Матеріали для проведення тематичної педагогічної ради.

«Вчитель майбутнього. Навички 4К »

Педагогічна нарада з елементами тренінгу

Мета:  

•      активізувати творчий потенціал педагогічних працівників ліцею;
•      удосконалити знання, уміння і навички організації різних видів педагогічної діяльності;
•      стимулювати бажання педагогів підвищувати свій фаховий рівень;            

Завдання:  

•      розширити знання про можливості активних методів навчання;
•      ознайомити педагогів із дієвими нетрадиційними методами активізації навчання;
•      розглянути основні ідеї педагогів-класиків щодо особистісних якостей вчителя;
•      допомогти в організації професійного самовдосконалення та самоосвіти;
•      сформувати та удосконалити  уміння  критичного і творчого мислення у процесі вирішення професійних завдань;
•      сформувати вміння працювати в команді.

1. Вправа «Привітання»

- Для того, щоб привітатися, пропоную рухами відповісти на мої запитання.

Я запитую, ви відповідаєте.

Здрастуйте, колеги, друзі.

Нашу зустріч розпочну я .

З гарним настроєм хто прийшов – махніть,

Хто чує мене, головою кивніть.

Хто бачить мене, прошу оком моргнути,

Хто любить дітей, піднесіть вгору руки.

Найвеселіший ти – усім усміхнися,

Найввічливіший –злегка вклонися.

Любиш роботу свою та інновації?

Поплещіть в долоні , вас я хочу побачити.

2. Вправа «Знайомство»

Мета: знайомство учасників групи один з одним, подолання скутості. створювати креативне середовище, яке спонукає до проявів творчого мислення і поведінки.

Опис.  Намалюй свій портрет:

Очі – на що любите дивитися

Рот – що любите їсти

Ніс – що любите нюхати

Вуха – що любите слухати

Волосся – про що найчастіше думаєте

Ця вправа потребує від учасників винахідливості та гнучкості мислен­ня.

Отож, бачимо, що ми всі різні за характером, але однаково мрійливі, розважливі, ввічливі, надійні. А ще ми познайомилися ближче, створили сприятливий емоційний фон у групі, позитивне емоційне налаштування на співпрацю, налагодили контакт один з одним.

Щоб досягти таких важливих цілей, таку  можна проводити як з дітьми, так із їхніми батьками.

3. Вправа. Мозковий штурм «Правила роботи в групі»

•          Для чого в нашому житті необхідні різноманітні правила?
•          Правила вкрай необхідні для створення такої обстановки, щоб кожен учасник:

•      міг відверто висловлюватись і виражати свої почуття й погляди;
•      не боявся стати об’єктом глузувань та критики;
•      був упевнений у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи;
•      одержував інформацію сам і не заважав отримувати її іншим учасникам

Щоб запропонували ви? (викладачі висловлюють свої пропозиції…)

4. Вправа. Шкала думок. Займи свою позицію.

Займіть позиції на шкалі від 1 до 5 відповідно до того, на скільки ви переконані у можливості розв’язання проблеми запропонованим шляхом. Прокоментуйте свій вибір. (Такий крок допоможе побачити загальну картину – результат обговорення, психологічний клімат в групі, і врешті-решт, успішність усієї дискусії).

Професійна діяльність, робота  є частиною життя кожної людини. А успіх у роботі є складовою щастя.  Якщо говорити про педагогів, то  тут варто  згадати вислів “Щоб запалити вогонь в очах дитини, самому потрібно горіти”. Доречними  будуть також слова Михайла Остроградського “...Хороші вчителі створюють хороших учнів”. Який же він, ХОРОШИЙ УЧИТЕЛЬ? Хто він? Якими рисами та ознаками характеризується? (результат діагностики «Сучасний вчитель очима дітей»)

5. Вправа «Діамант»

Методика «Діамант», дає можливість сформувати уявлення вчителя сучасного  і пересвідчитись у тому наскільки ви відповідає цьому уявленню.

1. Запропонувати педагогам назвати 9 основних якостей сучасного вчителя. Записати їх на дошці.                   

