Матеріали до уроків з курсу за вибором "Харківщинознавство" блок географії

Дергачівська ОТГ має досить сприятливі природні умови для розвитку туристсько-рекреаційної діяльності, в його території розташовано 9 об’єктів природно - заповідного фонду.

•                  Археологічні: Територія нинішнього Дергачівського району з давніх часів була заселена скіфськими племенами. Поблизу Дергачів та біля села Вільшана та Пересічна зареєстровано близько 80 скіфських курганів та поселень (V – IV століття до н.е.). Тут же знайдено ранні слов’янські поселення Черняхівськой культури (II – IVстоліття н.е.). Це була територія розселення слов’янського племені древлян за часів Київськой Русі.
•                  Природні: Лісовий заказник місцевого значення «Лозовеньківський». Площа 50,5 га. Розташований біля с. Мала Данилівна.

Ботанічний заказник місцевого значення «Слатінський». Площа18,9 га. Розташований в околицях с. Слатино.

Ботанічний заказник місцевого значення «Личане». Площа 36,0 га. Розташований в околицях с. Личане.

•                 Ентомологічний заказник місцевого значення «Старий Сад». Площа 5,0 га. Представляє собою ділянку на степовому схилі балки південної експозиції у с. Козача Лопань. Цілинна рослинність представлена травами типчаково-ковилових степів. Живе багато корисних комах - запилювачів сільськогосподарських культур, в тому числі земляні бджоли, джмелі.

Ентомологічний заказник місцевого значення «Кущувате». Площа 5,6 га. Це ділянка південного степового схилу балки, рослинність представлена формаціями типчаково-ковилового степу. Тут живуть дикі бджоли, джмелі, а також богомол звичайний, степова дибка, ентомофаги і ін.

•                 Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Пересічанський дуб». Знаходиться в Дергачівському лісництві. Це могутнє дерево дуба черешчатого – 200 років, заввишки 25 м, діаметр стовбура – 170 см.

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Південне». Площа – 14,7 га.

•                  Місця, пов’язані з життям і діяльністю видатних осіб: В Дергачах до нашого часу вшановують пам'ять колишнього мешканця села Панаса Миколайовича Матюшенка – одного з організаторів повстання на броненосці «Потьомкін». Після поразки повстання П.М. Матюшенко жив до 1907 року в еміграції, зустрічався з В.І. Леніним у Швейцарії. У червні 1907 року Матюшенко повернувся до Росії, того ж року в Миколаєві його заарештували та потім стратили в Севастополі. Зараз в Дергачах є невеликий музей, присвячений П.М. Матюшенкові, а також встановлений меморіальний обеліск.

З сім’ї багатої козацької старшини, пізніше російських дворян, що мали великі земельні володіння навколо Вільшан, вийшло багато відомих людей Росії. Серед них М.М. Ковалевський – російський соціолог, історик і юрист, особисто знайомий з Марксом і Енгельсом; Є.П. Ковалевський – геолог, основоположник еволюційної палеонтології, чоловік Софії Ковалевської; О.О. Ковалевський – видатний зоолог-еволюціоніст.

Видатний російський мандрівник, письменник і дипломат Єгор Петрович Ковалевський народився на хуторі Ярошівка в 1811 році.

В свій час в теперішньому Дергачівському районі побували відомі письменники, поети  та літературознавці.

Це і Г.С. Сковорода у 1767 та 1769 роках; Г.Ф. Квітка у 1805-1805 роках; О.Д. Іваненко з 1926 по 1931 рік. Свої дитячі роки в Дергачах провів Гнат Хоткевич.

В селі Солоницівка, де відомий педагог А.С. Макаренко створив Курязьку дитячу трудову колонію, тепер знаходиться багатий музей цього відомого вчителя, педагога, вихователя.

•                  Здравниці:  Дергачівський район привертає увагу і як оздоровчий регіон області. У мальовничому куточку села Пересічного, що розташоване на березі річки Уди в 19 кілометрах від Дергачів, розкинувся санаторій «Березівські мінеральні води».

У 1869-1863 роках властивості Березівської води вивчали такі великі вчені, як М.М. Бекетов, Н.Д. Борисяк, Д.П. Лямбль і лікар Ф.І. Ланг.

Цілющі мінеральні води, чисте лісостепове повітря, прекрасні природні умови, увага та доброта обслуговуючого персоналу чекають відпочиваючого, якщо він потрапляє в спеціалізовану здравницю «Березівські мінеральні води» поблизу села Пересічне Дергачівського району.

У результаті хімічного аналізу в головному джерелі Березівських мінеральних вод була виявлена підвищена кількість заліза, що позитивно впливає на різні процеси в організмі.

Перші роки хворі, що лікувалися на курорті знімали житло в околишніх селах. У 70-ті роки ХІХ сторіччя був побудований перший готель, було організовано кумисолікування. Незважаючи на коштовні лікувальні властивості мінеральної води і гарні кліматичні умови, курорт розвивався слабко і до 90-го року ХІХ сторіччя занепав.

Урочисте відкриття курорту «Березівські мінеральні води» відбулося в 1927 році. Поступово зміцнювалась його матеріальна база, будувалися нові корпуса.

Курорт «Березівські мінеральні води» - бальнеологічний, питний і грязьовий. У санаторії три провідних фахи: лікування захворювань шлунку і кишечнику, печінки та жовчовивідних шляхів, нирок і сечовивідних шляхів. Головний лікувальний засіб курорту – мінеральна вода «Березівська». Вона виходить на поверхню в трьох місцях. Головне джерело дає приблизно сім літрів води в секунду. Температура води постійна – 9-10°С. Березівську мінеральну воду використовують в лікувальних цілях не тільки в здравниці. Поряд з санаторієм знаходиться завод по розливу мінеральної води.

Санаторій «Березівські мінеральні води» - чудовий кліматичний курорт. Один з важливих факторів лікування тут – кліматотерапія, основана на особливості використання кліматичних умов місцевості і спеціальних кліматопроцедур: аеротерапії – повітряних ванн і геліотерапії – сонячних ванн.

Здравниця розташована на висоті 175 метрів над рівнем моря. Тут чисте степове повітря, невисока середньорічна сума опадів, велика кількість сонячних днів. Живописна територія здравниці – в парку ростуть дуби-велетні, липи, берези, тополі, та горобина.

Пам’ятки Дергачів.

Гора «Січ»

Невідомо нікому, чому скіфський курган горою звуть! Можливо тому, що для когось пагорб цей був важливіший за всі гори світу. З цього пагорба-Січі далеко видно, завдяки чому козаки дізнавалися про прихід татар. Перше, що кидається в очі, дивлячись на Січ – це великий хрест, встановлений на честь пам’яті загинувши козакам.

Недалеко під Січчю влаштував свій садок пан Вудянський. Сам він жив у місцевості, яка називається Кут. Цей садок і зараз дуже красивий, хоча від нього і залишилася лише частка.

З півдня на місто наступали піски. Щоб їх зупини були посаджені сосни, які зараз вважають заповідником. У самому місті можна побачити Різдво-Богородицьку церкву, зроблену з цегли. Церква являється чотирьох-пристольною і виконана в стилі пізнього класицизму. При ній було влаштовано дві церковні школи. В місті знаходиться пам’ятник Матюшенку – обеліск, Шевченку – бронзова статуя. В самому центрі міста збудовані Дім Культури, кінотеатр «Промінь», швейна фабрика. Також тут розташований невеликий музей, присвячений П.М. Матюшенку – одному з організаторів повстання на броненосці «Потьомкін».

Козачолопанський старостинський округ – ентомологічний заказник місцевого значення «Старий Сад» та «Кущовате». «Піраміди лісостепу – козачолопанські кургани скіфського часу, найбільший з яких розташований на Удянському шляху.

Батьківщина: члена Спілки письменників В.С. Бойко; поетеси Наталі Скребець; доктора медичних наук П.І. Кислого; революціонера, організатора комітету бідноти, голови колгоспу, сільради, народного судді Є.П. Роя; вчителя фізики В. Злобіна, Н. Вакуленка.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. История городов и сёл Украинской ССР: в 26 т.: Харьковская область. – Киев: издательство института истории академии наук УССР, 1976. – 722
2. Нємець Л.М. Стійкий розвиток: соціально-географічні аспекти (на прикладі України): Монографія. - Х.: Факт, 2003. - 383
3. Паспорт Дергачівського району 2019 року.
4. Харьковская область: Природа, население, хозяйство / А.П. Голиков, А.Л. Сидоренко и др. Харьков: Бизнес-Информ, 1997