Матеріали для класних керівників " Виховна система класу"

Про матеріал

Виховна система класу розроблена для учнів 5-11 класів.

Перегляд файлу

Матеріали

Яцьканич Олени Іванівни,

класного керівника 6-А класу

Монастирецької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Хустської райдержадміністрації

Закарпатської області

2015 рік

Зміст

Опис виховної системи класу.........3

Опис досвіду роботи.........................36

Розробки виховних справ................46

Фотоколлаж.......................................83

Опис виховної системи класу

« Від маленької дитини - до справжнього громадянина»

1.Вступ.

«Сьогодні діти – завтра народ» (В.Сухомлинський)

Нехай учитель поспішає до дітей, радіє кожній

зустрічі з ними, тоді і діти поспішатимуть у школу і щиро радітимуть кожній зустрічі зі своїм учителем

Ш. Амонашвілі

У наші дні проблема організації виховного процесу набула особливої актуальності й гостроти через ряд обставин. Перша пов’язана з усвідомленням найвищої цінності , якою є Людина і її життя. Друга зумовлена ти . що сучасне покоління живе на зламі епох, зміна яких пов’язана з динамічними процесами у певних структурах життя, і розвивається двома шляхами: відтворення застарілих форм життя і формування нових цивілізованих засад життєдіяльності.

Виховання - процес, що починається з дитинства, коли в душу дитини закладаються основні життєві принципи, що допомагають їй стати Людиною з великої букви, сміливо увійти до епохи нового розуму і зайняти в ній гідне місце, усвідомлюючи себе особистістю й індивідуальністю.
Вважаю, що класний керівник - найнеобхідніша людина для дитини в сучасній школі. У нього незвичайна місія в житті: не тільки керувати, направляти, але й виховувати. Його призначення - простежити за становленням особистості дитини, що входить у сучасний світ, виховати людину, здатну гідно зайняти своє місце в житті.

Як класний керівник, упевнена, що необхідний широкий підхід до особистості дитини, украй важливо розуміти всебічний розвиток не як розвиток певних сторін і якостей особи, а як їх органічну єдність і цілісність.
У сучасних умовах, на мій погляд, необхідно дійти до кожного учня, створити умови для розвитку індивідуальних здібностей, сформувати в дитини потребу до самовираження.

Там, за порогом школи, на вчорашніх учнів чекає непросте життя, і я, як класний керівник, повинна допомогти своїм вихованцям підготуватися до багатогранних життєвих ситуацій, навчитися бути гнучкими, цілеспрямованими і сильними, розуміти себе і інших, творчо підходити до вирішення проблем, навчитися товаришувати, любити, виживати у важкому сьогоденні і цінувати своє життя. Тому я поставила перед собою наступну проблему: «Розвиток у дітей почуття колективізму, свідомого ставлення до національних символів, почуття національної гідності та збереження традицій».

Працюючи вчителем 15 років, намагаюся використати всі можливості виховного простору для створення комфортних умов, що сприятимуть всебічному розвитку кожного вихованця. Тому я обрала виховну систему класу «Від маленької людини, до справжнього громадянина», яка дасть змогу виховати в учнях патріотизм,почуття власної гідності,відповідальності ,поваги до оточуючих людей,збереження культури та традицій українського народу.

2. «Виховна система класу «Від маленької дитини - до справжнього громадянина »

Програма «Від маленької дитини - до справжнього громадянина »

розрахована на учнів 5-11 класів. Програма визначає зміст та форми організації патріотичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі і спрямована на виховання патріотизму та формування рис

справжнього громадянина України.

Програма є системою змісту, форм, методів, прийомів педагогічних дій і ґрунтується на принципах соціальної активності, індивідуалізації, вмотивованості, взаємодії особи та колективу.

Актуальність

Виховання підростаючого покоління – це систематична і цілеспрямована діяльність з формування у вихованців високої патріотичної свідомості, відчуття вірності своїй Вітчизні,почуття колективізму,любов до прекрасного ,доброзичливе ставлення один до одного,здатність успішно адаптуватися у навколишньому середовищі.

Гіпотеза виховної системи: виховання випускника – громадянина, патріота, освіченої людини, вільної, культурної, гуманної, здатної до саморозвитку особистості.

Учасники виховної системи: учні, класний керівник, батьки (родина), вчителі-предметники, дорослі, які беруть участь у виховному процесі.

Засоби виховання: виховна система класу.

Мета виховної системи: виховання різнобічно сформованої особистості з високими моральними якостями, рисами громадянина і патріота, працьовитої і творчої, готової до самостійного життя у сучасному суспільстві.

Основні принципи виховної системи:

принцип поваги індивідуальності особистості;
принцип колективної діяльності і діалогу;
принцип розумної вимогливості та узгодження;
принцип вікового підходу;
принцип педагогічної підтримки;
принцип стимулювання самовиховання;
принцип зв’язку з реальним життям.

Моє бачення системи виховання передбачає такі складники:

діагностико-корекційна діяльність класного керівника;
соціометричні дослідження;
прогнозування та організація виховної діяльності класного колективу з вирішення проблем соціалізації;
робота з батьками;
організація учнівського самоврядування;
аналіз досягнутих результатів.

Завдання виховної системи:

формування громадянської компетентності, знання своїх прав, свобод, обов’язків,

визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; утвердження почуття патріотизму, відданості у служінні Батьківщині;
формування відповідального ставлення до навчання
усвідомлення цінностей соціального спілкування та засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей.
любов до прекрасного і і потреба у спілкуванні з прекрасним;
формування в особистості розуміння значущості праці як джерела саморозвитку і самовдосконалення.
розвиток творчих здібностей вихованців та вміння організувати свій вільний час, позитивного ставлення до внутрішнього творчого “Я”
формування ціннісних орієнтацій, розвиток особистісних якостей.
формування позитивного ставлення до здорового способу життя, ціннісного ставлення до себе

Очікувані результати виконання.

Програма відображає необхідне суспільству і державі соціальне замовлення на виховання справжнього громадянина і патріота України.

Вихованці будуть:

порядними і не заплямують своїми вчинками право називатися людиною;
справжніми патріотами своєї країни,
гордими за свою Батьківщину в ім’я пам’яті предків і майбутнього своїх дітей;
освіченими, інтелектуально і культурно розвиненими ,політично грамотними й активними , спроможними зробити свій внесок у у розвиток суспільства;

сильними і здатними подолати всі труднощі ,якими б вони не були;
здоровими духовно і фізично;

Кінцевим результатом реалізації Програми передбачається позитивна динаміка зростання рівня патріотизму в країні, зростання соціальної і трудової активності населення, його внеску до розвитку основних сфер життя, діяльності суспільства і держави, подолання, відродження моралі духовності.

«Виховання – це сівба зерна: чим кращий природний грунт, тим більший врожай». Тому я вирішила посіяти на поле вихованості зерна соняшника, бо це - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів...Соняшник знайшов своє місце під Сонцем.

І не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило - повертає за ним свою схожу на Сонце голову. Тож Сонце його не засліплює, а це означає, що він не боїться осліпнути від успіхів чи досягнень...

