Матеріали, необхідні для створення буклету про Україну для 8 класу

У 19 столітті, на місці сучасної площі Незалежності, знаходились руїни оборонних споруд, а ще раніше, у 9 столітті, там було Козине болото. Перша назва площі була Хрещатинська, вона з'явилася у 30-і роки 19 століття. Але, зі зведенням на ній Міської думи, площу назвали Думською. Пізніше площа носила назви Калініна і Жовтневої революції. Змінили її лише у 1991 році, коли Україна отримала Незалежність. Навколо площі розташовуються унікальні споруди, зведені у середині минулого століття. Остання реконструкція площі була проведена у 2001 році. Тоді на майдані з'явилися пам'ятники, фонтани і висока колона з фігурою дівчини, що тримає у руках гілку калини. Це Монумент Незалежності України. А на тому місці площі, де були знайдені залишки древніх Лядських воріт, що служили частиною оборонних укріплень стародавнього Києва, сьогодні встановлено монумент, що зображає ворота, прикрашені фігурою Архангела Михаїла.

Хрещатик – справжнісіньке серце Києва. Легендарний і сучасний, просторий і багатоликий – він уміщує в собі все найбільш значуще для головної вулиці міста.

Будівництво цього великого палацу почалося з подачі імператриці Єлизавети, що поблажливо погодилася мати свої апартаменти й у Києві, на дніпровських кручах. Будівництво палацу велося в період з 1744 року по 1752 рік. Палац був задуманий у стилі барокко – вишукане ліплення прикрашало як зовнішні стіни, так і внутрішні зали. Не варто й говорити, що навколо палацу розкинувся чудовий парк. Так що навесні палац купався у зелені.

У період з 1784 року по 1812 рік палац переживає й перетерпає багатьох людей і змін.

У 1819 році відбулася велика пожежа – через те, що весь другий поверх палацу був дерев’яним. До 1868 року - палац перебував от у такому жалюгідно-покинутому стані. Поки Олександр II не вирішує, що пора б і честь знати – і віддає наказ про відбудування палацу й приведення його у людський вигляд. Маріїнський палац став називатися «завдяки» Марії Федорівні, вдові Олександра III. Вона особливо полюбила палац на півдні Російської імперії й «утекла сюди», подалі від північного вітру й палацових інтриг. Зараз Маріїнський палац відкритий для екскурсій. Екскурсоводи з особливим ентузіазмом розповідають про те, що для того щоб зробити ліфт на другий поверх (за наказом і для потреб Брежнєва), довелося видалити кабінет Олександра III.

У центрі Києва напроти Адміністрації Президента стоїть унікальний будинок архітектора Городецького, побудований у 1901-1903 роках - «Будинок з химерами». Таку назву будинок отримав через скульптурні прикраси у вигляді незвичайних тварин, мешканців підводного світу, казкових істот та атрибутів полювання.   Вже понад сто років будинок вражає уяву. Це єдиний у своєму роді будинок, аналогів якого не знайти в усьому світі. Стиль архітектури важко визначити: тут є елементи готики, еклектики, модерну.

Софійська площа – одна з найвідоміших площ у Києві. Вона входить в число самих древніх площ міста і знаходиться недалеко від площі Незалежності і вулиці Володимирської, в історичному центрі Києва.

У 1888 році у центрі площі на прохання городян і на пожертвування був встановлений пам'ятник Богдану Хмельницькому. Постать гетьмана на коні з булавою в руках прикрашає площу і в наші дні. Ходять чутки, що пам'ятник було відлито з корабельної міді і для створення постаменту використовувалися ті ж кам'яні блоки, що і для будівництва мосту через Дніпро.

У наші дні Софійська площа – візитна картка Києва. Вона зображена на багатьох сувенірних продуктах, входить до маршруту практично всіх оглядових екскурсій по місту. Великою популярністю користується не тільки у місцевих жителів, а й у іноземних туристів. Мальовничі пейзажі Софійської площі є улюбленим місцем для фотосесій.

Ансамбль складається з арки у вигляді тришарової веселки, бронзової скульптури двох робітників та гранітної композиції, створеної за мотивами Переяславської ради. Масштаби пам’ятки вражають: висота скульптур – до 6,2 метра, арки – близько 30 метрів. З’явився монумент 1982 року, за задумом авторів він символізує єднання братніх народів Радянського Союзу. Головним скульптором ансамблю став Олександр Скобліков.  Є три версії щодо події, якій було приурочено появу арки Дружби народів. Перша – святкування 1500-річчя Києва. Друга – до 60-того ювілею існування СРСР. Третя версія – до 65-тої річниці Жовтневої революції. Точної дати відкриття пам’ятника і досі не визначено, відомо тільки рік. У народі арка має різні найменування і показує ставлення до «братніх народів». Ось декілька з них: «Хомут», «Дуга», «Ярмо», «Кайдани», «Бублик».