Матеріали методичного посібника. Стаття «Практика застосування гри на уроці фізики».

Про матеріал
Учителю важливо, щоб усім школярам було цікаво займатися фізикою на кожному уроці. Ця основна мета навчання може бути досягнута тільки тоді, коли в процесі навчання буде сформований інтерес до знань, за умови активізації пізнавальної діяльності учнів. Одним з ефективних напрямків активізації навчання є гра. Вона дає змогу вносити різноманітність у процес вивчення теми, викликати й підтримувати інтерес до навчального матеріалу, активізувати творчі здібності учнів; відчути радість від зроблених «відкриттів», подолання перешкод; виховувати бажання активно, власними силами здобувати знання. Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини. Разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу; створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.
Перегляд файлу

Панченко П. К. Практика застосування гри на уроці фізики. Матеріали методичного посібника «Практика застосування ігрових технологій на уроках та в позаурочний час». С.39.

Уклав: учитель фізики вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист Прелесненської ЗОШ І-ІІІ ст. Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області Панченко Павло Казимирович

 

Практика застосування гри на уроці фізики

«Гра це шлях дитини до пізнання світу, в якому вона живе, це іскра, яка запалює вогник до допитливості»

             В. О. Сухомлинський.

Фізика як навчальний предмет відіграє важливу роль у змісті освіти, адже вона створює в учнів уявлення про наукову картину світу. Виступаючи основою науково-технічного прогресу, фізика показує гуманістичну сутність наукових знань. Фізика формує творчі здібності учнів, їх світогляд і переконання, виховує високоморальну особистість.

Учителю важливо, щоб усім школярам було цікаво займатися фізикою на кожному уроці. Ця основна мета навчання може бути досягнута тільки тоді, коли в процесі навчання буде сформований інтерес до знань, за умови активізації пізнавальної діяльності учнів. Одним з ефективних напрямків активізації навчання є гра. Вона дає змогу вносити різноманітність у процес вивчення теми, викликати й підтримувати інтерес до навчального матеріалу, активізувати творчі здібності учнів; відчути радість від зроблених «відкриттів», подолання перешкод; виховувати бажання активно, власними силами здобувати знання.

Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини. Разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу; створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.

Яскравим прикладом ігрової позиції вчителя є діяльність А С.  Макаренка, який писав: «Є ще один важливий метод – гра… Треба зазначити, що між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто думає… У кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля та зусилля думки… Дехто вважає, що робота відрізняється від гри тим, що в роботі є відповідальність, а в грі її немає. Це неправильно: у грі є така ж велика відповідальність, як і в роботі, звичайно, у грі гарній, правильній…» Ще А.  Ейнштейн писав: «...якщо вчитель поширює навколо себе подих нудьги, то в такому оточенні все зачахне; зуміє навчити той, хто навчає цікаво». Саме тому на практиці необхідно застосовувати ігрові форми навчальної діяльності.

Гра – творчість. Гра – праця. У процесі гри в дітей виробляються навики зосередженості, самостійного мислення, розвивається увага, бажання до засвоєння знань.

Захопившись грою, учні не зауважують, що вчаться: пізнають, запам’ятовують нове. Орієнтуються в незвичайних ситуаціях. Поповнюють запас понять, розвивають фантазію. Навіть пасивні учні включаються в гру, прикладають усі зусилля, щоб не підвести товаришів, при цьому відчувають свою важливість. Грати потрібно всім: дошкільнятам і школярам, студентам, ученим, фахівцям і пенсіонерам. Гра впливає на онтогенез людини і на еволюцію її свідомості. Тому грати треба в усіх навчальних закладах і, взагалі, будь-де.