Своєю невибагливістю до цвітіння та росту соняшник відображає якщо не безпроблемність, то малопроблемність. Бо він не «мучиться» проблемами, що робити, куди йти - він іде за Сонцем....

Крім цього соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника - єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина - єдина і найвища цінність.

Тому я хочу . щоб у моїх учнях виросли такі якості. А для цього я покладу у грунт зернинки:

«Я – громадянин України»

Мета: формування громадянської компетентності, знання своїх прав, свобод, обов’язків, правил та норм поведінки, соціально важливих для суспільства, вироблення активної життєвої позиції щодо негативних проявів у соціумі.

«Я – господар на своїй землі»

Мета: формування почуття любові до свого рідного краю, Батьківщини, народу, традицій та звичаїв, шанобливого ставлення до державної символіки, толерантного ставлення до історії та культури інших народностей, які проживають в Україні, а також виховання дбайливого, ціннісного ставлення до природи, почуття відповідальності за довкілля.

«Я – творець своєї долі»

Мета: формування відповідального ставлення до навчання, розуміння необхідності набуття якісних і глибоких знань для їх подальшого використання у житті.

«Я – надія родини»

Мета: усвідомлення цінностей соціального спілкування та засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей.

«Я – справжня людина»

Мета: формування єдності моральної свідомості та поведінки, єдності слова і діла, наявності активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції, ціннісного ставлення до духовного надбання народу

«Я – майстер на всі руки»

Мета: формування в особистості розуміння значущості праці як джерела саморозвитку і самовдосконалення.

«Я – талановита людина»

Мета: розвиток творчих здібностей вихованців та вміння організувати свій вільний час, позитивного ставлення до внутрішнього творчого “Я” як себе особисто, так і оточуючих людей, формування емоційної культури.

«Я – цінитель життя»

Мета: формування позитивного самоставлення до здорового способу життя, ціннісного ставлення до себе.

Схема виховної системи класу

Щоб ці зернятка проросли, використовую такі форми виховної роботи в класі :

Програма розрахована на роботу з учнями від 5 до 11 класу і має таку послідовність:

Разом з учнями проходимо І етап виховної системи.

Маємо деякі результати.

із приміщення школи», «Україна – єдина країна»,участь відзначенні

Робота з батьками

Вирішення проблем виховання дітей можливе лише за умови спільної праці педагогів і батьків. Родина – головний соціальний інститут, що відповідає за виховання особистості. Тому у своїй діяльності приділяю значну увагу роботі з батьками. Індивідуальна робота (анкетування, тестування, бесіди, відвідування за місцем проживання) допомагає якнайшвидше виявити здібності учнів, вивчити характер родинних взаємин, побутові умови проживання. Однією з головних умов успішної роботи вважаю залучення батьків до участі у справах класу. Тому організовую спільні дискусійні трибуни, проводжу лекції для батьків, години запитань-відповідей, а також проводжу заходи, підготуватися до яких діти можуть вдома тільки разом з батьками: створення класного фотоальбому „Я і моя родина”. Зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу - це важлива й відповідальна задача вчителя. Рішення даної задачі є можливим, якщо у плані роботи знайшли відображення такі напрями діяльності класного керівника з батьками:

Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній контакт із кожним членом родини учня, домогтись більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Практикую у своїй діяльності спільне визначення перспектив і засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення. Головне правило співпраці – « Ви зможете!»

Інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів здійснюється за допомогою тематичних і підсумкових батьківських зборів, перевірки щоденників учнів..

Головним важелем у вихованні є організація самоврядування. Це потужний механізм впливу на кожного і на всіх, що дозволяє вирішувати питання самореалізації не тільки в рамках даного колективу, але і в цілій системі виховної роботи нашої школи, які, у свою чергу, дозволять підлітку надалі легко адаптуватися в мінливому, часто непривітному житті дорослих людей.

У шкільному просторі цей зв'язок схематично відображено через структуру самоврядування .

Структура класного самоврядування

Правління класу – вищий розпорядчий та виконавчий орган класу, до якого входять мер, заступник мера, радники департаментів, делегати на учнівську конференцію, класний керівник. Мера, заступника мера обирають на вересневих зборах таємним голосуванням. Засідання правління проводяться тоді, коли це потрібно. Рішення оформляються у вигляді розпоряджень і є обов’язковими для всіх членів класного колективу. Питання, які обговорюються на засіданнях правління, різні:

чергування у класі;
закріплення робочих місць;
розподіл доручень;
заохочення за виконання доручень.

Міністерства – робочі органи, до яких входять всі учні класу. Таким чином, у кожного учня є неформальне доручення, за яке він несе відповідальність. Через певний час доручення можуть змінюватися за рішенням правління.

брати активну участь у проведенні олімпіад;
допомагати вчителям-предметникам в організації

предметних вечорів;

висвітлювати у стіннівці рівень навчальних досягнень учні
виявляти і підтримувати здібних та обдарованих учнів.

контроль за відвідуванням учнями школи, ведення „Листів обліку відвідування”
контроль за виконанням вимог до поведінки на уроці та на перерві;
взяти під особливий контроль учнів, схильних до правопорушень;
допомагати в організації різноманітних заходів з превентивного, морального виховання;
взяти шефство над учнями, які стоять на внутрішкільному обліку.

організовувати конкурси, виставки, класні свята

проводити вечори відпочинку;

організація і контроль за естетичним оформленням класних кімнат.

контролювати чергування учнів у клас слідкувати за зовнішнім виглядом учнів;
нагляд за збереженням шкільного майна, дрібний і поточний ремонт;
агітаційна робота по екологічному вихованню (агітбригади, конкурси тощо);
організаційна робота по підготовці та участі у екологічних акціях та трудових десантах, організація самообслуговування.

проводити спортивні змагання, спортивні розважальні програми;
брати участь в організації та проведенні Дня здоров’я;
організація туристичних походів та змагань;
проводити профілактичну роботу щодо здорового способу життя.

випускати тематичні газети;

дбати про гласність роботи міської ради класу;
виготовлення грамот, дипломів для активістів класу;
оформлення класного куточку.

1. Сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття колективного рішення.
2. Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей відберемо золоті.
3.Думку викладай розважливо, якщо потрібно – повтори.
4.Часу не марнуй, пропозиції внось коротко і ясно.
5.Чітко втямиш – краще зробиш.
6. Погодився легко – не означає, що сприйняв глибоко.
7. Не думай, що ти в чомусь переважаєш друзів, і не смій задаватись.
8. Довіру треба розуміти так: все перевіряється ділом, турботою і дружбою.
9. Перш ніж прийняти рішення, навчись бездоганно його виконувати.
10. Усяке діло вінчає результат. Не соромно помилятись. Соромно не вміти виправлятись.
11. Зауваження приймаються, пропозиції виконуються.
12. Твори, фантазуй сміливіше – шукай шляхів виконання рішень.
13. Не відкладай на завтра вирішення того питання, яке необхідно і можна вирішити сьогодні.
14. Прийняв рішення – виконуй! Доручив іншим – довіряй! Перевіряючи допомагай.

ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ:

Надихати на справи.
Підтримувати будь-яке починання.
Поважати думку інших.
Довіряти і не поспішати.
Переконувати і бути впевненим у правоті.
Дивитись на проблеми з точки зору товаришів.
Радити, але не нав’язувати.
Надихати, а не пригнічувати.
Підтримувати, а не критикуват
Поважати, але в жодному разі не принижувати.
Не вимагати від інших того, чого не вимагаєш від себе.
Справу робити, а не керувати.
Створити гарну репутацію своїм товаришам
Визнавати свою неправоту швидко і рішуче.
Не звинувачуй ні в чому інших.
Не сперечатись – суперечки– не кращий спосіб з’ясування стосунків.
Поважати думку інших.
Боятися не діла, а бездіяльності та байдужості.

В результаті роботи:

Спілкування з педагогами та органами місцевої влади
Одержання знань і навичок самостійної роботи та корисної інформації
Професіоналізм
Вирішення важливих питань

КОДЕКС ЧЕСТІ ШКОЛЯРА
Ми, вільні та рівні у своїх правах члени педагогічного колективу, учні та їхні батьки, заявляємо про створення шкільної громади, пріоритетною задачею якої є створення умов для творчого розвитку кожного.

І. У своєму повсякденному житті, дома й у шкільній громаді ми прагнемо:

Поважати гідність особистості кожного;
Бути терплячими;
Бути ввічливими;
Бути щедрими;
Берегти та збільшувати шкільні традиції;
Бути вірними шкільному братерству.

ІІ. Засуджується й не приймається шкільною громадою:

Паління, наркотики й алкоголь;
Лихослів'я;
Азартні ігри;
Запізнення й прогули;
Неділовий стиль одягу на навчальних заняттях.

ІІІ. Висновки

Ми ростемо, ми творимо і тягнемось до сонця

Підводячи підсумки, можу з гордістю сказати, що я задоволена наслідками своєї роботи. Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість спілкуватися з дітьми.

Виховна система класу ««Від маленької дитини - до справжнього громадянина» дає позитивні результати :

зріс рівень згуртованості колективу;

покращились результати особистісного розвитку дітей;

учні готові до самореалізації;
сформувалося більш свідоме ставлення до державних законів і вимог суспільного життя;
зросла кількість учасників всеукраїнських конкурсів;
учні усвідомлюють свої права та обов’язки

Активна участь класного колективу в різних позакласних та позашкільних заходах, безперечно, має важливе значення в майбутній соціальній адаптації моїх вихованців. Дружня підтримка, допомога, вболівання за свого товариша, гордість за його успіхи не тільки згуртовує колектив, а й спонукає менш активних учнів до участі в різноманітних заходах, гуртках, секціях.

Досягнення учнів класу

Приємним є те, що поступово підвищується рівень вихованості учнів. Ці невеличкі успіхи колективу вихованців не тільки стали свідками нашого зростання, уміння працювати колективно, цікаво, а й ще раз переконали мене, як класного керівника, у правильності обраного шляху.

Головне, що я виховую в своїх учнях - це вміння відрізняти добро візла, справжнє людське щастя від безтурботного існування. Хочу, щоб вони були добрими, гуманними, милосердними, здоровими духовно і фізично. Здійснити це, вважаю, можливо, впливаючи на духовний світ учнів словами і справами, активно співпрацюючи з батьками, встановлюючи контакти з культурними та громадськими організаціями.

Попередній випуск був неповторними і яскравим .У 2013 році я вперше випускала 11 клас.

Свята, конкурси, турніри, зустрічі, дослідницька робота – згадувати є про що, адже то було і моє життя. Результати роботи показують, що система використовуваних методів виховної взаємодії не тільки формує у учнів високі життєві цінності, але й забезпечує умови і можливості для безперервного саморозвитку. Кожен з моїх випускників є прикладом успішної самореалізації в житті для сьогоднішніх шестикласників. Головним своїм професійним результатом вважаю, що мої діти не тільки вступили до різних вищих навчальних закладів, але й склалися як особистості, яким небайдуже до подій у країні, в їх власному житті та житті їхніх друзів і близьких. Це і є моїм головним щастям та удачею як педагога і класного керівника.

«Продовжуючи себе у своїх нащадках, ми творимо час», - писав Василь Сухомлинський. Не рветься зв’язок поколінь, тепліє на серці від думки, що моя праця не була марною. Майбутнє - за нашими дітьми. Вони набагато досконаліші та мудріші за нас, бо мають доступ до інформації, проте їм так бракує ще справжнього життєвого морального досвіду. досягнень чи недоліків! Бо вони - сучасні діти, особистості, індивідуальності...

Література та інтернет-ресурси:

Бех У. Особистісно орієнтоване виховання: шляхи реалізації. – К.: Рідна школа, 1999.– № 12, 2000. – № 1.
Глубинная психология: учения и методики. Игры и упражнения для тренингов. [Электронный документ] (http://www.psyoffice.ru/4-0-3455.htm). Проверено 11.09.2014.
Гончарова-Горянська М. Соціальна компетентність і поняття, зміст, шляхи формування в дослідженнях зарубіжних авторів. – К.: Рідна Школа, 2004. – № 8-9.
ГузеевВ.В. Инновационные идеи в современном образовании // Школьные технологии. –1997. – №1 – с 3-11.
Гузеев В. В. Исследовательские проекты в практике школы // Бібліотека журналу «Директор школи». – Київ: 1998- №7- с 110-127
Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття. – Київ: «Райдуга», 1994.
Загальна соціологія. Примуш М.В. § 13.2. Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи. [Електронный документ] (http://textbooks.net.ua/content/view/7228/46/). Перевірено 11.09.2014.
Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи//Бібліотека журналу «Директор школи». – 2002. – №1.
Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладах України. Наказ МОНмолодьспорт №1243 від 31.10.11 року[Електронный документ] (http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/24565/). Перевірено 11.09.2014.
Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – Київ: Освіта України, 2001.
Позакласний час - плюс. Впровадження інтерактивних методів виховання у практичну роботу школи// Бібліотека журналу «Позакласний час». – Київ: 2007 - № 10
Позакласний час - плюс. Вчимося жити у громадянському суспільстві// Бібліотека журналу «Позакласний час». – Київ: 2006, №3
Позакласний час - плюс. Сільська школа. Особливості організації виховного процесу// Бібліотека журналу «Позакласний час». – Київ: 2006, №12.
Развитие исследовательской деятельности учащихся. Методический сборник. — М.: Народное образование, 2001. – с 272..
Регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. – Донецьк: Донецький обласний ІППО, 2004.
Романовська М. Б. Метод проектів у виховному процесі. – Харків: Ранок, 2007.
Сериков В. В. Образование и личность. – М.: “Логос”, 1999.

Сухомлинский В. А. Серце отдаю детям.

Опис педагогічного досвіду

Тема досвіду: «Розвиток у дітей почуття колективізму, свідомого ставлення до національних символів, почуття національної гідності та збереження традицій».

Автор досвіду: Яцьканич Олена Іванівна, вчитель української мови та літератури, класний керівник.

Сфера застосування: Монастирецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

с.Монастирець, 11

Провідна ідея досвіду: виховання у майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили, а й як активного громадянина України, духовно багатої, благородної особистості, формування людини нового типу суверенної держави.