Якості, які потрібні вчителям сьогодні :

1.  Вміння бути посередником

2. Вміння управляти своїм часом

3. Здатність адаптуватися

4.  Технічна підкованість

5. Постійне навчання

6 . Організованість

7 . Творчий підхід

8. Вміння працювати в команді

9. Вміння зацікавити своїм задумом, повести за собою

10. Глибоке знання предмета

2.  Кожному вчителеві пропонується намалювати ромб, поділити його на 9 частин, де верхня клітинка – найважливіша риса, дві клітинки нижче – важливі, три посередині – менш важливі, дві нижчі – не дуже важливі, найнижча – несуттєва риса. Кожен учитель заповнює свій діамант.

3. Пропонується узгодити думку про якості сучасного вчителя  із колегою поруч та заповнити клітини спільного діаманту.

4. Далі якості узгоджуються групою.

5. Представники груп  виходять до дошки, узгоджують якості та заповнюють спільний діамант. Це й буде колективна думка про сучасного вчителя.

Вчитель майбутнього. Кожному цікаво зазирнути в майбутнє. Футурологи відмовляються від чітких прогнозів, адже технології розвиваються в шаленому темпі та змінюють світ. Але є й гарантовані моменти, до яких можна підготувати дітей.

Неможливо підготуватися до майбутнього, якщо його основна характеристика — постійні зміни. Але це не заважає планувати, яких знань, навичок, установок та цінностей потребують сьогодні учні, щоб бути успішними у 2030 році.

Яким має бути вчитель, щоб виховати лідерів нової генерації?

За даними МОН, протягом року 41 % українських учителів не отримали жодної підтримки в професійному розвитку. При цьому майже половина педагогів воліють більше інвестувати в підвищення своєї кваліфікації, а 77 % опитаних відкриті до змін та експериментів. Але що саме потрібно змінювати та розвивати?

Прощання з підходом «учитель диктує — учень записує»

Незабаром пасивний стиль навчання поступиться активному — наочності та інтерактиву. Інструментами педагогів стануть нові технології. На уроках літератури учні слухатимуть подкасти-інтерв’ю із сучасними авторами, чиї твори вони вивчають, підписуватимуться на YouTube-канали улюблених письменників. На уроках історії та географії використовуватимуть окуляри доповненої реальності і тривимірні карти. Астрономію вивчатимуть, виготовляючи макет Сонячної системи з підручних матеріалів, архітектуру — за допомогою комп’ютерних ігор, світову літературу — у формі передвиборчої кампанії, «просуваючи» та розкриваючи для однокласників літературних персонажів.

«Схема «опитати — виставити оцінки — пояснити новий матеріал — відпустити додому» вже не працює. У розвинених країнах мінімум теорії — максимум практичної роботи. Тому, перейшовши до нової системи, учитель уже не виконуватиме функцію лектора та «карателя». Він стане швидше ментором, який координує процес та показує різні шляхи», — прогнозує Олена Северенчук, менеджерка креативних освітніх проектів ГС «Освіторія» та організаторка премії Global Teacher Prize Ukraine.

Поява нових технологій уже зараз провокує людей постійно працювати над собою: вдосконалюватися, опановувати додаткові навички та змінювати професії. Учитель майбутнього не може лишатися осторонь: від того, наскільки швидко він вчиться, перемикається на нові методики та експериментує, залежить якість його роботи та результати, до яких він приведе своїх учнів.

«Завдання для вчителя-лідера — плекати особистостей, а не носіїв знань. Роль учителя змінюється: він не намагається конкурувати з Google, його основне завдання — дати учням інструмент, за допомогою якого вони будуватимуть власний освітній маршрут, розкриватимуть свій потенціал.

Щоб розвинути бажані риси і навички, вчителям необхідно буде зробити акцент на навчанні поза межами класної кімнати.

Ключової ідеєю тут є застосування вивченого матеріалу в реальних життєвих ситуаціях, щоб учні могли зрозуміти, що саме відбувається на робочому місці, адже це часто виходить за рамки того, що вони знають про це з навчання.

Наприклад, вчителька з Індії Кіран Бір Сеті, одна з 10 фіналістів Global Teacher Prize 2015, винайшла новий спосіб викладання, який допомагає її учням вивчати світ креативно.