Інтелектуальні ігри

Інтелект – це глобальна здатність розумно діяти, раціонально мислити та вміти зарадити собі за будь-яких життєвих обставин. Найкраще його можна стимулювати за допомогою інтелектуальних ігор. Їх можна проводити на будь-якому етапі заняття: при перевірці домашнього завдання, при закріпленні нового матеріалу, роботі над новими поняттями, термінами, для організації індивідуальної роботи з учнями, при проведенні самостійних робіт та складанні диференційованих різнорівневих завдань.

Інтелектуальні ігри відносяться до ігор із готовими правилами. У цих іграх головним виступає їх пізнавально-розумовий зміст.

Мотив в інтелектуальних іграх полягає в їх змісті, особливо в інтелектуальних емоціях, тому ігровому мікрокліматі, який
спонукає інтелектуальні почуття – подив, сумнів, допитливість, упевненість у
своїх силах тощо. Мета інтелектуальних ігор – розумове самоствердження,
тому такі ігри можуть бути як індивідуальні, так і колективні. Результатом
таких ігор є задоволення від розумового зусилля, подолання труднощів
інтелектуального характеру або незадоволення досягнутим. Таким чином,
особливості мотивації, мети, ігрових дій та результату інтелектуальних ігор
дають підставу цілеспрямовано використовувати їх у процесі вивчення фізики з метою формування в учнів інтересу до предмета, розумової діяльності, виявлення рівня сформованості знань та вмінь, використання виявлених знань у нестандартних ситуаціях.

Гра «Фізичні терміни». Учитель пропонує записати на аркушах паперу фізичні терміни, які використовуються в даній темі. Це можуть бути назви явищ, прізвища вчених, назва фізичних величин, одиниці їх вимірювання. Через певний час учитель припиняє записування слів і пропонує учням зачитати слова. Перемагає той, хто називає останнє слово. Гру доцільно проводити для розминки, наприклад, перед тематичним оцінюванням.

Гра «Фізичний калейдоскоп». Для організації цієї гри можна викликати чотирьох учнів, їм пропонують на кожну літеру названого фізичного терміну придумати: одному – одиниці фізичних величин, другому – назви приладів, третьому – назви фізичних величин, четвертому – властивості. При цьому кожна літера названого слова повинна стати початковою літерою придуманих слів. Наприклад, користуючись літерами слова “атом” можна записати такі одиниці фізичних величин: Ампер, Тесла, Ом, метр. Другий учень може записати такі назви фізичних величин: амплітуда, температура, опір, маса. Третій – придумає такі властивості: анізотропія, текучість, магнетизм, обтічність. Четвертий – прилади: анероїд (барометр), термометр, омметр, математичний маятник. Звичайно можуть бути і інші слова.

Гра «Як називається закон?». Суть цієї гри полягає в тому, що один учень читає напам’ять якийсь фізичний закон, а другий, повторивши його, називає назву цього закону. Потім другий учень читає закон, а перший називає його. Цю гру можна використовувати при повторенні основних законів фізики.

Гра «Літери». Учитель пропонує фізичний термін «динаміка». З літер цього слова необхідно скласти інші фізичні терміни або такі, що можуть бути зв’язані з фізикою, не додаючи нових літер. Літери, які є в запропонованому слові можна використати один раз. Так, із літер слова «динаміка» можна скласти такі терміни: дина, динамік, аміак, камін, міна, анід, дим. Гру необхідно проводити з термінами, які погано запам’ятовуються та з літер яких можна скласти інші терміни.

Гра «Добери пару». Це творчі інтелектуальні завдання: підібрати відповідне слово з правого списку до слова з лівого списку, щоб одержати стійке словосполучення. Час виконання завдання 5-10 хвилин, у залежності від складності.

Тема: «Винаходи».

Архімед

Х-промені

Кюрі

Телефон

Менделєєв

Телескоп

Попов

Парова машина

Рентген

Важель

Корольов

Акваланг

Галілей

Радіоактивність

Кусто

Періодична таблиця

Белл

Космічний корабель

Ватт

Радіо

 

Гра «Четвертий зайвий».

