Пророчі мотиви у творчості Шевченка

Ще не вмерла Україна, хай живе і геть Руїнатак як мати любить сина, Україна любить нас!Як Шевченко заповів, ми кайдани порвемоправду й волю в своїй хаті разом ми відстоїмо!

Світе тихий, краю милий, Моя Україно, За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш?

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте.

Та неоднаково менi, Як Украïну злiï люди Присплять, лукавi, i в огнi Їï окраденою збудять... Ох, не однаково менi…

Небесна сотня

Нерозумний сину! Подивись тепер на матір, На свою Вкраїну, Що, колишучи, співала Про свою недолю, Що, співаючи, ридала, Виглядала волю.

Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, Заплаче серденько!

А ти, моя Україно,Безталанна вдово,Я до тебе літатиму!З хмари на розмову. На розмову тихосумну, На раду з тобою: Опівночі падатиму Рясною росою.

Молітесь богові одному,Молітесь правді на землі,А більше на землі нікому Не поклонітесь. Все брехня - Попи й царі...