Сценарій "Мої любі мама і бабуся"

Свято мам і бабусь.

Мета: Виховати в дитині любов і повагу до матусь та бабусь, вдячність за їх турботи, бажання допомагати, зігрівати рідних своєю ласкою, шанувати. Вчити складати вітання і шанобливо вітати, виготовляти вітальні листівки.

Учитель.

Діти! Сьогодні у нас велике свято. Це свято ваших мам і бабусь. Давайте їх привітаємо.

Дорогі мами і бабусі! Дорогі наші гості! Ми раді бачити вас у цьому святковому залі. Від усієї душі вітаємо вас із святом весни – 8 березня.  Бажаємо вам доброго здоров’я, великого людського щастя, злагоди і спокою, творчої наснаги, успіхів вам у всьому.

Мама! Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх і дім. ЇЇ святою завжди називали. Мати народжувала дитину, співала їй пісень, вчила добра й любові, навчала охайності й працьовитості. Багато поетів, художників, композиторів присвятили свої твори жінці – матері, жінці – трудівниці. На уроках читання, музики, ваші діти вчили вірші, пісні, танці, щоб подарувати їх вам. Тож прийміть у дарунок їхні старання, творчість і талант.

 

1 .Лежать у полі ще сніги,

А води весняні шумлять.

 І сонні будять береги,

 Біжать, і грають, і дзвенять.

2. Вони дзвенять на всі кінці.

 Іде весна, іде весна!

Весни ми юної гінці.

Вперед послала нас вона!

3. Веселе сонечко блищить,

 Проміння щедре ллє;

Гайок привітно шелестить,

Струмочок виграє.

4.1 барвінком, і рутою,

І рястом заквітчає Весна землю,

мов дівчину,

В зеленому гаю.

5. Пісня

Весна.

До вас на свято я прийшла

І тепло всім принесла.

 Я всміхаюсь сонечку:

— Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квіточці —

Хай вона цвіте!

Я всміхаюсь дощику:

— Лийся, мов з відра!

 Друзям усміхаюся,

Зичу всім добра!

6. Якось я спитала у весни:

—Ти чому приходиш, поясни?

І весна мені сказала прямо:

—Поспішаю я на свято Мами!

7. Поспішають квіти проростати,

Поспішають журавлі вертати.

 Поспішає сонечко теплішать,

 Поспішають дітки розумнішать.

8. Любі діти, гості наші,

 Знов весна нас всіх зібрала,

 Й по секрету нам сказала.

 Що чарівність в ній від мами,

І тому вона пригожа,

Що на маму трішки схожа.

Ну, а ми весну встрічаймо

І матусеньку вітаймо.

9.Спасибі вам, рідні мами,

Що ви тут сьогодні з нами!

 До вас наше перше слово.

10.Матусі, бабусі, сестрички!

 Будьте здорові!

Мама... Це прекрасне слово, яке промовив кожен із вас першим. Скільки спогадів і тепла

таїть це магічне слово.

У мами найдобріші і найласкавіші руки, вони все уміють.

У мами найвірніше і найчутливіше серце - в ньому ніколи не згасає любов, доброта,

ніжність.

Знайте наші дорогенькі бабусі і неньки - ви нам потрібні завжди, ми постійно потребуємо

вашої любові і допомоги.

Отож, будьте завжди як Весна: ніжні, милі, ласкаві, а головне здорові!

Сценка "Що подарувати мамі

Василько: Всі з дарунками. І все для наших рідних мам, милих бабусь, любих вчителів. І у мене мама. І яка! Сама най-найкраща. Я це точно знаю. От послухайте:

Ми з товаришем гуляли.

Ми серйозно розмовляли

І не посварилися,

А порозумілися.

- Знаєш, Вітя, - мовлю я,

Краща мама - це моя!

(Виходить Вітя)

Вітя:

Ні, Сперечатись нащо?

Мусиш вірити мені, -

Моя мама краща.

Василько.

Я товариша любив,

Сперечатись не хотів,

І повірили тому

Він мені, а я йому.

