрик, створення реєстру пам’яток промислової архітектури, виявлення та облаштування для відвідування історичних гірсько-промислових ландшафтів сприятиме формуванню нового іміджу Дніпропетровщини, надасть додаткових можливостей у плані залучення туристів

Функціонування промислового комплексу збагачує туристично-рекреаційний потенціал будь-якого регіону. Розвиток існуючих і виникнення нових, особливо інноваційних галузей промисловості призводять до утворення нових об’єктів промислового (індустріального) туризму.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

 

1. Афанасьєв О.Є. Промисловий туризм на Дніпропетровщині: напрями, перспективи та досвід використання / О.Є. Афанасьєв // Минуле, сучасне та майбутнє туризму Дніпропетровщини: матеріали обласної відкритої туристсько-краєзнавчої конференції - Д.: ДДЮЦМС, 2006. С. 88-90.

2. Біленький П. Дослідження проблем конкурентоспроможності / П. Біленький // Вісник НАН України. 2007. №5. С.8-18.

3. Важенина И.С. Концептуальные основы формирования имиджа и репутации территории в конкурентной среде: автореф. дис. на соиск. степ. д-ра наук / И.С. Важенина. Екатеринбург, 2008. 48 с.

4. Горб, К.М. Індустріальна спадщина регіону: систематизація, проблеми, перспективи [Текст] /К.М. Горб, Н.М. Дук, І.М. Суматохіна Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті: Матеріали Всеукр. наук. конф. Київ, 23 – 26 травня, 2007 / Науковий вісник Інституту дизайну і ландшафтного мистецтва Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – Вип. 4. – К., 2007. – С. 80 – 84.

5. Данильчук В.Ф. Особенности формирования и развития туристических предприятий: монография / В.Ф. Данильчук. Ин-т экономики пром-сти. Донецк, 2006. 240 с.

6. Довідка про динаміку туристичних потоків в Україні за 2009 рік (за даними Адміністрації Держприкордонслужби України) - Режим доступу до ресурсу: mincult.kmu.gov.ua.

7. Казаков В.Л. Техногенний туризм у системі природокористування / В.Л. Казаков, Т.А. Казакова, О.Й. Завальнюк // Екологія і раціональне природокористування: зб. наук. праць Сумського держ. пед. ун-ту. 2006. 244 с. 2.

8. Кулеш В.Г. Перспективи розвитку промислового туризму в світі та Україні / В.Г. Кулєш // Вісник ДІТБ. 2010. №14. С.90-95.

9. Кулеш В.Г. Промисловий туризм як основа формування туристичного бренду індустріального регіону / В.Г. Кулєш // Вісник ДІТБ. 2012. №16. С.109-114.

10. Мешко Н.П., Карплюк К.В. Развитие промышленного туризма как направление в международном туристическом имидже Днепропетровского региона

11. Обзор рынка туристических услуг Украины 2010 год / [Електронный ресурс]: режим доступа http://pro-consulting.com.ua/analiz/turism/tur_service/

12. Пацюк В.С. Територіальна організація індустріального туризму Криворіжжя //Автореф. дис. ... канд. географ. наук : 11.00.02. – Київ. – 2011. – 24 с.

13. Пендерецький О.В. Територіальна організація промислового туризму Карпатського суспільно-географічного району та основні напрямки її вдосконалення / О.В. Пендерецький. Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2011. 225 с.

14. Прибиткова Л. Туризму промислових містах: міф чи реальність? / Л. Прибиткова // Партнери. 2005. Вип.12(78).

15. Туристичний імідж регіону: монографія / за ред. А.Ю. Парфіненка. Х.: ХНУ імені В.Н Каразіна, 2011. 312 с.

16. Тютюнник Ю.Г. Охрана и заповедание индустриальных ландшафтов / Ю.Г. Тютюнник // География и природные ресурсы. 2006. №2.

17. Чередниченко О.Ю. Можливості та перспективи розвитку індустріального (промислового) туризму у східному регіоні України / - Режим доступу до ресурсу: https://tourlib.net/statti_ukr/cherednychenko.htm.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Додаток 1

Таблиця 1. Приклади розвитку промислового туризму на підприємствах видобувної промисловості (шахти, рудники, кар’єри) у світі

 

Країна	Екскурсійний об’єкт, кількість туристів
Польща	шахти Величка та Бохні (6 тис/день 1)
Швеція	залізорудні шахти м. Кірина
Естонія	сланцеві шахти Кохтла-Нимме
Норвегія	мідний рудник Ророс
Чехія	срібний рудник Кутна-Гора
Словаччина	золоторудна шахта Банска Штявница
Німеччина	завод BMW у баварському Вольфсбурзі (260 тис/рік)
Франція	Електростанція Ранс (300 тис/рік) історичний  гірськовидобувний центр Левард (200 тис/рік)
Великобританія	Шоколадна фабрика “Кедберрі”( 400 тис/рік)
Тайвань	Індустріальний парк Hsinchu Science (HSIP) (тайваньска силіконова долина) (10 тис/рік)
Канада	Монетний Двір (1,6 млн./рік)
Росія	у Хібінах, Солікамську, Воркуті
ПАР	алмазні шахти Кімберлі
Австралія	золоті шахти м. Теннант Крік [8]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Таблиця  2. Схема класифікації об'єктів індустріальної спадщини

 

 

           Додаток 3

Шахта "Родіна"

 

           Додаток 4

Кар'єр Південного гірничо-збагачувального комбінату

 

 

 

 

 

   Ганнівський і Первомайський кар'єри Північного ГЗК

        

           Додаток 5

Шламосховища Метінвест

 

 

           Додаток 6

Відвали ГЗК

 

           Додаток 7

Шахтні провали

 

 

         Додаток 8

Гірничо-збагачувальні комбінати

          Додаток 9

Металургійний комбінат ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»