Вона розробила підхід з використанням методики дизайн-мислення, який змушує учнів сприймати інформацію на рівні відчуттів, а не когнітивних здібностей. І дає змогу перевірити набуті знання в контексті реального світу.

Дев’ятикласники, яких навчає Кіран, отримують знання про необхідність фільтрування води, перевіряючи її якість у бідних кварталах. Потім за допомогою цих знань вони будують фільтри для жителів цих районів.

Роботизація вимагатиме від педагога навичок «чотирьох К», без яких складно уявити фахівця майбутнього: комунікації, креативності, критичного мислення та командної праці.

Креативність

Більшість досліджень, проведених педагогами та науковцями, свідчать про те, що креативність є найважливішою навичкою, що допомагає підготувати молодих людей до труднощів та викликів сучасного світу За словами Річарда Флорида, ключ до креативності полягає в формулі, яка включає три "Т": технологію, талант і толерантність.  За даними Всесвітнього економічного форуму, до 2020 року креативність стане однією з трьох найважливіших навичок, які роботодавці цінуватимуть у своїх працівниках. 

Згідно з дослідженням від Adobe, що провели серед 1000 навчальних закладів - 96% погоджуються з тим, що креативність - цінна навичка для суспільства. А 78% стверджують, що креативність є важливою у їхній кар'єрі. Майже 68% вважають, що креативність - це те з чим вони народились і те, чому можна навчитись, а 71% зазначає, що поряд з математикою чи фізикою, має бути такий предмет, як креативне мислення. Понад 78% бажають бути більш креативними, а 32% не відчувають себе комфортно, мислячи творчо на роботі.

Критичне мислення

«Не достатньо мати гарний розум, головне – правильно його використовувати»

(Р. Декарт).                             

«Небагато людей розмірковують більше двох-трьох разів на рік; я створив собі міжнародну репутацію, розмірковуючи один чи два рази в тиждень» (Д.Б. Шоу).
«Я поважаю віру, але саме сумніви – це те, завдяки чому ти вчишся»(У. Мізнер)

Що таке критичне мислення? Критичне мислення — це необхідна навичка і життєво важливий ресурс сучасної людини. Критичне мислення базується на законах логіки та на розумінні психологічних процесів, які протікають у нашій свідомості. Критичним мислителям властиве скептичне ставлення до всього, але ніяк не цинічне.

Що дає володіння цим навиком? Навички критичного мислення дають змогу не потонути в інформаційній лавині, не піддатися маніпуляціям, допомагають приймати зважені рішення та відстоювати їх. Критичне мислення допомагає в пошуку нових шляхів вирішення проблем.

Чому розвиток критичного мислення важливий як для дітей, так і для дорослих?Розвиток КМ є важливим як для дітей, так і для дорослих, бо у світі, де має місце інформаційна війна, важливо вміти розпізнавати інформацію, аналізувати джерела і мотиви, приймати зважені рішення. В період розвитку інформаційних технологій цінується вміння професійного пошуку необхідної інформації, здатність її проаналізувати, оцінити та застосувати.

Комунікативні навички

Комунікація є важливим чинником існування суспільства, оскільки суспільства без спілкування немає. Комунікація є тим процесом, який і забезпечує утворення суспільства.

Комунікативний процес - це взаємодія між різними суб'єктами комунікації, при якому здійснюється обмін інформацією. Він включає динамічну зміну етапів формування, передавання, приймання, розшифрування і використання інформації в обох напрямках при взаємодії комунікантів.

Ми живемо у світі комунікації, де більшість свого часу людина витрачає на спілкування. Дослідження показали, що близько 70% часу індивідуума припадає на комунікацію: людина пише, читає, говорить, слухає. Жодна людина чи група людей не може існувати без комунікації. Тільки комунікація забезпечує передачу інформації та ідей.

Основні види комунікації

Міжособистісна комунікація являє собою безпосередній контакт людей.

У тих ситуаціях, коли люди вступають в спілкування в малих групах (кількість їх членів може бути від 3 до 20-30 чоловік), прийнято говорити про групову комунікацію.

Масова комунікація - це процес поширення інформації і впливу в суспільстві за допомогою спеціальних коштів, друку, телебачення, радіо, кіно і т. д., в результаті чого повідомлення надходить відразу до великих груп людей.