І обом приємно нам -

Імені і Віті

Значить кожна з наших мам

Є найкраща в світі.

Вітя. Правда, Васильку, правда: Наші мами дуже хороші. І подарувати дуже хороше їм

треба, дуже гарне.

Василько. Так от я ж про це й думаю... А ти, Вітю, вже придумав.

Вітя. Придумав! Отакенне велике - велике і цікаве-цікаве!

Василько. То скажи, що саме?!

Вітя. Я хочу мамі великого щастя! Хочу подарувати справжнього великого,

світлого щастя.

Василько. А ще всім мамам, вчителям, бабусям наше сердечне весняне

вітання.

2. ПРИВІТАННЯ ХЛОПЧИКІВ.

 Здрастуй березень наш крилатий.

 Перший місяць весни - світлий день.

Здрастуй 8 Березня – свято

 Всіх жінок, матерів та бабусь.

 

З Днем 8 Березня

З святом ніжним, світлим

Мами наші любі,

Бабусі наші милі

Ми від усього серця

Вас вітаємо щиро!

 

Спасибі вам, рідні мами,

Що ви тут сьогодні з нами!

 До вас наше перше слово

 Матусі, бабусі, сестрички, подруги,

Будьте здорові!

 

Матусі любі! Наші милі неньки!

Ми всі ваші рідні сини.

 І зараз Вас вітаємо з найсвітлішим святом -

Чудовим святом радості й краси.

 

Матусю моя дорогенька!

 Це свято даруєм тобі.

Яка ж бо ти ніжна, рідненька,

 А очі які голубі!

 Такі голубі, ніби небо,

 Мов проліска синього цвіт.

 Ніколи їм плакать не треба.

 Хай радість несе їм привіт!

 

Ми любимо вас, кохані наші мами.

 Ми вам бажаємо здоров'ячка багато.

 Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

 І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

Хто більше із усіх

Любить нас, дітей малих?

Хто про нас найбільше дбає,

 Хто нас щиро доглядає?

 Хто, скажи, маленький брате?

Всі разом. Мати.

Хто готує їсти нам,

 Хоч не раз не їсть і сам,

 Хто нас чеше і вмиває,

 В чисте плаття зодягає,

Хто із вас це буде знати?

Всі разом. Мати.

 Хто, як щось у вас болить,

 Цілу ніченьку не спить?

Хто найкращу казку скаже,

Як дитина спати ляже?

 Хто співає їй злегенька?

Всі разом. Ненька.

Хто до школи перший раз

Відпровадив з дому нас,

Хто нам книжку дав у руки,

Заохотив до науки?

Вчив трудитись, працювати?

Всі. Мати.

Браття, сестрички мої!

 Не забудьмо ж спів її,

 Нашу матір звеличаймо,

Шану-дяку їй віддаймо!

Хлопчик.

От і ми прийшли у ліс.

Дуб росте в нім, верболіз.

Без листків у лісі, гаю,

Білий сніг лежить до вкраю.

(Підбігає до куща котиків).

А, дивись, вербовий пух,

Ось на світ уже пробився!

Дівчинка.

Дід Мороз вже зняв кожух

В ручаї умився.

 Хлопчик.

Спів синички, дзвін-дзвень-дзвень.

Вітерець в сопілку грає.

Дівчинка. А завтра?

Хлопчик. А завтра такий день!

Дівчинка.

Кожен про це знає.

Свято мам у цілім світі,

Назбираємо ми квітів,

Весняних квітів блакитних,

Для наших мам,

Для наших рідних!

Хлопчик.

В нашім лісі є сосна,

Сто віків стоїть вона.

Під сосною там, мабуть.

Сині проліски цвітуть.

Дівчинка. Агов, ти проліски знайшов?

Хлопчик.

Я думав, що на свято

Розквітне пролісків багато,

А тут і квіточки нема.

Усе шукаємо дарма.

Дівчинка.

Аби когось нам тут зустріти,

Спитати, чи є в цім лісі квіти?

(Вбігає Зайчик).