Мета досвіду:

Створити умови

для виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу;
успішної самореалізації в соціумі як громадянина, сім'янина, професіонала, носія української національної культури;
формування моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури школярів;
розвитку індивідуальних здібностей, таланту.

Задачі:

формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;
прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців ;
утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;
формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;
забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;
виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;
розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

Актуальність досвіду:

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей таланту є найголовнішою проблемою на сьогоднішній день. Саме тому вважаю тему, над якою працюю, актуальною.

Технологія реалізації ідеї

У своїй роботі з учнями намагаюся створити оптимальний соціально-культурний мікроклімат у колективі, який би сприяв творчому саморозкриттю, саморозвитку, дозволяв би їм легко освоїтись у виховному просторі, спонукав би їх до діяльності, яка б дозволяла їм вступати в реальні відносини з оточуючим світом.

Стараюсь поєднати традиційні й нетрадиційні форми та методи роботи. Для цього використовую тестування, тренінги, індивідуальні консультації. Як класний керівник багато часу приділяю морально-етичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов’язку, відповідальності, культурної поведінки. Для цього провожу бесіди, години спілкування на дану тематику.
Впроваджую ефективні технології превентивного виховання, які виконують розвивальну функцію і формують громадську активність учнів. Для реалізації всіх цілей та завдань добирала такі виховні технології, як години спілкування «Як змінити характер людини», «Як має поводитись справжня леді»

«Як згуртувати наш учнівський колектив», «Як стати досконалішим», рольові ігри «Запрошення в гості», «Як поводити себе в транспорті», усні журнали «Від саморозвитку до самовиховання», різні виховні години на тематику приурочену подіям сучасності та календарним датам, зокрема: «Символи моєї Батьківщини», «Екологічна безпека серед нас».

Значну увагу приділяю формуванню у своїх вихованців комплексу особистісних якостей і рис характеру, які є спонукальною силою їх повсякденних дій та вчинків: це чесність, порядність, принциповість, дисциплінованість та працьовитість.

Формую екологічну культуру школярів, було проведено засідання круглого столу «Пам’яті Чорнобиля», «Квіти, квіти, я чаруюсь вами»
     Взаємовідносини класного керівника і учнів класу задовільні. В цілому клас характеризується як дружний, організований, із налагодженою системою самоврядування та хорошим психологічним кліматом. Намагаюся досягнути високого рівня вихованості в класі. У процесі роботи я бачу, як дорослішають мої вихованці, якими розумними стають, як вдало проходить процес їх соціалізації. Вони незалежні, доброзичливі в спілкуванні, емоційно відкриті та чутливі до моральних проблем.
    Не обминаю такий вид діяльності, як корекція поведінки «проблемних» дітей. Дуже ефективним є заохочення таких дітей до класних справ, взаємодопомога однокласників, завантаження вільного часу гуртковою роботою, стимуляція самовдосконалення дітей за допомогою різних тренінгів, наприклад, «Твоя самодисципліна, воля, саморозвиток».
       В становленні та розвитку учнів спираюсь на допомогу батьків. Важливим питанням є стан у сім’ї. Адже робота з батьками — один із основних та найскладніших напрямків роботи класного керівника. Батьківський комітет працює разом із класним керівником, бере участь в організації класних та позакласних заходів, також співпрацює зі шкільним комітетом та адміністрацією школи.
   У роботі з батьками використовую колективні бесіди, зустрічі за «круглим» столом, батьківські збори , анкетування та ін.
      Таким чином, мотиваційно-особистісна сфера розвивається відповідно до гармонійного розвитку особистості. у практику моєї роботи впроваджена мета про єдність шкільного та родинного впливу на особистість дитини.

Шляхом впровадження інтерактивних технологій у виховання учнів, та ї їх батьків, ми досягли певних успіхів на кінець 5 класу. Разом перебороли кризу адаптації п’ятикласників. Як результат: порозуміння в родині, взаємоповага, участь у всілякий шкільних конкурсах (за що були нагороджені грамотами ). Клас складається в більшості з хлопців, які не танцюють, не співають, і мають свої принципи. Завдяки сердечній любові, дієвим методам виховання, сильне бажання перебороти поставлені проблеми – ми дружній клас, а головне, немає ворожнечі один до одного, ми ОДНА РОДИНА, яка готова прийти на допомогу будь – кому. Минулого року, на День осені, я запропонувала зробити разом із паралельним класом спільну композицію, яку назвала « Схід і Захід разом , 5-А і 5-Б також» , за що і були нагороджені Грамотою за І місце.

Результат перевершив себе. Заради спільної перемоги учні не лише згуртувалися, але і подружилися. Для закріплення цих результатів ми збагатили просте шкільне життя та перейшли на іншу сходинку - сходинку національно – патріотичного виховання.

Цього року на нараді класних керівників я запропонувала на День осені зробити всією шкільною родиною карту України із овочів і фруктів, які нам принесла ця пора. Кожен клас мав заповнити місце на схематичному зображенні карти України, відведене на окрему область, осінніми дарами. Ця колективна робота здивувала і педагогів із Рівненщини, які гостювали того дня у нашій школі.

Ми зростаємо та вдосконалюємось кожен день, є значні зміни у навчанні, у поведінці, у вихованні. Вони вже - як дорослі люди, які відповідають за свої вчинки.

Не буває майже днів, коли з дітьми не бачимось, бо маємо спільні інтереси, теми для розмов. Треба також зазначити, що учні не тільки ведуть активне шкільне життя, але й в позакласний час вони відвідують секції гуртків: драматичний, хоровий, танцювальний, спортивний, художній.

За рік роботи в цьому класі полюбила дітей як своїх рідних, зблизилася з батьками, що дозволяє мені допомагати їм у розв’язанні життєво важливих ситуацій не тільки у житті дітей, а й на рівні їхніх родин.

Особисто я – живу дітьми, їх переживаннями, їх невдачами, та їх досягненнями. Разом із ними я радію, сміюся, плачу.

Вважаю, що вчитель, вихователь – це моє покликання в цьому житті.

Щаслива я , що моя доля – діти ,

Заради них я мушу й буду жити !!!

Творчий проект

«Водіння кози на

Щедрий вечір»

«Водіння кози на Щедрий вечір»

Творчий проект.

Обгрунтування вибору проблеми.

Свято «Водіння кози» проходить з метою створення умов для реалізації творчих здібностей кожного учня , демонстрації національної духовності, кожного учня, потенціалу в сфері освіти й науки, культури та мистецтва.

Для вивчення народних традицій рідного краю доцільно знайомити та проводити такі свята в позакласній роботі серед школярів.

Мета та завдання :

сформуванню національної свідомості та самосвідомості учнів;

виховання духовної культури особистості;

залучення учнів класу до вивчення народних традицій , звичаїв,

сприяти культурологічної, літературознавчої компетентностей; креативності, творчої ініціативи; активної громадянської позиції;

створення умов для самореалізації, організації змістовного дозвілля.

Очікувані результати:

1.Учні ознайомлюються з народними звичаями, піснями, пов’язаним зі святкуванням Нового року за старим стилем;

2.Учні навчаються :

визначати головну тему та головну думку свята;

працювати в групі, аргументовано висловлювати власні думки;

оцінювати роботу товаришів у команді.