Як захопити старшокласників навчанням? Пропонуємо три ідеї інтегрованих проектів, в яких учні зможуть застосувати теоретичні знання, проявити творче мислення і попрацювати у команді. Адже творчі завдання — один з найкращих способів надихнути школярів на навчання.

Ідеї втілення проекту з учнями

Запропонуйте школярам відчути себе справжніми режисерами і створити коротке відео за мотивами улюбленої книги, програмного твору чи бестселера. Причому, втілити такий проект можна не тільки на уроках літератури, а й у межах будь-яких навчальних дисциплін.

Так, наприклад, на уроках історії можна візуалізувати певний історичний період. На уроках географії — зробити міні-фільм про відкриття чи дослідження певного географічного об’єкта (материка, острова, країни). На уроках фізики, хімії, біології чи математики — зробити проморолик до підручника. Проект такого формату дозволяє проявити креативність і розкрити свій творчий потенціал кожному учню. (перегляд відео) https://youtu.be/phiTmz6X6OM

Заключна частина

          Ставимо на стіл велику скляну банку.

Сьогодні ми хотіли б поговорити з вами про життя. Що ви можете сказати про цю банку? (учні починають давати відповіді. Наприклад: «Вона порожня» або «вона скляна» і т. д.)

Далі дістаємо з-під столу мішок із великими мушлями й починаємо вкладати їх у банку доти, доки вони не заповнять її до самого верху.

- А тепер що ви можете сказати про цю банку?

Далі дістаємо  пакет із горохом і  засипаємо його також. Горох заповнив простір між мушлями.

- А тепер?

 Тоді  дістаємо пакет із піском, його теж  засипаємо в банку. Через якийсь час у банці не залишилося вільного простору. Тоді витягаємо пляшку води і вливаємо її в банку.

•     А от тепер банка повна!

   Тож зараз я буду пояснювати вам, що щойно відбулося. Банка – це наше життя. Мушлі – це найважливіші речі в нашому житті, це наша родина, це наші діти, наші кохані – все те, що має  для нас величезне значення.

   Горох – це речі, не настільки значимі для нас, це може бути дорогий костюм або машина тощо.

   Пісок – це все найдрібніше й незначне в нашому житті, всі ті дрібні проблеми, які супроводжують нас впродовж усіх прожитих днів.

    Якби ми  спочатку засипали у банку пісок, то в неї уже не помістилися б ані горох, ані камені. Ніколи не дозволяйте різній дрібноті заповнювати ваше життя, закриваючи вам очі на значно важливіші речі.

•     А що ж означає вода?
•     Наскільки б ваше життя не було заповнене, завжди є трішки місця для байдикування. Незважаючи ні на які проблеми, точно знайдеться час на те, щоб розслабитися й відпочити!

Завдання для роботи в групах

Найчастіше креативність розуміють як здатність продукувати інноваційні та корисні ідеї.

Креативний потенціал людини залежить від її:

•          рівня професійної підготовки в певній галузі;
•          здатності мислити нестандартно і виходити за рамки;
•          природного прагнення займатися креативною діяльністю;
•          особистісних характеристик, таких як терпимість до невизначеності та бажання ризикувати.

Креативний потенціал також залежить від рівня підтримки особи іншими (вдома, у школі чи на роботі).

Креативність має шкалу розвитку від «новачка» до «видатного творця». Новачки зазвичай більше зосереджені на стратегіях, процесах та особливостях креативного мислення як такого. Тоді як досвідченіші «творці» акцентують увагу саме на незвичності та користі від результатів власної діяльності.

Якими мають бути завдання

Ефективним способом підвищити креативність є пояснення, як можна навчитися мислитися інакше, та когнітивні вправи на зразок мозкового штурму (швидке вигадування ідей) і віднаходження справжньої суті проблеми.

Викладання для учнів може містити такі елементи, що стимулюють креативність:

•          командне навчання для навичок роботи з іншими;
•          навчання на основі кейсів;
•          моделювання, навчання на основі спостереження за іншими;
•          навчання у грі.

Для учнів старшої школи та студентів підійдуть:

•          метакогнітивне навчання (коли учень усвідомлює власний хід мислення, може виявляти обмеження в своєму сприйнятті і пізнанні);
•          імпровізація та рольова гра;
•          руйнування стереотипів, вміння їх логічно розвіювати.