Хлопчик.

Зайчику, Зайчику, зупинись.

Не тікай від нас у ліс.

Я і ми обоє

Познайомимось з тобою.

Діти (разом).

Ми, малята-школярята.

Хочем квітів назбирати.

Ти не знаєш, де вони.

Перші проліски весни?

Зайчик.

Добре, я в пригоді стану.

Все, що знаю, вам розкажу,

Перші квіточки весняні

Я вам, діти, покажу.

Наша квіточка мала.

 Ворухнулась від тепла.

Ось стоїть тендітна.

 Посміхається привітно

 Голубеньким оченям.

 Погляньте, скільки квітне їх.

Чудесних квіточок малих.

(Дівчатка в костюмах квітів виконують

«Танець квітів» під музику

П. Чайковського «Вальс квітів»).

Діти (разом).

Добрий день вам, любі квіти!

Поможіть ви нам.

Ми прийшли вас запросити

На весняне свято мам!

Хлопчик. Восьме березня прийшло!

Квіти.

Як цього не знати!

Нас багато зацвіло

Саме задля свята.

Дівчинка.

Значить, квіти з нами згодні

Привітати мам сьогодні?

Квіти.

Згодні, згодні!

Ми охоче підем з вами,

Хай радіють ваші мами.

Дівчинка.

Розквітлі квіточки хороші.

Давай сюди. Віталик, кошик,

Дивись, дивись, і там, і тут,

Скрізь сині проліски цвітуть.

Діти (разом).

Спасибі, Зайчику, тобі

За квіти ніжні, голубі.

Ми їх мамусям однесем,

Вони їх люблять над усе.

Зайчик.

Несіть, несіть своїм мамусям

Весняні перші квіти,

А я у лісі залишусь,

Тут моя хатка, діти!

Хлопчик.

Наші мами дорогі.

Ми всіх вас вітаєм!

Разом з вами у школі

Свято зустрічаєм.

Дівчинка.

Ми вам квіти принесем.

Проліски весняні,

Бо для нас ви рідні всі,

Дорогі, кохані.

 

 

Поклін тобі, кохана,                                               Здосвітку вік не зімкне,

В цей день великий, люба ненько!                         Ходить по хаті навшпиньки.

За ті важкі години ранні.                                        Щоб не збудити мене.

За золоте твоє серденько,                                       Нас голубить рідна ненька,

Що все віддало в любім зриві,                                3 хмари сонце вирина.

Щоб тільки ми були щасливі.                                 В небі сонечко одненьке

Мамо, досвітня пташко,                                         І мамуся в нас одна.

Мама! Це слово співуче, мелодійне, як і та пісня, що линула з вуст любої мамусі з вечора і до світанку, з раннього дитинства і до глибокої старості. Мамина колискова — це свята і незабутня пісня нашого дитинства. Адже почалось воно із маминого співу, від дотику ніжної неньчиної руки. Мамина пісня оповита ласкою, огорнена тугою, заколисана серцем.

(Пісня у виконанні мами).

Ота, що на світі одна.

Ота, що народила тебе на світ.

Ота, що над колискою.

Ота. що годувальниця і страждальниця.

Ота, що просто мати.

(Вірш виконується на фоні пісні «Моя мама». Муз. І.Мелещепка, сл. М.Сингаївського).

Ненька — всьому початок. Все прекрасне в людині — від променів сонця і від молока матері. Мати — берегиня роду, всього того, що передає він з покоління в покоління. Ще в сиву давнину мати вважалася берегинею вогню. Згасне вогонь — прийде в дім біда — вірили наші предки. Багато прислів'їв склав народ про маму.

•    Маму не купити, ні заслужити.

•    На світі все знайдеться, крім рідної неньки.

•    У кого ненька, у того голівка гладенька.

•    Хто маму має, той горя не знає.

•    Всякій матері свої діти милі.

•    Дитина плаче, а матері боляче,

•    Нема того краму, щоб купити маму.

•    Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.