  • Вольтметр, манометр, амперметр, омметр.
  • Ньютон, Попов, Дарвін, Галілей.
  • Літр, секунда, метр, кілограм.
  • Альфа, ігрек, омега, дельта.
  • Нано, мілі, мікро, мега.
  • Метр, лікоть, сажень, п’ядь.
  • Азот, водень, кисень, залізо.
  • Мідь, германій, кремній, телур.
  • Прохоров, Таунс, Курчатов, Басов.

Відповіді: манометр, Дарвін, літр, ігрек, мега, метр, залізо, мідь, Курчатов, натрій.

Гра «Відгадай». Учитель пропонує відгадати слово після найменшої кількості підказок.

1. Прилад. Складається з двох самостійних приладів. Перша частина слова є омонімом людей із девіантною поведінкою. Без води не працює. Робота зумовлена зміною температури при випаровуванні. Вимірює вологість повітря.

Відповідь: психрометр.

2. Явище. Відбувається при контакті двох тіл. Є декілька його різновидів. Приносить як користь, так і шкоду. Є однією з причин низького ККД механізмів. Одна з причин цього явища – нерівність поверхні.

Відповідь: тертя.

3. Об’єкт. Першими відвідувачами його були американці. Значно впливає на Світовий океан. Дав назву каменю. Собаки та вовки до нього небайдужі. Рухається навколо нашої планети.

Відповідь: Місяць.

4. Величина. Прилад для її вимірювання в перекладі означає «вимірюю масу». Є причиною кесонної хвороби (руйнування клітин організму при зменшенні зовнішнього тиску). Із збільшенням висоти зменшується. Упливає на температуру кипіння рідини. Вимірюється в одиницях довжини, проте певного стовпа.

Відповідь: тиск.

5. Закон. Учений, що його відкрив, народився в місті Сіракузи. Брати Монгольф’є (винахідники повітряної кулі) скористалися цим законом. Цей закон допоміг розкрити аферу ювеліра. Діє в рідинах та газах. Був відкритий у ванні.

Відповідь: закон Архімеда.

6. Речовина. Є алотропним (видозміненим) станом кисню. Має запах свіжості. Міститься в повітрі. Бувають чорні діри та діри з іменем цієї речовини. Складається з трьох атомів кисню.

Відповідь: озон.

7. Учений. Великий італійський учений. Винайшов телескоп. Для вивчення одного явища залізав на Пізанську вежу. Увів поняття інерції та інерційних систем відліку. Прізвище та ім’я його дуже схожі між собою.

Відповідь: Галілей.

8. Споруда. Незвичайна найстаріша споруда висотою 60 м. Вісь симетрії нахилена до поверхні Землі. Учені припускають, що ця споруда все ж таки колись впаде. Галілей проводив свої досліди з вільного падіння, знаходячись на її верхівці. Знаходиться в місті Піза.

Відповідь: Пізанська вежа.

9. Учений. Італійський учений та поет, борець за науку. Стверджував, що в космосі є інші зоряні системи та населені світи. У молодості був монахом домініканського ордену, але своїми переконаннями викликав невдоволення церкви. У своєму творі «Про нескінченість Всесвіту…» відкрито суперечив канонам католицької церкви. У 1600 році за вироком святої інквізиції спалений на вогнищі.        Відповідь: Джордано Бруно.

Гра-подорож (проводиться під час повторення теми).
Подорож за темою – одна з ігрових форм проведення уроку, що полягає в змаганні учнів на швидкість проходження маршруту, подолання перешкод та досягненні мети (перешкодами є різні фізичні питання з теми; продовжити рух за маршрутом можна лише після відповіді на запропоновані запитання).
Основна мета – активне повторення матеріалу, демонстрація учнями крім програмних знань свого кругозору, начитаності, уміння орієнтуватися в будь-яких обставинах.