Варто пам’ятати, що здатність дитини генерувати унікальні та корисні ідеї залежить від її знання теоретичної бази предмета. Тому на початковому етапі слід заохочувати дитину поступово виходити за межі шаблонного мислення. А не вимагати від неї відразу продукувати інноваційні ідеї.

Слід брати до уваги фактори, пов’язані з креативним потенціалом, та створити в класі атмосферу, яка б сприяла творчому самовираженню. Наприклад, креативні елементи можуть бути у звичайних завданнях: сформулювати пояснення чи припущення щодо певних даних, або ж застосувати знайому вже теорію до нової сфери знань, де вона, на перший погляд, не застосовується. Завдання під час занять мають бути такими, щоб учні не боялися бути висміяними чи покараними за помилки та погані ідеї.

Як оцінити

Освітяни можуть оцінювати завдання з нестандартного мислення та сам продукт, створений у результаті креативної роботи. Можуть оцінюватися кількість доречних ідей, їхня гнучкість, кількість різних сфер, у яких ці ідеї можуть застосовуватися, оригінальність та інноваційність ідей, глибина — кількість продуманих деталей у межах ідеї.

Креативний продукт — це вірші, есеї, скульптури, моделі, презентації тощо. Їх можна оцінювати з точки зору:

•          їхньої неповторності і відмінності від традиційних рішень;
•          релевантності та корисності для вирішення певного завдання.

Критичне мислення

У широкому розумінні критичне мислення означає комплексну навичку, що допомагає вирішувати проблеми в умовах нестачі інформації. У наукових джерелах критичне мислення має чотири складові:

•          Системний аналіз: здатність визначати зв’язок між змінними у певній системі.
•          Аналіз аргументації: здатність доходити логічних висновків, спираючись на дані чи твердження.
•          Творчий процес: вміння вибудовувати стратегію, теорію, методику чи лінію аргументації на основі сукупності супровідних даних (які повинні бути глибшими, ніж очевидна інформація на поверхні).
•          Оцінка: здатність оцінювати якість процесів та рішень. Оцінка охоплює критику кінцевого продукту мислення з урахуванням специфіки конкретної ситуації.

Якими мають бути завдання

Під час розробки завдань, які б стимулювали розвиток критичного мислення, важливо враховувати різний рівень підготовки учнів. Важливо, щоб завдання були доступними для кожного.

Якщо метою вчителя є навчити вибудовувати аргументацію, він повинен застосовувати завдання, у яких учень мав би написати есе на підкріплення певної точки зору, на основі вихідних даних. Щоб навчити учня адекватно оцінювати, запропонуйте йому результати чиєїсь роботи та попросіть зробити письмовий звіт щодо оцінки цієї роботи за певними критеріями.

Також варто використовувати такі методики як мапи думок (представлення даних у графічному вигляді), моделювання та завдання, що вимагають продумувати власну доказову лінію (наприклад, дискусійні клуби).

Як оцінювати

Викладач може оцінити, наскільки ґрунтовно учень доводить свою думку (скільки даних і яку саме інформацію він наводить, наскільки неочевидними є обґрунтування його ідей).

Комунікативні навички

Комунікацію визначають як суспільний процес, в якому відбувається обмін інформацією задля передачі смислів і досягнення бажаних результатів. Комунікація може відбуватися в будь-якій формі: від написання твору або читання книги до виступу з презентацією чи участі в дебатах.

Ключовими навичками в комунікації є такі:

•          визначення бажаних результатів комунікації;
•          створення чіткого посилу: розробка повідомлення, яке би передавало необхідне значення, і використання невербальних засобів комунікації, як-от жести та наочні матеріали;
•          моделювання свідомості інших: усвідомлення рівня освіченості, позиції та емоцій інших;
•          конвенційність: вміння слідувати правилам, нормам та дисципліні, що підходять для певного контексту комунікації;
•          усвідомлення соціальних та культурних відмінностей;
•          вибір необхідних каналів комунікації;
•          активне слухання;
•          «глибоке читання»: вміння критично аналізувати текст чи мовлення.

Якими мають бути завдання

Комунікативні навички можуть бути розвинені паралельно із завданнями будь-якого типу. Наприклад, вчитель математики може пояснити учням, як вдумливо читати, щоб зрозуміти теоретичний матеріал з математики. А вчитель історії міг би перед тим, як задати написати реферат, розповісти, як логічно структурувати текст.

Комунікативні навички можна розбивати на менші завдання. Так, даючи учням завдання написати твір-рецензію на книжку, можна попросити їх зосередити увагу саме на використанні ідіом, алюзій, культурних реалій. І запропонувати подумати над тим, чи можна було б ідею книги передати без цих мовних засобів.

Перед тим, як давати учням певне завдання, варто дати їм час подумати над тим, що саме вони хочуть одержати від комунікації, які комунікативні стратегії вони використають тощо. Важливо також надавати учням зворотний зв’язок. Він має йти не лише від викладача — тут необхідна взаємодія між учнями, коментарі, поради щодо проробленої роботи.

Як оцінювати

Оцінювати можна залежно від того, наскільки навички учня відповідатимуть його можливості впоратися з певними аналогічними завданнями в реальному житті. Можна також покладатися на реакцію та оцінку проробленої роботи учня іншими дітьми.

Кооперація

Кооперація або командна праця складається з таких елементів:

•          міжособистісна комунікація,
•          здатність вирішувати конфлікти,
•          управлінські здібності.

Здатність учня до командної роботи залежить від його особистого бажання та можливості зважати на точки зору інших людей, координувати ідеї багатьох осіб, вирішувати проблеми в команді, знаходити консенсус та йти на компроміс.

Якими мають бути завдання

Недостатньо просто розділити дітей на групи й очікувати від них результатів.

Завдання на співпрацю повинні враховувати:

•          оцінку від кожного з членів певної команди навичок інших працювати в команді;
•          особливість формування груп для виконання певних завдань. Найкраще використовувати менші за обсягом групи. А давати учням можливість самостійно формувати групи можна лише якщо завдання, яке вони виконуватимуть, не передбачатиме певного оцінювання. Інакше — їм потрібно вчитися працювати в тих колективах, які їм не завжди здаються зручними й очевидними;
•          пролей різним членам групи. Слід чергувати ці ролі між різними учнями. Так когось можна призначити модератором, когось — тим, хто представлятиме результати спільної роботи, тощо.

Також варто ускладнювати групові завдання: просити не просто згенерувати ідеї, а обрати якийсь спільний пріоритет. Чи спеціально сформувати групи з таких людей, які з певного питання не відразу зможуть дійти консенсусу.

Як оцінити

Переглянути, як саме учні спланували свою роботу, розподілили завдання, змогли представити спільні результати.

“Професійна компетентність педагога”

Вчитель має вміти мотивувати учня: до розвитку, до знання предмета, до пізнання світу. Це можна зробити лише тоді, коли любиш свою працю, коли ти відповідальний і відкритий до світу. Без мотивації не буде результату, а він має бути — тому що вже зараз можна сказати, що ІТ не замінить вчителя.

Проте, безумовно, роль вчителя змінюється. Якщо раніше він був єдиним джерелом інформації, то зараз має організувати навчальний процес так, щоб діти самі пізнавали світ. Він, як і раніше, залишається лідером освітнього процесу, але стає невидимим організатором. Учитель має зробити все так, щоб учні самі дійшли висновків — саме тоді вони запам’ятовують суть.

Учитель повинен бути самобутнім, оригінальним. В арсеналі такого вчителя завжди є найновіші психологічні, педагогічні, методичні знахідки, які він активно використовує під час уроку.

 Вчительська імпровізація

Спілкування з учнями — це завжди творчість. Учитель заздалегідь формулює очікування від уроку, але реальна зустріч з учнями може змінити його очікування. Отже, учитель-артист імпровізує, поводиться невимушено. Школярів у всі часи приваблював творчий пошук і можливість приймати рішення. Але Імпровізація вимагає від учителя максимального контакту й відгуку аудиторії. Такий контакт можливий тільки за умови вільного володіння предметом.
Імпровізація — це майстерність, а професійна майстерність потребує багаторічної внутрішньої підготовки, накопичення до- і піду та вдосконалення.