Наш народ віками шанував матерів. При зустрічі й прощанні діти шанували матір, цілували їй руки. Це була духовна потреба очищення дитини перед мамою. Про маму складено багато пісень.

(Діти виконують пісню «Пісня про рушник»).

Не старійте, матінко, ніколи,                                 Щастя, здоров'я, добра —

Молодість вам завжди до лиця.                              Повнісінькі міхи,

Як дарунок вічної любові,                                      А ще до того — з доні потіхи.

Низький вам, матінко, уклін до землі.                    Тож звернімося до найдорожчої у світі

Мамцю кохана, люба, ріднесенька,                        людини.

Всього тобі зичить доня малесенька:                      У своїх радощах і тривогах –

Діти (всі разом).

До матері!

У сумнівах і вчинках —

(Разом). До матері!

У зустрічах і розлуках —

(Разом).До матері!

Вся дорога життя —

(Разом).До матері!

Починають двоє ведучих розмовою між собою.

 Брат. Сьогодні тато рано встав,

Палити сигарет не став...

Він за сніданком не бурчав,

1 пес на нього не гарчав...

Сестра. Він не впустив котлету,

Не кутався в газету.

На стіл він кави не пролив,

1 навіть чашку сам помив!

Він мамі ніжно посміхавсь.

Що ж трапилось?

Брат. Я здогадавсь,

Чому такий наш таю.

Та це ж жіноче свято! Вчителька. То був, звичайно, жарт, а тепер до серйозної розмови.

Четверо учнів виходять на сцену.

1  Учень. На щиру розмову

Зібрались ми з вами.

Розмову сьогодні

Присвятимо мамам,

А також бабусям і сестрам, дівчатам.

Усіх вас з жіночим вітаємо святом.

2 учень. На мамине свято земля оживає

І сонечко в небі так ясно сіяє.

І небо таке голубе!

На мамине свято верба розцвітає

 І пролісок в лісі матусю вітає.

3 учень. І вас, наші рідні, кохані матусі,

І вас, наші ніжні, ласкаві бабусі,

 Із святом жіночим вітаємо вас!

 Прийміть найщиріші вітання від нас!

4 учень. Бажаєм вам радості, щастя й любові!

Бажаєм, щоб завжди були ви здорові!

Хлопчик.

Кохані матусі і рідні бабулі,

Хай довгі літа накує вам зозуля

Із святом жіночим

Вітаю я тата!!!

Дівчинка. Це ж свято жіноче, а тато...

Хлопчик. Дарма!

Колись же потрібно його привітати.

Бо іншого свята у тата нема!

Вчителька. А тепер подивіться у виконанні учнів нашого класу невеличку п'єсу, яка так і називається:

«ЧИ ПОТРІБНЕ ЧОЛОВІЧЕ СВЯТО?»

На сцені — квартира. Мама протирає посуд, тато і син за столом жують печиво.

Син. Тату, хочу запитати Поясни, прошу, мені.

Є чомусь жіноче свято, А для нас з тобою — ні!

Є, звичайно, для солдатів. Вояків, фронтовиків,

А чому немає свята Просто для чоловіків? Тато. Як немає? Свят багато! От Новий, наприклад, рік.

Навіть це жіноче свято Хто святкує? Чоловік!

День народження додай ще...

Син. Але ж він є і в жінок!

Скривдили мужчин! А за що?

Тато (посміхається).

Ну й тямущий в нас синок!

Мама. Хочеш свята? В чім розмова?

Буде свято — день назви!

Тільки вже обід святковий

Готуватимете ви!

Вчителька. Це була гумореска, а насправді, я впевнена, ви всі допомагаєте своїм мамам по господарству. Чи не так? (Так.) Про це нам розповість п'єса у виконанні учнів класу.

ПИРІГ 13 СЮРПРИЗОМ

Дійові особи: тато, мана, діти — Маринка, Сергійко, Сашко.

 Тато. Діти, скоро буде свято.

Залишилося два дні.

 Маринка. Треба маму здивувати!

Тато. Доручіть сюрприз мені.

Я спечу пиріг святковий.