3.Проведення та участь у Новорічному святі школи.

Учасники проекту: класний керівник, учні 6 класу.

Термін реалізації – один місяць.

ПЛАН ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ:

Обговорити у класі ідею проекту.

Розділити клас на творчі групи, розподілити обов'язки.
При допомозі вчителя визначити джерело інформації.
Скласти план дії:

кожній групі підготувати інформацію на тему «Новий рік», «Водіння кози».

кожна група виступає по своїй темі;

оформити виставку малюнків та декорацій по проекту;

вивчити відповідно по темі пісні, вірші, колядки, щедрівки, хороводи.

Запросити гостей і продемонструвати перед ними результат проекту.
Оцінити роботу учасників проекту.

Результат :

Вистава «Водіння кози на Щедрий вечір»

За столом сидить господар хати, господиня клопочеться, накриваючи на стіл. Чутно, як десь співають щедрівки. У двері тричі стукають.
1-й колядник
А чи вдома пан господар?
Господар
Вдома! Вдома!
2-й колядник
Пустіть гостей до хати та благословіть щедрувати!
Господиня

Ласкаво просимо до нас!
Три хлопчика й чотири дівчинки заходять до хати. Господар
Благословляємо щедрувати!
Діти співають пісню «Добрий вечір тобі, пане господарю».
1-й колядник
Сійся, родися, жито, пшениця,
Вяка пашниця!
Щоб родило у землі,
Щоби хліб був на столі!
І на полі, і в стодолі
Щоб добра було доволі!
І не знали щоб розлуки
Ваші діти, ваші внуки.
Дай же, Боже, в добрий час,
Щоб добро гостило в вас!
1-а колядниця

Сію жито і пшеницю ─

Хай народить лан пашницю
З новим роком йду до хати.
Що вам маю побажати?
Зичу сили й гаразду,
Щоб прогнали ви біду!
Зичу урожаю в полі,
Статку в хаті і стодолі.
Не журби, але забави,
Не занепаду, а слави
Зичу щиро в цій годині
Цій українській родині!

2-й колядник
Сію жито і пшеницю,

Щоб Бог дав густу пашницю.
Зичу вам на Новий рік,
Щоб щасливим був вам вік.
Щоби вам з роси й води
Пішли статки й гаразди!
Щоб вас Бог в опіці мав,
Кожну напасть відвертав.
Будьте щасні й ви, і діти,
Будьте гожі, мов ті квіти!

ЧУТИ ГОЛОСИ: "Можна Маланку вести,

Новий рік до хати принести?"

ГОСПОДАР: Можна, можна ведіть Маланку

І веселіться всю ніч до ранку.

ГОСПОДИНЯ: Наша хатина хоч і маленька,

Та добрим людям завжди раденька!

Звучить щедрівка "Щедрик ,щедрівочка»

1 ПАРУБОК: Слава Богу, добрі люди,

Хай між вами мир все буде!

Кожної днини, кожної години.

Хай Бог благословить вас.

Нехай біда згине!

Щоб ви були такі файні та рум'яні,

Як наша дівка Маланя.

Маланю, Маланю, де ти ?

Музика для Маланки

1ПАРУБОК: Так, так, бо якого парубка Маланка приголубить,

того кожна дівка полюбить.

Маланка обнімає парубків.

2 ПАРУБОК: А яку дівку Маланці поцілувати вдасться, то та

до ранку віддасться.

"В саду гуляла" (пісня)

Василь: Подивіться, люди добрі,

На ту дуровину,

Позмітала усе сміття

Аж на середину

Меланка: Йой, чевале! Що ти наробив?

Нащо з торбою дітей пустив?

Молоко пропало, бо на землю впало.

Тепер на кого пеняти,

Де дітям їсти взяти?

Василь: Ой Маланю, Маланю!

Що ти наробила?

Чим будем тепер платити?

Ще не заробила.

МАЛАНКА: Зараз зароблю.

1ПАРУБОК:

Попросимо в господаря

Дасть за коляду.

2ПАРУБОК: Дайте, господарю, хоч шеляг,

Нашій Маланці буде на посаг!

Співають (Коляд,Коляд.Колядниця..).

ВЕДУЧИЙ: 1. Подивимося, до якої хати йдуть колядки.

2. А йдуть вони до красуні Оксани.

Перед дзеркалом дівчина, яка дуже добре вбрана.

ОКСАНА: Що це люди придумали, ніби я гарна? Брешуть люди, я зовсім не гарна. Ну може чорні брови й очі мої такі гарні... Що вже кращих за них нема на світі?

Знову дивиться в дзеркало.

- Що тут гарного в цьому кирпатому носі? І в щічках? І в губках? Кажуть, що гарні мої довгі коси.

Ніби розсердилася на себе.

- Ні, я таки тепер бачу, що я зовсім не гарна.

Відсунула дзеркало, подивилася навкруги.

Я бачу, що я зовсім не гарна.

Бере дзеркало, дивиться і милується.

- Ні, я таки гарна! Яку радість я принесу тому, кому буду жінкою. Як буде милуватися мною мій чоловік. Він і про себе забуде... Гей парубки! Чи я вам пара? Подивіться ви на мене? Як я повільно виступаю, яка в мене сорочка, шита червоним шовком, (показує). А які стрічки у мене на голові (показує). А намисто яке в мене (показує). Все це купив мені мій батько. Щоб зі мною одружився найкращий парубок на світі.

Хлопці та дівчата входять до світлиці.

ДІВЧИНА: 3 Новим роком, Оксано! Дозволь щедрувати. Дай золоту монету, то ми ще козу приведемо.

ОКСАНА: Приведіть козу.

Щедрівки співають .

(Хтось стукає у двері).

Хлопець:. Пане господарю, дозвольте козу до хати завести?

Господар. Нема де тій козі розгулятися, тісно в хаті!

Хлопець:. Та пустіть, бо замерзла!

Господар. Ми б пустили, та що гості скажуть?

Хлопець: Будьте ласкаві, пустіть, бо й козенята замерзнуть.

Господар. Ну йдіть уже, йдіть, тільки добре співайте!

Хлопець:. Добрий вечір вам та господарям,

Ми не самі йдем, ми козу ведем.

Від хати до хати, сіру волохату,

З довгими ногами, крутими рогами.

Коза. Де коза ходить, там жито родить,

Де не буває – там вилягає,

Де коза ногою – там жито копою,

Де коза рогом – там жито стогом.

( Коза стомилась і падає).

Діти. Ой! Коза впала! Нежива стала!

Дівчинка. Ой людочки добрі! Чи не має у вас лікаря, аптекаря, щоб нашу кізочку полікувати? Лежить вона не дише і хвостиком не колише!

Хлопчик. Друзі, може серед вас є лікар?

( Входить лікар із кондитерським шприцем).

Лікар. Хто помирає?

Всі. Коза.

Лікар. Козак? Який? Цей?( Вказує на хлопчика, одягненого козаком).

Козак. Не козак, а коза.

Лікар. Ну, це ми швидко! Що з вашою козою трапилось?( оглядає). Зуби цілі. Роги не поламані. Копита не проколоті. Треба укол робити.

( Підходить до кози, щоб зробити укол, коза тікає).

Лікар. А що мені тепер робити?

Кому укол давати?

Кого від смерті рятувати?

Гей, хто хворий, признавайся?

Для уколів роздягайся!

Вчитель. У нас всі здорові! Так, діти?

Діти. Так!

Лікар. ( Підходячи до козака)Ось ти, козаче, здається хворий, блідий!

Козак. Я здоровий,як бик!

Лікар. А покажи язик!

( Козак показує).

Лікар. Ой, бідний, бідний, ти козак,

Язик червоний як буряк.

Треба вводити мікстуру,

Приготуйсь до процедури!( Виходить).

ВАСИЛЬ: Що ж , давайте разом веселитись. А хто ж з вас вміє гарно танцювати, співати.

Маланка: А ми запросимо циганок , хай нам затанцюють.

(Входять циганки і танцюють.)

Василь : Ну що ж нам пора вже до другої хати. Ану мої засівальники ,давайте хату засівати.

ЗАСІВАЛЬНИК 1.:

Ми на тому, добрі люди, щедрівки кінчаєм.

Щастя й долі цьому дому всі щиро бажаєм!

Живіть у мирі, щасті, добрі, чесні люди,

Нехай Божа ласка з неба завжди з вами буде!

ЗАСІВАЛЬНИК 2:

Незабаром Новий рік

Переступить ваш поріг.

Хай до вас він завітає з тим,

Що серце побажає!

Хай несе у вашу хату щастя, радості багато,

А здоров’я цілий міх покладе на ваш поріг!

З Новим роком Вас усіх!

Прощавайте, друзі, Вам низький уклін,

Щастя вам бажаєм всі ми, як один.

Всі разом співають «Нова радість стала».

Висновок: учні взяли участь у Новорічному загальношкільному святі та знайомилисяся з народними звичаями, піснями, пов’язаним зі святкуванням Нового року за старим стилем

Тема: Завітай до нас, Миколаю

Мета: розширити знання учнів про життя

Святого Миколая та на його прикладі виховати

у дітей доброту, чуйність, гуманність,

милосердя. Розвивати у них уяву, фантазію

та творчі здібності.

Обладнання: святково прибрана зала,

на стінах ікони Святого Миколая-Чудотворця;

на столі малюнки, вироби дітей; ялинка,

прикрашена до свята;мультимедійна дошка.

Тип: Свято Миколая : виховний захід

для учнів 1- 5 класів

Хід виховного заходу

І.Організаційний момент

Слово вчителя: Діти, сьогодні у нас буде цікаво і весело. Приготуйтесь, будь ласка, уважно слухати і, при потребі, допомагати мені.

Вступна бесіда

— Які ви знаєте пори року?

— Яка зараз пора?

— Які зимові свята ви знаєте?

Відповіді учнів: (Новий рік, Різдво Христове, День Збройних Сил України (6 грудня), День Святого Валентина, Стрітення, Сави, Варвари, Миколи, Андрія тощо).

Слово вчителя: Кожне свято по-своєму цікаве. Взимку нема роботи на полі, на городі. Отже, і посвяткувати та пожартувати можна довгими зимовими вечорами.

ІІ.Оголошення теми і мети виховного заходу

Слово вчителя: Про кожне свято можна говорити багато цікавого. Але сьогодні ми зупинимось лише на одному із них: це день Святого Миколая . Відзначаємо ми його у грудні.

Евристична бесіда:

— Якого числа ми відзначаємо день Святого Миколая? (19 грудня)

— Що ви знаєте про це свято?

— Чому його чекають діти?

— Кому з вас Святий Миколай залишав подарунки під подушкою?

Відповіді учнів.

Слово вчителя: 19 грудня в сиву давнину український народ відзначав день Святого Миколая. Цей день був особливо урочистим. Вважалося, що цей Святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.

В Україні, особливо в західних областях, до цього дня було прийнято добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.

Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.

Крім того, в школах влаштували цікаві вистави, де головною дійовою особою був Святий Миколай.

Нерідко у нього були янгольські крила. Він мав довгу бороду, а в руках тримав соснову гілочку, обвішану цукерками. Вручаючи гостині, святий нагадував малечі про все добре і погане, зроблене нею за рік.

Отже, розпочинаємо наше свято.

1 Ангел:

Ніч розкрила чорні крила,

Землю в темряву сповила.

2 Ангел:

Сніг засипав всі дороги,

І поля, і перелоги.

3 Ангел:

Ані сліду не видати,

Ні стежиночки до хати.

1 Ангел:

Як же Миколай святий

Знайде стежку до дітей?

Вітер (вбігає з мітлою):

Не турбуйтесь, слуги Божі!

Вітер радо вам поможе.

Гляньте, ось метлу я маю,

Всі шляхи позамітаю,

Брами всі повідчиняю

Я святому Миколаю.

(Замітає шляхи, ангели присвічують).

2 Ангел:

О, спасибі, Вітер-брате!

Гарно вмієш замітати.

Може б, ти ще допоміг,

Щоб світити місяць міг?

В темну ніч їзда тривожна,

Заблудити легко можна....

Вітер:

Добре! Я під небо злину,

Сіру плаху з нього скину.

Вийде місяць з-поза хмар,

Ясний витягне ліхтар,

І усі шляхи осяє

Пресвятому Миколаю!

(Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою)

3 Ангел:

Гляньте, місяць в небі світить!

1 Ангел:

Вже чекають чемні діти

На святого Миколая.

2 Ангел:

Ми йому на зустріч йдем.

3 Ангел:

В кожну хату заведем.

(Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи)

Чортик:

Ой, холодна тут зима –

В пеклі ж холоду нема,

Вибиравсь я, наче в літі!

В пеклі – жар, зима – на світі.

Я без шапки, без кожуха,

Відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,

Поки всунусь десь до хати,

Де живуть погані діти,

Треба ж кості розігріти!

(Під звуки музики пританцьовує та співає: )

Ух, ух, ух, ух, ух....

Замерзає в мене дух!

Не поможе тут і плач –

Грійся, чортику, та й скач!

(перестає танцювати)

Трохи розігрівсь.... Та цить!

Чути здаля сніг скрипить!

Хтось надходить. На хвилинку

Заховаюсь за ялинку.

(Чортик ховається. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)

Яринка:

Чом, Тарасе, не видати

Ні одного ангеляти,

Ні дзвіночків не чувати!

Може, Миколай Святий

Не прибуде до дітей?

Тарасик:

Неможливо це, сестричко!

Ще хвилинку невеличку

Терпеливо ми заждім.

Миколай Святий в наш дім

Вірю, скоро завітає,

Він про нас всю правду знає.

Ми ж усі учились пильно,

Не вели себе свавільно,

І чужого научались,

Та й свого не відцурались.

1 Ангел: (непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потім мовить сам до себе)

Добрі, гарні діти!

Як же з ними не радіти?

Чортик: (вихиляється з-за ялинки)

Не мої це друзі-діти!

Ні, не маю чим радіти!

Яринка:

Ми до Господа молились,

Щоб багато дав нам сили,

Щоб багато дав охоти

Перешкоди всі збороти

І колись такими стати,

Як хотіли б тато й мати,

Як хотіла б вся родина

Й наша рідна Україна!

1 Ангел:

Добрі діти, гарні діти,

України пишні квіти!

Чортик:

Не мої це друзі, бачу –

З горя мало не заплачу.

Тарасик: (прислухається)

Сестро, чуєш?

Яринка:

Це дзвіночки!

Тарасик:

Ангеляток голосочки!

Яринка:

Чуєш, брате? «Ту-ру-ру!»

Здаля чути дивну гру....

Тарасик:

Ангелята, видно, грають,

Як Святого проводжають.

(Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели. )

Пісня ангелів (вальс)

Сяють зорі, пізній час –

Спіть, малятка, лю-лі-лі!

В гості ми ідем до вас,

Чемні діточки малі,

Чи у місті, чи в селі.

Спить у білій льолі гай,

В’ється полем шлях пустий –

Саночками Миколай,

Друг дитячий, пресвятий,

Їде, їде до дітей...

(Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків)

2 Ангел:

Просим, глянь, Дідусю Божий:

Перед містом на дорозі

Ми зустріли цих дітей.

Святий Миколай:

Мир вам, діти! ( благословляє)

Яринка:

О, Святий наш Миколаю!

Не прогнівайся, благаю,

Що Тобі на зустріч ми

Серед ночі і зими

Аж за місто вийшли з хати!

Ми хотіли привітати,

Поклонитися Тобі...

Тарасик:

Правду мовим, далебі!

Святий Миколай:

Добрі діти – вас я знаю!

Правду з ваших серць читаю,

З ваших синіх оченят –

Дуже, дуже з того рад!

Тільки ви вночі взимі

Не пускайтеся самі

Віддалік від ваших хат!

Тарасик:

Ми гадали, слуги Божі,

Що поможем вам в дорозі,

Шлях у місто вам покажем,

Хто і де живе, розкажем.

Святий Миколай:

Нам якраз туди пора,

Де чекає дітвора,

Щоб її дійснилась казка.

Тарасик:

О, то просимо! Будь ласка!

Тут місток, там першій дім,

Парк і зал...

Святий Миколай:

Хутчіш ходім!

(Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висовується чортик і, смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік)

Чортик:

Даремно я сюди пригнався,

Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає)

Брів снігами без кожуха,

Відморозив ніс і вуха.

Друзів тут моїх нема –

Все пропало.... все дарма!...

(Чути завивання вітру, виходить вітер.. )

Вітер: Хто ти будеш?

Чортик:

Друг я твій!

Перемерз я – розігрій!

Вітер:

О, чортів я розумію!

Зараз я й тебе зігрію...

(Вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає)

(Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу)

Яринка:

Ось ми в залі!

Погляньте – Олі, Галі

Ромки, Славки та Петрусі –

Українські діти всі!

Святий Миколай:

О, спасибі, друзі браві,

Що дорогу показали!

За цю поміч, милі діти,

Буде вас Ісус любити,

А Ісусикова Мати

Все вам буде помагати.

(Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до краю сцени і благословляє громаду дітей)

Мир вам, любі! Ласка Божа

Ваші душі хай осяє!

А громада ваша гожа,

Мов чудова квітка-рожа,

Хай росте і розцвітає

Без пригоди злої, лиха,

Мамі, татові на втіху,

А народові на славу.

Ангели:

Любі хлопчики й дівчата,

Вас вітають ангелята!

Святий Миколай (до ангелів):

А скажіть, небесні дітки, -

Ви ж для них найліпші свідки –

Чи ті діти, що у залі,

Ті спереду і там далі,

Більші, менші і маленькі,

Цілий рік були чемненькі?

Ангели (гуртом):

Так, вони були чемненькі,

Тата слухали і неньки.

Святий Миколай:

А скажіть, небесні дітки, -

Ви для них найкращі свідки –

Чи молитву рідну знають?

Бога нею прославляють?

Чи шанують рідну мову,

Українське рідне слово?

Ангели:

Так, і моляться, й читають,

Рідні пісеньки співають

Галі, Стефи, Марки, Олі,

Бо вчаться у рідній школі.

Святий Миколай ( до дівчинки у залі):

А ходи сюди, дитинко,

На коротку на хвилинку,

Розкажи нам, що ви, діти,

Тут навчилися робити?

Дівчинка ( виходить):

Я скажу усе, що знаю,

Пресвятому Миколаю:

Хоч малі ми дитинчата,

Поважаєм маму й тата.

Ми шануєм рідне слово,

Прадідівську рідну мову,

Рідні книжечки читаєм,

Рідні пісеньки співаєм,

І молитвою, що мати

Нас навчила в рідній хаті,

Ми звертаємось до Бога

Про опіку й допомогу.

Святий Миколай :

Чи молилась ти, дитино,

За добробут в Україні,

За бабусеньку – сирітку,

За дідуня і за тітку,

За ровесників дітей

І за рідних всіх людей?

Дівчинка:

Ми всі молимось щоднини

За весь народ України.

2 Ангел:

Добрі діти, так і треба –

Все те бачили ми з неба.

Святий Миколай:

Бачу я, ви добрі діти –

Буде з того Бог радіти!

Хай же вам, мов сонце світить,

Захищає, мов покров,

Божа ласка та любов!

Не за плату-нагороду,

А тому, що чесні зроду,

Що шляхетні, не пусті,

Правді служите святій.

(до ангелів)

Божі слуги, ангелята!

Розвантажуйте санчата,

Розпаковуйте гостинці

Мирославові, Галинці.

Роздавайте всім, як треба,

Подаруночки із неба.

Дівчинка:

Дякуємо Тобі, Владико,

За утіху цю велику!

Яринка:

Дякуємо Тобі, Святий,

Від усіх оцих дітей!

Тарасик:

Обіцяємо добрими бути,

Слів Твоїх не призабути,

Завжди вчитися охоче,

Бо того Ісусик хоче,

І такими виростати,

Як бажають тато, мати

І увесь наш рідний край!

Ангели (хором):

Всім вам Боже помагай!

(Починається роздача подарунків)

ІІІ. Підсумок виховного заходу

Слово вчителя: Молодці, ви добре впоралися з усіма завданнями. Давайте, діти, наслідувати Святого Миколая ,творячи тільки добрі справи!

Слово вчителя: А ще діти, щоб самому бути щасливим, треба бережно, сердечно і чуйно торкатися серця інших людей. Послухайте «Правила добра».

«Правила добра»
Щоб добрим чоловіком стати,
Потрібно правила добра всім знати.

- Найперше з правил цих чудесних
Уміння бути добрим, чесним.
- А друге правило таке:
Шануй ти маму й тата,
Люби сестер, братів, людей,
Добро сам будеш мати.
- А третє правило просте,
Щоб мати серце золоте
Зла на людей ти не тримай,
Учителів не забувай.
Ці правила виконувати мусиш,
Тоді закону доброти ти не порушиш.

Слово вчителя: Настав час нам прощатися . А ви одне про одного дбайте, добро і ласку іншим давайте!

Сказав Мудрець:

- Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізна від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара –

Людина починається з добра.

Л. Забашта

Виховна година

Тема: Мій дім – це моя Україна

Мета: виховувати почуття патріотизму, любові до рідного краю, пошану до свого народу, бажання приносити користь своїй країні; розвивати громадянську свідомість, пізнавальні інтереси.

Обладнання: стенд «Державні символи України», вишиванки, вишиті рушники, рослини-обереги, малюнки, плакати.

Хід заняття

І. Організаційний момент

1 Вересня.

Цей день незвичайний приходить до нас,

І всім до навчання ставати вже час.

Зібрались ми разом знання вшанувати,

Бо трішки набридло вже відпочивати.

Що ж , Перше вересня – чарівний день!

Це перша пісня із шкільних пісень,

Що буде цілий рік дзвеніти

І закликати учнів вчити…

Право на освіту записано в Основному Законі нашої держави, який прийнято 28 червня 1996 року.

Ст. 53: Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою.

2. Гра «Країна мрій»

З якими поняттями асоціюється у вас слово «знання»?

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша - солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься … (Україна).

2. Наша держава – одна з найбільших країн у Європі. Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні. Тут жили наші прадіди, живуть батьки, тут корінь українського народу. І де б не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови. Україна – це наша історія. Бо поки ми пам’ятаємо історію свого народу, ми існуємо, як нація. Від розуміння і любові кожного з нас залежатиме, яким буде майбутнє України.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Асоціативний кущ «Україна»
Бесіда «Що для кожного з вас Україна?»

( Україна – це рідний дім, рідне село, мелодійна, ніжна мова, вишиванки, верба і калина…).

В кожної людини є своя маленька батьківщина – це її домівка, вулиця, село, що є частиною великої Батьківщини.

Яке місце на нашій планеті вважається найкращим?
Але чому ж так ніжно тріпоче серце при згадці про старе дерево чи скромні квіточки. що ростуть біля батьківського порогу? Мабуть тому, що серце приростає саме до рідної землі, яка випестила тебе і яку ти зігрів своїми руками. І так буває завжди – любов до великого і безмежного починається з любові до малого. Рідний куточок землі стає для людини найкрасивішим та наймилішим.
Ми часто чуємо словосполучення «рідна земля», «рідний край». Що означають вони? Послухаємо вірші:

Поле широке, небо високе

В променях сонця сія.

Верби. Калина… В даль пісня лине –

То Україна моя.

Є у всіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Моя Україно, тебе я кохаю –

Тут дім мій, тут друзі живуть.

Тут мовою рідною пісня лунає

І мальви по селах цвітуть.

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Наша отча сторона.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

І ріки-потоки, мов струни течуть.

Одна Батьківщина, і більш не буває.

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

А що значить бути громадянином України?

(Дотримуватись законів України, дбати про добробут і розквіт України).

Чи вважаєте ви себе громадянами?

Зачитування вірша В.Симоненка, обговорення змісту.

Люди – прекрасні. Земля, мов казка.

Кращого сонця ніде нема.

Загруз я по серце у землю в’язко.

Вона мене цупко трима.

І хочеться бути дужим,

І хочеться так так любить,

Щоб навіть каміння байдуже

Захотіло ожити і жить!

Воскресайте, камінні душі,

Розчиняйте серце і чоло.

Щоб не сказали про вас грядущі:

Їх на землі не було…

Повчання Володимира Мономаха дітям

Стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе.

Зміцнюй тіло й душу, просвітлюй розум.

Працюй так, щоб після тебе нічого не переробляли.

Будь завтра кращим, ніж ти є сьогодні.

Не давай сильним принижувати слабких.

Не залишай хворих, не забувай про бідних.

Не май гордині ані в розумі, ані в серці.

Пізнавши все добре, пам’ятай, а чого не знаєш – того навчайся.

Живи для Батьківщини та люби людство.

Читання і обговорення віршів:

Мене навчила рідна мати

Звичаї рідні шанувати,

І рідну мову, й рідний спів.

І славну пам’ять прадідів.

( Народні обереги).

7. Робота в групах.

( У кожної групи стрічки паперу, на яких записано по одному твердженню з переліку сімейних традицій і цінностей. Відібрати :

І група – «Сімейні традиції»

ІІ група – «Сімейні цінності».

Вишивання рушників, серветок, сорочок.
Принциповість у взаєминах.
Спільна праця батьків і дітей на присадибній ділянці.
Наслідування дітьми професії батьків, родинні династії.
Довірливе спілкування між батьками і дітьми.
Дбайливе ставлення кожного до своїх рідних.
Дотримання порядку в домі.
Взаємоповага членів сім’ї.
Справедливість у оцінюванні вчинків.
Шана померлим родичам.
Перехід родинних коштовностей з покоління в покоління.
Підтримання позитивних емоцій в сім’ї.
Відзначення днів народження членів родини.
Духовне вдосконалення.
Приготування страв національної кухні.
Використання у святкові дні національного одягу.

З батьківської хати розпочинається пізнання світу. Тут ми навчаємося цінувати хліб і сіль, поважати старших, шанувати батька й матір, бути терплячими, чесними і роботящими. І куди б ми не пішли від батьківського порогу, ніколи не забудемо рідну домівку.

Ми починаємось з любові, яку мережили батьки,

Вона у пісні колисковій, ішла стежками крізь роки.

Вона у хаті найтеплішій, де ми так швидко проросли,

Там, де земля за всіх рідніша, там, де нас рідні берегли.

Там, де чекають тато й ненька, там, де ялинка у дворі.

І завжди рано-пораненьку на них сідає дві зорі.

Сенкан «Батьківщина».

9. Ви, діти, щасливі, що народилися і живете на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – Україні.

Багато наших земляків у віршах і піснях розкривали душу українського народу. Пісні М.Вербицького «Ще не вмерла України» судилося стати національним Гімном України. (Ст. 20 Конституції України).

Конституція – Основний Закон держави.

Нова Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року.

Про утвердження нашої державності і самостійності свідчить і те, що ми маємо малий герб України – тризуб і жовто-блакитний прапор.

Ви, діти, наймолодші сини і дочки нашої Вітчизни. Майбутнє України у ваших руках. Від вас залежить, яким воно буде.
Гронування «Кольори прапора»:

Синій – вода, небо, волошки, незабудки …

Жовтий – сонце, лан пшениці, зерно, соняшник …

Творча робота «Малюємо тризуб».

Розсипанка

Х*Ч М*Л*Й Я, Н*В*Л*К*Й,

З*Т* Д*БР* ЗН*Ю,

Щ* КР*Й Р*Д*Н*Й - УК*А*Н*,

Я Ї* К*Х*Ю.

11. Рослини-символи

До рослинних символів відноситься верба, дуб, тополя, калина, мальва, барвінок, чорнобривці, любисток тощо. З рослин дівчата плели віночки, і кожна квітка в них щось символізувала.

Деревій – нескореність,

Ромашка – доброту і ніжність,

Калина – красу та дівочу вроду,

Барвінок – життя,

Любисток – людська відданість,

Чорнобривці – вроду,

Безсмертник – довголіття,

Незабудка – пам’ять,

Ружа – любов.

ІV. Рефлексія

12. Вікторина «Моя Україна»

- Хто є авторами слів і музики Державного Гімну України?