Структура

1. Вступна частина – ознайомлення учнів з умовами проведення гри, створення команд, поділ їх на команди; ознайомлення учнів із картою подорожі, на якій указано всі проміжні пункти; визначення мети подорожі.

2. Основна частина – змагання команд за маршрутом подорожі.

Гра «Футбол» (проводиться на уроках перевірки знань умінь і навичок). Футбол – гра-змагання між командами, де кожен має відповідну роль: гравці (що нападають, захисники, воротарі, капітани), польові арбітри, головний арбітр (суддя). Гра дає можливість диференціювати навчальний процес. Основна мета – систематизація й контроль знань учнів з теми, зосередження на використанні вже набутого учнями досвіду, розвиток взаємоособистих навичок та вмінь.

Структура

  1.               Вступна частина – ознайомлення учнів з правилами ведення гри, поділ на команди, розподіл ролей.
  2.               Основна частина – змагання за принципом командної естафети, організованої за правилами спортивної гри в футбол, уключаючи конкурси тих, що нападають, захисників, воротарів, капітанів.

 

Загадки з фізичним змістом

  1.               Горіли три свічки. Дві погасили. Скільки залишилося? (Дві. Та, яку не погасили, згоріла).
  2.               По морю йде, а до берега дійде – відразу пропадає. (Хвиля).
  3.               Слово з семи літер. Це прилад. За допомогою якого дівчинка Оля з казки потрапила в країну, де всі імена звучать навпаки, де вона зустріла своє
    відображення – дівчинку Яло. (Дзеркало).
  4.               Пригода, результат порушення техніки безпеки в мультфільмі «Кицькин будинок». (Пожар).

Дидактичні ігри

Дидактична гра це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються, формується звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, прагнення до знань. Захопившись, діти не помічають, що вчаться: пізнавати та запам’ятовувати нове, орієнтуватися в незвичайних ситуаціях, поповнювати запас уявлень, понять, розвивати фантазію та креативність. Саме таке поєднання навчальної спрямованості та ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом.

Гра «Схованки». Один учень виходить з класу. Учитель називає будь-яке положення теорії або закон, за 1-2 хвилини інші учні повинні згадати приклади, що підтверджують це положення теорії. Потім до класу заходить учень і для нього називають ці приклади. Завдання учня – відгадати фізичний закон, довести свою відповідь.

Гра «Морський бій». Це, по суті, ігрова форма перевірки домашнього завдання, що дозволяє залучити в процес увесь клас. На арені бою три флоти (три ряди парт), що відправляють у бойову розвідку екіпажі з двох учнів до дошки. Поки розвідники готуються до активних дій, основні сили добирають озброєння для атаки й планують оборону під керівництвом адміралів. У мирній термінології це має вигляд повторення навчального матеріалу, підготовки й розподілу питань за темами «супротивників». Усю цю діяльність координує учень, призначений учителем, який володіє всією повнотою адміральської влади. За три-чотири хвилини починається бій (чи перевірка домашнього завдання). Після відповіді першого екіпажа другий і третій флоти «обстрілюють» його запитаннями з теми, потім самі відповідають на не менш підступні запитання, що надходять від першого флоту, потім настає черга другого формування тощо.

Гра «Третій зайвий». Завдання учня – визначити «зайвий» малюнок у комплексі.

Ігрові вправи

Вправа «Фізичне лото». Для організації цієї гри на аркуші паперу записують великими літерами формули теми або розділу фізики. Потім аркуш розрізають так, щоб на кожній частині залишились літери, якими позначаються фізичні величини, риски дробів, тощо. Клаптики паперу переміщують на столі у двох екземплярах. Учитель викликає до столу двох учнів і пропонує скласти формули. Переможцем вийде той, хто краще знає формули. На виконання роботи відводиться певний час. Гру можна використати як один із способів перевірки знань формул.