Сашко. Як тоді, на Новий рік?

Сергій. Торт у вигляді підкови?

Маринка. Так тоді пекла пиріг

Наша мама...

Тато. Ну то й що?

Батько вам тоді нащо?

Ми спечем пиріг не гірший,

Ще смачнішим буде й більшим!

 Маринка. А ти знаєш, як робити?

Сергій. Треба тісто замісити.

Сашко. А що треба в тісто класти? Ну, напевно... цукор, масло...

Сергій. Борошно, мабуть, згодиться.

Маринка. Так! Потрібна ще й кориця.

Сашко. Яйця треба і ваніль!

Тато. І, здається, соду й сіль.

Маринка. Ще й ізюму треба трішки!

 Сашко. Не забудьте про горішки!

Тато. За роботу, дітлахи!

Ось вам чисті фартухи! Всі зав 'язують фартушки. На календарі — 8 Березня. Діти несуть свій «пиріг», це коробка з крупою, прикрашена квітами з паперу. Мама стоїть біля стола.

Маринка. Мамо! Ми тобі на свято торт спекли.

 Це ми самі! Я, Сергій, Сашко і тато!

Всі (хором).

Це дарунок наш тобі!

Мама. Ой, спасибі, мої любі!

 Тато. Принеси, Сергійку, ніж!

Доню, дай велике блюдо.

Подають ніж і блюдо.

 Сашко. Мамо, ну давай же, ріж!

Мама (ріже).

Щось не ріжеться, не знаю.

 Тут, здається, щось стирчить...

 Тато (нахиляється до пирога),

Це ж мій ключ! А я шукаю!

А він, капосний, мовчить!

Мама. Тут іще якась «начинка»...

Маринка. Ой! Та це ж мій олівець!

Сергій. Ну й роззява, ти, Маринко!

Мама. Тут ще й синій гребінець. Віддає Марищі.

 Сергій (сміється).

Може там іще щось є?

Мама. Є! Ось маєш.

Сашко. Це моє!

Бере солдатика.

Мама. І, нарешті, папірець...

Сергій (злякано).

Я пропав, це все, кінець!

Це, мабуть, щоденник мій.

Маринка. Ну й роззява ти, Сергій!

Усі стають навколо пирога, дивляться розгублено.

Сашко. Всі труди пропали наші...

Маринка. Схожий наш пиріг на кашу...

Сергій. Мамо, вибач, ми хотіли піднести сюрприз тобі.

Мама. Це вдалось вам!

Мийте руки,

Вас чекає мій обід!

Кілька учнів продовжують:

— Хто завжди нам допоможе?

— Хто все вміє і все може?

— Хто все зробить, як годиться?

— Хто ця мудра чарівниця?

—   В цілім світі найдобріша,

• Найдорожча, наймиліша, Лагідна і ніжна сама?

 Всі. Ну звичайно, наша мама!

— А тепер ми вам розкажем,

Як ми щиро любим вас

І які хороші, милі,.

 Гарні мамочки у нас! Виходять ще учні.

1  учень. У моєї мами руки золоті,

Очі карі, вії — довгі і густі!

2 учень. А моя матуся схожа на веселку,

Бо така чудова і така весела!

3 учень. А моя — як ніжний лісовий дзвіночок!

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!

4 учень. А моя матуся гарна, як калинка,

В неї чорні брови, губки — як малинка.

5 учень. Моя дамочка привітна,

Гарна, ніжна, як весна,

І ласкава, і тендітна,

 Ніби пролісок вона!

6 учень. Ваші мами гарні,

З вами згоден я.

Та найкраща мама

Все ж таки моя!

Всі. І моя красуня!

 Вчителька. Ніде правди діти!

Мабуть, тут зібрались

Всі красуні світу!

7 учень. Кожен любить свою маму,

Бо вона найкраща сама,

Найдорожча нам людина —

Люба мамочка, єдина!

І тому ми вам бажаєм,

Щоб, як квіти, ви цвіли,

Щоб завжди здорові, гарні

І щасливі ви були!

 

Малюнки – портрети мам.

 

Кажуть, в Парижі найкращі жінки,

Але це скоріше, мабуть, навпаки, -

Найкращі жінки – живуть в нашім селі!

Усіх затьмарять красою сьогодні.

Ви, мабуть, будете зі мною згодні?

 

Разом із нами усіх привітайте,

Разом із нами усім побажайте,

Щоб сонце світило мирно і ясно,

І наші жінки були завжди прекрасні.

 

Вчитель:

Діти, а ще сьогодні у нашому залі є гості, яких ви теж дуже любите. Люди, без яких наша українська хата не була б такою затишною, а діти не були б такими щасливими.

• Ану скажіть мені, хто варить нам смачні борщі, у кого так смачно пахнуть пиріжки, що не можна втриматись?

Учень.

Дай, бабуся, поцілую,

Сивину твою волосся.

 Теплим диханням зігрію

Снігом вибілені коси.

 Може і на них розтане

Лоскотливий іній срібний,

Мов химерні візерунки

На замерзлій з ночі шибці.

Учень.

Ще сонце не встало,

Ще тільки сіріє -

 Мене від світанку

 Два сонечка гріють.

 Два сонечка ясні

Від ранку до ночі –

Це дивляться тепло

Бабусині очі.

Вже сонце схилилось,

 Пташки сплять у гаї,

Засну - наді мною ж

 Два сонечка сяють.

 Два сонечка ясні.

Від ранку до ночі –

Два сонечка красні,

Бабусині очі.

 Бабуся й онука

Учень.

Сказала онука: - Я бабцю люблю!

Нехай відпочине, я все пороблю.

 Я поратись буду цілісінький ранок

 Зготую на кухні чудовий сніданок.

Начищу картоплі, наріжу цибулі,

Зроблю вихідний для своєї бабулі.

Дружок поглядає на мене з порога

 Спечу пиріжечки, то буде й для нього.

Ще й борщик зварю я,

Не борщик, а казка!

Все вийде у мене - пам'ятайте, будь ласка!

 

(Пісня для бабусі).

 (Сценка «Пироги». Дівчатка у фартухах і косинках місять тісто).

1-а дівчинка.                                                    1-а дівчинка.

Руки місять тісто, тісто.                                      Накладем варення з вишні,

У макітрі тісто, тісто.                                         Пиріжечки вийдуть пишні.

2-а дівчинка.                                                    2-а дівчинка

Тісто надимається,                                             Почастуєм наших мам,

Це пиріг пишається.                                           Піднесем усім гостям.

(Виконується пісня «Чом я хазяйка...». Дівчатка в цей час розносять пироги і пригощають мам).

Мамо рідна, хай святиться твоє ім'я!                    Золота для вас не маєм,

Усі квіти складаю тобі до ніг.                              Щоб до ніг вам положити.

Хай на скроні не сріблить завчасно сніг.               Однак, тут спільно присягаєм,

Хай обминають тебе журба і печаль,                    Що доки тільки будем жити,

І многими будуть щасливі літа.                           Любов сердець своїх маленьких

Бажаєм вам сто років жити!                                Тобі дамо, кохана ненько.

Без горя, сліз, і без журби.                                  Щоб діти всі цілого світу

 Хай з вами буде щастя і здоров'я —                    Тобі співали «Многая літа».

На многії літа, назавжди                                                                                                   

 (Діти виконують пісню «Многая літа»).

За те, що слухали уважно.                                   Ми ще й дарунки змайстрували,

За те, що допомагали нам старанно,                     Своїми власними руками.

Діти (разом).                                                     Для вас, наші любі мами. Спасибі всім говорим знов.

 

Вчителька.

Для почуттів найкращих на землі

Створили люди сотні добрих слів.

Таких як щирість, ніжність. їх багато.

Це милосердя, спокій, чистота,

Це вірність, співчуття і доброта,

Любов, надійність. Всіх і не назвати!

Та і навіщо, коли є одне,

Що вмістить все це? Слово головне —- Мама.