Вправа «Хто краще розповість про фізичне явище?» Для організації гри створюємо дві команди. Членами однієї присвоюють парні номери – 2, 4, 6…, а другій – непарні: 1, 3, 5... Учитель починає розповідь про фізичне явище і, коли буде закінчена думка, перериває розповідь. Потім пропонує продовжувати розповідь, наприклад, третьому номеру. Учень, що має третій номер, продовжує розповідь. Через деякий час учитель знову перериває учня й оголошує, що продовжує розповідь другий номер. Ось так і буде продовжуватись розповідь, доки явище не буде повністю розкрите.

Перемагає та команда, члени якої цікавіше, більш науково розкриють зміст явища. Гру можна використати на закріплення вивченого явища.

Вправа «Чи знаєш ти фізичні прилади?» До столу викликають двох учнів. На столі стоять прилади, які були використані для демонстрації фізичних явищ, процесів, тощо, при вивченні розділу фізики. Один з викликаних учнів розповідає про прилад та нагадує, що можна продемонструвати з його допомогою. Другий відшукує цей прилад на столі й виконує демонстрацію. Учнів треба об'єднати в команди. Наступна розповідь учня – з другої команди, а демонстрація – з першої. Якщо хтось із учнів не зуміє виконати демонстрацію, його може замінити інший член тієї ж команди.

Вправа «Снігова лавина». Алгоритм гри: слово – речення – запитання – відповідь. Учитель звертається до учня й говорить «слово».

Учень промовляє слово, яке стосується теми уроку, і говорить «речення». Другий учень складає речення з цим словом. Третій учень придумує запитання до цього речення. Четвертий відповідає на запитання.

Вправа «Анаграма». Учні отримують слова, які потрібно якнайшвидше розшифрувати: илса (сила); асма (маса); кизафі (фізика); ханміека (механіка); човнеиар (речовина); мукалело (молекула)

 

Отже, гра є своєрідним поштовхом для творчого пошуку нових навчальних технологій, що забезпечують інтенсифікацію навчального процесу.

Для успішної організації й проведення ігор на заняттях із фізики вчитель повинен систематично підвищувати свій науково-методичний рівень. Треба завжди пам’ятати, що завоювати довіру й інтерес учнів зможе лише той учитель, який буде разом із ними творчо співпрацювати. Учитель завжди повинен пов’язувати теорію з практикою. Завдання вчителя якраз полягає в тому, щоб однаково й нероздільно йшло накопичення теоретичних знань і практичних умінь та навичок. Обрання теми дидактичної гри, підбір завдань складності, широке використання ініціативи учнів і створює єдину, глибоко продуману систему роботи на уроці фізики, яка забезпечить високу її ефективність.

У системі української освіти зібрано багатий досвід розроблення та організації різноманітних ігор. На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури підтверджено, що гра є одним з ефективних засобів активізації пізнавальної діяльності учнів та розвитку їх зацікавленості до навчальних дисциплін. Учні в процесі гри навчаються, поповнюють свої знання, формують уміння й навички, розвивають увагу, мислення, самостійність.

 

Використана література

  1.               Іваницький О. І. Сучасні технології навчання фізики в середній школі. Запоріжжя : Прем'єр, 2001. – 266 с.
  2.               Ігрові технології на уроках фізики. Олійник Р. В., Горошенко  М. О. СДПУ.
  3.               Інтерактивні вправи та ігри. – Харків : Вид. група «Основа», 2010  –144 с.
  4.               Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-методичний посібник / За ред. О. І. Пометун. – К.:
    Видавництво А.С.К., 2003. – 38 с.
  5.               Шаромова В., Дубас З. Нетрадиційні уроки з фізики. Ч.1. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2003. – 160 с.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Фетіщева Лариса
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Фізика 8 клас (Бар’яхтар В. Г., Божинова Ф. Я., Довгий С. О., Кі-рюхіна О.О. (за ред. Бар’яхтар В. Г., Довгого С.О.))
До уроку
Енциклопедична сторінка
Додано
21 лютого
Переглядів
160
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку